ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.18
21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу")
Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі
2024.03.18
13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
2024.03.18
08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
2024.03.18
05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
2024.03.18
05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
2024.03.18
01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
2024.03.18
00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.
Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.
Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.
Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.
У гіганта мислі усе інше мізерне.
2024.03.17
19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
2024.03.17
18:57
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
2024.03.17
18:45
Чи можна, люди, все оте простити,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
2024.03.17
18:06
У час стрімкий , шалений, час смартфонів
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
2024.03.17
15:28
Прокинься синку! Час уже вставати! –
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
2024.03.17
15:23
Переважна більшість людей не знає як пишуться закони, хто і як їх насправді приймає. Приходять раз на кілька років до виборчих урн, кинули папірця з прізвищами уподобаних улюбленців та й усе. Але законодавство має свою специфіку та правила.
Перший раз я
2024.03.17
11:22
Чомусь на Галину Украйну не поширюється вимога: публікувати за добу в режимі «афішувати публікацію» не більше, ніж один твір!
Майже щодня бачу аж кілька її шедеврів, яких, до речі, практично ніхто й не читає.
Та сама історія, що й з Олександром Сушком:
2024.03.17
06:49
Спаде вода і знову будуть луки,
травою освіжиться оболонь.
Настане час, візьму сюди онуків,
нехай нап’юся сонця із долонь.
Бо, що вони у стольнім граді бачать?
Куди не кинеш оком скрізь асфальт.
Чи, то пощезла нація козача,
чи душі скам’яніли на ба
травою освіжиться оболонь.
Настане час, візьму сюди онуків,
нехай нап’юся сонця із долонь.
Бо, що вони у стольнім граді бачать?
Куди не кинеш оком скрізь асфальт.
Чи, то пощезла нація козача,
чи душі скам’яніли на ба
2024.03.17
05:49
Темно-сині ночі,
Стрічі до світань, -
Думи парубочі,
Повні сподівань.
Не забулись досі
Весняні гаї
І в рудім волоссі
Пальці рук моїх.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стрічі до світань, -
Думи парубочі,
Повні сподівань.
Не забулись досі
Весняні гаї
І в рудім волоссі
Пальці рук моїх.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Космос 9...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Космос 9...
(роздуми невігласа)
Поняття відносності...
... здавалось би – і бабця розуміє що це таке (відносність)... продаючи цибульку зелененьку на базарі - дбає аби були пучечки зеленіші-більші відносно як - у сусіда, і що число – то химера: число пучечків, число купців, число, зрештою, грошей... – А! Щоб її “одиниця” краще продавалась! Бо, те що не продасть – просто викине, бо завтра... знову – зеленіші, більші ніж у сусіда, а не число: у світі все відносно... і число в тому числі!
Та! Великі математики-учені століттями закривали очі на це поняття (відносності): число, само собою, відносним бути не могло... і тому, завжди, брали тверде-конкретне, хоча умовне... брали за реальне, пихато маючи собі на умі: реальність буде такою - як вони її порахують. Так воно, насправді було... і є - спроба рахувати реальність за допомогою абстрактного числа, завжди, їх (математиків) реальність визначала. Аж Ейнштейн, усвідомивши ілюзорність світу-світла (начебто кванти, але і хвилі), хоч й від зірок (мільйон років як уже “померлих” - іде та іде) у небі... і, начебто, цим, завів математику у тупик (до потреби рахувати реальність без числа) опустивши, фізику – знов, до діалектики: “Загальна теорія відносності ґрунтується на принципі еквівалентності й розглядає викривлення в просторі-часі: E=mc²”. А перед тим Кант уже казав: “Я можу мати достатню основу брати з нього (з припущення) дещо відносне (Suppositio relativa – припущення відносне) , однак крім того-такого, котре має право бути (sein) взятим звідти просто-коротко і ясно (schlechthin) , як безумовне...” * - що, в аргументації нинішньої квантової фізики, парадоксальним чином - звучить подібно до її (квантової фізики) популярних витлумачень, приблизно так: якщо у двох, закритих, коробках пара рукавиць, по одній... і я відкриваю одну коробку – а там права, то, о чудо – хай друга коробка й на північному полюсі, чи екваторі – в ній ліва... Отже: E=mc² - очевидні зорі в небі – мільйон років як уже нема, а пара рукавиць – одна ліва то інша права... Як то зрозуміти?
Аж ось я – купив в “космосі” гастроному, допустимо, вісім одиниць (упаковок) чіпсів (згідно чисел у тексті Вихтора Орклина), щоб через тиждень усвідомити всю силу та фундаментальність поняття відносності та зрозуміти повне безсилля математики перед тим поняттям (відносності): половина (“два раз два” – два і два дорівнює чотири) чіпсів виявились, сьогодні, простроченими, а отже уже – не число-одиниць (мов ті померлі зорі в небі – викинуті пучечки цибулі) але, на день покупки, були автентичними – цілком придатними до споживання, а отже – в числі одиниць... то тут мені, без поняття відносності – мов аборигену в рукавицях на екваторі.
Це ж очевидно: поняття відносності – найфундаментальніше з усіх! Як це так пізно усвідомили вчені?
*”Ich kann genugsamen Grund haben, etwas relativ anzunehmen (suppositio relativa) , ohne doch befugt zu sein, es schlechthin anzunehmen (suppositio absoluta) .” ( І Кант Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про кінцеву мету природної діалектики людського розуму, дев’ятий абзац).
27.03.2017 р.
худ. Я. Саландяк. – Страхолісся Орклина (фотошоп)
Поняття відносності...
... здавалось би – і бабця розуміє що це таке (відносність)... продаючи цибульку зелененьку на базарі - дбає аби були пучечки зеленіші-більші відносно як - у сусіда, і що число – то химера: число пучечків, число купців, число, зрештою, грошей... – А! Щоб її “одиниця” краще продавалась! Бо, те що не продасть – просто викине, бо завтра... знову – зеленіші, більші ніж у сусіда, а не число: у світі все відносно... і число в тому числі!
Та! Великі математики-учені століттями закривали очі на це поняття (відносності): число, само собою, відносним бути не могло... і тому, завжди, брали тверде-конкретне, хоча умовне... брали за реальне, пихато маючи собі на умі: реальність буде такою - як вони її порахують. Так воно, насправді було... і є - спроба рахувати реальність за допомогою абстрактного числа, завжди, їх (математиків) реальність визначала. Аж Ейнштейн, усвідомивши ілюзорність світу-світла (начебто кванти, але і хвилі), хоч й від зірок (мільйон років як уже “померлих” - іде та іде) у небі... і, начебто, цим, завів математику у тупик (до потреби рахувати реальність без числа) опустивши, фізику – знов, до діалектики: “Загальна теорія відносності ґрунтується на принципі еквівалентності й розглядає викривлення в просторі-часі: E=mc²”. А перед тим Кант уже казав: “Я можу мати достатню основу брати з нього (з припущення) дещо відносне (Suppositio relativa – припущення відносне) , однак крім того-такого, котре має право бути (sein) взятим звідти просто-коротко і ясно (schlechthin) , як безумовне...” * - що, в аргументації нинішньої квантової фізики, парадоксальним чином - звучить подібно до її (квантової фізики) популярних витлумачень, приблизно так: якщо у двох, закритих, коробках пара рукавиць, по одній... і я відкриваю одну коробку – а там права, то, о чудо – хай друга коробка й на північному полюсі, чи екваторі – в ній ліва... Отже: E=mc² - очевидні зорі в небі – мільйон років як уже нема, а пара рукавиць – одна ліва то інша права... Як то зрозуміти?
Аж ось я – купив в “космосі” гастроному, допустимо, вісім одиниць (упаковок) чіпсів (згідно чисел у тексті Вихтора Орклина), щоб через тиждень усвідомити всю силу та фундаментальність поняття відносності та зрозуміти повне безсилля математики перед тим поняттям (відносності): половина (“два раз два” – два і два дорівнює чотири) чіпсів виявились, сьогодні, простроченими, а отже уже – не число-одиниць (мов ті померлі зорі в небі – викинуті пучечки цибулі) але, на день покупки, були автентичними – цілком придатними до споживання, а отже – в числі одиниць... то тут мені, без поняття відносності – мов аборигену в рукавицях на екваторі.
Це ж очевидно: поняття відносності – найфундаментальніше з усіх! Як це так пізно усвідомили вчені?
*”Ich kann genugsamen Grund haben, etwas relativ anzunehmen (suppositio relativa) , ohne doch befugt zu sein, es schlechthin anzunehmen (suppositio absoluta) .” ( І Кант Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про кінцеву мету природної діалектики людського розуму, дев’ятий абзац).
27.03.2017 р.
худ. Я. Саландяк. – Страхолісся Орклина (фотошоп)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Космос 10..."
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 28. Імманїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… Додаток "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 28. Імманїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… Додаток "
Про публікацію