(Над "Оселею бога Птаха" зависло понуре дощове Сонце.
Ра-Атум у зажурі. Важкі непрозорі склепіння його небесних володінь, здається, усім тягарем лягли на плечі виснаженої хамсином землі "Та-Кеме́т". Крилатий Сонячний Диск покрили темні плями. Єгипетський люд вірує -- така ціна перемоги Ра над Апо́пом, Світла над Темрявою, Добра над Злом. Темні плями на Сонці згустки крові. Їх змиє хіба що дощ! Бо лише дощ змиває усі сліди, як на землі, так і на небі ...
І рятівний дощ паде на землю "Та-Кемет", захоплює в обійми Оселю "Хет-Ка- Пта" на правобережжі і фантоми Холмів "Бен - Бен", Пустелі на лівобережжі, з розмитими, нечіткими обрисами пірамід-усипальниць фараонів Хуфу та його сина Хафрі.
... Бунтує, воловодить Хапі - Ніл. Багато він бачив на своєму віку, ой багато! Розпирає його від побаченого, підіймає він бруд із затаєних сховків - глибин і жбурляє ним вгору. Бурхливі потоки гидкої, каламутної води, з е л е н о ї від перегнилих рослин, наповнюють річку і ринуть на північ, униз за течією, до Середземного моря. Це період "З е л е н о г о Н і л у". Він швидко промине, вода набуде г у с т о - ч е р в о н о г о кольору. Виходить, Хапі - Ніл теж у згустках крові. Ох, недаремно все це ... недаремно ... Достеменно, щось має статись і з землею "Та - Кемет", і з мешканцями "Оселі бога Птаха".
Коли що це? Галасливий, озлоблений натовп з рабів і простолюддя,примітивно "озброєний" знаряддями праці, поривається у напрямку царственних пірамід. Засліплений ненавистю до "сонцесяйних" можновладців, людський вир насолоджу-ється хвилею безтями, настроєм р о з р у х и. Натовп порушує божественну заборону п о м е р л и х та н а б у т и х по смерті д у ш фара онів Хуфу та Хафрі, натовп настроєний громити і трощити: мумії "Ах", скульптурні фетиші "Ка",*101 амфори-нутрощі з масками богів "Синів Гора".)*102

ГОЛОСИ РАБІВ-БУНТАРІВ
(що охмеліли з буєсті):

ШЕПСЕСКАФ:
Сохме́т - левице,*103 Око відверни ...

УСЕРКАФ:
... але роззяв, незряча, темну пащу ...

НЕФЕРІРКАРА:
... на "Ах" владик, чиє вже "Ка" п р о п а щ е ...

НІУСЕРРА:
... що їм н і к о л и не зустріти "Ба" ...

МЕКАУХОР:
... оце - сівба, оце і молотьба.
пізнайте на собі к а м і н н і жорна ...

ДЖЕДКАРА:
... бо царське тіло - "сах" С в и н я та Ч о р н а,
ну, себто нечисть, Магові на зуб ...

УНІС:
... трощи, трощи -- "блаженних" душегуб,
топчи, міси -- пелени на сирицю ...

ДЖЕДЕФРА*104 (розглядаючи статую "Ка" фараона Хуфу):
... Куди ц ь о г о А п о п а ?

(Пауза. Мить вагань)

ХОР ГОЛОСІВ:
У криницю!..

(Відгомоном "у криницю ... у криницю ... у - у - у ...")

ДЖЕДЕФРА (заохочено):
... на стіл до Амт, що любить попоїсти,
щоби не зміг ні встати, ані сісти --
розбите "Ка" мерзенного раба,
забуте "Рен", розмите царство тіней ...

(при цих словах раби трощать обличчя царственної статуї Хуфу і перекидають її у криницю, що поруч, вниз головою.*105)

101 у гробницях померлих єгиптяни встановлювали статуї із "вічного" матеріалу - каменю, які слугували двійниками душ "Ка" на випадок грабунку або руйнації. Щоби крилата "Ба" впізнала такого двійника,скульптурне зображення "Ка" мало нагадувати конкретну людину.Звідси витоки скульптурного портретування у Древньому Єгипті.

102 у гробницях померлих єгиптяни встановлювали т.зв. "канопи" з нутрощами, на покришках яких зображали синів бога Гора: Дуамутеф (павіан) оберігав шлунок покійного, Хапі (гієна) - легені,Кебексенуф (сокіл) - кишківник, Амсет (голова людини) - печінку. Діти Гора уособлювали сутності людських "душ": Амсет - "Ка", Дуамутеф - "Ба", Кебексенуф - "Сах" (мумію), Хапі - серце. У могильній камері сини Гора мали призначене місце: Амсет - на півдні, Хапі - на півночі,
Дуамутеф - на сході, Кебексенуф - на заході.

103 мається на увазі заклинання до Сохмет-левиці, що вражає ворогів фараона священним Оком-уреєм. Отож, творячи наругу над могилою фараона, раби просять змилування і оправдання.


104 за замислом автора раби-бунтівники носять імена фараонів IV та V династій Древнього царства, що жили після Хуфу та Хафрі, найперший серед них Джедефра (р.ц.2528 - 2520).Це зроблено з метою перенесення акцентів "божественного походження" фараонів на пласт убогих людей. Показовою щодо цього є міфологія "воскресіння Озіріса", а з нею і божественного фараона (у Древньому Царстві), а пізніше і простого смертного (у Новому Царстві).

105 тут акцентується зневага рабів до божественної величі фараона і бажання знищити портретну схожість скуьптури померлого, аби порушити процес повернення "душі" Ба у двійник "Ка". Душі грішників, за уявленнями єгиптян, існували окремо від тіла у перевернутому положенні. Отже, вони не могли поєднатися з тілом, аби жити життям праведного покійника, а тому їх чекало знищення -- обезглавлення і спалення. У котлах "Амдуату" горіли голови, серця, тіла, душі, ба навіть тіні грішників.

Далі буде: ВІЗІЯ VІІ "ОСЕЛЯ ХЕТ-КА-ПТА" (остання).

З авторського циклу "Міфологія Стародавнього Сходу"/уклала Ірина Вовк. - Львів: Логос,2013.

http://irynavovk.blog.net.ua

(Увійшло у двотомник "Сонцетони".Тон ІІ - Драматичний. - Львів: Сполом,2016)