Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.14
11:25
Анатолій Матвійчук
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
2026.06.14
11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
2026.06.14
09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
2026.06.14
07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
2026.06.14
07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
2026.06.14
06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
2026.06.13
21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
2026.06.13
20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Космос 12
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Космос 12
(роздуми невігласа)
Параметри ідеального...
... питання розміру, сьогодні, вийшло на передній план людської свідомості в зв’язку із запануванням, там, ідеї: розширення всесвіту в наслідок великого вибуху*. Тут-тепер величина (розмір) матеріального буття - усвідомленого як щось квантове, поширюється через існування в діалектичному* - аж в поняття ідеального: “корпускулярно-хвильовий дуалізм... Бора... відтворює логічне (в просторі ідеалу) співвідношення між двома способами опису, або наборами уявлень, які, хоча і виключають один одного, обидва необхідні для вичерпного опису” - та знамените твердження Ейнштейна що: кількість матерії та енергії – величина стала: E=mc², котре, тут же, в тлумаченні природи світла, затребувало окремого визначення поняття відносності... Отже, як не крути - перше та друге твердження, зайшли в параметри*** ідеального, при цьому, сильно розмиваючи, так звані, “матеріалістичні” межі можливості тлумачення матеріального... Оскільки всякий логічний аргумент й так, завжди, опирався на ідеальне в тлумаченні, а подальша перспектива ідеального параметру (в матеріальному) набуває, чимраз, необмеженіших перспектив (комп’ютер-інтернет-штучний розум), то й перспектива матеріального параметру постає взаємною, нерозривною від ідеального...
* Досить звичайної людської діалектики щоб, логічно, полемізувати про те, що: постійна кількість матерії та енергії, котра невпинно розширюється в розмірах, не утворює, при цьому, очевидних провалів у матеріальному просторі... та те, що розширення “сталої величини матерії-енергії” – є, що найменше, чимось не логічним бо, якщо між двох матеріальних об’єктів відстань невпинно збільшується, а кванти світла спроможні рухатися в матеріальному – отже, очевидно – збільшується кількість матеріального простору... Загалом же – залишається відкритим запитання: що таке розмір (якщо не кількість) матеріального простору?
** Діалектика – логічний метод встановлення істини шляхом виявлення й подолання суперечностей в судженнях противника.
*** Параметр – величина (не розміри), що нею характеризують (подають) якусь властивість...
25.04.2017 р.
Параметри ідеального...
... питання розміру, сьогодні, вийшло на передній план людської свідомості в зв’язку із запануванням, там, ідеї: розширення всесвіту в наслідок великого вибуху*. Тут-тепер величина (розмір) матеріального буття - усвідомленого як щось квантове, поширюється через існування в діалектичному* - аж в поняття ідеального: “корпускулярно-хвильовий дуалізм... Бора... відтворює логічне (в просторі ідеалу) співвідношення між двома способами опису, або наборами уявлень, які, хоча і виключають один одного, обидва необхідні для вичерпного опису” - та знамените твердження Ейнштейна що: кількість матерії та енергії – величина стала: E=mc², котре, тут же, в тлумаченні природи світла, затребувало окремого визначення поняття відносності... Отже, як не крути - перше та друге твердження, зайшли в параметри*** ідеального, при цьому, сильно розмиваючи, так звані, “матеріалістичні” межі можливості тлумачення матеріального... Оскільки всякий логічний аргумент й так, завжди, опирався на ідеальне в тлумаченні, а подальша перспектива ідеального параметру (в матеріальному) набуває, чимраз, необмеженіших перспектив (комп’ютер-інтернет-штучний розум), то й перспектива матеріального параметру постає взаємною, нерозривною від ідеального...
* Досить звичайної людської діалектики щоб, логічно, полемізувати про те, що: постійна кількість матерії та енергії, котра невпинно розширюється в розмірах, не утворює, при цьому, очевидних провалів у матеріальному просторі... та те, що розширення “сталої величини матерії-енергії” – є, що найменше, чимось не логічним бо, якщо між двох матеріальних об’єктів відстань невпинно збільшується, а кванти світла спроможні рухатися в матеріальному – отже, очевидно – збільшується кількість матеріального простору... Загалом же – залишається відкритим запитання: що таке розмір (якщо не кількість) матеріального простору?
** Діалектика – логічний метод встановлення істини шляхом виявлення й подолання суперечностей в судженнях противника.
*** Параметр – величина (не розміри), що нею характеризують (подають) якусь властивість...
25.04.2017 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
