Космос (для фейсбука) 12.5
(роздуми невігласа)
Теорія (ідея) реальності...
    ... хай так: або, лише, сама субстанція (так звана матерія), або, вже, - субстанція, простір та ідея. Перший варіант іншому не суперечить, бо – всі три поняття могли б міститись в першому (в одному) – субстанції, але ідея, зважаючи на її універсальність, через ідею Бога, усіма-можливими обмеженнями нехтує...
Отже: за наявності субстанції та простору, можна допустити, що субстанція та простір не суперечні (що є ідея!) аж склали, щось, ціле... і, та субстанція, може просто (уже в процесі) набирати просторових ознак (ідея вимірності-геометрії). Субстанція (спільна) як... ідея простору з ознакою безконечно великого, та – ідея субстанції з ознаками безкінечно малого... Без ідеї Бога, - єдиність такої-подібної протосубстанції, людська логіка, навіть пробувати, погодитись пояснити (очевидно) не зможе.
    Отже субстанція – безконечно мале - без простору (елементи квантової механіки...), та простір (місце для... матерії-планет-галактик - космосу...) – безконечно велике. Завдяки суперечності (ідеї заперечення-ствердження) там, в субстанції та просторі, спромігся (відбувся) процес... Процес взаємності, та – оскільки загалом вживається термін відносності, то, отже, згідно логіки – там, де є щось більше одного, - беззаперечно слід мати на увазі-говорити про відносність. Про відносність простору-субстанції та ідеї... Загалом: спроможність реальності постає за відносності самої реальності... і, так чи інакше, спромогається-відбувається в ідеї – за допомогою ідеї – через ідею. Спроба поєднати поняття відносності та ідеї... за спільного їх, ідеального, походження – далі – відносність прив’язується до реальності (як спроба скласти (порівняти) між собою реальне і, між собою, нереальне і, між собою – реальне й не реальне, і так далі...), але ідея, що найменше, – як універсальний інструмент – окрема-окреме.
ІДЕАЛ, (грец. ίδέα – ідея, первообраз) взірець досконалості.
СУБСТАНЦІЯ, (лат. substantia – наявність; сутність) основа, сутність чого-небудь.
ПРОСТІР, відсутність будь-яких обмежень.
ВІДНОСНІСТЬ, зіставлення із чим-небудь іншим.
19.11.2017 р.
2. Теорія (ідея) реальності ...
    ... отже, згідно логіки – там, де є щось більше одного, - беззаперечно слід знати (усвідомлювати), що іде (мова) про відносність, котра є - зіставлення із чим-небудь іншим. Людська свідомість допускаючи реальність... насправді допускає її відносність. Про що, тільки, б ішло... іде - про реальність відносну. Універсальність поняття відносності в тому – що тут... реальність завжди зверху – реальність відносності.
    Які би я (ти) фантастичні речі говорив... би, де б це відбувалося, відносно чого... зрештою, завжди – реальною є та відносність. Тут я спокійний – полотно-олія реальні, що би я там намалював.
РЕАЛЬНИЙ, (лат. realis) заснований на врахуванні справжніх умов.
20.11.2017 р.
3. Теорія (ідея) реальності - агностичне...
    ... хай так: квадратний метр простору... зрозуміло - взятий у понятті відносності... Квадратний метр, наприклад, зображення взятого навпроти неба... за ідеї перспективи – так званої об’ємності простору... Міряти (розглядати) слід (потрібно) в безкінечність - до більшого, чи до меншого, чи як собі хочеш... Отже - ця ідея... квадратного метра зображення - кубічного метра простору - містить зображення відносності... по перше – самого простору (уявну рамку зроблену – за допомогою конкретної, метрової, лінійки), а також – субстанції (конкретно – повітря та певні об’єкти)... Реально - хай кубометри простору, а там... Але – про безконечність відносності всього – субстанції-простору-ідеї воднораз (усвідомлюючи безконечність і самої-тої одноразовості). І тут уже, в саму ідею потрібно додати безконечне число відносних (умовних) понять, щоб... постала хоч би сама, якась, ідея... Зрештою – ідея агностичності.
    Візьміть до уваги те, що з цього приводу, оптимістично, каже Кант*: “Тож, слід собі наголосити на тому - що ми можемо знати (пізнати), а що пізнати не можемо, і наголосити на тій обставині, - що заперечувати все-нараз ми, однак, не будемо готові будь-коли”.
    *“An sich macht sie in Ansehung dessen, was wir wissen und was wir dagegen nicht wissen können, ganz und gar nichts aus. - На-біля-за-в собі робить вона в зауваженому того, що ми знати-уміти і що ми проти того-порівнюючи-заперечуючи не знати-уміти можемо, весь-повністю-доволі і готовий не з-від”. (згідно словника) ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція друга Дисципліна чистого розуму з погляду його полемічного вжитку Про неможливість досягнення скептичного умиротворення суперечного у собі чистого розуму, сьомий абзац.)
АГНОСТИЧНИЙ, (грец. ἄγνωστος – незнаний) що заперечує можливість пізнання.
МЕТР, (грец. μέτρον – міра) умовна одиниця довжини (квадратний метр – міра вимірювання площі, кубічний метр – міра об’єму).
ПЕРСПЕКТИВА, (лат. perspicio - бачу наскрізь) вид у далечінь.
29.11.2017 р.
4. Теорія (ідея) реальності ... квантова механіка...
... Олександр Чірцов*: Інтерференція та дифракція... людини...
    Студент: ... чи існує яке-небуть обмеження маси частки?...
    Олександр Чірцов: Та ні-ні, і ми з вами також інтерферуєм...
    А якщо так, то: уявіть собі темний вхід кудись... такий простір з двома освітленими дверима (щілинами) в котрі може ввійти одна людина (як в досліді Томаса Юнга з двома щілинами... з інтерференції і дифракції світла) далі (для дифракції) темна кімната з рядком, навпроти (як в досліді Юнга), світлих дверей (інтерференційних смуг - освітленого далі простору)... Хочеш дифракціювати та інтерференціювати? Іди!
    *Олександр Чірцов Механіка квантової механіки https://www.youtube.com/watch?v=UK1VMkTK76U по ходу лекції: 1год. 32хв. 28-45сек.
    ... Субстанція і простір у відносності... тобто, будь яка одиниця субстанції за відносності так званих хвильових обставин простору (як для багатьох – так і для одного)... тобто - напевне усілякого там руху-гравітації (і решти-всього незрозумілого)... чи у воді-повітрі... у космосі, візьмемо, чи то піщинка у пустині-пилинки у повітрі-кораблі у воді-там... люди-усілякі квантові фрагменти в космосі – та будь – де... там - в первинному просторі, мов у тумані непорозуміння... стоячи перед котрим Ейнштейн із Бором сваряться:
Альберт Ейнштейн: я не вірю, що Господь Бог грає в кості! (в тому тумані)
Нільс Бор: та це уже не наш клопіт...
    ... субстанція і простір, що до котрих сумнівів немає - чи воєдино-чи по-окремо? Та... від початку - не позбутися ідеї ... Бачиться така картина: у просторі – котрий (як собі хочеш), мені, щоб менше клопоту, від самого Бога: субстанція та ідея рівноправно... у тому-такому... якщо вже Ейнштейн із Бором... дозволили собі...
09.12.2017 р.
худ. Я. Саландяк. – з Канта 2 (фотошоп)