
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.19
02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
2025.07.18
22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
2025.07.18
21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
2025.07.18
17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
2025.07.18
16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
2025.07.18
13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2025.07.18
10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
2025.07.18
05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
2025.07.17
22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
2025.07.17
21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
2025.07.17
20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
2025.07.17
18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
2025.07.17
11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
2025.07.17
06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
2025.07.16
23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
2025.07.16
23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Іншомовна поезія
Станіслав Єжи Лєц "Думки непричесані"
Протягом усього життя не вдалось йому стояти під ганебним стовпом громадської думки.
В домі повішеного не говорять про вірьовку. А в домі ката?
Боги лишають по собі гідність і вірних.
Рак червоніє по смерті. Яка ж гідна прикладу делікатність у жертви.
Сам бачив раз диво. Було це, як обійшлося без див.
Помилка стає помилкою, коли народжується як правда.
Чи можна за плоскостопності носити шпори? Можна. Але не слід дзвонити ними.
Пам’ятайте, якщо чорт хоче вдарити когось, то ніколи не зробить це своїм кінським копитом, а тільки людською ногою.
Руйнуючи пам’ятники, лишайте цоколі. Завжди знадобляться.
Снилось страхіття. Приріст бюрократів у країні, де щойно ліквідовано неписьменність.
Воскреснути можуть тільки трупи.Живим важко.
На жодному годиннику не знайдеш стрілки до життя.
Усе в руках людини. Для цього треба їх часто мити.
Факт завжди буде голий, хай і зодягнеться за останньою модою.
Дурість – мати злочину. Але батьки – часто геніальні.
Снилась дійсність. З якою ж полегкістю проснувся.
Волію напис «Вхід заборонено» аніж «Нема виходу».
«Відчуваю, що ростуть у мене крила!»- сказала миша. «І що ж з цього, пане кажане?»
Будьте уважні, сатирики! І в кривому дзеркалі гієни гострять свої зуби.
Якби смерть можна було одіспати.
Коли міт зіткнеться з мітом – це буде справжнє зіткнення.
До глибокої думки треба видертись.
А, може, Бог обрав мене атеїстом?
Якщо без хребта, не вилазь зі шкіри.
Навіть на троні протирають штани.
Дай корові хоч какао, не видоїш шоколаду.
Вікно у світ можна затулити газетою.
Часами болото робить враження глибочіні.
Волю не можгна удавати.
Думки скачуть, як блохи, з людини на людину. Але не всіх гризуть.
Знаю, відкіль легенда про багатство юдеїв. Вони за все платять.
«Настрахаю його тільки пальцем»,- сказав, поклавши його на спусковий крючок.
Коням і закоханим інакше пахне сіно.
По-різному можна ділити людей. Це відомо. Можна на людей і нелюдів. «А я ділю їх на голови й тулуби»,- сказав здивований кат.
Дивна людина. Інколи, страждаючи як приречений на згин, у каменоломні набачить якийсь блок із граніту на власний пам’ятник.
Якби можна було доїти ще й офірного цапа.
Навіть у мовчанці були в нього граматичні помилки.
Не говори про людину погано. Вона підслухує в тобі.
Чи з ока Провидіння стікала коли-небудь сльоза?
Прекрасна брехня? Увага! Це вже творчість.
Хто б одружився на волі, щоб була вона плідною?
Нелегко жити по смерті. Інколи на це треба витратити ціле життя.
Не відчиняй двері тим, хто відчиняє їх і без твого дозволу.
Не сходьмо з глузду, не заплативши попередньо.
Не переповідайте свої сни. А що як до влади прийдуть фрейдисти?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц "Думки непричесані"
Протягом усього життя не вдалось йому стояти під ганебним стовпом громадської думки.
В домі повішеного не говорять про вірьовку. А в домі ката?
Боги лишають по собі гідність і вірних.
Рак червоніє по смерті. Яка ж гідна прикладу делікатність у жертви.
Сам бачив раз диво. Було це, як обійшлося без див.
Помилка стає помилкою, коли народжується як правда.
Чи можна за плоскостопності носити шпори? Можна. Але не слід дзвонити ними.
Пам’ятайте, якщо чорт хоче вдарити когось, то ніколи не зробить це своїм кінським копитом, а тільки людською ногою.
Руйнуючи пам’ятники, лишайте цоколі. Завжди знадобляться.
Снилось страхіття. Приріст бюрократів у країні, де щойно ліквідовано неписьменність.
Воскреснути можуть тільки трупи.Живим важко.
На жодному годиннику не знайдеш стрілки до життя.
Усе в руках людини. Для цього треба їх часто мити.
Факт завжди буде голий, хай і зодягнеться за останньою модою.
Дурість – мати злочину. Але батьки – часто геніальні.
Снилась дійсність. З якою ж полегкістю проснувся.
Волію напис «Вхід заборонено» аніж «Нема виходу».
«Відчуваю, що ростуть у мене крила!»- сказала миша. «І що ж з цього, пане кажане?»
Будьте уважні, сатирики! І в кривому дзеркалі гієни гострять свої зуби.
Якби смерть можна було одіспати.
Коли міт зіткнеться з мітом – це буде справжнє зіткнення.
До глибокої думки треба видертись.
А, може, Бог обрав мене атеїстом?
Якщо без хребта, не вилазь зі шкіри.
Навіть на троні протирають штани.
Дай корові хоч какао, не видоїш шоколаду.
Вікно у світ можна затулити газетою.
Часами болото робить враження глибочіні.
Волю не можгна удавати.
Думки скачуть, як блохи, з людини на людину. Але не всіх гризуть.
Знаю, відкіль легенда про багатство юдеїв. Вони за все платять.
«Настрахаю його тільки пальцем»,- сказав, поклавши його на спусковий крючок.
Коням і закоханим інакше пахне сіно.
По-різному можна ділити людей. Це відомо. Можна на людей і нелюдів. «А я ділю їх на голови й тулуби»,- сказав здивований кат.
Дивна людина. Інколи, страждаючи як приречений на згин, у каменоломні набачить якийсь блок із граніту на власний пам’ятник.
Якби можна було доїти ще й офірного цапа.
Навіть у мовчанці були в нього граматичні помилки.
Не говори про людину погано. Вона підслухує в тобі.
Чи з ока Провидіння стікала коли-небудь сльоза?
Прекрасна брехня? Увага! Це вже творчість.
Хто б одружився на волі, щоб була вона плідною?
Нелегко жити по смерті. Інколи на це треба витратити ціле життя.
Не відчиняй двері тим, хто відчиняє їх і без твого дозволу.
Не сходьмо з глузду, не заплативши попередньо.
Не переповідайте свої сни. А що як до влади прийдуть фрейдисти?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію