ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2018.06.25 04:02
Бачу, на сході темний місяць
Навстріч нам біда йде
Бачу, трус землі й зірниці
Бачу, є & буде зле

Не ходи ніде
Загибель жде тебе
Місяць темний сходить ген

Ярослав Чорногуз
2018.06.25 00:25
Купальський вечір холодом війнув
І всю природу трохи запечалив…
Лише далеку хмару осяйну
Лишив світити усміхом опалу.

А буйнотрав`я обійма навкруг
В оцих місцях, красою осіянних.
І сонце вже завершує свій круг,

Анастасія Поліщук
2018.06.24 22:19
Не дивись, що небо непокоїться,
І не думай - не твої гріхи
Змушують і блискавки, і рокоти
Грозове полотнище прясти
Без перерви.
Ти не перший вигадав
Крок за грань, у простори без меж,
Де немає правил - там невидано,

Володимир Бойко
2018.06.24 19:08
Владарюють наддержави,
Світ провадять до могили,
Де немає сили права,
Домінує право сили.

Олександр Сушко
2018.06.24 16:33
Пегас над сажем описав криву
Й чкурнув зі мною в небо як ракета.
Вдягну смирення каптур на главу,
Відстану від "блискучого" поета.

Для тонусу зробив йому укол,
Але сатира сказ не поборола:
Із вим'я вже не крапле молоко,

Олена Лоза
2018.06.24 13:21
Ми були в селі у діда.
В літній полудень жаркий,
Чи то пак, перед обідом
Прилетів на липу рій...
В діда часто гостювали
І, коли не мали справ,
Завжди ми спостерігали,
Як дідусь наш працював.

Олена Лоза
2018.06.24 13:19
На Свят - вечір
У душах поселяться
Спокій і мир,
І любов переможе,
Загояться давні рани.
У будинках сільських
І мільйонах звичайних квартир
Однією надією світлою

Микола Дудар
2018.06.24 11:21
Коли я віз ЇЇ в лікарню
Посеред вимушеного страху
Мені нашіптували: - Марно…
Ні, вам не сюди, це - Божа птаха
І я повіз ЇЇ на цвинтар
Відносно дозволу релігії
Мені сказали: - Ось вам бритва
Пройдіться трохи понад віями…

Олександра Камінчанська
2018.06.24 00:45
шалений вік летовищ і торговища –
кудись летять, крамують, десь крадуть.
між молитов набожника і покруча,
немов гриби, святилища ростуть.
і невідомо Боже чи не Богове,
оте усе в золочених вбраннях.
то лиш до свят – поезіями, догмами,
а далі: хто ку

Ярослав Чорногуз
2018.06.24 00:31
Неначе в задницю оса,
Вкусила, мовби хмар омана.
Поблякли раптом небеса,
Немовби очі в графомана.

Йому неначе, мовби, мов
І наче стало - ніби мати...
Збагнув - дурницю він впоров -

Ігор Шоха
2018.06.23 21:28
Я уночі чатую площу.
А ти сльозу мою утри,
коли дощі мене полощуть
і не висушують вітри.
                                    Кого,
кого побачу на світанні,
коли твої розтанули сліди?
                                    Чого,

Володимир Бойко
2018.06.23 20:42
Хазяїн мій мене на шанував,
Не чув, не бачив, не хотів і знати,
Проте мене він, як вогню, боявсь,
Ненавидів похмуро і затято.

Як перед ним я голову схиляв,
Йому здавалось: посмішку ховаю,
Як плакати мене він спонукав,

Микола Дудар
2018.06.23 20:20
Не жури і пробач, що проліз крізь затвірок
Екскурсійний заплив на столичну красу
Хай загнали у стрій і водили як звіра
Хай крутили по колу наче літо осу…
Ти гнучкий як і батько, як мати, як Травень…
Свій окремий підручник… і свій Поводир
Ти злітаєш

Леся Геник
2018.06.23 16:55
Цей дощ затягнувся надовго.
Небесний розгойдано дзвін.
Втонула в калюжах дорога.
І річка набрала розгін.

Вдягнулися гори в корону
важких нерозчесаних хмар.
З горішнього стиглого лона

Олександр Сушко
2018.06.23 15:02
Кохану муха укусили,
Чи, гейби, зголоднілий гедзь.
Од гніву стала синя мила!
Вже думав, що ухопить грець.

Сказав: - Дружино, годі, пробі!
Не варто брать пера до рук!
Немовби, начебто і мовби

Світлана Майя Залізняк
2018.06.23 08:59
Приклади гінким подорожником,
шепочи: "Не для всіх... о ні"...
Тектонічними, надтривожними
проростають рядки в мені.

Ти - то птах з-понад Псла, то ящірка.
Рань циноброва... явори...
Як же сіро поміж путящими
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Оксана Мишанич
2018.06.08

Настя Камінська
2018.05.20

Вадим Триноженко
2018.05.16

Даруй Волю
2018.05.03

Вадим Бессоно
2018.04.13

Ірина Мартинюк
2018.03.27

Мар'яна Мотієнко Сірководень
2018.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Інша поезія

 ...один крок...
НЕНАВИДЖУ!!!!

Усім серцем своїм!

Усією душею своєю!

І….

ДЯКУЮ!!!

Бо

ЗРОЗУМІЛА

нарешті,

ЯК

треба

ЛЮБИТИ…

20.02.2018





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-20 10:21:17
Переглядів сторінки твору 679
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.271 / 5.5  (5.094 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 6.061 / 5.5  (5.018 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Війна
Автор востаннє на сайті 2018.06.18 17:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 10:51:17 ]
...И ненавижу тебя, и люблю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 18:49:23 ]
найгірше, коли байдуже... А коли є емоція, то ще є надія... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-20 10:53:34 ]
Відчування пересічного читача.
Спершу оте «ненавиджу», яко глибинне, низькочастотне гоготіння у надрах землі, – тривожне, що приголомшує і змушує завмерти в очікуванні…
А далі – ДИВО:
вибух гейзера, який здіймається у височінь на сотні метрів. Струмені кип’ятку і пари, схожі на десятки шабель і списів, поступово закривають біле сліпуче сонце . На максимальній вишині хмарочос гейзера набуває сталевого кольору і затихає, даруючи безхмарному синьому небу білясту хмаринку – символ ЛЮБОВИ…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-20 15:15:16 ]
Осідлав коня, а зверху комоннику видніше якось…
Там ще ж є, може, ключове слово «Війна» – не в тексті, а в таблиці «конкурси, теми»…
І якщо відштовхнутися від нього, то тоді вже инше сприйняття вірша,
де ненависть до загарбника з його «скрєпами»…
І любов до Вітчизни з усіма барвами та відтінками…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:05:42 ]
О спасибі величезне, Василю!
Такі влучні мініатюри-замальовки з двох кутів зору - особистісного і громадянського. Воно й справді думалося і так, і так під час написання, тому й виклад думки у творі безособовий, без конкретного адресата.
Тішуся, що сприймається так, як я десь і відчувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 13:26:12 ]
назва ніби навіює просту схему, але
тут можна по різному прочитувати
і як відповідність, і як невідповідність
нмд, любов якби багатозначніше чуття, аніж ненависть

я прочитую, як невідповідність:
пристрасна однозначність ненависті всупереч
багатозначності, в тому числі й пристрасної, любові


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 15:19:24 ]
Так. Ненавиджу жувати хліб, оскільки немає зубів. Але як же я його люблю! Поєднання протилежностей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 16:52:36 ]
та я Вам співчуваю, по-людськи чисто, Олександре


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:17:35 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:16:09 ]
Приємно бути на одній хвилі) Ви дуже точно вловили слабинку - я й справді не зовсім задоволена цією назвою, але поспішала на роботу, то не мала часу підібрати точнішу. Що би Ви порадили?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 19:33:17 ]
і не знаю, Галино, та назва могла би бути поки що,


мені -відверто- здається можливо десь-слабкішим
у порівнянні зі всім текстом, який надзвичайно стрункий, і чіткий, і чіпкий теж

оце місце: ’Дякую за те, що завдяки’


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:41:32 ]
А й справді! Зранку й не помітила цей повтор. Спасибі!
Змінила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 19:54:19 ]
якщо безвідносно-універсально
при потребі змінити назву на більш вагому,
можна було би порадити, прикладом ’Подяка Ненависті’
або ’Подяка’

але оцей момент, який гарно зауважив Василь -
якщо десь опублікувати сам текст,
і там не буде де поставити позначки, що це
з рубрики ’Війна’

то сприйматиметься всяко, хтось може і про кохання думатиме...

може все-таки назвати ’Війна’? або дати іншу назву із цим словом

на Ваш розсуд


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:22:33 ]
Народження


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:45:08 ]
Щось в тому є... Народження для любові після смерті-ненависті...
Дякую! Поміркую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 19:42:11 ]
Акордно=потужно...і одночасно якось так, ніби струни на цій ноті обірвались. Ніби щось суттєве автор недоговорив і читач лише здогадується, про що ці слова мовчать...

Але це тільки такі асоціації, пані Галино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 21:21:59 ]
Так, коли відчуття нуртують, а висловити годі - краще недомовити ...))
Дякую, за асоціації!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 20:39:04 ]
Ці два антиподи - вічні... І життя з одним із них - каторга, а з другим - блаженство...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 21:50:29 ]
Важливо - кут зору: питати себе не "чому?" чи "за що?", а "для чого?"
От відчула я досить емоційно те перше, і аж злякалася... Запитала себе " а для чого воно мені дане?"... Знайшла відповідь...
Головне - плекати у душі те друге, а не перше...
Отаке щось намислилось )))
Дякую за візит!