Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юля Костюк (1999) /
Проза
"Здобувайте знання теоретичне й практичне". Чи не розчаруємо ми Франка?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Здобувайте знання теоретичне й практичне". Чи не розчаруємо ми Франка?
Для початку розберемося в тому, для чого саме нам необхідно «здобувати знання теоретичне і практичне…» . Адже кожне вагоме звершення, кожна грандіозна праця починається саме зі встановлення цілей і усвідомлення всієї необхідності завдання. Не знаю як для вас, а особисто для мене, коли мова йде про знання, одразу перед очима постають нудні уроки, нецікаві підручники і засвоєння матеріалу, який, будемо відверті, в майбутньому точно не знадобиться. Хоча, насправді, це далеко не так. Самі того не підозрюючи, більшу частину корисних знань ми здобуваємо у звичайному повсякденному житті. Так-так, навіть тоді, коли повертаємося зі школи додому, або поїдаємо чергову булочку в їдальні. Ні, я не хочу сказати, що переглядаючи комікси ми зрозуміємо теорію Всесвіту, або відкриємо у собі приховані здібності суперфізика. А з іншого боку, чому б ні!? Ньютон також, гуляючи в парку, навіть подумати не міг, що одне банальне, хоч і дуже гарне яблуко повністю переверне його уявлення про силу земного тяжіння. Тоді чому з нами не може статися щось подібне? Може, і, більше того, обов’язково станеться, але тільки у випадку, якщо сильно цього захотіти. Але не потрібно забувати і про те, що одного бажання катастрофічно мало для досягнення великих цілей. Коли ми чогось прагнемо, нам вигідно на когось покладатися. Хтось просить допомоги в мами, брата чи подруги, а хтось – в Бога, Ктулху чи керівника підозрілої секти. І тут є цілком логічне пояснення. Чомусь людям не притаманна така корисна якість, як віра в себе. Їм набагато легше повірити у існування надприродних сил, які допомогли їм у досягненні поставленої мети, у банальний збіг обставин, але аж ніяк не в себе. А даремно. Ви щиро думаєте, що якщо пожертвуєте якихось 500 грн в церкву Пресвятого Голуба, або помолитеся Богу – це допоможе вам написати контрольну на 12 балів чи поступити до омріяного вузу? Спішу вас розчарувати, ніяким чином подібні дії вам не допоможуть. Проте, напевне у кожного в житті траплявся випадок, коли саме після щирої молитви ваше прохання здійснювалось. Чому так відбувається? Попросивши в Бога, Ктулху чи будь-кого іншого допомоги у вирішенні важливого для вас питання, ви починаєте щиро вірити у те, що воно дійсно збудеться, і твір за допомогою вищих сил таки напишеться на 12, або «карти стануть» так, що ви пройдете на бюджет до омріяного вузу. А ось тут вже в гру вступає давно відомий людству «ефект плацебо». Ми так щиро віримо у те, що наші мрії дійсно збудуться, що починаємо робити все можливе для їхнього досягнення. Здавалось би, невже, все так просто? Ні, людська природа, насправді, є до жаху складною, саме тому ми можемо повірити в існування Макаронного монстра, через якого отримали відмінно на іспиті, але вперто проігнорувати той факт, що сиділи за підручниками до півночі, готуючись. Натомість, потрібно почати співпрацювати зі своїм розумом, зрозуміти його і навчитися використовувати всі його приховані можливості. Як писав Мартін Лютер Кінг: « Всередині нас криються потенційні творчі можливості, й ми повинні працювати щосили, щоб розкрити цей потенціал». Давайте дивитися правді в очі – кожна людина є талановитою. Тоді чому ж хтось досягає успіху і таки розкриває в собі цей потенціал, а хтось так і залишається середньостатистичним працівником? Це відбувається тому, що людині притаманна ще одна неприємна, але до біса поширена риса, яка заважає ставати успішними в житті – це лінь. Всі ми лінимося, і це цілком нормальна захисна реакція нашого організму. Але варто тільки задуматися над тим, як багато ми б змогли досягти, якби ніколи не відчували ліні і одразу ж з’являється просто нереальний приплив мотивації, яка наштовхує нас на нові звершення, дає сили творити щось нове, слідувати своїм цілям і тому подібне. От ми плавно дійшли і до позитивних якостей нашого організму, які, на відміну від попередніх, всіляко сприяють новим починанням і навчанню. В чому ж полягає природа мотивації? Якщо логічно розібратися, чітко визначеного поняття, як такого не існує. Хтось черпає мотивацію в історіях успіху відомих людей, а комусь достатньо прочитати звичайну рекламу в газеті, яка навіть не має жодного відношення до науки/творчості. Мотивація – це, безперечно, добре, але необхідно виробити в собі силу волі. Змотивована людина буде натхненно працювати тиждень, від сили – місяць. А от людина з силою волі, почавши, вже просто не дозволить собі зупинитися і, безумовно, досягне набагато більших результатів. Я вважаю, що люди досі відкладають навчання на задній план тільки тому, що до кінця не усвідомили всю його користь і необхідність. Розумні люди створюють успішні компанії, заробляють шалені гроші, досліджують способи лікування онкологій, керують країнами. Ми дивимося на Марка Цукерберга, Макса Кідрука або Любка Дереша з шаленим захопленням і заздрістю. Бажаємо опинитися на їхньому місці і свято віримо, що все це їм дісталось просто так. Ні, вони працювали на це, навчалися в школах, опрацьовували море літератури, шукали потрібну інформацію і розвивали свої вміння практично, ставили цілі, розставляли пріоритети, переживали злети і падіння як і кожна людина. Вони нам здаються якимись незвичайними, певною мірою навіть далекими, але це не так. Кожен з нас може досягти успіху, створити власний винахід або написати книгу, яка стане бестселером. Та для цього потрібно усвідомити, що все в наших руках, і нічого не дійтається просто так, відкинути свою лінь і почати наполегливо навчатися, щоб уже на нас дивились поглядом захоплення і заздрості.
Львів, 2016 р.
Львів, 2016 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Чому я не подобаюсь собі на фото?"
• Перейти на сторінку •
""Для народу і науки" Володимира Стойка"
• Перейти на сторінку •
""Для народу і науки" Володимира Стойка"
Про публікацію
