Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.05
23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
2026.10.05
22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
2026.10.05
16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
2026.10.05
15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
2026.10.05
13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,
Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,
Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,
2026.10.05
12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх
2026.10.05
09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!
Зрости одним махом,
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!
Зрости одним махом,
2026.10.05
09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.
2026.10.05
09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?
2026.10.05
07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко
2026.10.05
06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл
2026.10.04
23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне
2026.10.04
21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.
Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.
Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.
2026.10.04
21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.
У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.
У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.
2026.10.04
18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.
Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.
Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,
2026.10.04
15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Аргумент десять
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Аргумент десять
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Спроможність розуміти...
... Віть Вітькову екзотичну історію “Кажана”*: “Ми впіймали кажана. Кажаниха каже: на!.. Нате по пів гривні, аби Папі в Римі не боліла голова ще й за мого янгола. Будьте-но привітні! Відпустіте кажана під чотири вітрі”. І здається, що тут, не зрозуміти без Кантового: “Філософська спроможність свідомості є спроможністю розумового пізнання (Vernunfterkenntnis) котра виходить з понять, а розрахункова-математична спроможність – з конструкції понять” – а зрозуміти щось ,із цією Кантовою “математичною спроможністю конструювати поняття” – тим більше... Якщо ж доконструювати ще своїх понять: що, мовляв, це нині, в Україні, нашого кажана, чорні-дикі москалі, неспроможні жити по людськи... знай - собі забрати хочуть до свої землі... А розрахунки понять, нашої спроможності боронитися, чиняться в області матеріальної спроможності відбиватися... і російської матеріальної спроможності нападати, а для аргументації беруться аж переживання самого Папи Римського... та ще треба Трампу... не пів гривні, а Путіну цілого копняка... То воно, без “Кантової математики”, аж ніяк не сконструювати ту спроможність розуміти і здається, що однак, кожен зрозуміє своє...
То нате вам: “Die philosophische Erkenntnis ist die Vernunfterkenntnis aus Begriffen, die mathematische aus der Konstruktion der Begriffe. - Філософське пізнання-свідомість є розумо-пізнання з-від поняття, математичне з-від конструкції поняття” (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, другий абзац.)
Що я зрозумів ось так: “Філософська спроможність свідомості є спроможністю розумового пізнання (Vernunfterkenntnis) котре виходить з понять, а розрахункова-математична спроможність – з конструкції понять”.
*Ми впіймали кажана.
Кажаниха каже: на!..
Нате по пів гривні,
аби Папі в Римі
не боліла голова
ще й за мого янгола.
Будьте-но привітні!
Відпустіте кажана
під чотири вітрі.
Віть Вітько: Кажан.
“ Їв тролейбус булку з маком”
віршики
06.07.2017
худ. Я Саландяк – композиція: Кажан (фотошоп)

З Канта. Спроможність розуміти...
... Віть Вітькову екзотичну історію “Кажана”*: “Ми впіймали кажана. Кажаниха каже: на!.. Нате по пів гривні, аби Папі в Римі не боліла голова ще й за мого янгола. Будьте-но привітні! Відпустіте кажана під чотири вітрі”. І здається, що тут, не зрозуміти без Кантового: “Філософська спроможність свідомості є спроможністю розумового пізнання (Vernunfterkenntnis) котра виходить з понять, а розрахункова-математична спроможність – з конструкції понять” – а зрозуміти щось ,із цією Кантовою “математичною спроможністю конструювати поняття” – тим більше... Якщо ж доконструювати ще своїх понять: що, мовляв, це нині, в Україні, нашого кажана, чорні-дикі москалі, неспроможні жити по людськи... знай - собі забрати хочуть до свої землі... А розрахунки понять, нашої спроможності боронитися, чиняться в області матеріальної спроможності відбиватися... і російської матеріальної спроможності нападати, а для аргументації беруться аж переживання самого Папи Римського... та ще треба Трампу... не пів гривні, а Путіну цілого копняка... То воно, без “Кантової математики”, аж ніяк не сконструювати ту спроможність розуміти і здається, що однак, кожен зрозуміє своє...
То нате вам: “Die philosophische Erkenntnis ist die Vernunfterkenntnis aus Begriffen, die mathematische aus der Konstruktion der Begriffe. - Філософське пізнання-свідомість є розумо-пізнання з-від поняття, математичне з-від конструкції поняття” (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, другий абзац.)
Що я зрозумів ось так: “Філософська спроможність свідомості є спроможністю розумового пізнання (Vernunfterkenntnis) котре виходить з понять, а розрахункова-математична спроможність – з конструкції понять”.
*Ми впіймали кажана.
Кажаниха каже: на!..
Нате по пів гривні,
аби Папі в Римі
не боліла голова
ще й за мого янгола.
Будьте-но привітні!
Відпустіте кажана
під чотири вітрі.
Віть Вітько: Кажан.
“ Їв тролейбус булку з маком”
віршики
06.07.2017
худ. Я Саландяк – композиція: Кажан (фотошоп)

Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"15-16. Діалектика для фейсбука (з Канта)"
• Перейти на сторінку •
"14. Діалектика для фейсбука (з Канта)"
• Перейти на сторінку •
"14. Діалектика для фейсбука (з Канта)"
Про публікацію
