Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Ляшкевич (1963) /
Публіцистика
Біблія. З "а" (алеф), чи з "б" (береш)?
Або чому - не з "а" (алеф), а з "б" (береш)? ))
Уривок із Захарія Сітчина
"Ми переконані, що такого роду твердження, що свідчать про те, що Єгова створив не тільки Небо і Землю, але також Елогім, «богів» -аннунаков, мають відношення до загадки, яка протягом багатьох століть не дає спокою дослідникам Біблії.
Чому найперша строфа Біблії, в якій мова йде про Початки, починається не з першої літери алфавіту, а з другої?
Важливість точного початку повинна була бути очевидною для укладачів священного тексту, проте вони запропонували нам наступне:
"Брешит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"
що, зазвичай, перекладається як
«На початку створив Бог небо і землю».
Оскільки літери єврейського алфавіту використовуються і в якості цифр, алеф (від неї сталася грецька альфа) має значення «одиниця, перший» - тобто початок. Чому ж, дивувалися вчені і теологи, створення світу починається з другої літери, бет, значення якої - «два, другий»?
Причина цього невідома, але якби першою літерою Біблії була алеф, то результат вийшов би просто неймовірний!
Перший рядок виглядав би так:
"Аб– решит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"
"Отець Початку створив Богів, небо і землю"
З цією невеличкою зміною, коли «Початок» починається з першої літери, з первозданного хаосу проступає фігура Творця всього сущого - Аб-решит, «Батька Початку». Сучасні вчені придумали теорію «великого вибуху», що пояснює походження Всесвіту, але вони не можуть сказати, хто викликав сам «великий вибух». Якби Книга Буття починалася належним чином, то Біблія - яка дає точний опис еволюції і дотримується найбільш розумної космогонії теорії - давала б нам відповідь на це питання: Творець, Який створив все суще."
......................................................
"Не підлягає сумніву, однак, що колись перший вірш Біблії починався з першої літери алфавіту. Наша впевненість заснована на рядках з Апокаліпсису (Одкровення Іоана Богослова, Новий Завіт), що передають слова Господа:
"Я Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній"
Ця заява, що повторюється три рази (1: 8, 21: 6, 22:13), пов'язує першу букву алфавіту (грецького) з Початком, а останню букву з Кінцем, причому Господь є не тільки початком всього сущого, але й кінцем."
Дивно, що Сітчин в той же час, нмсд, робить очевидну помилку, проголошуючи що біблейний господь (що строго за текстом не Бог-Творець Яхве, а саме господь-бог Єгова) - це щось інше, аніж один із т.з. богів, можливо навіть широко відомий Мардук, що царював якраз в часи проголошення "обраного народу".
Чому це вкрай важливо? Щодо першої букви?
Бо якщо ставити, як і було "алеф", то вся перекручена "Тора" розсипається. Бо там всюди юдейський господь-бог бореться з іншими богами, заповідає не знатися з "іншими" богами, що точно не властиво Творцеві богів. )
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Біблія. З "а" (алеф), чи з "б" (береш)?
"Я Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній"
Що приховує в собі Біблія з найперших слів (Тори)?
Або чому - не з "а" (алеф), а з "б" (береш)? ))
Уривок із Захарія Сітчина
"Ми переконані, що такого роду твердження, що свідчать про те, що Єгова створив не тільки Небо і Землю, але також Елогім, «богів» -аннунаков, мають відношення до загадки, яка протягом багатьох століть не дає спокою дослідникам Біблії.
Чому найперша строфа Біблії, в якій мова йде про Початки, починається не з першої літери алфавіту, а з другої?
Важливість точного початку повинна була бути очевидною для укладачів священного тексту, проте вони запропонували нам наступне:
"Брешит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"
що, зазвичай, перекладається як
«На початку створив Бог небо і землю».
Оскільки літери єврейського алфавіту використовуються і в якості цифр, алеф (від неї сталася грецька альфа) має значення «одиниця, перший» - тобто початок. Чому ж, дивувалися вчені і теологи, створення світу починається з другої літери, бет, значення якої - «два, другий»?
Причина цього невідома, але якби першою літерою Біблії була алеф, то результат вийшов би просто неймовірний!
Перший рядок виглядав би так:
"Аб– решит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"
"Отець Початку створив Богів, небо і землю"
З цією невеличкою зміною, коли «Початок» починається з першої літери, з первозданного хаосу проступає фігура Творця всього сущого - Аб-решит, «Батька Початку». Сучасні вчені придумали теорію «великого вибуху», що пояснює походження Всесвіту, але вони не можуть сказати, хто викликав сам «великий вибух». Якби Книга Буття починалася належним чином, то Біблія - яка дає точний опис еволюції і дотримується найбільш розумної космогонії теорії - давала б нам відповідь на це питання: Творець, Який створив все суще."
......................................................
"Не підлягає сумніву, однак, що колись перший вірш Біблії починався з першої літери алфавіту. Наша впевненість заснована на рядках з Апокаліпсису (Одкровення Іоана Богослова, Новий Завіт), що передають слова Господа:
"Я Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній"
Ця заява, що повторюється три рази (1: 8, 21: 6, 22:13), пов'язує першу букву алфавіту (грецького) з Початком, а останню букву з Кінцем, причому Господь є не тільки початком всього сущого, але й кінцем."
Дивно, що Сітчин в той же час, нмсд, робить очевидну помилку, проголошуючи що біблейний господь (що строго за текстом не Бог-Творець Яхве, а саме господь-бог Єгова) - це щось інше, аніж один із т.з. богів, можливо навіть широко відомий Мардук, що царював якраз в часи проголошення "обраного народу".
Чому це вкрай важливо? Щодо першої букви?
Бо якщо ставити, як і було "алеф", то вся перекручена "Тора" розсипається. Бо там всюди юдейський господь-бог бореться з іншими богами, заповідає не знатися з "іншими" богами, що точно не властиво Творцеві богів. )
Тут надано уривки із книги Захарія Сітчина "Божество 12-тої планети"
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Божество 12-тої планети. Захарія СітчинДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
