ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2018.07.19 08:38
Боги, навіщо мучите любов`ю?
Чи це уже до смерті не мине?
Здавалося, із серця вирвав з кров`ю
Нарешті почуття оте жахне.

Здавалося… І знову мимоволі
Вишукую загублені сліди.
Й уколами оці сердечні болі,

Ігор Деркач
2018.07.19 07:04
Охоплюю душею    цілий світ
і   подумки    рушаю   у   політ
поза    водойми    гори і моря
де   сяє   ще     поетова    зоря
і     вечорами     пізно    уночі
іще     перекликаються     сичі
його Дніпро Арал і Петербург
у    кондуїт     нотує  

Сонце Місяць
2018.07.19 04:05
убраний в чорний монолог
він розстіба її пальто
& однопартники його
вантажать інший ешелон

.

вона блонд ~ бестія

Микола Соболь
2018.07.18 20:09
Замерло все, листок не шерхотить.
Воліє день умовчати печалі…
У чорнім небі наступає мить –
Грімниця б’є посеред хмар вуалі.

Як блиснула! Ясніше за життя.
Змішався спогад у сльозі та зливі…
В калюжі вигопцьовує дитя,

Марта Январская
2018.07.18 19:51
белыми – а это значит сильной
быть придется, сделав первый ход
на кону – три дольки апельсина
с пачкой сигарет початой «Bond»

храбрости придаст глоточек пунша
выстрел пробки в параллельный мир
и не просто – позарез как нужно

Вікторія Лимарівна
2018.07.18 17:52
Сонце в дорозі, далеко вже схід.
Звичні для нього небесні простори.
Хмари у них визначають кордони:
Змінюють контури, тягнеться слід

Смуги рожевої, наче політ
ПтАха, з якоїсь дивної казки.
Небо вдягає рідкісні маски.

Олександр Сушко
2018.07.18 13:14
Покопирсався донесхочу в носі,
Поспав, поїв (жона зварила плов).
Тепер у ліжку розпускає коси,
Тому писати буду про любов.

Без вихилясів б'ю одразу в лоба,
В коханні побрехеньок не люблю.
Бісексуальна тішиться Європа,

Сонце Місяць
2018.07.18 09:11
картина як є ~
стиглі ружі
буржуазне пристойне тло
& вона типу ~ де ля хтось
він так ніби й нізвідки
служить за
розмову їм гра в тоді що ~
кружеляє мереживо чуйне

Ігор Шоха
2018.07.18 07:26
Нема посадженому честі,
усе посіяне дарма.
Дощу чекаєш як пришестя,
коли його нема й нема.

У небі бурі, урагани
і море зайвої води,
а у моїм саду тумани,

Олександр Сушко
2018.07.17 21:05
Ось і перший дзвіночок - вистукує серце у грудях,
Потемніло в очах, а в легенях повітря нема.
Визирають із неба святоші, апостоли, судді,
Щойно літо було, а за мить - хуртовина, зима.

Полум'яна межа під ногами розверзлася хижо,
Ще би жив не тужив,

Марта Январская
2018.07.17 20:05
нет, не впрягусь никогда, друзья,
в общий поэтов плуг…
где пролегает моя стезя? –
там, где сам чёрт мне – друг!

не заработаю я гран-при,
премий – прими в расчёт!
в общей игре буду вне игры –

Богдан Манюк
2018.07.17 17:25
Отамани вітрів
поселяються здавна в печерах,
голосисті, як доля,
і вельми прихильні до струн.
Віртуозно і ревно
запрошують нас на вечерю
в загадковому небі,
у горах

Олексій Кацай
2018.07.17 12:42
Дюни на Марсі
точить піщана буря.
Чутно сигнали.
Наче кує зозуля.
Це маячок
працює на всюдиході
у каламутній
і вохряній безодні.

Тетяна Левицька
2018.07.17 09:51
Слова самі поети! І не тільки ті,
які лоскочуть пестощами серце хтиве.
Бо є й такі, що гірко ранять і звабливо
ведуть у морок пекла душі кам"яні.
Немилозвучні, горді, грішні та святі,
банальні, вкрадливі, що лагідно дзюркочуть,
скупі та вимучені

Олександр Сушко
2018.07.17 09:01
В лісах Зімбабве рижики доспіли,
Боровички вгорнулися в туман.
Там люди моцні, наче ті горили,
А в нас богатирів уже нема.

Напружилися зранку долі лобні,
Перед сніданком мало не зомлів.
Ув Африці гриби, неначе довбні,

Ігор Шоха
2018.07.17 07:33
Коли її чекаю, оживаю
і серце б’ється, і пульсує кров,
і лірою душа моя співає,
і сила духу оживає знов.

І сумно аж за край, коли немає,
неначе я за іншою пішов
стежиною утраченого раю,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Томаш Кучерук
2018.06.04

Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11

Сергій Булат
2017.09.17

Роман Сливка
2017.06.14

Ірина Вовк
2017.06.10

Гористеп Іван Кирчей
2017.04.20

Микола Соболь
2017.01.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Вовк (1973) / Поеми

 Драма "Горизонт Хуфу". Візія VІ. "Червоний Ніл "
(Над "Оселею бога Птаха" зависло понуре дощове Сонце.
Ра-Атум у зажурі. Важкі непрозорі склепіння його небесних володінь, здається, усім тягарем лягли на плечі виснаженої хамсином землі "Та-Кеме́т". Крилатий Сонячний Диск покрили темні плями. Єгипетський люд вірує -- така ціна перемоги Ра над Апо́пом, Світла над Темрявою, Добра над Злом. Темні плями на Сонці згустки крові. Їх змиє хіба що дощ! Бо лише дощ змиває усі сліди, як на землі, так і на небі ...
І рятівний дощ паде на землю "Та-Кемет", захоплює в обійми Оселю "Хет-Ка- Пта" на правобережжі і фантоми Холмів "Бен - Бен", Пустелі на лівобережжі, з розмитими, нечіткими обрисами пірамід-усипальниць фараонів Хуфу та його сина Хафрі.
... Бунтує, воловодить Хапі - Ніл. Багато він бачив на своєму віку, ой багато! Розпирає його від побаченого, підіймає він бруд із затаєних сховків - глибин і жбурляє ним вгору. Бурхливі потоки гидкої, каламутної води, з е л е н о ї від перегнилих рослин, наповнюють річку і ринуть на північ, униз за течією, до Середземного моря. Це період "З е л е н о г о Н і л у". Він швидко промине, вода набуде г у с т о - ч е р в о н о г о кольору. Виходить, Хапі - Ніл теж у згустках крові. Ох, недаремно все це ... недаремно ... Достеменно, щось має статись і з землею "Та - Кемет", і з мешканцями "Оселі бога Птаха".
Коли що це? Галасливий, озлоблений натовп з рабів і простолюддя,примітивно "озброєний" знаряддями праці, поривається у напрямку царственних пірамід. Засліплений ненавистю до "сонцесяйних" можновладців, людський вир насолоджу-ється хвилею безтями, настроєм р о з р у х и. Натовп порушує божественну заборону п о м е р л и х та н а б у т и х по смерті д у ш фара онів Хуфу та Хафрі, натовп настроєний громити і трощити: мумії "Ах", скульптурні фетиші "Ка",*101 амфори-нутрощі з масками богів "Синів Гора".)*102

ГОЛОСИ РАБІВ-БУНТАРІВ
(що охмеліли з буєсті):

ШЕПСЕСКАФ:
Сохме́т - левице,*103 Око відверни ...

УСЕРКАФ:
... але роззяв, незряча, темну пащу ...

НЕФЕРІРКАРА:
... на "Ах" владик, чиє вже "Ка" п р о п а щ е ...

НІУСЕРРА:
... що їм н і к о л и не зустріти "Ба" ...

МЕКАУХОР:
... оце - сівба, оце і молотьба.
пізнайте на собі к а м і н н і жорна ...

ДЖЕДКАРА:
... бо царське тіло - "сах" С в и н я та Ч о р н а,
ну, себто нечисть, Магові на зуб ...

УНІС:
... трощи, трощи -- "блаженних" душегуб,
топчи, міси -- пелени на сирицю ...

ДЖЕДЕФРА*104 (розглядаючи статую "Ка" фараона Хуфу):
... Куди ц ь о г о А п о п а ?

(Пауза. Мить вагань)

ХОР ГОЛОСІВ:
У криницю!..

(Відгомоном "у криницю ... у криницю ... у - у - у ...")

ДЖЕДЕФРА (заохочено):
... на стіл до Амт, що любить попоїсти,
щоби не зміг ні встати, ані сісти --
розбите "Ка" мерзенного раба,
забуте "Рен", розмите царство тіней ...

(при цих словах раби трощать обличчя царственної статуї Хуфу і перекидають її у криницю, що поруч, вниз головою.*105)

101 у гробницях померлих єгиптяни встановлювали статуї із "вічного" матеріалу - каменю, які слугували двійниками душ "Ка" на випадок грабунку або руйнації. Щоби крилата "Ба" впізнала такого двійника,скульптурне зображення "Ка" мало нагадувати конкретну людину.Звідси витоки скульптурного портретування у Древньому Єгипті.

102 у гробницях померлих єгиптяни встановлювали т.зв. "канопи" з нутрощами, на покришках яких зображали синів бога Гора: Дуамутеф (павіан) оберігав шлунок покійного, Хапі (гієна) - легені,Кебексенуф (сокіл) - кишківник, Амсет (голова людини) - печінку. Діти Гора уособлювали сутності людських "душ": Амсет - "Ка", Дуамутеф - "Ба", Кебексенуф - "Сах" (мумію), Хапі - серце. У могильній камері сини Гора мали призначене місце: Амсет - на півдні, Хапі - на півночі,
Дуамутеф - на сході, Кебексенуф - на заході.

103 мається на увазі заклинання до Сохмет-левиці, що вражає ворогів фараона священним Оком-уреєм. Отож, творячи наругу над могилою фараона, раби просять змилування і оправдання.


104 за замислом автора раби-бунтівники носять імена фараонів IV та V династій Древнього царства, що жили після Хуфу та Хафрі, найперший серед них Джедефра (р.ц.2528 - 2520).Це зроблено з метою перенесення акцентів "божественного походження" фараонів на пласт убогих людей. Показовою щодо цього є міфологія "воскресіння Озіріса", а з нею і божественного фараона (у Древньому Царстві), а пізніше і простого смертного (у Новому Царстві).

105 тут акцентується зневага рабів до божественної величі фараона і бажання знищити портретну схожість скуьптури померлого, аби порушити процес повернення "душі" Ба у двійник "Ка". Душі грішників, за уявленнями єгиптян, існували окремо від тіла у перевернутому положенні. Отже, вони не могли поєднатися з тілом, аби жити життям праведного покійника, а тому їх чекало знищення -- обезглавлення і спалення. У котлах "Амдуату" горіли голови, серця, тіла, душі, ба навіть тіні грішників.

Далі буде: ВІЗІЯ VІІ "ОСЕЛЯ ХЕТ-КА-ПТА" (остання).

З авторського циклу "Міфологія Стародавнього Сходу"/уклала Ірина Вовк. - Львів: Логос,2013.

http://irynavovk.blog.net.ua

(Увійшло у двотомник "Сонцетони".Тон ІІ - Драматичний. - Львів: Сполом,2016)






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-07-23 09:08:01
Переглядів сторінки твору 415
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.932 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.893 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Композиції для сцени
ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2018.07.06 12:34
Автор у цю хвилину відсутній