ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.15 15:59
Вибачайте, жодних передмов!
Творчість – це суцільна таємниця.
На ніч я завішую трюмо.
А чому? Та вам – яка різниця?
Кожну ніч завішую трюмо…

До світанку – лівою пишу,
сходить сонце – я стаю правшею.

Тамара Шкіндер
2019.11.15 10:50
Пливе кача по Тисині".
Котрий рік пливе...
Відчай, горе в Україні
Мороком живе.

Пливе кача по Тисині.
Множить ріки сліз.
Син вернуся в домовині

Іван Потьомкін
2019.11.15 10:48
Лиш грабувать і нічим не гребувать.
Усе тільки тепер і ні крихти на потім.
Байдуже , що добуте усе те
Чужою думкою і потом…
…На пустку, мов знову прокотилася орда монголів,
Перетворилась омріяна і вистраждана воля.

Тетяна Левицька
2019.11.15 09:42
І навіщо людям пекло,
коли поряд рай земний.
За вікном, так швидко смеркло,
провалився в чорторий
день пустун, як не бувало.
Був і щезнув у пітьмі,
що йому не вистачало?
Я ж босоніж по стерні,

Олександр Сушко
2019.11.15 05:14
Хто хвалою маже - той розпусник,
Марно піднімає в неті шум.
Скажеш: "Ти - мудрець!" - по носі лусну!
Бовкнеш: "Геній!" - в гузно укушу.

Хоч у голові в поета пусто
Й шапка Мономаха вже мала -
Хвальковитих потруїв би дустом

Микола Соболь
2019.11.15 04:53
Була земля своя і хата,
І хліб із печі на столі
Свіча горіла у імлі.
До неї линули внучата
Уже дорослі, ще малі.
Перемішалось у золі.
Того немає більше свята
Лишилися борги старі

Віктор Кучерук
2019.11.15 04:34
Хоч я боюся порожнин краси
І не люблю безбарвності ніколи, -
Вже листопад оголює ліси
І покриває чорнотою доли.
Мене гнітить сполучення сльоти
Із чередою довгою туманів,
Коли ані турбот, ні суєти
Нема й не видно в невідступній хлані.

Ярослав Чорногуз
2019.11.15 01:31
Палають пристрастю вуста,
Спадають почуття, як злива,
Моя любове золота,
Моє кохання чарівливе.

Сердечна щедрість, доброта,
Розмова тепла, жартівлива…
Це – ти, любове золота,

Володимир Бойко
2019.11.14 21:43
Закличе осінь зиму зимувати,
Погамувавши згірдний кривосміх.
Нехай взаємних кривд – ой як багато,
Та буревій над краєм ще не стих.

А вітруган зриває застороги,
Перевертає викривлений світ.
Немає нищівнішого нічого,

Микола Дудар
2019.11.14 21:35
Ми грали блюз чомусь на самоті
Свої закони судді і підсудні
Ось ординат… ну, сакс… ретрокрутій
А квітнув-розквітав лише у дуді…

Усе давно розвідав він… сім нот
Якихось сім, окраса лиш космічна
Зіграти блюз - все рівно що на дот

Олена Побийголод
2019.11.14 17:51
Володимир Висоцький. «Аліса»

Це море Сльозовське простерлося скрізь,
і слізно-морську вже приймаю я ванну.
Із хвиль власноочно наплаканих сліз -
привіт Сльозовитому шлю океану!

Спантеличишся враз поневолі:

Сергій Губерначук
2019.11.14 15:59
Уздовж якдовших ґалерей
із тисячів картин
проходив завжди сон один,
старенький, мов хорей.

Опісля сну вдаряла яв,
мов блискавичний грім!
Знов промінь дня, мов піліґрім,

Тамара Шкіндер
2019.11.14 15:15
Сідає сонце. Мов ченці, дерева
До неба голі руки простягли.
І жовті хмари, як загривок лева,
Над обрієм низенько прилягли.

Минулий день втікає від спокуси
Принад земних - пірнув за горизонт...
Луг вкритий оксамитовим обрусом.

Юрій Сидорів
2019.11.14 12:45
Змінності не збороти.
Згаснуть у заметілі
Осені катафоти -
Жовті, червоні, білі.

Скриються "габарити",
Блимавки-спецсигнали.
Марно себе корити:

Олександр Сушко
2019.11.14 06:18
Хоч у венах голки - обманув таки я лікарів,
Полетів на могили святих крізь прочинену браму.
Запечалені спогади в льолях утрачених мрій,-
Там немає ні доні, ні батька, ні сивої мами.

Є глуха самота і пелюстя поламаних рож,
Горепад проминув. Скоро че

Віктор Кучерук
2019.11.14 05:52
Г. С...
Ти мене стражденного не любиш,
Хоч до тебе жадібно приник,
Бо зімкнула невситимі губи
І відводиш погляд зримо вбік.
Стримано й вимогливо долоні
Упираєш у мої вуста,
Мов будуєш поміж нас заслони
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Писака Писав
2019.11.07

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Зоя Войтович
2019.04.04

Костянтин Головко
2018.09.05

Томаш Кучерук
2018.06.04

Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Імператора вбито. Сюр. Маленька поема
***маленька філософська поема***

Імператора вбито.
Загинув тиран!
Мур палацу пробив
Плебісциту таран!..
....................
Не злукавив.
Криваво віддався мечу,
І останнього "Аве!"
Собі не почув.
Відлетів, мов лелека
В осінній імлі,
Все ще чуючи клекіт
Бундючних орлів,
Бо мерзенно насправді
Було вочевидь,
Як омріяну владу
Плебеям ділить,
Пізнавати. І гидь
Зрозуміла твоя-
Краще гідно загинуть,
Ніж бачити, як
Смолоскипи чадили
Пітьмою вночі,
Як країну ділили,
Її "здаючи",
Ордам варварів- псів
Віддавали дівчат
І житло... Хто хотів
Про свободу кричать,
Вже не знав, чи потрібна
Вона, а чи ні...
.....................
...так багатоосібно
Горить у вогні
Воля духу сталева-
Затиснута длань
Імператора- лева...
......................
...натомість поглянь-
Як тікали, ганьбили
Себе "королі"...
......................
-Дайте сили! Я сили
Візьму у землі
Неподільно-моєї...
Я все поверну!
Я злелію лілею,
Зустріну весну,
Щоб лелеками жити
У світі добра!..
.......................
...коло замкнене. Вбито.
Загинув тиран!..


© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Свидетельство о публикации №118010401456



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-04 15:19:34
Переглядів сторінки твору 1354
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.11.14 02:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-01-04 15:43:47 ]
людям хліб і дітей ростити ніколи, поки одні змагаються за славу, інші за гроші, а треті просто хочуть напитися крові

колія глибока, ніяк з неї не вилазиться)
зірвана різьба, млин


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-01-04 16:11:53 ]
Отож. Бо вони не боги, нажаль. Люди. І все мерзенне в них, як і високе- порівну. Такими їх зроблено. Для балансу, чи що... Як тільки відхил до добра- одразу уклін в іншу сторону. І те, зщо ми всі досі існуємо, говорить про те, що баланс десь зберігається.
Тому трхи сумно... Тому пишуться філософські речі. Ми не політики. Ми можемо лише, як літератори і філософи, переосмислювати данність. А хочеться змін до кращого... Хочеться. Шкода, що колія існує. І добре вже те, що Ви це розумієте. З новим роком. Може, кращим... Хто зна?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-01-04 16:36:10 ]
З новим роком, Серго! З кращим!)

У цьому творі через оті палаючі мов смолоскипи шини імператор вгадується, як недавній, що втік. Ви навмисне таку асоціацію провокуєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-01-04 16:41:59 ]
Ні. З того, що втік- такий імператор, як я Навуходоносор. Навпаки- привів прикладом протилежності.
"...а нині... Поглянь-
Як тікали, ганьбили
Себе "королі"..."
А шини...
Шини паляться і зараз. І невідомо, чи на добро... Це присмак і загальний образ. Він незабутній будь- кому, хто його вдихав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-01-04 16:43:27 ]
І ото скажіть ще, що твір не до вподоби, Ларисо) Ех... Ларисо, Ларисо... Так. З кращим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-01-04 16:50:04 ]
Хм..., якщо імператор - недавньошинний, то про кого тоді "а нині... Поглянь-Як тікали, ганьбили Себе "королі"?
Серго, ну шо за непонятки? Ну хіба можна так дурити читача?(((



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-01-04 17:13:34 ]
Гаразд. Завради Вас я "приземлюю" тему. Хоча вважаю, що до деяких речей читач має тягнутись, а не спускатись поет. Тримайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-01-04 17:01:15 ]
Не вигадуйте нісенітниць. Імператор- образ шляхетності, якому має наслідувати будь-хто. Наш "царьок" як нараз і був антиподом цього образу. А вірш, філософський, і у Вашій персоні я, як нараз, не бачу людини, яка на чомусь не розуміється. Ви хочете, щоб я більш реально вивів образ- антипод? Тоді глибина власного сприйняття понизиться. Вносьте пропозишн


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-01-04 17:14:35 ]
та кажу ж, що шини кидають тінь на задуманий Вами шляхетний образ, але може коли шини перестануть асоціюватися з вигнанням царька, тоді не заважатимуть сприйняттю вірша
все нормально, Серго, я не прискіпуюсь, просто роздивляюсь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-01-04 17:28:05 ]
Мені завжди імпонував образ Наполеона доречі, Ларисо. І найбільше- саме у його вигнанні. І Цезаря теж... Я взагалі люблю фігури сильних особистостей в історії. Бо саме своєю волею вони її змінювали. І бувало, далеко не на гірше, доречі. Були і суто протилежні образи. Баланс... Баланс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-04 16:37:21 ]
З Новим роком!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-01-04 16:42:22 ]
Дякую. Навзаєм, Вітре)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-04 18:34:54 ]
Очевидне одне - рівноваги бракує, якщо імператора під смолоскипами вбито ще до того як він став цезарем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 13:32:56 ]
Істинно, Ігорю))) Згоден...