Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.21
18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість
2026.05.21
16:00
У сьогодні про тишу прошу -
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.
Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.
Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,
2026.05.21
13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
2026.05.21
12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.
На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
що побажаєш.
Я
виконаю те.
На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
2026.05.21
12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.
Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.
Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
2026.05.21
09:41
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки
На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!
По ночах небо геть червоне,
На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!
По ночах небо геть червоне,
2026.05.21
09:06
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця.
Князь, що тримав небо над Руссю,
поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові.
Ліворуч від нього – Любава,
тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни.
Вона – жива
2026.05.20
20:20
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Ті ґенерації моїх непережитих мрій
Що я надіюся зустріти поки рухи не зносив
І жити щоби видіти світання на зорі
Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що відч
Порух рук моторніше за усвідомлення
Ті ґенерації моїх непережитих мрій
Що я надіюся зустріти поки рухи не зносив
І жити щоби видіти світання на зорі
Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що відч
2026.05.20
17:04
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і
2026.05.20
16:36
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …
Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …
Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні
2026.05.20
12:04
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА
На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість.
Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,
2026.05.20
11:33
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.
2026.05.20
10:42
Розілляла ніч каву розчинну
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!
Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!
Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?
2026.05.19
18:03
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити
2026.05.19
16:26
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...
Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...
Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги
2026.05.19
13:41
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.
Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.
Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Публіцистика
Станіслав Єжи Лєц "Думки непричесані" (продовження)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц "Думки непричесані" (продовження)
«Кав’ярняний інтелігент» - неоднозначний епітет. Варто додати: з якої кав’ярні.
І мазохісти зізнаються в усьому під час тортур.На знак вдячності.
У кого гарна пам’ять, тому легше забути про чимало речей.
Salto morale – небезпечніше, ніж salto mortale.
У пеклі чорт – постать позитивна.
Думки декотрих такі мілкі, що не сягають навіть їхньої голови.
Можна вмерти на острові Святої Єлени, не бувши Наполеоном.
Найкраще підтримують міти – наймити.
Вівця, що мала золоте руно, не була багата.
Усе належить присвятити людині. Тільки не інших людей.
Богу – богове, кесарю – кесареве. А що ж людям?
Вітри віють дуже прозоро.
«З одного хреста можна б зробити дві шибениці»,- сказав з погордою фахівець.
Якби судилося стрітись із моїми вбивцями на тому світі, волів би жити з ними на цьому.
Трапився мені такий далекий од читання чоловік, що мусив цитати з класиків вигадувати сам.
Кожний вік має своє середньовіччя.
Як навчити пам’ять забувати?
Тішу себе щоразу, що зірки, які тонуть в озері, не мешкають там.
Осики тремтять у будь-якім вбранні. Але, чорт побери! У кожному зеленіють.
Не будь снобом. Не бреши, бо правда оплачується краще.
Спала на нього тінь підозри. І в тіні тій він ховається.
Маріонеток найлегше перетворить на повішених. Шворки вже є.
Не клич уночі на поміч. Ще розбудиш сусідів.
Порада письменникам: певної миті треба перестати писати. Навіть перед зачаттям.
Глупота не звільняє від думання.
За кожним рогом чигає кілька напрямків..
Обурення не має бути надто глибоким, щоб не вибухнути.
Діалог напівінтелігентів дорівнює монологові чвертьінтелігента.
І мазохісти зізнаються в усьому під час тортур.На знак вдячності.
У кого гарна пам’ять, тому легше забути про чимало речей.
Salto morale – небезпечніше, ніж salto mortale.
У пеклі чорт – постать позитивна.
Думки декотрих такі мілкі, що не сягають навіть їхньої голови.
Можна вмерти на острові Святої Єлени, не бувши Наполеоном.
Найкраще підтримують міти – наймити.
Вівця, що мала золоте руно, не була багата.
Усе належить присвятити людині. Тільки не інших людей.
Богу – богове, кесарю – кесареве. А що ж людям?
Вітри віють дуже прозоро.
«З одного хреста можна б зробити дві шибениці»,- сказав з погордою фахівець.
Якби судилося стрітись із моїми вбивцями на тому світі, волів би жити з ними на цьому.
Трапився мені такий далекий од читання чоловік, що мусив цитати з класиків вигадувати сам.
Кожний вік має своє середньовіччя.
Як навчити пам’ять забувати?
Тішу себе щоразу, що зірки, які тонуть в озері, не мешкають там.
Осики тремтять у будь-якім вбранні. Але, чорт побери! У кожному зеленіють.
Не будь снобом. Не бреши, бо правда оплачується краще.
Спала на нього тінь підозри. І в тіні тій він ховається.
Маріонеток найлегше перетворить на повішених. Шворки вже є.
Не клич уночі на поміч. Ще розбудиш сусідів.
Порада письменникам: певної миті треба перестати писати. Навіть перед зачаттям.
Глупота не звільняє від думання.
За кожним рогом чигає кілька напрямків..
Обурення не має бути надто глибоким, щоб не вибухнути.
Діалог напівінтелігентів дорівнює монологові чвертьінтелігента.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
