ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.14
19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2026.02.14
15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
2026.02.14
11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
2026.02.14
11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
2026.02.14
11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
2026.02.14
10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
2026.02.14
07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.
2026.02.13
22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*
Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*
Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,
2026.02.13
20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не
2026.02.13
18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.
Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.
Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,
2026.02.13
16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю
небо
пошите з калюж
стежкою в’ється
я сплю
сонце ляга
на ріллю
небо
пошите з калюж
стежкою в’ється
2026.02.13
14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок
2026.02.13
10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року.
Місце проведення — Головний офіс
Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я
2026.02.13
10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.
Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.
Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,
2026.02.13
07:49
Із Леоніда Сергєєва
Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!
Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!
2026.02.13
06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Космос 10...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Космос 10...
(роздуми невігласа)
“...і, начебто, цим, завів математику у тупик (до потреби рахувати реальність без числа)...”. (“Космос 9...” Абзац другий).
Ідеальні поняття...
... такі поняття, в реальному, людьми - сприймаються за реальні. Наприклад: поняття числа та часу. Рахуючи будь-що, будь-де - рахується число одиниць... перед тим визначається поняття одиниці – наприклад – одиниця яблука... якщо! воно (яблуко) певного сорту, розміру, не гниле, не червиве... і так далі. Відомо: двох однакових яблук немає... Ба! Навіть два електрони в атомі літають по різних орбітах... і все, решта, перебуває у постійному русі – все ж... може бути виражене в порівнянні з ідеальним числом... Бути виражене числом... окремих одиниць - одиниць окремого. При цьому самої одиниці яблука, колись, не буде, а число буде – бо воно в просторі ідеальному - в ідеальній системі відносності, що для свідомості є теж станом реальності. Число потрібне, щоб вирахувати саму відносність реального до... у ідеальному...
Так, Ейнштейном, ідеальне поняття часу, у його (Ейнштейна) схемі відносності, ставиться поряд матерії та простору як рівноправні... Але ж... саме ідеальність понять часу та числа дозволяють рахувати реальність простору - зіставляючи його з ідеальним та виводячи, далі, поняття кількості речовини та швидкості її руху... та чого, тобі, завгодно! Завдяки ідеальності, а це значить, найперше – непорушності... приставляючи, щось, до стабільно-ідеального ми бачимо (його) рухомо-реальне і можемо його рахувати... А Ейнштейн – спочатку за допомогою ідеального поняття часу, в схемі відносності руху до простору, вирахував (в ідеальному понятті числа) реальну швидкість світла... а далі, у власній системі відносності, виставив простір-рух-час як рівноправні – отже ідеальний час став залежним... взаємно-залежним в начебто реальному де, щонайменше, одна складова, очевидно, ідеальна...
І усе, насправді, полетіло в шкереберть (для мене). Зрештою, той час, у тій схемі відносності - про котрий (час), тут, стверджується, що він (час) може мінятися в залежності від швидкості руху об’єкта... Хоч, тут, його (час) й можна вираховувати математично... - Але це уже, якесь, інше поняття... а не час (для мене)!
Стосунки реального з ідеальним відбуваються... реальне може стати ідеальним – ідеальне реальним... залишаючись, при тому, ідеальне ідеальним – реальне реальним в схемі відносності усього до усього...
Зрештою – а що-звідки я знаю... як то-воно насправді?
01.04.2017 р.
“...і, начебто, цим, завів математику у тупик (до потреби рахувати реальність без числа)...”. (“Космос 9...” Абзац другий).
Ідеальні поняття...
... такі поняття, в реальному, людьми - сприймаються за реальні. Наприклад: поняття числа та часу. Рахуючи будь-що, будь-де - рахується число одиниць... перед тим визначається поняття одиниці – наприклад – одиниця яблука... якщо! воно (яблуко) певного сорту, розміру, не гниле, не червиве... і так далі. Відомо: двох однакових яблук немає... Ба! Навіть два електрони в атомі літають по різних орбітах... і все, решта, перебуває у постійному русі – все ж... може бути виражене в порівнянні з ідеальним числом... Бути виражене числом... окремих одиниць - одиниць окремого. При цьому самої одиниці яблука, колись, не буде, а число буде – бо воно в просторі ідеальному - в ідеальній системі відносності, що для свідомості є теж станом реальності. Число потрібне, щоб вирахувати саму відносність реального до... у ідеальному...
Так, Ейнштейном, ідеальне поняття часу, у його (Ейнштейна) схемі відносності, ставиться поряд матерії та простору як рівноправні... Але ж... саме ідеальність понять часу та числа дозволяють рахувати реальність простору - зіставляючи його з ідеальним та виводячи, далі, поняття кількості речовини та швидкості її руху... та чого, тобі, завгодно! Завдяки ідеальності, а це значить, найперше – непорушності... приставляючи, щось, до стабільно-ідеального ми бачимо (його) рухомо-реальне і можемо його рахувати... А Ейнштейн – спочатку за допомогою ідеального поняття часу, в схемі відносності руху до простору, вирахував (в ідеальному понятті числа) реальну швидкість світла... а далі, у власній системі відносності, виставив простір-рух-час як рівноправні – отже ідеальний час став залежним... взаємно-залежним в начебто реальному де, щонайменше, одна складова, очевидно, ідеальна...
І усе, насправді, полетіло в шкереберть (для мене). Зрештою, той час, у тій схемі відносності - про котрий (час), тут, стверджується, що він (час) може мінятися в залежності від швидкості руху об’єкта... Хоч, тут, його (час) й можна вираховувати математично... - Але це уже, якесь, інше поняття... а не час (для мене)!
Стосунки реального з ідеальним відбуваються... реальне може стати ідеальним – ідеальне реальним... залишаючись, при тому, ідеальне ідеальним – реальне реальним в схемі відносності усього до усього...
Зрештою – а що-звідки я знаю... як то-воно насправді?
01.04.2017 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1622 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1622 seconds