Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
2026.02.24
13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
2026.02.24
12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
2026.02.24
11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
2026.02.24
05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
2026.02.23
23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
2026.02.23
21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
2026.02.23
17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
2026.02.23
16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
2026.02.23
16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
2026.02.23
15:16
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –
2026.02.23
13:58
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.
Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.
Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,
2026.02.23
12:23
Частину серця, зіроньку душі
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь
2026.02.23
11:27
Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.
Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.
Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Ляшкевич (1963) /
Публіцистика
Біблія. З "а" (алеф), чи з "б" (береш)?
Або чому - не з "а" (алеф), а з "б" (береш)? ))
Уривок із Захарія Сітчина
"Ми переконані, що такого роду твердження, що свідчать про те, що Єгова створив не тільки Небо і Землю, але також Елогім, «богів» -аннунаков, мають відношення до загадки, яка протягом багатьох століть не дає спокою дослідникам Біблії.
Чому найперша строфа Біблії, в якій мова йде про Початки, починається не з першої літери алфавіту, а з другої?
Важливість точного початку повинна була бути очевидною для укладачів священного тексту, проте вони запропонували нам наступне:
"Брешит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"
що, зазвичай, перекладається як
«На початку створив Бог небо і землю».
Оскільки літери єврейського алфавіту використовуються і в якості цифр, алеф (від неї сталася грецька альфа) має значення «одиниця, перший» - тобто початок. Чому ж, дивувалися вчені і теологи, створення світу починається з другої літери, бет, значення якої - «два, другий»?
Причина цього невідома, але якби першою літерою Біблії була алеф, то результат вийшов би просто неймовірний!
Перший рядок виглядав би так:
"Аб– решит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"
"Отець Початку створив Богів, небо і землю"
З цією невеличкою зміною, коли «Початок» починається з першої літери, з первозданного хаосу проступає фігура Творця всього сущого - Аб-решит, «Батька Початку». Сучасні вчені придумали теорію «великого вибуху», що пояснює походження Всесвіту, але вони не можуть сказати, хто викликав сам «великий вибух». Якби Книга Буття починалася належним чином, то Біблія - яка дає точний опис еволюції і дотримується найбільш розумної космогонії теорії - давала б нам відповідь на це питання: Творець, Який створив все суще."
......................................................
"Не підлягає сумніву, однак, що колись перший вірш Біблії починався з першої літери алфавіту. Наша впевненість заснована на рядках з Апокаліпсису (Одкровення Іоана Богослова, Новий Завіт), що передають слова Господа:
"Я Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній"
Ця заява, що повторюється три рази (1: 8, 21: 6, 22:13), пов'язує першу букву алфавіту (грецького) з Початком, а останню букву з Кінцем, причому Господь є не тільки початком всього сущого, але й кінцем."
Дивно, що Сітчин в той же час, нмсд, робить очевидну помилку, проголошуючи що біблейний господь (що строго за текстом не Бог-Творець Яхве, а саме господь-бог Єгова) - це щось інше, аніж один із т.з. богів, можливо навіть широко відомий Мардук, що царював якраз в часи проголошення "обраного народу".
Чому це вкрай важливо? Щодо першої букви?
Бо якщо ставити, як і було "алеф", то вся перекручена "Тора" розсипається. Бо там всюди юдейський господь-бог бореться з іншими богами, заповідає не знатися з "іншими" богами, що точно не властиво Творцеві богів. )
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Біблія. З "а" (алеф), чи з "б" (береш)?
"Я Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній"
Що приховує в собі Біблія з найперших слів (Тори)?
Або чому - не з "а" (алеф), а з "б" (береш)? ))
Уривок із Захарія Сітчина
"Ми переконані, що такого роду твердження, що свідчать про те, що Єгова створив не тільки Небо і Землю, але також Елогім, «богів» -аннунаков, мають відношення до загадки, яка протягом багатьох століть не дає спокою дослідникам Біблії.
Чому найперша строфа Біблії, в якій мова йде про Початки, починається не з першої літери алфавіту, а з другої?
Важливість точного початку повинна була бути очевидною для укладачів священного тексту, проте вони запропонували нам наступне:
"Брешит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"
що, зазвичай, перекладається як
«На початку створив Бог небо і землю».
Оскільки літери єврейського алфавіту використовуються і в якості цифр, алеф (від неї сталася грецька альфа) має значення «одиниця, перший» - тобто початок. Чому ж, дивувалися вчені і теологи, створення світу починається з другої літери, бет, значення якої - «два, другий»?
Причина цього невідома, але якби першою літерою Біблії була алеф, то результат вийшов би просто неймовірний!
Перший рядок виглядав би так:
"Аб– решит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"
"Отець Початку створив Богів, небо і землю"
З цією невеличкою зміною, коли «Початок» починається з першої літери, з первозданного хаосу проступає фігура Творця всього сущого - Аб-решит, «Батька Початку». Сучасні вчені придумали теорію «великого вибуху», що пояснює походження Всесвіту, але вони не можуть сказати, хто викликав сам «великий вибух». Якби Книга Буття починалася належним чином, то Біблія - яка дає точний опис еволюції і дотримується найбільш розумної космогонії теорії - давала б нам відповідь на це питання: Творець, Який створив все суще."
......................................................
"Не підлягає сумніву, однак, що колись перший вірш Біблії починався з першої літери алфавіту. Наша впевненість заснована на рядках з Апокаліпсису (Одкровення Іоана Богослова, Новий Завіт), що передають слова Господа:
"Я Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній"
Ця заява, що повторюється три рази (1: 8, 21: 6, 22:13), пов'язує першу букву алфавіту (грецького) з Початком, а останню букву з Кінцем, причому Господь є не тільки початком всього сущого, але й кінцем."
Дивно, що Сітчин в той же час, нмсд, робить очевидну помилку, проголошуючи що біблейний господь (що строго за текстом не Бог-Творець Яхве, а саме господь-бог Єгова) - це щось інше, аніж один із т.з. богів, можливо навіть широко відомий Мардук, що царював якраз в часи проголошення "обраного народу".
Чому це вкрай важливо? Щодо першої букви?
Бо якщо ставити, як і було "алеф", то вся перекручена "Тора" розсипається. Бо там всюди юдейський господь-бог бореться з іншими богами, заповідає не знатися з "іншими" богами, що точно не властиво Творцеві богів. )
Тут надано уривки із книги Захарія Сітчина "Божество 12-тої планети"
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Божество 12-тої планети. Захарія СітчинДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
