ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2020.02.18 04:01
Не треба, друже, сумувати
За отією, що пішла, –
Котра дала тобі багато
Надій, натхнення і тепла.
Бо я, зістарений, вже знаю
І маю право говорить,
Що блискавиця не сіяє,
А лиш спалахує на мить…

Серго Сокольник
2020.02.17 23:04
Славослів"я звитяг...
Смерть героя - усім еталон.
- хто поверне життя,
Що в одвічноминуле пішло?..
...не повернуться зні-
жені таїни серцетепла,
Поцілунки рясні
На коханих дівочих тілах...

Олександр Сушко
2020.02.17 22:42
Не зогледівсь - промайнула осінь,
Через тиждень зиму вхопить грець.
Я ж люблю тебе, мов курка просо
Чи як січку тлустий кабанець.

Лине з неба музика органна,
Всотую душею кожен звук.
Бо живу лише одним коханням,

Володимир Бойко
2020.02.17 22:32
Мухи на стелі, як зорі на небі
Виснуть. Та мухи не мріють про вись.
Мухам для щастя багато не треба,
Досить їм того, що з'їли колись.

Не зазіхають на нашу свободу,
Не зловтішаються в бідах чужих.
Скромні трудяги, що завжди з народом –

Матвій Смірнов
2020.02.17 21:13
Напередодні двадцятого року - дощі,
У кабаку клієнти піднесено-п’яні -
Певно, з нагоди зимового сонцестояння.
На вішаку біля входу - мокрі плащі.

Бал-маскарад, караоке, вертеп, декаданс,
Пунш, ананас і танці like nobody’s watching,
Хочеш - до ран

Олександр Панін
2020.02.17 15:34
Вона стояла на сцені невеличкого зеленого театру. Перед нею колихався натовп, натовп розлюблених жінок… Зовсім молоденькі, молоді, середнього віку, літні.., усі вони зачаровано слухали. - Я кохала…Несамовито…Нестямно… А він – кохав, любив, р

Марія Дем'янюк
2020.02.17 14:53
І Небовиду Церква...Зоресвічі...
І сам Господь вдивляється у вічі
Й питає тихо: де ти був?
І шепотітимеш: Не знав. Блукав. Забув.

І перли покаяння на долівку.
Єпитрахиль убереже голівку.
Жадане світло омиває лиця -

Євген Федчук
2020.02.17 12:37
Буває часом , що лежу без сну
І думаю: чи стала я щаслива?
Чи мріялось колись, що досягну
Такої слави і такої сили?
Я - Роксолана. І моє ім’я
Відомо нині по усьому світу.
То може в славі маю щастя я ?
Не кожен мо

Сергій Губерначук
2020.02.17 11:20
Коли сніг мерехтів
з золотих обідків ліхтарів,
коли місяць, мов пані,
в тумані приховував наспані зморшки,
й хтось тремтів од морозу
чи, може, в жароті горів, –
я присів біля когось на лаву
погрітися трошки.

Олександр Сушко
2020.02.17 09:46
Ковдра є, подушка, тепла спальня,
Сам від сала,, наче колобок.
На війну не хочу (це похвально),
Ліпше пописати про любов.

Хай натхнення б'є ключем до неба,
Шал чуттєвий в серці виграє.
Кулю в лоба? Нє, мені не треба!

Тетяна Левицька
2020.02.17 08:51
Ішла до тебе все життя крізь сон,
пустельну спеку, зливу, хуртовину,
щоб мрію відшукати голубину
із пліч огуди скинути хітон,
серцями тріпотіти в унісон.

На станції осіньої пори,
в казкову таїну білет придбала.

Сонце Місяць
2020.02.17 01:00
На літньому світанні, юнаком
Пульсацію життя свого почув
Уперше я – коли губилася
Глибинами захоплення любов
Я прокидавсь потрохи і вимога
Злиття моїх основ, дедалі глибших
Настирливішала із миті в мить
Блаженство – лук натягнутий буття

Ярослав Чорногуз
2020.02.16 23:03
З вишини золоті волоконечка
Дивне плетиво казки несуть!
Моя квіточко, ясочко, сонечко –
Це кохання омріяна суть.

Долі усміх сія злотозливою…
Ми пірнаємо в цю течію.
І стаєш ти зі мною щасливою,

Мессір Лукас
2020.02.16 19:06
Ці очі – келихи абсенту,
Зелений колір.. саме те!
Мене захоплює дощенту
Троянда в рюшах декольте,

Свавільні локони і вії,
Грайливий сміх, тонка печаль,
Я їх приборкаю, розвію,

Євген Федчук
2020.02.16 16:35
Що ж ви лякали, що боліти має?
Ну, а воно нітрішки не болить.
Так, може, зовсім трохи сіль щипає
Та кров лоскоче – по ногах біжить.
Я ж говорив, що смерті не боюся
І не лякаюсь цих наївних мук.
Здирайте шкуру, а я посміюся
З невправних і манірних в

Володимир Бойко
2020.02.16 14:48
Бреши. Бреши
Без міри і без ліку
І без царя
В убогій голові.
То матимеш
Пошану превелику
В брехливій,
Здеґрадованій Москві.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Влад Дяден
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19

Тарас Ріль
2020.01.18

Олександр Панін
2020.01.12

Сергій Зубець
2020.01.01

Юра Ясінський
2019.11.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Проза

 Новорічний корпоратив, або Ідеальна красуня
Я звернув на неї увагу, щойно вона з'явилась у ресторані - і вже не зміг відірвати погляду від її прекрасного обличчя і стрункої звабливої фігурки, вдягненої в чорну коротеньку сукню з мереживною облямівкою внизу, що відкривала не менш стрункі ніжки у темних панчохах чи колготках. Її риси обличчя нагадували мені всіх найкрасивіших топ-моделей світу і найвідоміших кіноактрис водночас - Кендал Дженнер і Ольги Куриленко, Джулії Стегнер і Сінді Кроуфорд, - на підсвідомому рівні весь цей набір ідеальних пропорцій жіночої краси в мене асоціюється з поняттям "ідеальна красуня". Досі я таких бачив лише на різноманітних екранах або розгортках глянцевих журналів.
В якийсь момент ми разом опинились в центрі танцполу з хустинками в руках. Вона, очевидно, помітивши, як я не зводжу із неї захопленого погляду, зазирнула зацікавлено в мої очі зблизька, усміхаючись, і у мене раптом промайнула думка порушити неписані правила гри і запросити саме її до поцілунку, поки вона не встигла запросити когось іншого - але в цей момент усі в колі раптом почали танець, під час якого партнери ставали один за одним, спочатку поклавши руки на плечі передніх, тоді опускали на талію, тоді - на коліна - коло вигиналось, наче велетенський пітон, і ми разом із ним.
Згодом, коли хустинка під час наступних танців знову опинилась у моїх руках, я все-таки встиг запросити її до поцілунку - і від хвилювання збився з ритму, коли обійняв за струнку талію, танцюючи в центрі кола, а тоді ледве втримався на ногах, коли ставав із нею на одне коліно на хустинку, аби за мить торкнутися устами її бархатистої щоки і встати щасливим, хоча і трішки, ну зовсім-зовсім трішечки, розчарованим таким занадто коротким зближенням і тим, що не зумів обмінятися з нею бодай словечком - музика була занадто гучною, та й перемовлятися на очах кількох десятків свідків по колу навколо тебе якось було не дуже зручно.
Але щоразу, коли вона разом з компанією чи сама знову поверталась на танцпол, знову і знову, не в змозі впоратися із собою, дивився і дивився на неї, не помічаючи більше нікого.
Коли нарешті оголосили повільний танець, я швидко рушив у її напрямку, протискаючись крізь невеличкий натовп, але, на жаль, очі були не тільки у мене - хлопець, що опинився ближче до неї, вже встиг її запросити, а я, розчаровано помітивши це, різко зупинився і залишився вимушеним спостерігачем. Зауважив, що хлопець почав активно перемовлятися з дівчиною після перших же танцювальних па, нахиляючись їй до вуха, а вона вставала навшпиньки, аби йому відповісти, теж ледь не торкаючись губами його вуха. Але чому після закінчення вальсу дівчина одразу ж покинула зал і пішла в кімнату, де збиралась її компанія?.. Пам'ятаю, коли проходила повз мене, встиг помітити на її неймовірно прекрасному обличчі тінь чи то розчарування, чи то образи. Її партнер по танцю теж теж одразу ж покинув танцпол, але пішов по сходах наверх, на другий поверх ресторану. У мене промайнула підозра, що, можливо, хлопець із дівчиною вже про щось домовились під час танцю, і зараз вийдуть одягнені і зникнуть у невідомому напрямку. За мить вона і справді вийшла із кімнати в напівпрозорій шалі, накинутій на чорну сукню, і моя душа затерпла в очікуванні несподіваного фіналу. Я підняв очі на сходи, перевіряючи, чи звідти не спускається той, хто нещодавно туди піднімався під моїм ревнивим поглядом, але вони залишались порожніми.
У мене ще більше відлягло від серця, коли красуня пішла не до виходу, а до музикантів, очевидно, замовляючи музику. За мить і справді з колонок пролунало привітання якійсь компанії і особисто її очільнику, а з кімнати навпроти як по команді вийшло декілька дівчат і довгов'язий молодий чоловік, що привітально підняв руки і розкланявся навсібіч, дякуючи за присвячення. Дівчата і він почали танцювати невеличким колом всередині великого спільного. Красуня опинилась біля довгов'язого, який відверто виділяв її з усіх, хоча поряд з нею витанцьовували химерні па, намагаючись привернути і до себе його увагу, інші дівчата.
Я повільно пішов сходами наверх, де розташовувалась моя компанія, і помітив за столом зліва, заставленим розграбованими тарілками з їжею і напівпорожніми пляшками з різноманітним алкоголем, нещодавнього партнера красуні по танцю, який самотньо сидів і сам собі наливав і закушував, а на його обличчі застиг дивний вираз, який швидше за все нагадував вираз побитого собаки. "Можливо, впевнений у своїй чоловічій привабливості, зробив їй непристойну пропозицію і отримав відкоша", - подумав я і, змінивши плани, спустився назад на танцпол.
Музика гриміла так, що не чутно було навіть власних думок. Швидкі танці змінювались швидкими, а я ніяк не міг дочекатись зміни їх на повільні, аби на цей раз таки встигнути самому запросити на танець дівчину з неймовірною красою.

Але, на жаль, більше жодного повільного танцю так і не прозвучало. Недолугі "весільні музики", як я подумки назвав гурт, котрий цього вечора супроводжував корпоратив, розкочегарився не на жарт з швидкими груповими танцями і все новими замовленнями від інших компаній, та так, що деколи солістка гурту, не в змозі витягнути високі ноти деяких композицій, "пускала півня", від чого я невдоволено морщився і виходив на вулицю перекурити.
На превеликий жаль, красуня, на яку я накиннув оком, теж ні разу більше не вийшла на танцпол, хоча її колеги і коліжанки час від часу там і з'являлись.
За годину чи дві цих несамовитих танців більшість відвідувачів потомились і потрохи розійшлись по своїх залах, а музики зібрали інструменти і виключили апаратуру. Я теж повернувся до своєї компанії, яка зголодніло спустошувала рештки їжі і питва на столі. Коли ми покидали ресторан, то чули, як представники однієї з компаній висловлювали свої претензії адміністрації ресторану до музичного супроводу корпоративу. "Отже, не я один незадоволений "весільними музиками" - подумки посміхнувся я.
На вулиці ми викликали таксі і роз'їхались по домівках.
Щойно заплющив очі в ліжку, як перед ними знову з'явилось прекрасне обличчя незнайомки. Не знаю, що снилось їй, але мені снилась всю ніч вона.
Наступного дня в обідню перерву прогулявся центром міста в примарній надії її зустріти. Крутив головою на всі сторони, зазирав в обличчя струнких дівчат, які проходили мимо, у вікна автомобілв, що проїжджали повз - але все було намарно. Увечері навіть відвідав один із модних ресторанів все з тією ж вже потрохи згасаючою надією - і знову "дупель-пусто".
"Хочеш насмішити Бога - розкажи йому про свої плани" - насмішкувато нашіптував мені у вухо під час невдалих пошуків мій песиміст всередині.
"Бійся своїх бажань - вони можуть збутися" - зловісно попереджав оптиміст.
"Можливо, і справді в наше місто проїздом із Мілана в Париж і Лондон через Нью-Йорк і Лос-Анджелес зазирнула одна з ангелів Victoria’s Secret - інакше чому ж досі не зустрічав тут такої краси, яку просто неможливо не помітити?" - сам себе розчаровано-жартівливо заспокоював я, згадуючи давню індійську притчу:

***

В одному селищі жив молодик, що дуже довго залишався самотнім. Його запитували:
- Чому ти не одружуєшся?
Він відповідав:
- Я шукаю ідеальну жінку.
Якось він зник і повернувся додому через багато-багато років, зовсім старим і геть посивілим.
Його запитували:
- Де ти так довго був?
Він відповідав:
- Я шукав ідеальну жінку.
- І що, знайшов? - перепитували його.
- Так, - відповідав сивий чоловік і смутнів.
- І що, одружився з нею і прожив довге і щасливе життя? - продовжували допитуватись люди.
- Ні, - відповідав старий і смутнів ще більше.
- Чому? - дивувались всі.
Геть старий і сивий чоловік ставав зовсім сумним і, схиливши голову, ледь чутно відповідав:
- Вона шукала ідеального чоловіка.


29.12.2017 - 07.01.2018

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-29 17:05:50
Переглядів сторінки твору 1185
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2019.12.06 10:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-01 18:24:45 ]
Прочитав,- майстерно)))
Я б замінив "жіночої краси В НАС асоціюється" на В МЕНЕ, і "(ви ж в курсі, що це означає?)." - видалив. Чекаю діалогів...)))
З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2018-01-02 08:00:26 ]
Дякую, приємне Ваше схвалення, Вітре!
Ну, не знаю, напевно, не тільки в мене - адже цих красунь обирають в топ-моделі і кіноактриси не я, а інші чоловіки - продюсери, режисери, агенти...)
Дякую, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-04 12:14:01 ]
Я не про це))) Якщо має місце репортажна проза, то доречо. Але якщо це просто оповідання, то краще таких реверансів уникати)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2018-01-05 18:13:25 ]
А, зрозумів, дякую, Вітре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2018-01-07 14:29:05 ]
Можете читати далі, Вітре - діалоги з'явились.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 20:07:46 ]
Цікаво))) Я так розумію, далі буде...))) Я б оформив так...)))


"...розчаровано-жартівливо заспокоював я і згадував давню індійську притчу.

*

В одному селищі жив молодик, що дуже довго залишався самотнім. Його запитували: ...."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2018-01-07 21:39:25 ]
Можливо, буде і далі... Дякую за підказки, Вітре, знову прислухаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 20:10:21 ]
АБо можна три зірочки і посередині)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2018-01-09 08:55:08 ]
ОК, нехай буде три зірочки! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2018-01-08 13:39:54 ]
ну, нарешті замальовка без цього довбаного мачизму, а то я дійсно думав - о, щас він піде в туалет, а вона плакатиме біля дзеркала, ібо її трактують як тіло, а не особистість, і він відвезе її в якийсь нев'їбенний номер, візьме шампанське з полуницями і вони довго розмовлятимутиь, а потім вона зніме плаття і скаже - візьми мою квітки, ти вартий її! да, ну і потім ще щось про - і пружне смагляве тіло в пальцях дрібно трепетіло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2018-01-09 08:54:17 ]
описана тобою історія, Андрію, можливо, і справді могла відбутись - але не з моїм літературним героєм, романтичним і закоханим )
дякую за відгук, мені завжди дуже приємно і надзвичайно цікаво читати твої коментарі