ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Рецензії

 Відгук Петра Сороки
Любов Бенедишин – одна з тих негучних галицьких поетес, які утримують високе небо української поезії. Без ремства, претензій, без особливої надії на ширше визнання, зі святою жіночою покорою і вірою. Служіння слову – її свята офіра і, може, єдине і справжнє щастя. Її поезія суспільно заангажована (без цього важко уявити собі корінну галичанку) і сповідально-інтимна, вона віддає данину пейзажній ліриці й історичній тематиці, охоче апробовує найрізноманітніші ліричні жанри – від катрена до балади, від ліричної мініатюри до більшого за обсягом вірша. Але найцікавіше в неї, як на мене, це робота зі словом, услухання в нього, намагання вилущити з його прихованих тайників приховані смисли, якусь нову якість і свіже звучання. І їй це вдається, хоч може, не завжди. Вона намагається вийти «по той бік Слова, де слова – ще не слова», розщепити щасливо віднайдене, рідкісне слово і вивільнити його світло. «Бути у Слові. Творити, як жити» – то її високий девіз поза життєвими схемами і схимами. В цій роботі вона не «зашторюється од світу», навпаки: завжди на його протягах, душею відкритою навстижир і думкою напростяж. «Поет – прочанин Духу», – наголошує вона. Так себе й позиціонує, так себе й бачить в цьому неприхильному до людини світі. Робота зі словом не з простих. Вона може посіяти відчай (бува, вихопиться: «усі слова – безглузді, усі слова – порожні»), може, зламати людину, покремсати долю, а може, й убити. Поет – завжди нещасний випадок.
Луна ланцюгова:
з життя – у безсмертя.
Енергія слова
в реакторі серця.
Розщеплення болю
На крапельки, дрібки…
Надламана доля.
Відкраяна скибка.
Одна з її збірок має глибоку назву «Зачаття неба», що спонукує до численних аналогій і алюзій. «Я – непорочне зачаття», – явившись світові, проголосила в Лурді Божа Мати. Коли в людині плаче і болить небо, то це означає його зачаття. Не зачавши у собі вись, не станеш поетом і не здобудеш Господній Рай.
Дума важчає жива:
Як це світло не згасити?
Як це небо доносити?
Важкий тягар звалюють на себе українські жінки-поетеси. Бо по-іншому жити не вміють, не можуть і не хочуть. Тим більше в наш час, коли війна, коли «виснаженому і хворому» суспільству так кепсько, коли скрізь «афери, карати і корита», «ланцюги і загати», «недовіри недокрів’я», коли «крок до краху» й уже «Бог у балаклаві..."

2017

https://www.facebook.com/sorokagtr?pnref=friends.search




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-10-31 20:40:42
Переглядів сторінки твору 6195
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-10-31 21:21:26 ]
Хороший відгук. Радий за Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-10-31 22:26:43 ]
Дякую, Олександре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-10-31 21:52:20 ]
хорошу рецензію написати важче, аніж хороший вірш, добре, що так написали
перша половина сподобалась, там правда про Вас, Любове, гарний портрет гарної людини


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-10-31 22:30:49 ]
Дякую за добрі слова, Ларисо. Якось так... відчув мене Петро Сорока. Здивував. Вдячна йому за вдумливе прочитання моїх книжечок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-10-31 23:23:14 ]
Вітаю, Любо! Лаконічний, але глибокий і переконливий відгук поважного поета, який Вас і Вашу творчість глибоко знає і відчуває! Щиро за Вас радію!)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-01 12:43:46 ]
Дякую, Ярославе! За підтримку, розуміння, за ВСЕ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-10-31 23:57:34 ]
Поздоровляю, Любо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-01 12:44:06 ]
Дякую, Серго!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-11-01 07:28:06 ]
Навчалися з Петром разом у Тернопільському педагогічному. Він, як мовиться, слів на вітер не кидає. Завжди щирий у своїх міркуваннях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-01 12:45:44 ]
О, як цікаво! Дякую, Богдане. Цю якість Петра Сороки відчула ще читаючи його відгуки на творчість інших авторів. Він один з тих, кому довіряю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-11-01 19:15:37 ]
Дуже поетичний відгук. Вітаю, пані Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-03 18:01:51 ]
Дякую, Кристіане! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2017-11-01 21:00:29 ]
Чиста правда. Про Вас, пані Любо. Тішуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-03 18:02:47 ]
А я тішуся, що Ви так вважаєте, Наталко. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-11-01 21:33:06 ]
Мені до пана Сороки далеченько, тому не додам нічого нового до того, що правду каже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-03 18:03:49 ]
Дякую, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2017-11-02 00:30:07 ]
Щиро радий за Вас, пані Любо! Переконаний, що такі слова Петра Сороки - це справжнє визнання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-03 18:04:39 ]
Мабуть, щось у тому є) Дякую, Юрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-11-02 14:46:15 ]
зачарований Вашим словом, о пані Любове...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-03 18:05:23 ]
О, Домініку... Дякую щиро!