Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.12
22:40
Надія була висока, як зірка,
і гаряча, як вогонь.
Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.
і гаряча, як вогонь.
Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.
2026.08.12
20:25
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю
2026.08.12
13:14
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.
Слушний час забарився, спізнився.
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.
Слушний час забарився, спізнився.
2026.08.12
12:05
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,
2026.08.12
10:15
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона
Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най
2026.08.12
09:09
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти
2026.08.12
07:10
Серпень маком обсипає
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.
2026.08.11
22:41
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,
щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,
щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем
2026.08.11
19:32
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує
2026.08.11
16:39
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!
У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!
У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,
2026.08.11
16:08
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)
Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.
Тягнула зі стаканчика
Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.
Тягнула зі стаканчика
2026.08.11
14:34
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.
Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.
Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти
2026.08.11
12:58
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.
Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.
Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива
2026.08.11
10:47
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,
Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,
Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -
2026.08.11
06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.
2026.08.11
05:59
Роздмухане полум’я у серці диктатора
Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Космос 12
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Космос 12
(роздуми невігласа)
Параметри ідеального...
... питання розміру, сьогодні, вийшло на передній план людської свідомості в зв’язку із запануванням, там, ідеї: розширення всесвіту в наслідок великого вибуху*. Тут-тепер величина (розмір) матеріального буття - усвідомленого як щось квантове, поширюється через існування в діалектичному* - аж в поняття ідеального: “корпускулярно-хвильовий дуалізм... Бора... відтворює логічне (в просторі ідеалу) співвідношення між двома способами опису, або наборами уявлень, які, хоча і виключають один одного, обидва необхідні для вичерпного опису” - та знамените твердження Ейнштейна що: кількість матерії та енергії – величина стала: E=mc², котре, тут же, в тлумаченні природи світла, затребувало окремого визначення поняття відносності... Отже, як не крути - перше та друге твердження, зайшли в параметри*** ідеального, при цьому, сильно розмиваючи, так звані, “матеріалістичні” межі можливості тлумачення матеріального... Оскільки всякий логічний аргумент й так, завжди, опирався на ідеальне в тлумаченні, а подальша перспектива ідеального параметру (в матеріальному) набуває, чимраз, необмеженіших перспектив (комп’ютер-інтернет-штучний розум), то й перспектива матеріального параметру постає взаємною, нерозривною від ідеального...
* Досить звичайної людської діалектики щоб, логічно, полемізувати про те, що: постійна кількість матерії та енергії, котра невпинно розширюється в розмірах, не утворює, при цьому, очевидних провалів у матеріальному просторі... та те, що розширення “сталої величини матерії-енергії” – є, що найменше, чимось не логічним бо, якщо між двох матеріальних об’єктів відстань невпинно збільшується, а кванти світла спроможні рухатися в матеріальному – отже, очевидно – збільшується кількість матеріального простору... Загалом же – залишається відкритим запитання: що таке розмір (якщо не кількість) матеріального простору?
** Діалектика – логічний метод встановлення істини шляхом виявлення й подолання суперечностей в судженнях противника.
*** Параметр – величина (не розміри), що нею характеризують (подають) якусь властивість...
25.04.2017 р.
Параметри ідеального...
... питання розміру, сьогодні, вийшло на передній план людської свідомості в зв’язку із запануванням, там, ідеї: розширення всесвіту в наслідок великого вибуху*. Тут-тепер величина (розмір) матеріального буття - усвідомленого як щось квантове, поширюється через існування в діалектичному* - аж в поняття ідеального: “корпускулярно-хвильовий дуалізм... Бора... відтворює логічне (в просторі ідеалу) співвідношення між двома способами опису, або наборами уявлень, які, хоча і виключають один одного, обидва необхідні для вичерпного опису” - та знамените твердження Ейнштейна що: кількість матерії та енергії – величина стала: E=mc², котре, тут же, в тлумаченні природи світла, затребувало окремого визначення поняття відносності... Отже, як не крути - перше та друге твердження, зайшли в параметри*** ідеального, при цьому, сильно розмиваючи, так звані, “матеріалістичні” межі можливості тлумачення матеріального... Оскільки всякий логічний аргумент й так, завжди, опирався на ідеальне в тлумаченні, а подальша перспектива ідеального параметру (в матеріальному) набуває, чимраз, необмеженіших перспектив (комп’ютер-інтернет-штучний розум), то й перспектива матеріального параметру постає взаємною, нерозривною від ідеального...
* Досить звичайної людської діалектики щоб, логічно, полемізувати про те, що: постійна кількість матерії та енергії, котра невпинно розширюється в розмірах, не утворює, при цьому, очевидних провалів у матеріальному просторі... та те, що розширення “сталої величини матерії-енергії” – є, що найменше, чимось не логічним бо, якщо між двох матеріальних об’єктів відстань невпинно збільшується, а кванти світла спроможні рухатися в матеріальному – отже, очевидно – збільшується кількість матеріального простору... Загалом же – залишається відкритим запитання: що таке розмір (якщо не кількість) матеріального простору?
** Діалектика – логічний метод встановлення істини шляхом виявлення й подолання суперечностей в судженнях противника.
*** Параметр – величина (не розміри), що нею характеризують (подають) якусь властивість...
25.04.2017 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
