ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.10.13 10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.

Вячеслав Руденко
2026.10.13 10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.

Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,

Віктор Кучерук
2026.10.13 07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.

хома дідим
2026.10.12 22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі

С М
2026.10.12 17:23
Наступний дубль? . .
Окей!


Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція

Олена Кіс
2026.10.12 15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.

Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,

Борис Костиря
2026.10.12 12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.

Вячеслав Руденко
2026.10.12 10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…

Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за

Віктор Кучерук
2026.10.12 06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.

Ольга Садкова
2026.10.11 23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.

Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.

Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:

хома дідим
2026.10.11 22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Володимир Мацуцький
2026.10.11 16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка? Ні, це не о

Артур Курдіновський
2026.10.11 16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.

Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї

В Горова Леся
2026.10.11 15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Василь Кузів
2026.06.11

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Вовк (1973) / Поеми

 Драма "Горизонт Хуфу". Візія VІІ "Оселя Хет-Ка-Пта"
(Панорамний вид лівого берега Нілу - усипальниці єгипетських фараонів. Над Єгиптом прослалася Небесна Зоряна Корова - Нут і огорнула "Та - Кемет" м'якими, теплими сувоями Ночі. Спочиває "Та-Кемет", розкривши своє плодоносне, удобрене мулом лоно, для пристрасних, запальних цілунків легковійного коханця -- бога Шу. Таємні пристрасті єгипетської ночі. ... На ранок Зоряна Корова Нут зродить від Геба*106 Золоте Сонценосне Теля.*107
На тлі зір досить чітко проглядаються колонади напівзруйнованого заупокійного храму фараона Хуфу.*108
Сюди щоночі прилітає його КРИЛАТА "БА", розпачливо шукає і мумію, і величне скульптурне "Ка" -- і не знаходячи, б'ється крильми об холодні храмові стіни та слізно жаліється про щось Мовчазному Сфінксу,*109 що непричетно споглядає її на алеї собі подібних.
Жалі крилатої "Ба" і лопотіння її крил напочатку відлунюють Алеєю Сфінксів, далі приглушено проминають вузькі тунелі "пілонів" -- плоских похилених храмових веж. Крилатій "Ба" байдуже до розкошів - розписів у проходах, вона, одержима летом, в розпачі натрапляє на погрозливі тверді культових обелісків і все вдивляється в обличчя статуй упокоєних ранньо-династійних*110 фараонів та їх почту, а також божественного сонму богів Великої і Малої Еннеади. Між богами Малої Еннеа́ди виринає благородне обличчя Імхоте́па*111 -- сина Птаха -- покровителя мистецтва храмобудови. Недалеко, поруч нього -- скульптурне "Ка" царевича Хеміу́на, великого Будівничого "Епохи будівників пірамід". Тут КРИЛАТА "БА" ХУФУ сповільнює літ, торкається крилами голови статуї і ронить сльозу, промовляючи;

"Крилата Ба шукає зникле Ка,
мій Будівничий, чи впізнаєш Ху́фу ..."

КРИЛАТА "БА" ХЕМІУНА німує. Треба летіти далі ...
За пілонами -- колонний двір для творців безкоштовної молитви*112 -- він відчутно пошкоджений, довкола сліди р у й н а ц і ї, а отже -- з н е в а г и.
Крилата "Ба" Хуфу заходиться голосним плачем ...
При завершальних колонах двору окреслюється вхід у "гіпостильну" колонну залу -- тут порядкують жреці і моляться нащадки царського роду -- молода парость "Дерева Ішед, або Хатхор".
У залі -- порожньо, тьмяне зоряне світло проникає через вікна у стелі, залишаючи на розписаних стінах ілюзію кольорових світлових фресок. Капітелі колон прикрашені в'язками папіруса і пуп'янками божественних лотосів. Стиль колонної зали ніби відтворює плавні Небесного Нілу: розвиті стебла папірусів підводяться над пуп'янками квітів, що розкриваються. Такий глибинний зміст символіки Дому Молитви -- молитва, породжена богом, як і бог, народжений із квітки лотоса.*113 Крилатий Сонячний Диск, зображений над дверима колонної зали, немовби вилітає із Очеретяних Небесних піль. І крилата "Ба" Хуфу щосвітанку теж вилітає звідти. Вона -- промінчик Сонячного Ра - Атума, знак в о с к р е с і н н я по смерті, умиротворення і в с е п р о щ е н н о ї божої благодаті. На які ж поневіряння приречена вона тепер: шукати і не знаходити, і бути як неприкаяній ...
Крилата "Ба" Хуфу досягає заповітної кімнати, де у священній Ладді Вічності -- "Ладді Мільйонів Літ" утаємничено возвеличується бог Птах, що с о т в о р и в світ зі с л о в а. Се ж його олюднене "Ка" охороняє оселі богів і людей у місті "Хет - Ка - Пта". Поруч нього -- ... порожні місця царственних володарів "божественних одкровеній" (статуї "Ка" Хуфу і Хафрі, ясна річ, відсутні). Серед "присутніх" у заповітній кімнаті -- скульптурне "Ка" Менкаури,*114 сина Хафрі, внука Хуфу, спадкоємця "тронного імені Ра": вслухайтесь бо "Хаф - Ра", "Менкау - Ра", "Небмаат - Ра", тощо ...

КРИЛАТА "БА" ХУФУ, помітивши "Ка" Менкаури,
подає голос удруге:

"Крилата Ба шукає зникле Ка,
внук Менкау́ра, де ховаєш Ху́фу ..."

І знову у відповідь -- мовчання. Утомивши крила, "Ба" Хуфу сідає на корму Ладді Вічності -- і завмирає.

... Поволі світає. Заупокійний храм Хуфу і таємна кімната "Ка" бога Птаха наповнюються духом життя. Сюди прямує Менкау - Ра з жрецями, аби віддати шану померлим і проспівати хвалу Сонцю, що допіру народжується.
МЕНКАУ-РА переступає таємничу кімнату у розпалі краси і сили. Молодий, вродливий, повний щиросердних задумів служіння богам обох Еннеад і народові "Та - Кемет". У його руках -- згорток папіруса з ієрогліфом "Хуфу" і букет свіжозірваних лотосів.
Перед величною постаттю "Ка" бога Птаха у Ладді Вічності Менкау - Ра упадає доземно, потім привстає, клякаючи на одне коліно ...

МЕНКАУ-РА:

Мен - Ка́' - У - Ра́' в Оселі "Хет - Ка - Пта́" ...

... Піднімається, наближається до скульптури бога і кладе згорток із квітами до Ладді, поруч із непоміченою Крилатою "Ба" Хуфу.

(МЕНКАУ-РА до "Ка" бога Птаха):

... У Барці Ра -- завітне ймення ... Хуфу ...

Крилата "Ба" ніби прокидається від тяжкого, химерного сну, а чи скидає із себе непосильну жалісливу ношу. Легко і радісно відривається вона від корми Ладді, підлітаючи вгору, ген аж під стелю заповітної кімнати, у косий просвіт прорізаного вікна.Вона поспішає у розчинені "Д в е р і Н е б е с н о г о Г о р и з о н т у", вона летить назустріч Сонцю - Ра "Хепрі", себто "Сонцю, що виникає" ...
Озирнувшись востаннє на внука Менкау - Ра у просвіті храмового вікна, Крилата "Ба" Хуфу втретє промовляє луною:

"Крилата Ба шукає зникле Ка!
Твоє ім'я -- це я!.. Промов: я --
Х у ф у ... у ... у ..."*115

... "Я -- Х у ф у - у - у", -- промовляє Менкаурі голос пташки із Неба.

... "Я -- Х у ф у - у - у", -- відлунює заупокійний храм.

... "Я -- Х у ф у - у - у", -- повторює "Горизонт Хуфу".

... "Я -- Х у ф у - у - у", -- гуде кам'яними устами пересохла криниця.

... "Я -- Х у ф у - у - у", -- вишумовує очеретами Хапі-Ніл. Вода у Нілі п р о з о р о - г о л у б а.

Ще мить -- і відлуння Крилатої "Ба" Хуфу поглине молитовний багатоголосний хор Землі "Та - Кемет", що співає гімн життєдайним променям Сонця.
Воно вже н а Г о р и з о н т і ...

9 липня - 19 серпня 2002р.

_______________________________________________________
106 Геб -- з найдавніших часів -- бог, що уособлює землю і її природні функції (плодороддя і розливи Нілу). Уявлявся, очевидно, в образі Змія, або людини зі зміїною головою. У Додинастійний період змії завжди пов'язувалися із землею і водою. В епоху Древнього Царства -- бог землі,один із богів Великої Дев'ятки -- Еннеади. Як бог Дуату -- батько і захисник Озіріса та померлого фараона.

107 згідно з найдревнішими віруваннями, зафіксованими у Текстах Пірамід, богиня Неба - Нут в образі Зоряної Корови щоранку народжувала від бога Землі Геба Золоте Сонячне Теля -- Ра. Рожевий відтінок світанкової Зорі -- "кров богині при родах".

108 Заупокійні храми -- місце поминання і принесення жертв душі "Ка" померлого". Первісно, у Єгипті заупокійні храми прибудовувалися до пірамід зі східної сторони. Пізніше, храми будували на лівому березі Нілу -- там, де під час розливів доходила вода (на "кордоні" життя і смерті).

109 Сфінкс -- символ, пов'язаний із сонячним культом. Зображав, як правило,конкретного фараона, інколи богів Гармахиса і Амона - Ра. Іконографія сфінкса у вигляді синкретичної істоти з левиним тілом і головою людини (рідше - з тілом бика, левиними лапами і головою людини) обумовлена тим, що в епоху Древнього Царства в офіціальні титули фараонів входили епітети - порівняння із силою бика і могутністю лева. Можливо, образ єгипетського сфінкса через посередництво греків ввійшов у християнську іконографію.

110 Фараони Раннього династійного періоду -- I (р.ц. 3000 до н.е. - 2770 до н.е.) Аха, або Мина, Джер, Уаджи, Ден, Аджиб, Семерхет, Каа; II (р.ц. 2770 до н.е. - 2640 до н.е.) Ранеб, Нінечер, Сенд, Перібсен, Хасехемуі.

111 Імхотеп -- історична особа, візир фараона Джосера (III династія, Древнє царство), зодчий, будівничий ступінчастої піраміди Джосера в Санкарі. Імовірний автор "Книги планів храму". В Пізній період переведений у сонм богів. В Єгипті шанувався як "Син бога Птаха", покровитель ремесел,мистецтва, мудрості, освіти і науки.

112 на відміну від "гіпостильної" колонної зали, вхід до якої був платним(жрецям уплачували пеню), у колонному дворі перед нею можна було молитися безкоштовно.

113 згідно із найдревнішими космогонічними міфами (міста Гермополя),бог Сонця - Ра народжується з лотоса, і лотос стає "Оком" бога. Бог ночує у лотосі, а вдень покидає його і облітає землю.

114 Менкаура -- р.ц. (2490 - 2471); внук Хуфу, син Хафрі, спадкоємець
"тронного імені Ра", що веде свій почин від I ранньо-династійного фараона Менеса, або Мини, звідси ім'я "Мен"-"Ка". Єгиптяни запам'ятали його справедливим, добрим та розумним фараоном. Легенди про нього записані Геродотом.


115 за древніми віруваннями єгиптян, людина живе доти (її душа "Ка"),доки ім'я покійного-"Рен" пам'ятають нащадки. Тому у тронних і нетронних іменах Стародавнього Єгипту повторюються і частково, і повністю імена померлих фараонів (до п'ятого коліна родинності, а в деяких випадках навіть тоді, коли нитка родинності втрачена).


КІНЕЦЬ

З авторського циклу "Міфологія Стародавнього Сходу". - Львів:Логос,2013.

http://irynavovk.blog.net.ua/

(Увійшло в двотомник "Сонцетони. Тон ІІ - Драматичний", - Львів: Сполом,2016).





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-07-23 09:19:52
Переглядів сторінки твору 1848
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.965 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.994 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Композиції для сцени
ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2026.10.04 10:55
Автор у цю хвилину відсутній