ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2018.10.15 13:48
Іще не чекає оказія
іти за останню межу,
але епітафію маю я,
яку по собі залишу:

піїте породи інакшої,
не чую, хоча й до кінця
читаю, але не побачу я

Адель Станіславська
2018.10.15 09:50
Із ласки твоєї, мій Боже, сміюся й плачу.
Піщинка на Всесвіт лиш дивом твоїм жива.
Так часто глуха, і безмовна, й зовсі'м незряча...
А звідкись невідано віщі мої слова...

Коротка на пам'ять і довга чуттям на вічність...
Так скороминуща у цьому з

Мирослав Артимович
2018.10.15 09:20
Життя і музика… Два паростки любові.
Один – від Бога, другий – із душі.
І закорінені обидва в Першослово,
яке ніхто не в силі сокрушить.

Щасливий той, хто музикою дише
неспинно, до безумства, до безтям,
а тон душі мажорніше й жвавіше

Олександр Сушко
2018.10.15 05:45
Я - дід старий. Од вітру хилита,
Давно уже у пазусі не шастав.
Немає сексу - в цьому вся біда,
Навзаєм пруть ліричні віршенята.

Є про любов, погоду і судьбу,
Реву на вухо жінці глухуватій.
Та бабця закопилила губу

Катерина Боброк
2018.10.14 20:14
молись над її лоном, бо в ньому тепер твоя вічність
ще поки крихітна, як зірка, віддалена і спокійна,
але ось вона наближається і ця швидкість космічна
твоїм обіймам і цілункам ніжним прямопропорційна..
порівняти її тіло неможливо ні з чим, хіба з Гра

Дмитро Куренівець
2018.10.14 18:00
Шурхіт листочків навчальних програм
з шелестом осени злився…
Ставки свої ти Системі програв,
та, далебі, вже не злишся.

Усі твої задуми клаптями рве
ця куцість годин невблаганна.
Ян Коменський зник би, пропав Дистервеґ

Іван Потьомкін
2018.10.14 14:38
До недавнего времени я полагал, что нет большего доверия и близости к человеку, чем у собак. Примеров тому предостаточно и в жизни. и в литературе. Нельзя не удивлятьься рабской покорности животного. Его пинают ногами, замахиваются или даже бьют палкой

Світлана Майя Залізняк
2018.10.14 12:19
Збиваються горобчики у стаю.
Шукала в липні феніксів, орлів.
По...кру...же...ля...ла...
Жовтень... відлітаю...
Сховала пазли-словеса у Пслі.

Махрова риба плине... Махаони -
на чорнобривцях. Дайджести між каст.

Олександр Сушко
2018.10.14 11:52
Мужик я мудрий, писок вельми хитрий,
А люди як сварливі дітлахи.
Не можна чисту правду говорити,
Не друзів наживеш, а ворогів.

Хай істину дурко ув очі гавка
І правдою обмазує пастель.
Вар'ятові речу: "Ти - розумака!",

Любов Бенедишин
2018.10.14 10:59
Диявол розшарпує поли
небес безкраїх.
А люди аж давляться болем:
"То Бог карає!"

Стражданням кінця ще не видко.
Погроми, війни.
А «градом» прошита накидка –

Катерина Боброк
2018.10.14 00:01
рудим каштановим лапкам так личить срібна гальваніка
зачитана на ходу газетка котиться аж третім парком
якщо довго лежати долілиць на нестероїдах і під таваніком
лишається одне, оголити шию піднявши волосся над карком

осінні трав'яні шаблі видно ті

Вероніка Новікова
2018.10.13 22:29
Хочеш, аби полегшало, – легше далі іди.
В осені смутку більше, аніж в тобі води.
Жовті її легені плавлять світло на вдих,
з видиху піде сміх.

Хочеш, аби забулося, – не опускай лиця.
Скільки сердець розбитих в пазусі ялівця –
стільки уламків віри з

Сонце Місяць
2018.10.13 19:42
I. Звуть його Мартин, наголос на останньому складі. Із тих, котрі здатні час від часу мовити собі про себе—Мартине, але ж ти дивак, чоловіче. Й трохи навіть утішитися з такого-от казусу. У стані посталкогольнім, невиспаний, прочовгавши коридорами кольо

Світлана Майя Залізняк
2018.10.13 17:35
Здається, ще недавно
із мамою - кудись...
Телята, кози... плавні...
На сцену - не барись!

2

Розсунуто валізки,

Олександра Христич
2018.10.13 17:31
Вирує місто, велике місто,
Будинкам тісно, машинам тісно.
Асфальт вузенький, до ганку кроки,
Будинки щільно, без вікон збоку.
Розмова ллється на різних мовах,
Не знаю змісту, не чую слова.
Проходять сім'ї, проходять просто,
По двоє, троє тут, біля

Олександр Сушко
2018.10.13 16:38
Амур життя, нарешті, освітив,
Чіпляється панчоха за ширінку.
Кармічний шлях від того непростий -
Народжений аби втішати жінку.

Вночі "гармата" потрапляє в ціль,
Наводить на "позиціях" порядок.
Стрічаю ранок із ножем в руці -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Лариса Пугачук
2016.03.01

Богдан Завідняк
2016.02.29

Вадим Василенко
2015.05.16

Іолана Тимочко
2015.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вадим Василенко / Рецензії

 Національна детермінанта Наталки Поклад. Дещо про сучасну поезію для дітей
Не буде перебільшенням сказати, що поезія для дітей в Україні найменш поцінована сучасними критикою та літературознавством, попри те, що проблема художності та змістовності творів, написаних для наймолодших, – можливо, одна з визначальних. Інше питання, крім нероздільності ЯК писати і про ЩО, – ідея, яку автор вкладає у той або той твір, книжку. Відсторонення чи неуважність критиків до літератури для дітей (не дитячої літератури!) як теми несерйозної чи не вартої уваги відкривають дорогу арміям графоманів, тож книги фахового письменника нерідко розчиняються серед видань, названих літературою (особливо літературою для дітей). Ігнорування проблеми призначення книжки, написаної для дітей (якщо, звичайно, це призначення не обмежено гонораром від замовника чи видавця, або претензією на роль автора) ставлять під сумнів і підважують те, що ми називаємо літературою загалом і літературою для дітей зокрема. До того ж відсутність універсального літературного часопису для дітей (не лише Інтернет-видань), брак досліджень літератури, написаної для дітей, поглиблюють цю проблему. Звісно, коло питань можна розширити, однак чи варто сподіватися вмістити їх у декілька абзаців або відповісти принаймні на одне з них вичерпно? Усе ж, я спробую зупинитися на проблемі призначення твору – питанні ЩО, зазначивши, що це питання не виключає ЯК.
Поезія Наталки Поклад, написана для дітей, як і загалом цей пласт сучасної поезії, несправедливо обійдена критикою, попри те, що не лише доповнює, а й увиразнює творче обличчя письменниці. Ошатно видані, збірки поезій «Ластівчин привіт», «Чарівні шовковиці», «Веселі віршики», «Небилиці», «Ходить червень-чародій», завдяки талановитим художницям (зокрема Софії Скачко та Яни Кернер-Вернер), підкуповують своєю візуальністю – розкішшю образів і кольорів, але при цьому не розчаровують поетичною майстерністю авторки. Мова поезій Наталки Поклад – жива, зрозуміла для найменшого читача, при цьому не кульгає на штучність вислову, підробленість рим, не позбавлена краси та мелодійності, а добірність фраз видають руку зрілої письменниці, для якої поезія, призначена для дітей, – тема, звісно, важлива, але не єдина. Крім того, художня мова Наталки Поклад вирізняється музичністю та мальовничістю, особливо в пейзажній ліриці, – здається, авторка не пише, а вимальовує слова та образи, наспівує мотиви з усної народної творчості. Фольклор, до якого Наталка Поклад проявляє особливу увагу та пошану, органічно входить у мову авторки, іноді дивуючи художніми відкриттями. Цьому сприяють, зокрема, художні гіперболи, демінутиви, повтори, звуконаслідування, гра слів, елементи лічилки та загадки, що пов’язують жартівливе із серйозним, а поезію із грою. Загалом гумор і гра – ще два аспекти поезій Наталки Поклад, варті уваги. Однак, користуючись художніми засобами народної поезії, авторка відмовляється від наслідувань усної народної творчості чи стилізації під фольклор. Національний колорит – визначальна риса поезій для дітей Наталки Поклад – відчувається як щось органічне, що виростає з образів, висловів – те, що вкорінено в мові письменниці, але водночас укорінює в неї свого наймолодшого читача (вчитаймося у ці новотвори – «кобзарює літо», «книжковечір», «серце розпогодь»).
Звісно, Наталка Поклад ні в чому не відступила від тем і образів, типових для кожного автора, що пише поезії для наймолодших. Це – твори, що розкривають закони природи, збагачують знаннями про землю, кліматичні та погодні зміни, пори року та дні тижня, прищеплюють любов до квітів, дерев і птахів. Однак гуманістичний тон – людинолюбство, світ природи – не самоціль для авторки. Це радше тло, на якому проступають образи, вкорінені не в абстрактне, а дуже конкретне – ментальність і мову, адже письменниці йдеться про любов не до світу загалом (хоч у неї «повен світ любові»), а насамперед до українського світу й української дитини. Чи звужує це художнє значення та обмежує пізнавальний потенціал поезій, чи навпаки – розширює його? Поезія для дітей Наталки Поклад занурена в національну стихію – через назви свят, винесених у центральну позицію (Стрітення, Вербна Неділя, Благовіщеня, Іллі, Зелені Свята тощо), вірувань (русалка, ірій, Ілля на колісниці), атрибутів одягу («сива шапка набакир», «вишиваночка-сорочка»), національних і ритуальних страв (паски, крашанки), проекцій ідеальних образів (козак Андрій, україночка Олена), що викликає у наймолодшого читача більше запитань, аніж дає відповідей. При цьому увага до національного, україноцентризм – питома риса творів не лише призначених дітям, а загалом визначальна для творчості Наталки Поклад. У творах, адресованих дітям, письменниця не замикає, а розмикає коло питань, не звужує, а розширює світ, не вшир, а вглиб, апелюючи до самопізнання та впізнавання себе у світі. Звернення до свого наймолодшого читача – манера спілкування автора-поета з дітьми-читачами – не риторична фігура: читач не знайде в Наталки Поклад ні заклику, ні знаку оклику, (за)пересторог або моралізаторського тону, повчань, типових для авторів, які обирають голос повчальника, а не співрозмовника, вихователя, а не споглядача. Натомість, голос, який Наталка Поклад обирає для розмови, підкорює читача щирістю та безпосередністю, але майстерність цього голосу – не в спрощенні, а в глибокому знанні рідної мови – від фонетики до стилістики, адже до книг, призначених дітям, авторка дійшла після понад десятка книг із тем далеко не дитячих. Чи не тому в поезії Наталки Поклад, призначеній дітям, не проступає штучності, нарочитої інфантильності – авторка грає з наймолодшим читачем у комбінації слів і звуків, але, попри це, зостається відстороненою – як дорослий, що підносить дитину до дзеркала.
Ще одна риса, яка посилює національну стихію у творах Наталки Поклад, призначених дітям, – це світоглядний оптимізм, піднесений, радісний настрій малого героя чи героїні, перейнятих красою світу. Наталка Поклад уникає песимістичних настроїв, навіть коли веде мову про осінній мінор, відмирання природи, вона радше заслухана в тишу, задивлена в сон дерев або трав. Пейзажність, можливо, найвиразніша риса творів для дітей Наталки Поклад – і в цьому вона тяжіє до художньої традиції українських класиків, які писали для наймолодших, – Олександра Олеся, Олени Пчілки, Марійки Підгірянки, Наталі Забіли й інших, а також своїх сучасників – Ганни Чубач, Тамари Коломієць, Галини Кирпи й інших, іноді виказуючи навіть залежність від цієї традиції. Образи зораних полів і городів, збирання горіхів, корівок і пастушка, впізнавані радше читачеві з села, а не міста – міський пейзаж, натомість, перебуває поза лаштунками уваги й, можливо, авторка його ще розгорне? Усе ж, пейзаж у Наталки Поклад – це не тло, а дія, бо дерева, звірі, птахи, пори року – такі ж повноцінні учасники життя, як і малі герої чи героїні.
Книги для дітей Наталки Поклад уже протестовані наймолодшим читачем – вони є в книжкових крамницях, бібліотеках, на Інтернет-ресурсах, але, попри запит читача, потребують оцінок критики – насамперед для розуміння сучасної літератури для дітей і художніх здобутків авторки. Звісно, багаторічні поетичний, прозовий, редакторський, упорядницький досвіди Наталки Поклад забезпечують її поезії для дітей художній смак, філігранність мови, гармонію змісту й форми, глибину почуттів, поєднану із глибиною розуміння. Утім, визначальною рисою, яка робить вірші Наталки Поклад, призначені дітям, впізнаваними, – це наскрізний україноцентризм, не декларативний, а латентний, трансформований в окремі образи, символи, вислови, якими письменниця творить своє незриме, але захисне коло українського світу.

Виголошено на літературно-мистецькому заході з нагоди Дня захисту дітей, 1 червня 2018 р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-06-04 18:45:23
Переглядів сторінки твору 247
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.732 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.703 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
ВИДАННЯ
ЛІТПРОЦЕСИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.03 17:14
Автор у цю хвилину відсутній