
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Космос 10...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Космос 10...
(роздуми невігласа)
“...і, начебто, цим, завів математику у тупик (до потреби рахувати реальність без числа)...”. (“Космос 9...” Абзац другий).
Ідеальні поняття...
... такі поняття, в реальному, людьми - сприймаються за реальні. Наприклад: поняття числа та часу. Рахуючи будь-що, будь-де - рахується число одиниць... перед тим визначається поняття одиниці – наприклад – одиниця яблука... якщо! воно (яблуко) певного сорту, розміру, не гниле, не червиве... і так далі. Відомо: двох однакових яблук немає... Ба! Навіть два електрони в атомі літають по різних орбітах... і все, решта, перебуває у постійному русі – все ж... може бути виражене в порівнянні з ідеальним числом... Бути виражене числом... окремих одиниць - одиниць окремого. При цьому самої одиниці яблука, колись, не буде, а число буде – бо воно в просторі ідеальному - в ідеальній системі відносності, що для свідомості є теж станом реальності. Число потрібне, щоб вирахувати саму відносність реального до... у ідеальному...
Так, Ейнштейном, ідеальне поняття часу, у його (Ейнштейна) схемі відносності, ставиться поряд матерії та простору як рівноправні... Але ж... саме ідеальність понять часу та числа дозволяють рахувати реальність простору - зіставляючи його з ідеальним та виводячи, далі, поняття кількості речовини та швидкості її руху... та чого, тобі, завгодно! Завдяки ідеальності, а це значить, найперше – непорушності... приставляючи, щось, до стабільно-ідеального ми бачимо (його) рухомо-реальне і можемо його рахувати... А Ейнштейн – спочатку за допомогою ідеального поняття часу, в схемі відносності руху до простору, вирахував (в ідеальному понятті числа) реальну швидкість світла... а далі, у власній системі відносності, виставив простір-рух-час як рівноправні – отже ідеальний час став залежним... взаємно-залежним в начебто реальному де, щонайменше, одна складова, очевидно, ідеальна...
І усе, насправді, полетіло в шкереберть (для мене). Зрештою, той час, у тій схемі відносності - про котрий (час), тут, стверджується, що він (час) може мінятися в залежності від швидкості руху об’єкта... Хоч, тут, його (час) й можна вираховувати математично... - Але це уже, якесь, інше поняття... а не час (для мене)!
Стосунки реального з ідеальним відбуваються... реальне може стати ідеальним – ідеальне реальним... залишаючись, при тому, ідеальне ідеальним – реальне реальним в схемі відносності усього до усього...
Зрештою – а що-звідки я знаю... як то-воно насправді?
01.04.2017 р.
“...і, начебто, цим, завів математику у тупик (до потреби рахувати реальність без числа)...”. (“Космос 9...” Абзац другий).
Ідеальні поняття...
... такі поняття, в реальному, людьми - сприймаються за реальні. Наприклад: поняття числа та часу. Рахуючи будь-що, будь-де - рахується число одиниць... перед тим визначається поняття одиниці – наприклад – одиниця яблука... якщо! воно (яблуко) певного сорту, розміру, не гниле, не червиве... і так далі. Відомо: двох однакових яблук немає... Ба! Навіть два електрони в атомі літають по різних орбітах... і все, решта, перебуває у постійному русі – все ж... може бути виражене в порівнянні з ідеальним числом... Бути виражене числом... окремих одиниць - одиниць окремого. При цьому самої одиниці яблука, колись, не буде, а число буде – бо воно в просторі ідеальному - в ідеальній системі відносності, що для свідомості є теж станом реальності. Число потрібне, щоб вирахувати саму відносність реального до... у ідеальному...
Так, Ейнштейном, ідеальне поняття часу, у його (Ейнштейна) схемі відносності, ставиться поряд матерії та простору як рівноправні... Але ж... саме ідеальність понять часу та числа дозволяють рахувати реальність простору - зіставляючи його з ідеальним та виводячи, далі, поняття кількості речовини та швидкості її руху... та чого, тобі, завгодно! Завдяки ідеальності, а це значить, найперше – непорушності... приставляючи, щось, до стабільно-ідеального ми бачимо (його) рухомо-реальне і можемо його рахувати... А Ейнштейн – спочатку за допомогою ідеального поняття часу, в схемі відносності руху до простору, вирахував (в ідеальному понятті числа) реальну швидкість світла... а далі, у власній системі відносності, виставив простір-рух-час як рівноправні – отже ідеальний час став залежним... взаємно-залежним в начебто реальному де, щонайменше, одна складова, очевидно, ідеальна...
І усе, насправді, полетіло в шкереберть (для мене). Зрештою, той час, у тій схемі відносності - про котрий (час), тут, стверджується, що він (час) може мінятися в залежності від швидкості руху об’єкта... Хоч, тут, його (час) й можна вираховувати математично... - Але це уже, якесь, інше поняття... а не час (для мене)!
Стосунки реального з ідеальним відбуваються... реальне може стати ідеальним – ідеальне реальним... залишаючись, при тому, ідеальне ідеальним – реальне реальним в схемі відносності усього до усього...
Зрештою – а що-звідки я знаю... як то-воно насправді?
01.04.2017 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію