ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2022.05.24 00:14
Z – остання буква в алфавіті. Колись Росія прорубала вікно в Європу,нині його замуровує. Українська земля – не для москаля. Сомалійський пірат рашисту брат. Соцконцлагерь – розбігся, совконцлагерь – розбігся, росконцлагерь – на вихід. Загад

Ольга Олеандра
2022.05.23 17:03
Стояла люлька на хмарці, а всередині неї лежав та посміхався рум’янощокий малюк. Очі в нього були кольору неба у безхмарний день літечка, на щічках красувались веснянки – по одній на кожен цілунок, яким його зранку вітало ласкаве сонце. З малюком грав

Іван Потьомкін
2022.05.23 14:58
Уперше жабенята
Побачили вола на лузі
І пострибали батькові сказати
Про диво дивне в їх окрузі.
«Ти не стрічав такого звіра -
З рогами і хвостом гора!..»
«Які ви, дітки, ще наївні,
Щоб отаке казати про вола.

Сергій Губерначук
2022.05.23 11:32
Зараз кину монету.
Що випаде – так і буде.

Об стелю блакитну – вдарилось.
По жовтій підлозі задзеленчало.

Чи обманули мене?
і випало, що обманули.

Тетяна Левицька
2022.05.23 09:22
Сон стуляє утомлені очі.
За вікном, — комендантська година,
навіть чутно, як серце стукоче,
кров схолола мордує судини.

Перетягують думи — канати,
опускають повіки пудові,
хочу спати, о як хочу спати,

Володимир Невесенко
2022.05.23 08:38
Лізе в очі пітьма тягуча,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он – збліднілий мигає Заєць,
ось – яріє Великий Пес.

Віктор Кучерук
2022.05.23 05:53
Вітер носом ткнувся в шибку,
А в кімнату не проник,
Хоч підводився на дибки
І брикався, наче бик.
Він, як пес, і вив, і скиглив,
Та ялозив скло, мов вуж, –
Шарпав сутінки застиглі,
Шаленіючи чимдуж.

Сергій Губерначук
2022.05.22 21:46
На іклах ветхих лисих жриць
пронумеровано народи.
А наші люди – в морі птиць
Свободи!

Рушаймо, браття, на Майдан,
де проростає горде слово!
Точімо плуг зорати лан,

Микола Дудар
2022.05.22 21:12
Невпевнений, що ти мене почуєш
Яким би словом і хто б не пригвоздив,
Ти будеш відковирювати збрую,
Бо надто вже себе не дозвіздив…
Талантом поетичним обладаєш…
Та щось людське в тобі геть зогнило…
Хоч ув-вісні, надіюся, не лаєш
Усе що не збулося і

Євген Федчук
2022.05.22 20:28
Сидить дід старий на лавці, спочива,
Похилилась його сива голова.
Я спинився, щоб дорогу розпитать
І даремно у трьох соснах не блукать.
Підійшов: - Добридень, діду! Як діла?
Чи туди мене дорога привела?
- А куди ти саме, синку, поспішав?
Сядь, поси

Микола Дудар
2022.05.22 19:24
Вісімдесят восьмий вже…
Неділя
І не втекти від сліз
і болю
Туди вже пізно… а там - бадилля
З доріг усіх одна
в неволю…
Молюсь до Бога… Невчасно старість…

Ігор Шоха
2022.05.22 18:41
До віків уже дев'ятий рік
додає історія навали
дикого сусіда-канібала
і у течії кривавих рік,
поки люди пізнають вандала,
мову поневолює язик.

Йде ідеологія у маси

Домінік Арфіст
2022.05.22 17:08
у моїй глушині… на моєму дні
де ілюзія тиші – лишня…
де дерева шепочуть-шепочуть мені
ти у сні… ти у сні… ти вже не на війні…
і цвіте у саду моя вишня…
і буяє бузок… і конвалій разок…
і усе таке дивно колишнє…
і блукає мій брат в лабіринті казок

Шон Маклех
2022.05.22 16:34
Споглядання поцяткованих шпаків-пересмішників
Нагадує сині квіти гонорової гортензії
Коли сірі тіні почвар-троглодитів
Сунуть зі сходу – здичавілого. Темного. Непробудимого.
А дух громадить ірландські башти,
Що нагадують мінарети Ататюрка.
Чому? Чом

Ігор Герасименко
2022.05.22 14:52
О полудню квітневий, ти посій
емоції і прагнення у пам’ять,
а відпочинеш уночі, бо ці
рослинки, як
мандрівника і лірника, цікавлять

і спалюють, і створюють мене,
і генерують мрії незгасимі.

Микола Соболь
2022.05.22 10:54
Дай-но косу розплету тобі.
Дзюркотять у спеку водограї.
Двадцять три години у добі
шістдесят хвилин не вистачає.
Звідси метушіння у людей
вічні: поспіх, біготня, ревіння…
Та ніхто ніколи і ніде
в заметні ще не знайшов спасіння.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Алекс Чеська
2022.04.12

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Радченко Рудий Гриб Рудольф
2022.03.12

Сібіл Нотт
2022.03.09

Саша Серга
2022.02.01

Евеліна Гром
2021.11.08

Марія Артамонова
2021.09.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Проза

 **


Образ твору ...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-07 19:28:38
Переглядів сторінки твору 7357
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0.886 / 6  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0.870 / 6  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.28 12:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-07 21:31:44 ]
Ви шо, В.Ночі! Яке опудало, якщо писати про вояків УПА?! Але треба писати так, що українці москалів побили, так що у Москві та Красній площі перемогу святкують..А ще - в усіх негараздах українців винні москалі, особливо ті, що НКВД... А про те, що українці теж служили в цих каральних органах і часто брат убивав брата - мовчіть -- не надрукують... Не пишіть також про "стребків", коли односельчани на Західній Україні вистежували, вистрілювали своїх же -- вояків УПА. Пишіть, що все гидоцтво робили тільки росіяни!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 21:40:13 ]
я вже бачу тенденцію - давайте без відхилення в горизонт...
мені цікаво егоїстично конкретно про мій текст: добре, погано, гламурно, тупо, що змінити, ні - все норм... Якось так. Я власне для цього повернулася на ПМ, а оці веселі "стінка на стінку" - не моє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2018-01-08 13:28:47 ]
Попросив водія зупинитись, купив всі букети, навіть не торгуючись. -це якась стандартна фантазія, щось думаю, що це варант "лицар на білому коні". о, фільма "Красунечка", да, там вроді кода така.
чесно вірив, що закінчиш тим, що вона ходитиме в парк ночами, типу "сласна розкіш приниження" - ще думав, о, бля, не тільки мене смак зраджує.
там з віком якесь неузгодження - ій 40, да? дітей немає, норм. але - чого до тих гвалтівників - вони мені в сини годяться. ну і це "стара кошолка" - з хуя лі, якщо вона дуже приваблива зовнішньо, принаймні тоді була?
і початок - тобто, я вірно розумію, вона два роки до цього психотерапевта ходить, аж тоді розповідає цю історію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 14:43:53 ]
так, є в мене, як і в кожної середньостатистичної кобітки, такі от фантазії про відра квітів... хоча, зізнаюсь, гарну авторську біжутерію оцінила б значно вище)))
з віком все норм, бо особисто я всіх, хто молодший мене років на 15, сприймаю за дітей. Тому жінці спокійно могло бути і 35, а їм по 16-20. Якщо є така потреба - можна і уточнити.
Про "сласну розкіш приниження" - навіть уявити собі таке не можу навіть на рівні теорії, бо тяжію до домінантності. Безваріантно))
Про "стара кошолка" - ох, що тут казати... елементарний автобіографічний приклад: періодично до мене в неті пробують клеїтися всякі пісюни, причому вік варіюється від 20 до 50+. Я ігнорю, або, якщо вже замахує, то баню чи попередньо відписую: сорі, не цікавить. То часами власне і отримую такі "листи". Погоджуюсь, я не юна, але... є таке у деяких нижчого рівня розвитку самців - бажання принизити. А гвалтівники хіба не були вершками соціуму.
і початок - ні, починається з ближче кінця і далі іде розшифровка і згадка першого візиту. Розказала зразу. Але, якщо це туманно, то може і варто щось уточнити в тексті. Тому мерсю за зауваги)

мене тут більше дивує, що коментують суто чоловіки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2018-01-08 17:01:09 ]
сласну розкіш приниження - це дещо іронічне обігрування цитати з Забужко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-01-07 21:44:59 ]
Якби хтось у мене спитав, то сюжет є вигаданим: переважають стандартні елементи (на еротичну тематику), поєднані у дещо нестандартний спосіб... Просто я в цю історію не повірив.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 21:49:51 ]
мені цінна ваша думка, дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-01-07 21:51:08 ]
тільки жінки вміють так "обісрати" ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 22:05:41 ]
Місяць був правий...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 22:07:09 ]
га? шо? де?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 22:16:31 ]
Оксано, щодо скорочення чи відкидання чогось там зайвого -
це проста редакторська робота. Редактору за це зарплатню платять


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 15:16:40 ]
Шан. пані Оксано, дякую за оповідання. Воно приголомшливе. Від початку до самого кінця. Жодного зайвого рядочка. Надзвичайно добре передано палітру емоцій героїв. Я переживала біль разом з Роксаною, страждала з чоловіком, дратувалася з психологом і венерологом. Теж хотілося жіночку трохи струсити і заткнути. Ледь стримала сльози в другій половині, а вкінці навіть розлютилася. Скажіть, що це не документальний сюжет, прошу! Бідна жінка, бідний лікар, Господи помилуй. Це ж який психоз має бути, щоб так боятися бути щасливою, бути взагалі?!
P.S. Я не читала коментарі інших відвідувачів, отже це моє перше враження. І не буду читати, нехай воно залишиться. Сильний текст, ще раз дякую! З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 15:19:46 ]
ні, це не документально...
принаймні не такою канвою і так чорно
дякую вам за враження! за перше ЖІНОЧЕ враження від цього тексту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 16:17:47 ]
Це оповідання жіноче і для жінок. В ньому добре виписані різні чоловічі характери, серед них жодного позитивного, як на мене. Недарма є уточнення щодо «не торгувався», та інші нюанси. Може заради тільки цього уточнення Ви і вписали букети квітів? Підозрюю, що це не проста банальна вставка. У мене психолог теж викликає неоднозначні почуття, як і його клієнтка, чи то пацієнтка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 16:15:44 ]
Сильний твір. Вражає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 18:16:13 ]
Дякую...