ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк

Сергій Рожко
2025.12.21 13:55
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає

Микола Дудар
2025.12.21 13:04
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…

Євген Федчук
2025.12.21 12:56
Вставай, Данилку, почало світати!-
Прошепотіла мама і в ту ж мить
Відкрив Данилко сині оченята.
Здавалося, що вже давно не спить.
А таки так. Крутився цілу ніч,
Не зміг склепить очей. Бо ж разом з татом
На Січ сьогодні мають вирушати.
А він же мрі

Тетяна Левицька
2025.12.21 07:09
Проб'є годинник певний час,
Струною захлинеться.
І неймовірний білий вальс
Світ закружляє в берцях.
Гірлянди запалю вночі,
Немов на карнавалі.
Шампанське піниться — ключі
Від щастя у бокалі.

Ярослав Чорногуз
2025.12.21 01:28
Не відчуваю холоду погроз,
Давно не бачив на Дніпрі я кригу,
Куди подівся - ні не дід - мороз?
Ми тужимо за сонцем і за снігом.

За землі йде усепланетний торг,
Високий дух перетворивсь на тління.
Війна. Земля - немов лікарня й морг,

Сергій СергійКо
2025.12.21 00:25
Згадалася зима давніша
З далеких радісних часів:
Мороз гостинний, сплячий ліс,
Блакиті чистої навіс,
Де в кілька наших голосів
Вслухалась тиша.
Наче мури,
Згадались снігу кучугури,

Микола Дудар
2025.12.20 22:56
Дійшов до дна із дневим безголоссям…
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш

С М
2025.12.20 17:36
Мозок Міранди
Точить пропаганда
Різні одкровення зе ме і
Демократичні, республіканські
Фрі-преса, топові глянці
Все би новин їй, що би не наплели
Або тільки читання слів?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Проза

 В очікуванні Дракона
Образ твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-05 19:50:57
Переглядів сторінки твору 3889
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0.885 / 6  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0.870 / 6  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 20:11:58 ]
скоріше модернізм, аніж пост-модернізм
із нотками decadence, місцями щось як із реньє, чи з його епігонів
місцями-десь-може трохи & наївно,
ну але ж має бути щось цілком альтернативно авторське, якби усупереч всім ґрандам, тощо...


загалом ~ коштовно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 21:39:40 ]
я завжди плуталась в теорії, часами буваючи розтріпано-еклектичною) але одне можу сказати точно: якщо в малюванні я практично завжди ремісник і заробітчанин (за справді уже рідкісними моментами процесу в задоволення, а не під замовлення), то пишу я справді рідко і таки лише в особливому настрої... а вже як вдається - то зі сторони краще видно)*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 21:49:32 ]
та насправді все більш, аніж класно - і я особисто такого не напишу
а, отже, можу лишень вітати



щодо якої-б-вона-не-була (лагідної & приязної, насамперед) критики...
тут є невисловлене правило(?): всі, хто намагається
надати якогось бодай критичного імпульсу -
не для того. аби автор припинив щось писати -
боронь Боже

так от, щодо таких випадків ймовірної якби критики,
розумієш,
всі такі екзерциси, вони якби про те,
’’що наприклад, я сам мав би чи міг би дати світові -
на прикладі чогось, що мені особисто дуже до смаку....’’


ось, прикладом, моє особисте - літературні казки
але й аполлінер, і бердслей, і десь-оскар-вайлд

окрім цього арнім, брентано, в чомусь бр. ґрімм & андерсен

на щось таке, як гофман, я навіть не намагаюся якось замірятися -

хоч хтілося би ))

але ((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 21:55:43 ]
СоМі, друже, братику! Та хіба я типу образилась? Тю... навпаки втішена твоїм візитом і коментом) по-перше, коли все мовчки - скучно, мертво, по-друге - лише мазання медом - теж засолодко) тому я завжди рада всім візитам і думкам) саме тут, на ПМ мене свого часу навчили того, що тепер хоч трохи вмію... і це безцінно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 21:57:30 ]
Гофман - моя любов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 22:04:07 ]
*всякі обнімашки*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 22:06:06 ]
...і цілавашкі))) я тобі одну цілавашку зразу була намалювала в першій своїй відповіді - дивись отакоє )*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 22:10:59 ]
о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 21:25:55 ]
Оксано, читаючи Ваші твори я повністю перетворююсь на читача і геть зникає бажання поетизувати, залишається лиш бажання жити і радіти світу.
Надихати до життя мало хто вміє. Даруйте ще це радісне прийняття всього, що є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 21:59:50 ]
дякую, це так приємно і несподівано) знаєте, циклом "Альковних історій" я рік тому почала рятуватись від страшної емоційної прірви... і дуже швидко, буквально за місяць життя стало прекрасним, а історій більшало) незвідані шляхи Господні...