
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.06
22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
2025.07.06
18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Іншомовна поезія
Станіслав Єжи Лєц "Думки непричесані"
Протягом усього життя не вдалось йому стояти під ганебним стовпом громадської думки.
В домі повішеного не говорять про вірьовку. А в домі ката?
Боги лишають по собі гідність і вірних.
Рак червоніє по смерті. Яка ж гідна прикладу делікатність у жертви.
Сам бачив раз диво. Було це, як обійшлося без див.
Помилка стає помилкою, коли народжується як правда.
Чи можна за плоскостопності носити шпори? Можна. Але не слід дзвонити ними.
Пам’ятайте, якщо чорт хоче вдарити когось, то ніколи не зробить це своїм кінським копитом, а тільки людською ногою.
Руйнуючи пам’ятники, лишайте цоколі. Завжди знадобляться.
Снилось страхіття. Приріст бюрократів у країні, де щойно ліквідовано неписьменність.
Воскреснути можуть тільки трупи.Живим важко.
На жодному годиннику не знайдеш стрілки до життя.
Усе в руках людини. Для цього треба їх часто мити.
Факт завжди буде голий, хай і зодягнеться за останньою модою.
Дурість – мати злочину. Але батьки – часто геніальні.
Снилась дійсність. З якою ж полегкістю проснувся.
Волію напис «Вхід заборонено» аніж «Нема виходу».
«Відчуваю, що ростуть у мене крила!»- сказала миша. «І що ж з цього, пане кажане?»
Будьте уважні, сатирики! І в кривому дзеркалі гієни гострять свої зуби.
Якби смерть можна було одіспати.
Коли міт зіткнеться з мітом – це буде справжнє зіткнення.
До глибокої думки треба видертись.
А, може, Бог обрав мене атеїстом?
Якщо без хребта, не вилазь зі шкіри.
Навіть на троні протирають штани.
Дай корові хоч какао, не видоїш шоколаду.
Вікно у світ можна затулити газетою.
Часами болото робить враження глибочіні.
Волю не можгна удавати.
Думки скачуть, як блохи, з людини на людину. Але не всіх гризуть.
Знаю, відкіль легенда про багатство юдеїв. Вони за все платять.
«Настрахаю його тільки пальцем»,- сказав, поклавши його на спусковий крючок.
Коням і закоханим інакше пахне сіно.
По-різному можна ділити людей. Це відомо. Можна на людей і нелюдів. «А я ділю їх на голови й тулуби»,- сказав здивований кат.
Дивна людина. Інколи, страждаючи як приречений на згин, у каменоломні набачить якийсь блок із граніту на власний пам’ятник.
Якби можна було доїти ще й офірного цапа.
Навіть у мовчанці були в нього граматичні помилки.
Не говори про людину погано. Вона підслухує в тобі.
Чи з ока Провидіння стікала коли-небудь сльоза?
Прекрасна брехня? Увага! Це вже творчість.
Хто б одружився на волі, щоб була вона плідною?
Нелегко жити по смерті. Інколи на це треба витратити ціле життя.
Не відчиняй двері тим, хто відчиняє їх і без твого дозволу.
Не сходьмо з глузду, не заплативши попередньо.
Не переповідайте свої сни. А що як до влади прийдуть фрейдисти?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц "Думки непричесані"
Протягом усього життя не вдалось йому стояти під ганебним стовпом громадської думки.
В домі повішеного не говорять про вірьовку. А в домі ката?
Боги лишають по собі гідність і вірних.
Рак червоніє по смерті. Яка ж гідна прикладу делікатність у жертви.
Сам бачив раз диво. Було це, як обійшлося без див.
Помилка стає помилкою, коли народжується як правда.
Чи можна за плоскостопності носити шпори? Можна. Але не слід дзвонити ними.
Пам’ятайте, якщо чорт хоче вдарити когось, то ніколи не зробить це своїм кінським копитом, а тільки людською ногою.
Руйнуючи пам’ятники, лишайте цоколі. Завжди знадобляться.
Снилось страхіття. Приріст бюрократів у країні, де щойно ліквідовано неписьменність.
Воскреснути можуть тільки трупи.Живим важко.
На жодному годиннику не знайдеш стрілки до життя.
Усе в руках людини. Для цього треба їх часто мити.
Факт завжди буде голий, хай і зодягнеться за останньою модою.
Дурість – мати злочину. Але батьки – часто геніальні.
Снилась дійсність. З якою ж полегкістю проснувся.
Волію напис «Вхід заборонено» аніж «Нема виходу».
«Відчуваю, що ростуть у мене крила!»- сказала миша. «І що ж з цього, пане кажане?»
Будьте уважні, сатирики! І в кривому дзеркалі гієни гострять свої зуби.
Якби смерть можна було одіспати.
Коли міт зіткнеться з мітом – це буде справжнє зіткнення.
До глибокої думки треба видертись.
А, може, Бог обрав мене атеїстом?
Якщо без хребта, не вилазь зі шкіри.
Навіть на троні протирають штани.
Дай корові хоч какао, не видоїш шоколаду.
Вікно у світ можна затулити газетою.
Часами болото робить враження глибочіні.
Волю не можгна удавати.
Думки скачуть, як блохи, з людини на людину. Але не всіх гризуть.
Знаю, відкіль легенда про багатство юдеїв. Вони за все платять.
«Настрахаю його тільки пальцем»,- сказав, поклавши його на спусковий крючок.
Коням і закоханим інакше пахне сіно.
По-різному можна ділити людей. Це відомо. Можна на людей і нелюдів. «А я ділю їх на голови й тулуби»,- сказав здивований кат.
Дивна людина. Інколи, страждаючи як приречений на згин, у каменоломні набачить якийсь блок із граніту на власний пам’ятник.
Якби можна було доїти ще й офірного цапа.
Навіть у мовчанці були в нього граматичні помилки.
Не говори про людину погано. Вона підслухує в тобі.
Чи з ока Провидіння стікала коли-небудь сльоза?
Прекрасна брехня? Увага! Це вже творчість.
Хто б одружився на волі, щоб була вона плідною?
Нелегко жити по смерті. Інколи на це треба витратити ціле життя.
Не відчиняй двері тим, хто відчиняє їх і без твого дозволу.
Не сходьмо з глузду, не заплативши попередньо.
Не переповідайте свої сни. А що як до влади прийдуть фрейдисти?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію