ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.

Микола Дудар
2025.10.12 12:11
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.

Сергій СергійКо
2025.10.11 22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.

Борис Костиря
2025.10.11 22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.

С М
2025.10.11 15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста

вічей дім дивацький

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Вовк (1973) / Рецензії

 Із сімейних публікацій:Устина-Златоуста Вовк "Спогад про Саломею"

(Мала сцена театру ім.М.Заньковецької,
режисер – н.а. України Алла Бабенко).

Улюблені вистави Львова

У січневій театральній афіші Львова вистава «Спогад про Саломею» за авторським сценарієм Романа Горака на Малій сцені заньківчан. Вистава присвячена сторінкам особистого життя відомої на весь світ співачки Соломії Крушельницької. Львову постать Соломії особливо дорога. Адже співачка вчилася у Львівській консерваторії, жила і працювала у нашому місті. Її іменем названо оперний театр Львова, а також музичну школу-інтернат у Львові, де з дитинства професійно навчають музиці та співу.
Проте ім’я Соломії Крушельницької добре відоме лише мистецькому світу, та й то відомі факти лише її «публічної» біографії, про особисте Соломії Крушельницької ми знаємо дуже мало. Знаємо лише, що у 1910 році Соломія Крушельницька вийшла заміж за відомого італійського адвоката, мера міста В'яреджо Чезаре Річчоні, аристократа, тонкого знавця музики. Вони взяли шлюб в одному з храмів Буенос-Айреса. Після одруження Чезаре і Соломія оселилися у місті В'яреджо, де вона купила віллу, яку назвала «Саломеа».
А про те, що у житті Соломії була особиста таємниця, пов’язана з іменем українського мецената Йосипа Білинського (у виставі вголос не називають його прізвище), знають хіба що поодинокі фахівці – літературознавці чи музикознавці, до яких, безперечно, належить і Роман Горак, відомий письменник і біограф видатних осіб Галичини.
Творчий тандем Романа Горака і Алли Бабенко відомий театральному Львову за поставою «Божевільної» (про дружину Івана Франка Ольгу Хоружинську). Алла Григорівна Бабенко захоплюється психологічними виставами за біографічними сторінками. Мала сцена дуже сприятлива для таких експериментів. Отже, особисті сторінки біографії Соломії Крушельницької озвучує сама Соломія (Саломея – у виставі Горака) у двох іпостасях. Одна іпостась «Драматична» - н.а.України Любов Боровська, друга «Співоча» - н.а.України Леся Бонковська.
Обидві сильні особистості, обидві рівно володіють залом. Леся Бонковська озвучує наживо фрагменти арій та солоспівів з голосу Соломії Крушельницької, до того ж так професійно, що потрапляє в ту саму тональність – це вражає. Любов Боровська – дуже чітко передає всі характерні штрихи та інтонації, пов’язані з відчуттями та інтимними переживаннями Соломії, коли приходиться вибирати між потягом до коханої людини (про Йосипа Білинського розповідають опосередковано обидві «іпостасі») і своїм Великим Покликанням, коли довкола задіяні і театр, і велика сцена (далеко від рідного дому), і смерті близьких. Все сплелося в єдине заплутане плетиво-життя, де нема місця на прояви інтимних почуттів, так думає Соломія і тим мотивує відмову Йосипу, коли він спробував озвучити їй свої наміри. «Виходьте за мене заміж», - пропонує Йосип Білинський Соломії Крушельницькій саме після вистави опери «Саломеї» Оскара Уальда на музику Ріхарда Штрауса.
Йосип Білинський, український лікар-меценат, народився в Козівці на Тернопільщині, вивчав арабську медицину, жив у Єгипті, в Каїрі, при дворі намісника султана Османської імперії та лікував його від цукриці. За віддану службу у 1904 році отримав титул «бея». Сприяв виданню творів Франка, лікуванню в Єгипті Лесі Українки, Бориса Грінченка, Дмитра Яворницького. Допомагав у навчанні бідних дітей.
Помер самотньо у містечку Монтус у Швейцарії, коли вийшов на пенсію по службі. Помер, не дочекавшись Соломії…
З Соломією їх єднали стежки Рідного Краю, адже Соломія Крушельницька народилася теж на Тернопільщині, неподалік від Козівки, у селі Білявинці Бучацького району. З Соломією Йосипа єднала також ідея служіння українській справі – далеко, на Чужині. З Соломією повік з’єднала Йосипа і опера «Саломея», коли символи ранньохристиянської драми раптом наповнялися змістом інтимних почуттів нерозділеного кохання.
Обоє перегоріли цими почуттями. Кожен – по своєму. Кожен – як сильна особистість. Йосип не пробачив Соломії її одруження. Він більше не турбував її своїми признаннями, лише час-від-часу пересилав пам’ятні коштовні подарунки. Один із них, коштовну діадему – на річницю її шлюбу принесли Соломії на круглій таці, покритій накидкою (так, наче у сцені з опери «Саломея» під час гастролей у Каїрі). Соломія тоді втратила свідомість. А мудрий чоловік на другий день покинув з дружиною Каїр.
Хто може підняти Завісу Часу? Хто може доторкнутися до таємниці великих людей? Лише окремі крихітні фрагменти спогадів чи листувань, наче світляки у Тенетах Ночі. «Спогад про Саломею» - лише версія, лише авторське трактування. І все ж… Чому так щемить серце, коли у виставі звучить справжній голос Соломії Крушельницької, чи не з туги за тим летючим, але таким невловимим ЩАСТЯМ… Щастям, що НЕ ЗБУЛОСЬ…

Стаття видрукувана у журналі "Кіно-театр". - 2017. - №3, с.2-3.
«Спогад про Саломею»
www.ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=2014





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-23 21:00:57
Переглядів сторінки твору 2184
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.960 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.988 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2025.08.05 11:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2018-01-25 13:34:54 ]
Дуже гарно написано! Я завжди читаю з якимось щемом про все, що пов'язано з театром, акторами, співаками минулих епох. І жалкую, що не маю змоги часто відвідувати професійний театр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вовк (М.К./М.К.) [ 2018-01-25 16:44:49 ]
)))...Рада спілкуванню.
Читала вашу останню публікацію, ця драматургія нагадала мені щось від Олександра Олеся, щось від Кочерги - цікавий колорит і етнічний дух драми.