ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Бандура (1950) / Публіцистика

 Відсутність національної мовної політики привела до війни.

Саме так, а не тому, що в ім'я справедливості одразу після Революції Гідності парламент проголосував проти антиукраїнського, антидержавного ще й прийнятого з порушенням регламенту закону КК.
1)Питання мови "на часі" і давно перезріло. Трохи історії.
Під загрозою усунення від влади комуністична більшість парламенту колишньої УРСР восени 1989 року на вимогу національно-демократичних сил змушена була прогосувати за закон про державність української мови. На той час це був документ, який давав підвалини для постановки питання про вихід республіки зі складу СРСР на основі права націй на самовизначення і створення власної НАЦІОНАЛЬНОЇ держави. З огляду на пройдений період, той закон мав низку недоробок і був свого роду компромісом. Недоробкою було в першу чергу те, що він не встановлював відповідальності за невиконання. Очевидно, комуністи з Кравчуком і не намагалися його виконувати. Недоречністю є те, що в ст. 10 Конституції виділено з мов нацменшин окремо російську мову. Без жодної аргументації чому це зроблено. Звісно, це було продовженням колонізаторської політики вищості мови колишньої совітської МЕТРОПОЛІЇ над мовами республік. Пам'ятаємо, як вчителям рос. мови проводилась доплата за викладання російської. Таке виділення дало в майбутньому шанс відвертим шовіністичним силам, що приходили тут до влади в 1994 та 2010 році ставити питання про державність російської мови. А це в свою чергу давало російсько-імперським силам кремля обгрунтовувати т. зв. закони про захист з допомогою зброї російськомовного населення поза межами імперії. Отже, колишні та нинішні прихильники надання російській мові особливого, державного або офіційного статусу, які були і є представлені в нашому парламенті, мають нести безпосередню відповідальність за накликання та розв'язання росією війни проти України (яку нинішня влада називає АТО), оскільки агресор заявляє, що прийшов захищати "рускоязичноє насєлєніє".
2)Чи дійсно питання мови займає місце у другій десятці проблем? Чи може вирішити економічний поступ та подолання корупції мовну проблему? Колишній наш прем'єр Яценюк постійно стверджував, що питання мови - у другій десятці проблем. Натомість досвід абсолютної більшості національних держав Європи, та й зрештою самої російської імперії, говорить, що ні. Мало того, наприклад прем'єр Німеччини Ангела Меркель заявляє, що той, хто хоче жити в її країні і не знає німецької мови, не є бажаним в цій державі. Достатньо також почитати російський закон про державну мову РФ для підтвердження думки, що це питання є на перших місцях. Там, де населення сконсолідоване навколо однієї державної мови, полегшується питання економічного поступу, боротьби з корупцією, там ним не спекулює антидержавна п'ята колона.
І тільки члени нашого парламенту (а ми, хоч формально, але є ПАРЛАМЕНТСЬКО-президентською республікою) в більшості не приділяють цьому особливої уваги, створюючи напругу в самому суспільстві.
За період нашої незалежності питанню УТВЕРДЖЕННЯ української мови як державної, що мала б панувати у всіх сферах державного життя, згідно діючої Конституції, не було приділено необхідної уваги. А це поступово привело до ВИТІСНЕННЯ державної мови з публічної сфери, в т. ч. засобів масової інформації.
Нещодавно відбулися так звані походи "бессмертного полка", організовані і проплачені кремлем. Ви не почули від них вимог ні економічного поступу, ні скорочення безробіття, ні боротьби з корупцією. Найбільше ця гидота кричала про ненависть до "етого бандеровского язика". І ще хтось з недолугих політиків на зразок Яценюка каже, що питання- в другій десятці проблем.
На жаль, найбільші претензії з цього в першу чергу до національно- демократичних сил парламенту, які не спроможні на рішучі кроки щодо дерусифікації України. Натомість імпершовіністичні антиукраїнські сили нашого парламенту активно діють на користь утвердження мови російського окупанта в державі. Досить згадати, що проголосований парламентом закон КК (Ківалова-Колесніченка)
досі діє, хоч парламент його відмінив ще в лютому 2014 року, але його не підписує нинішній глава держави. Цей закон під виглядом захисту мов нацменшин цілковито утверджує в державі подальше панування мови російського агресора. На догоду діючій більшості парламенту та невизначеній (а може й свідомо визначеній негативно) позиції президента, закон КК не скасовує також Конституційний Суд, судді якого, доречі, дозволили узурпувати владу президентові-втікачеві. В цій критичній ситуації для державної мови питання ії захисту, крім послідовної боротьби за мову націоналістичних сил, зокрема ВО СВОБОДА, вже охопило широку громадськість. Тому для порятунку ситуації різні національно-патріотичні сили
запропонували парламенту три законопроекти.
3)Якщо коротко, то головна відмінність полягає в підході до питання мови освіти та мови ЗМІ.
Україна в нині контрольованій владою території на 92 відсотки моноетнічна держава, держава українського етносу, найближчим часом повернення окупованих територій реально не очікується, і тому в питанні мови треба виходити саме з цього. Отже, виглядає абсурдом ситуація, коли влада за своєю
позицією стосовно мови не відповідає настроям і вимогам цієї абсолютної більшості.
Цікавою історією є пропонований нібито "від громадськості " законопроект 5670. Треба знати, що цей законопроект- це вкрадений текст проекту закону, який свого часу розроблено депутатами ВО СВОБОДА, але з якого вихолощено всю націєцентричну суть. Саме цей погіршений плагіат законопроекту просуває влада руками засланих в ту громадську раду своїх емісарів. Цей проект надалі залишає в освіті НАВЧАННЯ мовами нацменшин за державний кошт. Такого немає ніде в світі. Не ВИВЧЕННЯ мови, культури та їх історії, а саме НАВЧАННЯ мовами меншин. Тобто й надалі такі собі національні резервації, в яких при відповідному сприянні у багатьох регіонах, особливо на Сході та Півдні, будуть виховуватися нелояльними до України яничари. При цьому ці емісари посилаються на те, що , мовляв, цього вимагає Конституція. Але це явна брехня. Адже в ст.53 записано, що освіта для нацменшин може вестись або державною, або мовою меншини. Тобто там нема такого імперативу, що тільки мовою нацменшини! А для цього Конституція передбачає розробку окремого закону. Виходячи з ситуації. А ситуація усім відома- державна мова є під загрозою зникнення. Йде відкрита війна, в т. ч за мову.
Інший аспект проблеми- мова ЗМІ. Ні для кого не секрет, що власниками абсолютної більшості ЗМІ є проросійські олігархи. Тому, вмикаючи теле, чи радіоприймачі, ви на 90% почуєте мову російського окупанта. Нічого не змінило й т. зв. квотування в радіоефірі. Все вирішують проросійські настрої власників каналів.
Десь приблизно з часу приходу до влади Ющенка почало практикуватись мовлення в ефірах російською та українською мовами одночасно. Принагідно згадуються часи, коли виступали гумористи-сатирики Тарапунька і Штепсель різними мовами одночасно. Тоді- це було в плані гумору. Тепер це перетворено на повному серйозі в мовну "політику" майже всіх ефірів. Таку негласну політику проводить влада до цього часу, незважаючи на масову критику такого явища з боку професійних мовознавців, що охрестили це назвою " мовна шизофренія". Таку політику під патронатом найвищих посадовців проводить нинішнє міністерство освіти й науки. Така шизофренія мала місце і на недавнім Євробаченні в Києві.
І про ще один нюанс цього проекту. Україномовним, на жаль, буде вважатися канал, де ведучий ВЕДЕ його українською мовою, а запрошені співрозмовники будуть говорити хто-якою. Замість синхронного перекладу державною мовою іншомовних виступаючих, як у світовій практиці. Впровадження окремих статей дуже розтягнуте в часі, що невиправдане, бо для переходу російськомовних на державу вже ЗАРАЗ є всі можливості.
Не передбачається в проекті й НЕОБХІДНА відповідальність за недотримання закону. А тому доля цього закону може закінчитись порожнім звуком.
Підбиваючи підсумки можна стверджувати, що утвердження нашої мови як державної у всіх сферах життя країни можливе лише за умови радикальної зміни влади на патріотичну, досягти якої без зміни закону про вибори ПАРЛАМЕНТУ та складу ЦВК, на жаль, неможливо. Тому проблема порятунку державності нашої мови очевидно буде одним з головних питань майбутніх виборів. І якщо ми знаємо, що без мови немає держави, то повинні підтримати ті політичні сили, які послідовно і тривалий час за це боряться. А якщо конкретно, то це об'єднання націоналістичних сил. В іншому випадку нас чекає майбутнє без нашої мови, що в кінцевому рахунку закінчиться і втратою держави.
часопис New Pathway, 8.06.2017




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-08-20 05:55:18
Переглядів сторінки твору 1010
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.385 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.780 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Війна
Автор востаннє на сайті 2025.12.11 18:05
Автор у цю хвилину відсутній