ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Устимко Яна
2020.06.06 10:30
хмари як отари
пари і без пари
дляві та стоокі
вкупі й одинокі

хмари наче мари
чаполоті чари
срібні сиві сині

Сергій Губерначук
2020.06.06 08:36
Не пропаґуй мене, а занотовуй…
Прости прасотнею "прощай"!
І не влаштовуй сабантуй,
ба, навіть – примітивний чай.

Пройди позбавлений харизм
до сліз, усотаних у раж.
Наздожени наш кожен "-ізм",

Микола Соболь
2020.06.06 06:10
Застеляйте обрусом столи,
Наливайте кожному по вінця,
Бо сьогодні день такий коли –
У селі вшановуємо Трійцю.

М’ята і полин, і очерет
Прикрашає нині кожну хату…
Не гадайте долі наперед.

Олександр Панін
2020.06.05 23:19
Тікають щодуху Граблі,
А зуби у них чималі,
Неначе ікла -
Гострі, великі,
"Рятуйте!" - волають Граблі!

"Топтати воліють нас люди,
На нас наступають усюди,

Євген Федчук
2020.06.05 22:06
Стоїть корчма понад шляхом біля перевозу.
Хто не їде – не минає, зайде пригоститись.
Чи то літом освіжитись, чи зайде з морозу,
Аби випити, поїсти та добре зігрітись.
То селяни було зайдуть кухля пригубити,
То заїдуть запорожці, що на Січ простують.

Іван Потьомкін
2020.06.05 11:47
Якже швидко проминули ті дні незабутні...
Тепер якщо й засміюся, то хіба на кутні.
Я ж йому всіляк годила, як рідная ненька:
Дала грошi на машину – японську, новеньку.
Не було ні в чім відмови, та за таку ласку
Він лишив мені борги й подавсь до Парас

Сергій Губерначук
2020.06.05 08:58
Ти відшукай мій голос у траві,
заввишки в світ.
Поклич на поміч дощ чи буревій
чи сто спекотних літ.

Нехай хоч трішки визирне земля
краєчком з-під трави,
щоб я вдихнув, як спершу немовля

Микола Соболь
2020.06.05 08:45
Природа бачить, чує та мовчить.
Невігласи не чують і не бачать,
Що від людини відвернулась вдача
Уже не за горами жасна мить…

Але тобі важливіша грошва.
Хай здохнуть всі та вся, лишаться гроші…
Навіщо тобі заповіді Божі?

Ярослав Чорногуз
2020.06.05 01:14
Люба, люба, днів печальних
Скільки ще лишилось нам?
Небо саваном прощальним
Вкрите. Хмарам і дощам

День за днем немає ліку.
Ніби траур одягла
Вся природа – свійська й дика,

Олександр Панін
2020.06.04 23:56
З циклу «Химерні Сновидіння»


Фрагмент невловимого
готичного сну…
Пізня осінь переходить
у весну.

Євген Федчук
2020.06.04 19:50
Жив чоловічок у однім селі,
Нажив сохою добрі мозолі,
Але, хоч сили і багато мав,
Не всю він на роботу витрачав,
Бо полюбляв сусідам пики бить
Та ще по селах по чужих ходить.
Мав гарну жінку і синочка він
Та до сусідки лазив через тин.

Сергій Губерначук
2020.06.04 15:23
Знала в небі тільки Бога,
грішна йшла лише на сповідь,
мало гріш який давала
на розвагу чи на вільця.
А когось утамувавши,
а розклавши тіла роздріб
перед очі неївбивці,
жалкувала-жалкувала…

Алла Даниленко
2020.06.04 14:59
Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене.
І нехай твою печаль вітром віднесе.
Ти чекай, коли дощить або сніг іде.
Забувають інших хай. Ти ж чекай мене.
Ти чекай мене, чекай, дивись у вікно.
Повернуся, скажуть всі,бо щастить давно.
Вір мені, я повернусь.

Микола Соболь
2020.06.04 08:33
Відчуваю, що у тиші
Не початку, ані краю...
Чавкають трикляті миші,
Держрезерви доїдають.
Три вагони для полівки –
Це на раз перекусити.
Сіно хай жують корівки,
Мишка обирає – жито!

Тетяна Левицька
2020.06.04 06:24
Пригорни мене, мамо, ласкаво до ніжного серця,
розкажи оксамитову казку щасливу й сумну.
Пелюстково, зворушливо, щемно душа стрепенеться.
Притулюсь до грудей, як в дитинстві тебе обійму.
Говоритимемо допізна про життя і родину,
про надії крилаті, нев

Ін О
2020.06.03 23:53
так тихо...навколо дзеркальні сніги.
нашіптує хуга озерам сонети.
пелюстками крові сховались в заметах
торішні троянди старих берегів.
і храми мовчать, за стіною псалми
пожовкли...під пилом слова і куплети...
мій янголе болю, ці крила - секрети,
мо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Тарас Бездомний
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Лариса Пугачук
2016.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Рецензії

 Відгук Петра Сороки
Любов Бенедишин – одна з тих негучних галицьких поетес, які утримують високе небо української поезії. Без ремства, претензій, без особливої надії на ширше визнання, зі святою жіночою покорою і вірою. Служіння слову – її свята офіра і, може, єдине і справжнє щастя. Її поезія суспільно заангажована (без цього важко уявити собі корінну галичанку) і сповідально-інтимна, вона віддає данину пейзажній ліриці й історичній тематиці, охоче апробовує найрізноманітніші ліричні жанри – від катрена до балади, від ліричної мініатюри до більшого за обсягом вірша. Але найцікавіше в неї, як на мене, це робота зі словом, услухання в нього, намагання вилущити з його прихованих тайників приховані смисли, якусь нову якість і свіже звучання. І їй це вдається, хоч може, не завжди. Вона намагається вийти «по той бік Слова, де слова – ще не слова», розщепити щасливо віднайдене, рідкісне слово і вивільнити його світло. «Бути у Слові. Творити, як жити» – то її високий девіз поза життєвими схемами і схимами. В цій роботі вона не «зашторюється од світу», навпаки: завжди на його протягах, душею відкритою навстижир і думкою напростяж. «Поет – прочанин Духу», – наголошує вона. Так себе й позиціонує, так себе й бачить в цьому неприхильному до людини світі. Робота зі словом не з простих. Вона може посіяти відчай (бува, вихопиться: «усі слова – безглузді, усі слова – порожні»), може, зламати людину, покремсати долю, а може, й убити. Поет – завжди нещасний випадок.
Луна ланцюгова:
з життя – у безсмертя.
Енергія слова
в реакторі серця.
Розщеплення болю
На крапельки, дрібки…
Надламана доля.
Відкраяна скибка.
Одна з її збірок має глибоку назву «Зачаття неба», що спонукує до численних аналогій і алюзій. «Я – непорочне зачаття», – явившись світові, проголосила в Лурді Божа Мати. Коли в людині плаче і болить небо, то це означає його зачаття. Не зачавши у собі вись, не станеш поетом і не здобудеш Господній Рай.
Дума важчає жива:
Як це світло не згасити?
Як це небо доносити?
Важкий тягар звалюють на себе українські жінки-поетеси. Бо по-іншому жити не вміють, не можуть і не хочуть. Тим більше в наш час, коли війна, коли «виснаженому і хворому» суспільству так кепсько, коли скрізь «афери, карати і корита», «ланцюги і загати», «недовіри недокрів’я», коли «крок до краху» й уже «Бог у балаклаві..."

2017

https://www.facebook.com/sorokagtr?pnref=friends.search






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-10-31 20:40:42
Переглядів сторінки твору 2319
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.314 / 5.5  (5.159 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.239 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.05.28 17:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-10-31 21:21:26 ]
Хороший відгук. Радий за Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-10-31 22:26:43 ]
Дякую, Олександре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-10-31 21:52:20 ]
хорошу рецензію написати важче, аніж хороший вірш, добре, що так написали
перша половина сподобалась, там правда про Вас, Любове, гарний портрет гарної людини


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-10-31 22:30:49 ]
Дякую за добрі слова, Ларисо. Якось так... відчув мене Петро Сорока. Здивував. Вдячна йому за вдумливе прочитання моїх книжечок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-10-31 23:23:14 ]
Вітаю, Любо! Лаконічний, але глибокий і переконливий відгук поважного поета, який Вас і Вашу творчість глибоко знає і відчуває! Щиро за Вас радію!)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-01 12:43:46 ]
Дякую, Ярославе! За підтримку, розуміння, за ВСЕ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-10-31 23:57:34 ]
Поздоровляю, Любо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-01 12:44:06 ]
Дякую, Серго!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-11-01 07:28:06 ]
Навчалися з Петром разом у Тернопільському педагогічному. Він, як мовиться, слів на вітер не кидає. Завжди щирий у своїх міркуваннях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-01 12:45:44 ]
О, як цікаво! Дякую, Богдане. Цю якість Петра Сороки відчула ще читаючи його відгуки на творчість інших авторів. Він один з тих, кому довіряю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2017-11-01 19:15:37 ]
Дуже поетичний відгук. Вітаю, пані Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-03 18:01:51 ]
Дякую, Кристіане! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2017-11-01 21:00:29 ]
Чиста правда. Про Вас, пані Любо. Тішуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-03 18:02:47 ]
А я тішуся, що Ви так вважаєте, Наталко. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-11-01 21:33:06 ]
Мені до пана Сороки далеченько, тому не додам нічого нового до того, що правду каже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-03 18:03:49 ]
Дякую, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2017-11-02 00:30:07 ]
Щиро радий за Вас, пані Любо! Переконаний, що такі слова Петра Сороки - це справжнє визнання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-03 18:04:39 ]
Мабуть, щось у тому є) Дякую, Юрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-11-02 14:46:15 ]
зачарований Вашим словом, о пані Любове...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-03 18:05:23 ]
О, Домініку... Дякую щиро!