Дефініція*...
    ...що слід розуміти: визначення. Кант каже: “Всяке поняття повинно визначатися так, як його подає термін, само собою…” І свідомість наша, кожну мить визначається... Якщо ж сказати: робить дефініцію, то – аж! Якщо сказати: визначається що-до понять, то вже не дуже аж, бо, зазвичай, визначається наша свідомість, здавалось би, що-до банального: піти - не піти, взяти – не взяти... А тут тобі філософія – поняття і, треба визначитись – а що ж то таке є - поняття? Але хай! Кант каже про те-таке визначення, котре є “Дифініцією”, котре уже, загалом, відбулося (перед тим) - до цього нашого визначення що-до піти – не піти, де світ уже, в основному, визначений у всякі-різні поняття, де та ковбаса, котру ви намірились було купити, перебуває в понятті, але те поняття ковбаси завжди буде у стані визначення-пояснення, як каже Кант далі (в другому реченні): “…поняття може бути готовим лиш як пояснене, а не як уже визначене”, і ви насправді, кожної миті, перебуваєте в стані визначення – дефініції усього-всякого... і поняття ковбаси також, бо те перше-початкове ваше визначення що-до піти – не піти викликане тим, що там... ковбаса якась не така, “…як його подає термін…” “…в межах його первісного значення” – тобто, вашого розуміння справжньої ковбаси...
    *... “визначення (Definitionen) . Всяке поняття повинно визначатися так, як його подає термін, само собою, в прямому розумінні та в як найширшому значенні, щоб виявляти поняття речі як найдокладніше в межах його первісного значення. Тому, згідно такої вимоги, всяке досвідне (емпіричне-згідно досвіду мислення) поняття може бути готовим лиш як пояснене (nur expliziert) , а не як уже визначене (nicht definiert) ”.
    “Von den Definitionen. Definieren soll, wie es der Ausdruck selbst gibt, eigentlich nur so viel bedeuten, als, den ausführlichen Begriff eines Dinges innerhalb seiner Grenzen ursprünglich darstellen. Nach einer solchen Forderung kann ein empirischer Begriff gar nicht definiert, sondern nur expliziert warden”. – “Від-про-з визначень. Визначати повинен як воно вираз-слово мимовільно-само собою дається-буває, власне-впрямому значенні тільки-лиш так-таким чином багато-значно значить, коли-як-щоб-наприклад, докладніше поняття одної речі-справи всередині-на протязі його границь-меж первісного-самобутнього зображати-зявлятися-виступати. Згідно одної такої-подібної вимоги-виклику може одне досвідне поняття готове не визначатись, але лиш пояснюване зробитись”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, вісімнадцятий абзац.)
    22.07.2017 р.
16. Діалектика для фейсбука (з Канта)
Пастка...
    ... Falle* – це слово, виразно, перекладається з німецької як западня - пастка... Отже Кант, в одному реченні (мною, тут, скороченому), каже: “Sie können aber keinen einzigen ihrer Begriffe a priori in irgendeinem Falle darstellen...” що згідно словника: “Вона може проте-але жодне її поняття-ідею передуючи в яку-небудь пастку виступати-зображати...” або, другого разу, Кант каже: “Meinen Begriff kann ich in solchem Falle jederzeit definieren“; що згідно словника: “моє поняття-ідею можу я в таку-подібну пастку завжди-в будь який час визначати”; Інший перекладач Канта на українську мову, Ігор Бурковський, оминаючи слово “западня-пастка” подає перше, уже ціле, речення так: “Вони містять лише правило, за яким слід емпірично шукати якусь певну синтетичну єдність того, що не може бути наочно подане а priori ([єдність] сприйняттів) “, і друге: “У такому разі я всякчас можу дати дефініцію свого поняття”; - Очевидним є не усвідомлення, тут, “западні-пастки-Falle“ для поняття... породило, в мені, сподівання (слабенька надія), що і самі німці не розуміють що, тут, сказав автор (Кант). Зрештою, я подаю ці два речення з “западнею-пасткою-Falle “, як власний переклад, українською: “філософія в силі не зображати поняття-ідею апріорно (передуючи) у якій-небудь пастці...” і друге: “Своє поняття-ідею я завжди можу визначити (definieren) в таку пастку (Falle) ”; Прибравши заперечення я зрозумів це так: філософія може оминути будь-яку пастку для поняття-ідеї, та - я завжди можу визначити (definieren) своє поняття-ідею в таку пастку. І найголовніше питання, що виникло в мене тут: про яку “западню-пастку-Falle“ іде мова?
    Смію стверджувати: розуміючи всю абсурдність процесу пізнання Кант подає її (абсурдність), тут, як “западню- пастку -Falle“. Кант стверджуючи**: “...die Materie (das Physische), oder der Gehalt... - ...матерія (Фізика), або зміст...“ очевидно розуміє ту пастку-безвихідь в яку потрапляє розум вже при такому, найпростішому, наборі термінів: матерія – зміст, що, подалі, слід розуміти: матерія – ідея (поняття)...
    Певне непорозуміння, яке побутує при нинішньому розумінні світу, на тому-такому грунті, зводиться, зрештою, до запитання: в чому ж пастка-Falle - в матерії чи в ідеї? Фантоми, окремо матеріалізму – окремо ідеалізму, появилися, на мою думку, уже після ”Критики... ” - а ще Кант - ще усвідомлюючи нероздільність світу – ще бачить разом - половину ідеальною, половину – матеріальною, і це вам не... вірніше - це вам таке-так “поділене яблуко” ***, де у “пів’яблука мого – половинки твого” будуть свої ідеальні та матеріальні - нероздільні половинки... і так далі... діли – не діли – однак, тут, розум потрапляє у нісенітне, у безвихідь – Кант, розуміючи це, підсумовує цей розділ так****: “Однак, пізнавальна спроможність, невидима для розуму в полі чуттєвого сприйняття за непевних основ, чистих і навіть трансцендентальних (таких, що виводять за межі) понять, там, де основи (instabilis tellus, innabilis unda – не стабільна земля, текуча вода ) не дозволяють розуму чи стояти, чи пливти...” “А уже, виходячи з своєрідних трансцендентально-філософських методів, не кажучи тут того, що ми можемо діяти виходячи лиш з можливості критики нашого стану все-спроможності (Vermögensumstände майно-спроможність-разом-становище) , - чи скрізь, і як високо ми можемо споруджувати нашу, добру, будівлю, і чи ми маємо можливість - все ж дозволяємо собі будувати (те чисте поняття передуючи-апріорно) відповідно з того матеріалу“.
    * ”Sie können aber keinen einzigen ihrer Begriffe a priori in irgendeinem Falle darstellen, sondern tun dieses nur a posteriori, vermittelst der Erfahrung, die nach jenen synthetischen Grundsätzen allererst möglich wird” – “Вона може-в силі проте-але жодний її-їх поняття-ідея передуючи в-на яку-небудь пастку виступати-зображати-виконувати, але чинити це лиш досвідно, через-за допомогою досвіду, на той синтетичний основне правило найперше може стати”.
    “Meinen Begriff kann ich in solchem Falle jederzeit definieren”. – “Моє поняття-ідея можу я в таку-подібну пастку завжди-в будь який час визначати;”
    ** ”...die Form der Anschauung (Raum und Zeit), die völlig a priori erkannt und bestimmt werden kann, und die Materie (das Physische), oder der Gehalt, welcher ein Etwas bedeutet, das im Raume und der Zeit angetroffen, wird mithin ein Dasein enthält und der Empfindung korrespondiert” – “... форма споглядання-світогляду (простір і час), цілком передуючи пізнаваний і визначений стане можливий , і матерію (Фізику), або змісту-місткість, яка одне щось значить, це в просторі і часі трапляється, тому одне буття містить-утримує і відчуття посилає”.
    **** So aber geraten sie unvermerkt, von dem Felde der Sinnlichkeit, auf den unsicheren Boden reiner und selbst transzendentaler Begriffe, wo der Grund (instabilis tellus, innabilis unda) ihnen weder zu stehen, noch zu schwimmen erlaubt, und sich nur flüchtige Schritte tun lassen...” – “Так однак розумно вона непомітна, в полі почуттів, за ненадійних-непевних грунтів-основ чистих і навіть-мимовільно виводячи за межі поняття, де-там грунт-основа (не стабільна земля, текуча вода) ще пливти дозволяє, їм ні стояти-бути, і собі лиш мимохідний крок-хода-вчинок чинити велить-допускає-дає...”
    Von der eigentümlichen Methode einer Transzendentalphilosophie läßt sich aber hier nichts sagen, da wir es nur mit einer Kritik unserer Vermögensumstände zu tun haben, ob wir überall bauen, und wie hoch wir wohl unser Gebäude, aus dem Stoffe, den wir haben, (den reinen Begriffen a priori,) aufführen können Від своєрідніших-чудних методів одної трансцендентально-філософської велить-дозволяє собі але тут не каже, тут ми воно лиш з одної критики нашої можливості майна-спроможність-разом-становище мати, чи ми скрізь-повсюди споруджувати, і яку високу ми добру нашу будівлю, з матерії-речовини ми маєм (те чисте поняття передуючи) будувати-виконувати можем. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку.)

*** Мати, мати, материнка,
пів’яблука - половинка.

Пів’яблука мого –
половинка твого.

Віть Вітько: Поділене яблуко
“ Їв тролейбус булку з маком”
віршики
23.07.2017 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Поділене яблуко (фотошоп)