ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.14 21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

хома дідим
2026.06.14 20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн

Євген Федчук
2026.06.14 19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Проза

 Принц

Всю жизнь ждала его – принца на коне. На белом, само собой разумеется, как символе чистоты и лучезарной совместной жизни. Долго ждала. Лет двадцать. А когда перестала, в двери позвонили. На пороге стоял слегка помятый, немного небритый и малость опухший мужчина со взглядом алчущим любви и возлияния.
- Ты кто? – спросила Она.
- Конь в пальто! – некрасиво ответил Он. Соврал, конечно. Совсем без пальто и на лошадь, если и был схож, то семенящим нетерпением ног.
- Давай, заходи – непонятно зачем для самой себя сказала Она. - Пить будешь? – попыталась угадать его желания.
- Не-а – как ни странно, ответил Он. - В завязке. Или отходняк. Ещё не решил.
- А чё пришёл?
- Соли одолжить, я здесь напротив поселился. Квартиру снимаю. А ты ничего.
- В смысле?
- Ну, опрятная и личиком приятная…
- Да ну… - не поверила. - Ты какой то странный. Опухший с похмелья, а пить не хочешь. Звать –то как?
- Принц – ответил Он. Меня вообще-то Принципом при рождении нарекли, в честь одного радикального киллера из прошлого столетия. Но друзья принцем зовут.
- Ха-ха. Как смешно. А принцесса есть?
- Была, выгнала из дому.
- За что?
- За всё, чего не было…
- А чего не было?
- Любви огня, тысячу мелочей для жизни…и коня.
- И что теперь?
- Королеву ищу. Чтобы накормила, напои… ой, нет, не буду. И спать уложила.
- Поняла, не дурра. Борщ будешь?
- Наливай! Ух ты, как я удачно.. . за солью сходил. Слушай, давай поженимся. Это ничего, что я без коня?
- Ничего. У меня стойла нет. А где цветы? Коленопреклонение?
- Завтра. Ты же видишь, я не в настроении. Голодный, не обласканный…
- Ох, сказка ты моя запоздалая. Любовь зла – полюбишь и без коня. Садись к столу, Принц…
06.10.2017




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-10-07 12:00:34
Переглядів сторінки твору 2204
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.778 / 5.25  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-10-08 22:45:36 ]
коли жінка перестає бути "восторженной дурой", до неї приходить щастя)
гарна казка, Олександре, з добрим поглядом на людей


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-10-10 07:35:39 ]
Мабуть, це такий період у житті - рожеві окуляри... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-22 23:10:45 ]
Дуже добре. Сподобалося.
А що, Олександре, тут за російську мову зараз не дуже гноблять? В мене уривок з оповідання такого ж розміру на ГАКу вілучили, а тут ще ні.

А Ви в мене вже колись були - я Вас впізнав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-12-22 23:25:46 ]
угу. "смірілась" девушка... хоч і стібається ішшо трошкі ))