ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2020.01.27 20:17
Мудрочолі діви не люблять, коли їх згадують незлим тихим словом. Люблять поштиво, з ритуальними кніксенами, попередньо знявши з глави кептарика та закотивши від захвату очі під лоба.
Не всі, звісно, є й притомні віршувальниці, яких на цьому сайті біль

Мессір Лукас
2020.01.27 19:09
Напевно не поет.
Що навіть гірше –
Не критик, і не про заїк.
Все це – не вірші.

Мій біль і розпач,
Сміх і гріх,
Нагода вивищитись,

Ніна Виноградська
2020.01.27 14:23
За сніг зелений і червоний дощ
Плачу сльозами навпіл з самотою,
Що не стікає разом із водою,
А дихає за спиною: „Помовч!”.

Я подумки кажу їй: „Подивись,
Як біля тебе сіро, ніби в осінь”.
Димами затягло яскраву просинь

Тетяна Левицька
2020.01.27 13:14
По мокрім щебеню, і що ж,
ніч на пуантах йде незграбно.
Та цебенить в бляшанці дощ,
танцює у степовках* танго
із кастаньєтами в руках
на оцинкованій покрівлі,
так патетично, з серцем в такт.
Поливода в пелюстях лілій

Іван Потьомкін
2020.01.27 12:32
Петрарці заздримо і Норвіду, й Шевченку:
«Які слова! Таж то сама любов!..»
...Нажаль, слова.
Не загніздилися в серцях
Лаур, Марій, Ликер.
Так і літають нічиї.
Невже на те, шоб справджувавсь
Одвічний парадокс:

Ігор Деркач
2020.01.27 12:00
Якщо свічу апологету
запалює Аполлінер,
це у поезії – мінер.
Свідоме збочення поета
не попадає у етер.

***
Я іще чалапаю по плаю.

Сергій Губерначук
2020.01.27 11:54
Ілюмінацій грайво переморгується,
тролейбуси скотилися у яр,
і далі – ні на колесо.
Депо.
Наліво – супермісто.
Направо – юність і дитинство.
Угору – сон.
Униз – кошмар.

Олександр Сушко
2020.01.27 10:35
Митці розумують про вічне, аж морщать лоби,
Безділля рождає облудливе слово пророче.
Кому ти потрібен: державі? Родині? Собі?
Заробиш - процвиндриш, в окопах лежати не хочеш.

Я кликав до бою, до совісті й честі гукав,
А ти, мовби черв, заховався

Світлана Майя Залізняк
2020.01.27 10:13
Шановна і малошановна, і нешанована автура сайту! Прочитала свіжий коментар п. Чорногуза, згодом пані Вікторія видалила зі своєї сторінки той бруд... Показали мені те лайнометання "слона в посудній лавці" - сама не шукала. Саме в мандрах. Сайт нага

Олена Музичук
2020.01.27 07:30
Що хазяїн сайту обіцяє,
те і забуває на ходу.
У стакані буря затихає,
і нема ніякого роздраю.
Байки анонсує какаду.

До одного місця, що піїти
віршами оплачують оброк.

Микола Соболь
2020.01.27 06:07
Прокинутись хочеться завтра маленьким,
З роботи чекати на тата з гостинцем,
Який передав мені зайчик сіренький,
Сховавшись у тінь кучугур за віконцем,
Довкола будинки до свята готові,
Потріскують дрова тихенько у грубці,
У маминій хочу купатись любо

Ярослав Чорногуз
2020.01.27 01:50
Цілу нічку вона не згаса,
Мов гердану сяйлива окраса…
Це – дорога кудись – в небеса –
Чарівлива неонова траса.

Мов каміння коштовного гра
Щирозлотне кольє увінчала –
Лівий берег старого Дніпра –

Вікторія Торон
2020.01.27 01:37
Почала писати під чиїмось твором, але оскільки до чужого твору це відношення не має, вирішила винести своє звернення (і діалог із редакцією) окремо. Можна було б написати «під кнопочкою», але питання, яке я підняла, не віднесеш до «адміністративних». Це

Королева Гір
2020.01.27 00:07
Замело снігами край Карпатський,
Різдвяна нічка білою була.
Пригадую я вік свій же юнацький
Й стежину, що до хати пролягла.
Замело снігами всі дороги,
Біла ковдра знов прикрила все .
Та заметіль забрала всі тривоги
І зустріч із батьками нам несе.

Ніна Виноградська
2020.01.26 22:10
Коханий мій, без тебе дуже гірко,
Сумна самотність мерзне у кутках.
А до вікна притискується гілка,
Що від морозу також утіка.

І ми удвох невидимо роздільні,
Я у кімнаті – гілка за вікном.
Печаль і біль однакові і спільні

Сергій Гупало
2020.01.26 17:50
Відцвіти, відійди, відлюби, не мене потривож,
Порозвіюй печалі, шалені французькі парфуми.
Ти втомилася дуже, завчасно спіткнулась. Отож
I завмерла даремно у кіптяві слова «парсуна»!

A поетка – залізна, як баба у казці, тебе
Потягнула подружн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Тарас Ріль
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика

 Зважаємо у нашому критичному коментуванні і на ефект Даннінга-Крюґера
Образ твору Ефект Даннінга-Крюґера, або Чому профани не розуміють своєї некомпетентності

Індивіди, від природи позбавлені почуття гумору, полюбляють розповідати анекдоти. Водії, ледь здатні триматись у своїй смузі, обожнюють вчити інших керувати автомобілем. Менеджери без фундаментальних уявлень про сферу, в якій працюють, дозволяють собі викликати на килим фахівців і картати за помилки та нерозуміння суті роботи. Чому ж вони при цьому не помічають власної кричущої некомпетентності?

Це пов’язано з ефектом Даннінга-Крюґера, який полягає в тому, що люди із невисоким рівнем інтелекту, недостатньою кваліфікаційною підготовкою та вузьким кругозором не мають здібностей для того, щоб зрозуміти: рішення, які вони приймають, — помилкові, а талантів, якими вони себе наділяють, у них немає.

Ось чому вони вважають, що мають рацію у всіх своїх діях і краще за інших розуміють ситуацію.

Згодом таке світовідчуття набуває в обмеженої людини рис психологічного захисту. Вона приймає рішення відстоювати свою позицію, бо відчуває: як тільки я допущу думку, що дію неправильно, мене відразу потіснять із насидженого місця більш талановиті індивіди.

Натомість у талановитих людей спостерігається зворотний ефект: вони добре розуміють, наскільки складними є закони реальності та наскільки широким є поле знань, які у перспективі можна опанувати. І це приводить їх до заниження власних здібностей та недооцінки своєї ролі в суспільстві. «Я знаю, що нічого не знаю», — казав мудрець Сократ, який вів більш аніж скромне життя і постійно терпів нападки дурнів, упевнених у своїй правоті. Чи здатен хтось із обмежених людей зізнатися собі в необізнаності? Схоже, що ні.

Такий ефект був теоретично передбаченим, а потім експериментально підтвердженим (у 1999-му році) працівниками кафедри психології Корнелльського університету (США) Девідом Даннінгом (David Dunning) і Джастіном Крюґером (Justin Kruger).

Теоретичною основою для їхньої гіпотези були спостереження великих учених і мислителів.

«Невігластво частіше народжує впевненість, аніж знання» – Чарльз Дарвін.

«Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість, — дурні, а ті, хто володіє хоч якимись уявою та розумінням, сповнені сумнівів і нерішучості» – Бертран Рассел.

Практичним джерелом натхнення, хоч як це дивно, став злочин, причому з елементом курйозу. Авторів зацікавив випадок зі злодієм Макартуром Вілером, який, перш ніж відправитись пограбувати два банки, намазав собі обличчя лимонним соком, бо подумав, що цей сік протидіє відображенню в камерах відеоспостереження.

Психологи захопилися глибиною некомпетентності людини, яка навіть не намагалася перевірити правильність свого уявлення, хоча помилка загрожувала їй в’язницею.

Зібравши в одному залі людей із різних сфер діяльності та з абсолютно різними рівнями знань, автори експерименту попросили їх спочатку заповнити анкету, вказавши рівень своєї компетентності у сфері, в якій вони працюють, а потім відповісти на запитання, які допомагають визначити дійсний рівень професіоналізму.

За результатами тестів було складено графік, на якому демонструвалося відношення реальних знань людей до їхньої впевненості в тому, що вони добре розуміються на своїй сфері діяльності.

Графік мав вигляд недосконалої параболи. У лівій частині, де були представлені відповіді найменш компетентних учасників, вона досягала апогею — стовідсоткових значень їхньої упевненості у власних знаннях. Потім лінія стрімко падала: згідно з відповідями переважної більшості людей, які непогано розбиралися у своїй справі, їхні оцінки власних умінь і досвіду були дуже низькими.

Ближче до кінця крива знову піднімалася: на цьому її відрізку були представлені відповіді справжніх експертів у своїй справі, які не могли не відчувати, що розуміються на ній дуже добре. При цьому впевненість експертів становила на шкалі близько двох третин від переконаності повних профанів у високому рівні своїх умінь і знань.

Як установили Даннінг і Крюґер, профани не тільки переоцінюють свою компетентність, але й демонструють нездатність адекватно оцінити фахівців із високим рівнем кваліфікації в такій самій сфері діяльності.

До того ж профани щиро не вірять, що неправильно відповідають на питання, які стосуються їхньої професійної діяльності, — більшість із них залишилася при своїй думці навіть після того, як їм вказали на помилки та логічно обґрунтували їхню неправоту.

Ефект Даннінга-Крюґера неодноразово підтверджувався іншими дослідниками. Зокрема, його було перевірено опитуваннями студентів відділення акушерства та гінекології Університету Флориди, а також великої кількості терапевтів-практиків.

Те, що для перевірки висновків, зроблених психологами, взялися насамперед за лікарів, насторожує. Але є надія, що сліпці, які виявляються нездатними побачити безодню свого невігластва та сяючі вершини знань, досягнуті іншими людьми, можуть прозріти.

Даннінг і Крюґер запропонували профанам навчальний курс, яким було передбачено не тільки опанування знань, необхідних для їхньої професії, але й формування уявлень про методи, за допомогою яких можна вийти на реальні показники компетентності та визначити рівень професіоналізму — як чужого, так і власного. У результаті профани усвідомлювали рівень своєї колишньої некомпетентності — зокрема й ті, компетентність яких після навчання не підвищувалась.

Оксана Колосовська
для "Народного Оглядача"

Контекст : Народний Оглядач



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Контекст Народний Оглядач
Дата публікації 2018-01-19 11:35:19
Переглядів сторінки твору 3121
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2020.01.27 15:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-19 22:55:12 ]
Ну от, знову пристрасті! ) Зрозуміло, без пристрасті - ніяк.
Але давайте спробуємо мякше це все виражати, бо, насправді, все зводиться до краси композиції, де ми всі гол.герої )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Войтич (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-19 22:59:43 ]
та супроти вас ніяких претензій, а от короновані тут розпоясалися!...крізь пиху і самрмилування, повірте, не сприймається і їхня поезія, хоча цілком достойна...якби не...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-19 23:20:37 ]
Можливо це плата за непрості труди - оця загостреність. Я мав нагоду спілкуватися із композиторами - це капець, важко з ними про музику. Мав нагоду спілкуватися з деякими корифеями укр.поезії - важко з ними про поезію. Говорив з метрами архітектури - взагалі не сприймають поглядів )
Наче є тут якась незборима трагічність ремесла... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-20 00:44:51 ]
незборима трагічність ремесла… можливо це пов’язане з тим , що добре розвинена інтуїція митців породжує підсвідоме розчарування від усвідомлення того факту, що проектування Істини на багатогранність таланту все ще продовжує залишатися тільки ЇЇ проекцією. А в усій своїй повноті Вона так і залишається для них недосяжною. Щось на зразок на розчарування піфагорійців безсилістю десяткового наближення для вираження повноти ірраціонального.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-20 02:52:01 ]
Напевно щось таке має місце. Хоча, зазвичай у митців дійсно високого рівня йдеться не про проекції, а вже про точність співзвучностей, глибину і якість резонансів, і з кожним рівнем угори - це все цікавіше й цікавіше.
Вочевидь, когось можуть дратувати неточності нижчих співзвучностей. Проте, це цілком природно на відповідних рівнях... Тому сам стан роздратування - це таки проблеми митця високого рівня, а отже, схоже, стан падіння?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-24 01:05:53 ]
Пригадався фільм італійського режисера Джузеппе Торнаторе «Легенда про піаніста». Особливий стан творчості, про який один із авторів ПМ писав: я – музика.

Можливо , стан роздратування – умиротворення … це таки похідна від якості стосунків, у якій перебувають митець і мистецтво. Коли, скажімо, поет розчиняється у світі Поезії, то чи здатний він ( перебуваючи у цьому піднесеному стані) відчувати внутрішній дискомфорт або намагатися створювати його для інших ? Навпаки, бажаючим привласнити собі «золоту рибку» - дається інший керунок - падіння. А високі кривляння та повчання … це вже як наслідок.
Але це лише такі міркування, не більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-19 23:59:41 ]
А раз я тут з якогось дива про композиторів заговорив, то ось випадково надибав на сторінках авторів ПМ, зокрема, у Гейко Марго "Мистецтво аналізу полягає у вмінні грати на багатоманітності можливих прочитань партитури, яка записується мовленням в регістрах мови.
Лакан"
Оригінально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-01-21 23:25:35 ]
Та ну? Двадцять років одгарцював на естраді. Написав і заспівав безліч пісень. Бачив п"яних музикантів, невправних співаків, лабухів хутірцевих усяких. І відмінних майстрів своєї справи. Артистів з великої букви.
Дар оповіда чи співака співзвучний дару поета. Всі вони намагаються передати зміст твору. І якщо немає майстерності - все летить шкереберть. І навпаки - найбезглуздіша пісня викликає захват публіки, якщо до справи береться Майстер.
До чого веду: потрібно вчитися писати чисто. Постійно. Чому в музшколі дозволяється бити лінійкою по лобі неука, а на Поетичних майстернях це не вітається? А, ЗДОГАДАВСЯ: ТРЕБА БРАТИ ЗА НАУКУ ГРОШІ. І БАГАТО. За позитивний коментар - штраф, за оплески - бан, за видалення критичних коментарів - примусити написати вінок сонетів. За спротив і матюбки - корону сонетів. І на додачу примусити кожного дописувача писати сатиру на самого себе, а не мучити сатириків.
Звісно, тоді стане зле усім. Полетить останнє пір'я з голих гусаків, кролі потікають у лози. Але стане тихо.
Гарна картинка?
Митці, як дбайливі батьки будуть захищати своїх невдатних пуцьвіріньків до останнього патрона.
І буде хвала, і буде мед, і будуть бурхливі оплески. І все стане на круги своя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-21 21:00:13 ]

Депресія, в т.ч. і літераторська, і лікування )

Необхідна умова для здоров"я - усмішка, добра усмішка )



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-23 22:17:51 ]
Зовсім не вважаю цього шановного гуру абсолютно бездоганним у поясненнях, багато чого не говориться.
Але нашим українським "нерідновірам" чи "рідновірам" бажано це все інколи слухати. Тоді й агресії буде значно менше, а адекватності, напевно, більше.