ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2019.03.23 00:09
Промайнула ніч, як тінь
Хмари жвавої над морем, –
І манлива далечінь
Знов ясніє перед зором.
За прочиненим вікном,
Сонцем збуджене світання
Світу біле полотно
Розфарбовує старанно.

Юрій Сидорів
2019.03.22 22:05
Щось книжка наступна не пишеться,
А збірник поем не розпроданий.
Жадоба - читацька сподвижниця,
А гендель - з її перешкодами.

З вечірками та ресторанами
Не буде, а тільки з роботою.
Про успіх думками примарними

Ніна Виноградська
2019.03.22 21:28
Кохання наше осявало світ,
Де все навкруг буяло і горіло.
І ми удвох творили той політ,
Де говорили руки, серце, тіло.

Ми падали знеможено в траву,
Спивали від безсилля ночі, роси.
Там полини гірчили наяву,

Олексій Кацай
2019.03.22 21:03
Портал
розташувався у затоні,
в якому тільки хвильки безборонні
з мальками граються на мілині.
Довкіл човнів
немає, ні туристів…
Од вогнищ виразок тут беріг чистий,
а від пляшок, то вже і поготів!..

Віктор Кучерук
2019.03.22 20:51
Коли змагаються щосили
Дощі з жадобою ріки, –
Високих круч похилі схили
Різьблять безтрепетно струмки.
Підступні впадини та вирви,
Кругом на пагорбах рудих, –
То заховаються, то вирнуть
Під час непевної ходи.

Василь Василенко
2019.03.22 19:10
Поетичні війни це – лафа.
Бо нема поранених і вбитих.
Слів-патронів скінчиться графа,
Епілогом будемо сповиті.

Ворог вириває кадика!
Кров дзюрчить, але мені начхати.
Напишу йому на пів листка,

Сонце Місяць
2019.03.22 15:52
Коли в саду волочать леви сумовиті
Бідарку зі старих кохань
На вежі вуглики очей моїх жадань
Спостерігають, сумовиті
Бідарку зі старих кохань

В обвитий вервицею звабний силует
Грудей цариці – злотий встромлено стилет

Вікторія Лимарівна
2019.03.22 14:09
По мотивам телесериала "Позднее раскаяние")

Как важно в буднях, суете
Уметь ценить, что жизнь даёт.
Избегнув пагубных страстей,
Чтоб не увлёк водоворот,

Где ложь бесчинствует, порок.

Лесь Українець
2019.03.22 13:31
Ой непокоїться серце,
Душа умліває,
Ой, кохана, не сердся,
Що мене немає,

Що немає мене поряд,
Не гань мене, люба, -
Заблукав мій кінь у полі,

Іван Потьомкін
2019.03.22 11:51
Під час молитви якось раббі Леві
Звернувся до Всевишнього:
«Владико всього світу,
Колись ходив Ти із Торою
І намагавсь продать її,
Як яблука збувають торгівці,
Доки не погнили вони.
І що ж? Навіть поглянуть на товар твій

Лесь Українець
2019.03.22 11:38
Ох, мавочко, мавко,
Кохав тебе палко,
Сонце лягало,
Кохання палало,
Сонце прокидалось,
Серце калаталось...

Ой на полонині,

Ігор Деркач
2019.03.22 11:28
А ми живучі, та на разі
електорату не стає,
коли на часі
і заразі
голосувати за своє.

***
А у Раді не їли цукерок

Світлана Майя Залізняк
2019.03.22 10:39
віяло пальмове....
сонячний вітер...
Муза плете, не рахуючи петель.
Три пелікани наповнюють відра,
віти ожинні притоптує нетель.

Стан усевміння розлився чорнильно.
Час позбирати - і видати зріле.

Олександр Сушко
2019.03.22 09:58
То, хочеш коханкою бути?
Подобаюсь, наче Амур?
Е, ні! В мене є вже "трикутник"
І коник, що любить алюр.

А жіночка - сонячна казка,
Довірлива, наче теля.
Шуруй звідси, хтива любаско!

Микола Дудар
2019.03.22 09:43
Після обстрілу - тиша…
І зозуля мовчить
Хтось - комусь не напише
Обірвалося в мить…

Зирять кулі зі стволу
Смертний Гільзи мотив…
Свое Поле футболу

Любов Бенедишин
2019.03.22 08:56
У гримі чи без
граматика,
рікою – словес-
на патока.

Фанати(ки) з о!-
пахалами.
У фантиках що
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29

Вікторія Їхова
2019.01.26

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21

Величко Анастасія
2019.01.16

старий Стрілець
2019.01.14

Людмила Кірєєва
2019.01.02

Надін Ко
2018.12.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 П'ять слів
Бува, ранок – а ти схопився вдосвіта, як завжди, плиг-стриб ніжками на килимку, туди-сюди ручками, тиґдим-тиґдим у кухню кавки зварити… Цить та диш, дурню, сплять же ж усі! – А, так, так, котячими оманливими крочками уздовж стіночки в кухоньку шасть, кава, новини, книжечка, аж тут – БАЦ!

Осяйнула твій мозок думка, і не думка, а думище, одкровення в п’ять слів, і такі ті п’ять слів влучні, ні додати, ні відняти, і в такому порядку – ой, філігрань-фініфть, 32 карати, антік маре, найглибший респект.

А тут і чайничок закипів, кавку в горняточко закинути, ласуючи думищею та обережно торкаючись отих п’яти заповітних слів кінчиками дрібнесеньких, нетривких, тричі перетравлених думок: а що як оце – сюди?

Нннннііііі, голубе мій, не займай, а натомість у філіжанку поклади собі цукру. Йой, цукорниця порожня – до шухлядки, пакетик цукру дістаємо – в цукорницю його! Цур тобі, пек тобі, порозсипав скрізь, бісова ковінька, десь тут віничок…

А за вікном рожеве – мати моя жінка, ранок сьогодні неймовірний, ну й нехай, що таке тисячу разів бачене-фотане, а ну-мо, а ну-мо мені телефончика. Клац, клац, клац! – ет, на великому моніторі не теє буде, розбавиться піксель, розрідиться колір, попливе картинка, та оце за вікном – впасти-вмерти, а на дисплеї телефону – лєпотааааааа...

Ой, кава хлюпнула на плиту. Тек-с, зараз ми її ганчірочкою… Нема ганчірочки. Закінчилася ганчірочка. І не придбана. Ай-вей, кепські справи… А в мене ж думище! – ой, так я вам скажу без жодної брехні та облуди, що таку думку треба зразу золотими літерами на скрижалі. В пантеон її! В глобальні ефіри! Як там воно? Зара, зара, витру каву з плити, сяду за стіл, відкрию ноута – і моментально надрукую.

Трам-тарарам! Година вже ж яка – ой-йой-йой! Та-да-да-та, та-даааа!!! Прокидаємось, до школи, зуби, кава, цьом, жетони, гроші, портфелі, зуби, кава, бігцем-риссю-миттю, цьом, метро, двері закриваються, не притуляємося, не вперше, їдемо-їдемо, Господи, який Дніпро, привіт-привіт, авжеж, день розпочався, ну, так, давай… Ніби я щось забув? А, так, а як же, п’ять слів, неодмінно, так, бувай, до завтра…

…Впав абияк, заснув стурбовано, зате спав недовго, вдосвіта підхопився, плиг-стриб ніжками на килимку, мах-мах ручками, тиґдим-тиґдим у кухню кавки зварити… Нишкни, дураче, сплять усі! – А, так, так, котячою ходою в кухоньку шасть, кава, новини, книжечка, аж тут – БАЦ!

…П’ять слів. Уся правда. Фініфть-філігрань. WTF. Нічогісінько не пам’ятаю. Най ти качка копне. Твою ж дивізію. Таке ж один раз за ціле життя. Це Нобель. Пулітцер. Гремі з шаблями, хрестами, рожевими стрічками та дубовим листям. Це ж…

А тут і чайничок закипів.

2017

Контекст : Мысль



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2017-12-15 14:41:20
Переглядів сторінки твору 222
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.287 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.924 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2019.03.15 05:44
Автор у цю хвилину відсутній