ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Гупало
2017.11.21 18:55
Нещодавно у відомому столичному видавництві «Український пріоритет» вийшла книга поезій Сергія Гупала «Моя несподівана радість», у якій – вірші різнопланового звучання, з неповторним відчуттям, осмисленням нашої епохи. Автор не цурається і вічних питань –

Олександр Сушко
2017.11.21 17:25
Засмерділа знову "руська водка",
На кордоні зламують замки:
Пруть кокошник і косоворотка,
Плачуть вишиванки та вінки.

Ненаситні плямкають ротяки,
Підла гусінь лізе у сади.
Це - сусіди. Упирі, чортяки,

Іван Потьомкін
2017.11.21 17:12
– Что скажешь? – cпросил я Алексея, протягивая старое фото, когда почти через год мы наконец-то встретились снова на нейтральной территории. – А что тут скажешь? Юная и хорошенькая. Твоя в девичестве? – Нет. Но прочти, что написано на обратной стороне.

Олександр Сушко
2017.11.21 16:34
У веселощах стигне печаль,
Сіло сонце пекуче за плаєм.
На папері - краса, пастораль.
А насправді - кричу, помираю.

Під ногами обламана віть,
Бачу зло, розумію причину.
Посміхаюсь. А розум - горить,

Світлана Ткаченко
2017.11.21 14:16
Передзимова моква огорта киян,
Оболок пагорби щільно вкрива тілисті.

Падає Либідь у сивий рясний туман,
І розкисає в нім жовто-строкате листя.

Спльовують воду автівчині двірники,
Цвіркають, ниючи діркою в мудрім зубі…

Світлана Майя Залізняк
2017.11.21 14:14
Жити так - щоб скучали по смерті.
Бути правильним шкодить аж-аж...
Тут савани, гаї... круговерті...
На пегасові пишний плюмаж.

Купка друзів, чотири бесаги.
На коржах - махаонів, пташок...
Я - левиця, то ж - супервідвага...

Маркіяна Рай
2017.11.21 12:21
Цілована, мальована, маніжна,
Леліяна, то сонячна, то сніжна,
Розхристана, вітриста, невагома,
Як втома.

Примарна, веселкова і імлиста,
Раптова, то сипуча, то росиста,
Пригублена, миттєва, легкокрила,

Микола Дудар
2017.11.21 11:59
Осінь. Осінь… погляд літостивий
Вітру літургія жовтолиста…
Ще й набіг туман з якогось дива
Весь такий вгодований, м’ясистий…
Ось воно осіннє сьогодення
Згадки навіть жодної про літо
А у шафі в слоїку варення…
В горщику, навпроти, вище - квіти…

Світлана Майя Залізняк
2017.11.21 10:59
Вірша без драйву не створиш.
Миру немає ніде.
Трішечки спокою - в норах.
Горн щуролова гуде...

2

На Інститутській сумливо.

Світлана Майя Залізняк
2017.11.21 10:57
Усе в тобі: зло, радощі, печаль,
Полиці, ланцюги, чарунки, стріли...
Уяві скажеш "поверни", "відчаль".
Стоїш, а зливи травня відшуміли.

Тасуєш мапи, книги... Серед хвиль
Роздивишся тритончиків банькатих.
Які були шторми! Охвітний штиль,

Ніна Виноградська
2017.11.21 09:08
Принишкло все в осінню днину,
Трава пожухла, голий ліс.
Лиш де-не-де немов краплини
Не скинув листу верболіз.

Немов змія, вузька стежина,
Веде у хащі, в густину,
Малий опеньок на хвилину

Олександр Сушко
2017.11.20 22:59
У темряву стрибати лячно,
Бо недалеко до біди.
Та в шлюб уляпавсь необачно,
Гормон штовхнув у спину: - Йди!

Тоді насправді дав я маху.
Вдягнув подружні ланцюги.
Своє життя поклав на плаху,

Ігор Шоха
2017.11.20 21:25
Голубка літає, а голуб воркує,
чекає на неї один.
І літо минає, і осінню всує
чекати уже роковин.
Моя голубко сизокрила,
із піднебесся повернись.
Якщо учора ще любила,
то не розлюбиш і колись.

Іван Потьомкін
2017.11.20 19:29
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крі

Олександр Сушко
2017.11.20 17:20
В церкві - айстра і гнила колода,
Жовторота суне до вінця.
Чистий розрахунок, а чи мода?
Пахне грішми фабула оця.

Масажує дід обвислі щоки,
Крем тональний квецяє губу.
У люстерці - майже ясний сокіл,

Олександр Сушко
2017.11.20 16:47
Життя нестерпне заслужили.
І винні в цьому тільки ми.
Тепер кайлуй, напружуй жили,
Муруй кацапові доми.

Щодня цвяшок несли з роботи,
Хто більше вкраде - той герой.
Халявним ласує голота,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11

Сергій Булат
2017.09.17

Роман Сливка
2017.06.14

Ірина Вовк
2017.06.10

Гористеп Іван Кирчей
2017.04.20

Микола Соболь
2017.01.25

Яна Правобережная
2016.05.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Вовк (1973) / Поеми

 "В садах Семираміди" (драматичний етюд)
(Підслухані голоси Стародавнього Вавілону)


СПІВРОЗМОВНИК І

- А й справді, диво: на камінні – сад!
Сяга на кілька ярусів угору…

СПІВРОЗМОВНИК ІІ

- Чи ж має він яку живу опору,
той диковинно врощений фасад?

СПІВРОЗМОВНИК ІІІ

- ... Вже Світ Старий побачив піраміду,
в Єгипті не одну її звели,
коли Євфрат пізнав Семираміду *1,
що ми про неї мову завели…

ГОЛОС СЕМИРАМІДИ

- Спинися мить… Я марю крізь століття
побачити гінке зелене віття
крізь непроглядну вежу кам’яну…
Коли й не сад – хоч гілочку одну –
в краю багряних сонць, піщаних відій…
Усі кладовні – бронзи, срібла, міді – *2
за розкіш цю незміряну віддам.

ГОЛОС НАВУХОДОНОСÓРА

- Семираміді сад я зрощу сам!

Коли жива моя любов до тебе,
із ласки Неба й зоряних богів
між кам’яних безмовних берегів
пущу тендітний пагінець тремтячий –
у помислах освідчень і освячень.
Між пальм зародить гроном виноград,
між міртами – горіх… усякі сласті… *3
Це буде чудо – Сад.І ми у щасті
наш вік земний по-царськи проживем.

ГОЛОС СЕМИРАМІДИ

- Це буде наш Еку́р,*4 … Екур-Еде́м.*5

Вели скликать умільців і рабів,
встилати ґрунт, підводити канали.*6
Царі до нас лиш вежі будували,
дерев ніхто садити не велів.
Хоча й ростуть в Єгипті пшениці́,
поміж пісків – розквітлі є оази,
у мемфіських палатах пишні вази,
а у цариці – лотос у руці…*7

... Я задихаюсь… Я про інше мрію:
серед Ніну́три*8 злого буревію
сховатися у затінку дерев,
духмяних трав, повислого чар-зілля…
Так просить божу Ма́мі*9 породілля
серед пологів живоплодних сил!

ГОЛОС НАВУХОДОНОСОРА

- Євфрат, - царице, - Нілу менший брат.
Подбає Е́нкі*10 – він заповноводить.
Новий відлік життя заколобродить –
і кожен буде вдячно младомлад:
людське дитя, звірятко і росточок –
і перший наш сподіваний листочок,
з листочка – деревце,
з деревця – сад.

ГОЛОС СЕМИРАМІДИ

- Аби лиш мир і світло між богами.
Світ повен смути поміж ворогами,
та повен світ божественних принад.

ГОЛОС НАВУХОДОНОСОРА

- Ти про любов Іна́нни до Думу́зі?..*11

… Летім, летім у шлюбному чар-крузі,
відпиймо й ми божественний нектар…

ГОЛОС СЕМИРАМІДИ

- Мій повелитель! Серця волода́р!
Завдай-но ритму, я тобі станцюю…

(жартуючи)

... скажімо, за коня й коштовну збрую… *12

(Навуходоносор відбиває такт на тимпанах,
а музи́ки підігрують на флейтах і сурмах.
Семираміда танцює.У розпалі танцю Навуходоносор
перехоплює її).

ГОЛОС НАВУХОДОНОСОРА

- Кохана… Я тебе боготворю,
немов Обранець - Вранішню Зорю. *13

(ласкаючи, нашіптує їй молитву до Інанни-Іштар)

« Тобі – моління мої,
володарів володарко, богинь богине!
Ти царюєш повновладно, ти заступнице людська!
Ти – могутня, ти державна, ім’я твоє – над усіма!
Ти – світоч землі і неба,ти несхитна дочка бога Сіна!

Ти вкладаєш у руки зброю, ти скликаєш на битву!
Ти пожинаєш все суще, мов колосся, -
тебе вінчано тіарою влади.

Господине!
Чи піднесена, чи забута, велика влада твоя,
Всемогутня Жоно!

(Семираміда з насолодою дослухає).

ГОЛОС СЕМИРАМІДИ

- Небесних Надр склепіння неозоре
нам зростить сад, Навуходоносо́ре,
добірним сім’ям божої утроби,
сапфірним блиском царської оздоби –
і сад зросте, зав’юниться. Збуяє…

ГОЛОС НАВУХОДОНОСОРА

- Сіяє Сін…*14 Душа моя сіяє
надлунним Оком років світлових!
Це диво з див зостанеться в живих,
коли і ми ввійдемо в Царство Тіней,
в Еку́р надземний, схований в Ніппу́р…*15
Уламки кам’яні, борольний мур
обвіє Час, а Час – в пісках потоне…
«Ворота Божі», місто Вавілоне,*16
що по собі нащадкам лишиш ти?

Хисткі Семирамідині сади…

ГОЛОС СЕМИРАМІДИ
(підхоплює)

- … Смарагдом мірти стежечку повиту…
В повітрі – Сад!З е л е н е Чудо Світу!

____________
*1 С е м и р а м і д а (Амітіс-Шаммурамат) і Н а в у х о д о н о с о р - царське подружжя Стародавнього Вавілону(6 ст. до н.е.). Амітіс-Шаммурамат була донькою мідійського царя і дуже сумувала за гірськими лісами своєї батьківщини в рівнинній і безлісній Вавілонії.

*2 У царських скарбницях Вавілону с р і б л о зберігалося у вигляді зливків та каблучок. Ним розплачувалися мірами на вагу.

*3 Вчені-археологи довели, що у «висячих садах» Семираміди з-поміж інших росли саме г о р і х о в і дерева.

*4 Е к у р (шумерське, буквально «гора») – одна з назв Підземного Світу. Туди не тільки спускаються і піднімаються, а й провалюються. За віруванням вавілонян, умовно Екур віддалений від «центру світа» - міста Ніппур – на 3600 двійних годин.

*5 Е д е м – інша назва підземного світу: «едем» - степ», в цілому – «трав’яниста чужоземна країна», праобраз християнського райського «Едему».

*6 В и с я ч и й сад С е м и р а м і д и був влаштований на багатоповерхових вежах – пірамідах. Усередині кожного ярусу зведені міцні цегляні склепіння, а зверху на всю споруду покладені уступами кам’яні плити, залиті асфальтом і перекладені шарами очерету. Поверх цієї підкладки насипано товстий шар землі – і розбито сад. Воду підіймали з Євфрату за допомогою величезного водопідйомного колеса, шкіряними відрами на канатах.

*7 Л о т о с у Єгипті квітка бога Сонця-Ра. За міфами, Сонце народжується з лотоса, і лотос стає «Оком» бога Сонця. Лотос – символ царської величі і божественного «сонцесяйного» ореолу.

*8 Н і н у т р а – «володар землі». Бог-покровитель плодючості полів, тварин, риболовлі. Бог рослинності. Водночас – бог війни та буревію. «Владика, чий блиск жахливий».

*9 М а м і (шумер. «Намму») – богиня-прародителька, «мати, що сотворила небо і землю»; «та, що дала життя всім богам». Уособлення підземних світових вод. Мати бога Енкі.

*10 Е н к і – бог, що сотворив людей, тварин і зерно, хранитель основ цивілізації, творець світового порядку, винайшов садівництво.

*11 І н а н н а та Д у м у з і – міфоподружжя, що мало зв’язок з обожненням царів ІІІ династії м.Ура (21 ст. до н.е.). Цар – Думузі, жриця – богиня Інанна. Існували любовні пісні, присвячені їх передшлюбному періоду. Міфологізо-ваний обряд святкування першого дня нового року, пов’язаний з культом плодючості.

*12 К о н е й приганяли у Вавілон купці з Мідії аж із загір’я Вірменії або Ірану.

*13 Так називали Думузі та Інанну в контексті зороастризму. У царському списку ІІІ династії м.Ура Думузі -- «пастир часів до потопу», бог плодючості в широкому змісті слова, бог весняного запліднення степу, коханець богині любові і родючості – Інанни. Цикл «Інанна – Думузі» входив у коронаційний обряд (21-19 ст. до н.е.) ритуалом священного шлюбу. Інанна (шумерське), Іштар (аккадське, від «астар», себто «богиня») – уособлення планети Венери.

*14 С і н (староаккадське, місяць) – «Той, чий підйом – сяєво». Подорожує «баркою» вночі – по небу, вдень – по Підземному царству. «Барка» асоціюється з биком, роги якого є півмісяцем: «бик з лазуритовою бородою» - епітет царських гробниць.

*15 Н і п п у р - реально існуюче в Шумері місто, що згодом було міфологізоване. За уявленнями вавілонян, у Потойбіччі Ніппур вважався «центром світу».

*16 Первісна назва «Б а б – і л і», себто «Ворота Божі»,
у грецькій транскрипції "В а в і л о н".

2002 рік.

(Зі збірки авторських портретів "Семивідлуння". - Львів:Каменяр,2008)

(З авторського видання циклу "Міфологія Стародавнього Сходу". - Львів:Логос,2013)

Цикл "Міфологія Стародавнього Сходу". http://irynavovk.blog.net.ua

Висячі Сади Семираміди - друге з Семи Чудес Світу після піраміди Хеопса - "Горизонту Хуфу".
За давніми переказами, Висячі Сади Семираміди містилися у легендарному Вавілоні, на східному березі річки Євфрат, приблизно за 50 км від південного Багдада.
Історія створення Садів сягає давніх часів.
Тоді вавілонський цар Навуходоносо́р ІІ (605 - 562 рр. до н.е.) для боротьби проти головного ворога - Ассирії,війська якої двічі руйнували столицю держави Вавілон ("Баб-ілі́"), уклав військовий союз із Кнаксаром, царем Мідії. Перемігши, вони розділили територію Ассирії між собою. Військовий союз був зміцнений одруженням Навуходоносора ІІ на дочці мідійського царя Амітіс (630 - 565 рр. до н.е.), що в часі стала міфологічною легендарною С е м и р а м і д о ю - збірним образом шумерської і старовавілонської літератури.
Запорошений і шумний Вавілон, розташований на пустельній піщаній рівнині, не радував царицю, яка зросла в гористій і зеленій лісистій Мідії. Щоб утішити її, Навуходоносор наказав звести "висячі сади".
Сьогодні єдиним доказом колись грандіозного пам'ятника інженерної думки залишається відкрита завдяки розкопкам Роберта Кольдевея 1898 року мережа пересічних траншей поблизу іракського міста Хілле́ (за 90 км від Багдада), у зрізах якої на пустирищі, де гніздяться лише отруйні змії, видно сліди напівзруйнованої кладки...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-06-20 10:26:22
Переглядів сторінки твору 217
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.741 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Композиції для сцени
Автор востаннє на сайті 2017.11.12 17:58
Автор у цю хвилину відсутній