Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.21
16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.
Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.
Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,
2025.12.21
16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.
***
А у раю не яблуко дешеве,
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.
***
А у раю не яблуко дешеве,
2025.12.21
15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.
2025.12.21
14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.
Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.
Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,
2025.12.21
14:47
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк
2025.12.21
13:55
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає
2025.12.21
13:04
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…
2025.12.21
12:56
Вставай, Данилку, почало світати!-
Прошепотіла мама і в ту ж мить
Відкрив Данилко сині оченята.
Здавалося, що вже давно не спить.
А таки так. Крутився цілу ніч,
Не зміг склепить очей. Бо ж разом з татом
На Січ сьогодні мають вирушати.
А він же мрі
Прошепотіла мама і в ту ж мить
Відкрив Данилко сині оченята.
Здавалося, що вже давно не спить.
А таки так. Крутився цілу ніч,
Не зміг склепить очей. Бо ж разом з татом
На Січ сьогодні мають вирушати.
А він же мрі
2025.12.21
07:09
Проб'є годинник певний час,
Струною захлинеться.
І неймовірний білий вальс
Світ закружляє в берцях.
Гірлянди запалю вночі,
Немов на карнавалі.
Шампанське піниться — ключі
Від щастя у бокалі.
Струною захлинеться.
І неймовірний білий вальс
Світ закружляє в берцях.
Гірлянди запалю вночі,
Немов на карнавалі.
Шампанське піниться — ключі
Від щастя у бокалі.
2025.12.21
01:28
Не відчуваю холоду погроз,
Давно не бачив на Дніпрі я кригу,
Куди подівся - ні не дід - мороз?
Ми тужимо за сонцем і за снігом.
За землі йде усепланетний торг,
Високий дух перетворивсь на тління.
Війна. Земля - немов лікарня й морг,
Давно не бачив на Дніпрі я кригу,
Куди подівся - ні не дід - мороз?
Ми тужимо за сонцем і за снігом.
За землі йде усепланетний торг,
Високий дух перетворивсь на тління.
Війна. Земля - немов лікарня й морг,
2025.12.21
00:25
Згадалася зима давніша
З далеких радісних часів:
Мороз гостинний, сплячий ліс,
Блакиті чистої навіс,
Де в кілька наших голосів
Вслухалась тиша.
Наче мури,
Згадались снігу кучугури,
З далеких радісних часів:
Мороз гостинний, сплячий ліс,
Блакиті чистої навіс,
Де в кілька наших голосів
Вслухалась тиша.
Наче мури,
Згадались снігу кучугури,
2025.12.20
22:56
Дійшов до дна із дневим безголоссям…
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш
2025.12.20
17:36
Мозок Міранди
Точить пропаганда
Різні одкровення зе ме і
Демократичні, республіканські
Фрі-преса, топові глянці
Все би новин їй, що би не наплели
Або тільки читання слів?
Точить пропаганда
Різні одкровення зе ме і
Демократичні, республіканські
Фрі-преса, топові глянці
Все би новин їй, що би не наплели
Або тільки читання слів?
2025.12.20
16:04
В ресторані удвох
до готелю лиш крок,
що бракує тобі, жінко зимна?
Чи тепер все одно,
чи коньяк, чи вино —
замовляєш гірке капучино.
Ще надія жива,
у очах — кропива,
до готелю лиш крок,
що бракує тобі, жінко зимна?
Чи тепер все одно,
чи коньяк, чи вино —
замовляєш гірке капучино.
Ще надія жива,
у очах — кропива,
2025.12.20
12:54
Безсоння, як страшна пустеля,
Де випалено все дотла.
І нависає хижа стеля,
Мов пекла вигасла зола.
Безсоння поведе у далі,
Де все згоріло навкруги,
Де перетліли всі печалі,
Де випалено все дотла.
І нависає хижа стеля,
Мов пекла вигасла зола.
Безсоння поведе у далі,
Де все згоріло навкруги,
Де перетліли всі печалі,
2025.12.20
12:42
Сидить Критик
на березі Бистриці Солотвинської
або Надвірнянської —
йому, зрештою, байдуже,
бо в обох тече не вода, а тексти.
дивиться у дзеркало ріки
і бачить там не себе,
а чергову книжку, яку ніхто не прочитає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на березі Бистриці Солотвинської
або Надвірнянської —
йому, зрештою, байдуже,
бо в обох тече не вода, а тексти.
дивиться у дзеркало ріки
і бачить там не себе,
а чергову книжку, яку ніхто не прочитає,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Александра Макуха (1998) /
Проза
Нічний час відвертості
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нічний час відвертості
Вона вже давно сиділа за робочим столом у своїй спальні і дивилась в ноутбук. Power Point презентація від цього споглядання, звичайно, сама себе не зробила, проте Іра все ще на це сподівалась. Це досить дивно, адже здавати цю роботу вона мала до другої пари, а вже була, на секундочку, четверта година ранку.
Дівчина майже лежала на стільці, час від часу поглядаючи на безлюдну вулицю за вікном. Нічний час її завжди вабив. Таке відчуття, що ця пора загострює почуття і ти починаєш ставитись до всього радикальніше. Вночі часто приймаються важливі рішення, типу «завтра точно почну правильно харчуватись, куплю абонемент в зал і зроблю натуральну маску для волосся», або «з сьогоднішнього дня почну відкладати кошти на те, щоб переїхати в інше місто/країну/планету». Звичайно, після короткого сну в дві-три години, по дорозі на навчання вона вже не згадувала про свої нічні обіцянки. Але, ніч - завжди особливий час для думок і аналізу свого життя. І щоразу після аналізу Ірі хотілося втекти далеко від власного життя, яке вона проживає зовсім не так, як хоче.
Отже, час спливає, а на екрані її ноутбука Power Point презентація на 11 слайдів: на першому – тема роботи, на другому – пусто, про третій і решту, гадаю, можна не уточнювати. «Проте, - сказала вона собі, - я підібрала гарний фон». Зробити більше у неї не має ні сил, ні бажання, тому вона налила чашку не дуже смачної кави і задивилась у вікно. Тим часом її мозок заповнили сотні думок, все далі відволікаючи її від провального завдання. В навушниках голосно грала музика, Іра трохи ворушила плечами в ритм, а її вуста повторювали давно вивчені слова пісні. Іноді доводилось поводити мишкою, аби екран не згас, проте жодних змін презентація не зазнала.
І ось у неї є шанс побачити ще один схід сонця, а трохи пізніше почути, як у сусідній кімнаті лунає будильник і батьки починають збиратись на роботу. Через деякий час, мама спробує зайти в її кімнату, але двері надійно замкнені. Батьки не стануть її будити, знаючи що їй аж на десяту, а таки гарна донька не зможе проспати. «Іра в нас дуже хороша дівчинка, відмінниця, на бюджеті вчиться, ось скоро червоний диплом отримає, заміж вийде, роботу знайде, внуків нам народить…Ах щаслива…»
Вона намагалась не думати про те, чого вона дійсно хоче. Сценарій її життя був написаний задовго до Іриного народження. Зараз їй доводиться лише грати свою роль, вивчаючи напам’ять усі репліки. Іноді й дійсно нестерпно хочеться зібрати рюкзак найнеобхідніших речей і втекти настільки далеко, щоб тебе там ніколи не знайшли. Але на годиннику дев’ята ранку, дівчина вже одяглась, кладе конспект в сумку і закриває за собою двері.
На столі ноутбук з майже пустою Power Point презентацією, чашка з рештками кави, заплутані навушники. В пустій кімнаті пахне Іриними парфумами і все ще відчутна магія ночі, а в особливих місцях навіть лишились частинки її найщиріших думок.
2018 рік
Дівчина майже лежала на стільці, час від часу поглядаючи на безлюдну вулицю за вікном. Нічний час її завжди вабив. Таке відчуття, що ця пора загострює почуття і ти починаєш ставитись до всього радикальніше. Вночі часто приймаються важливі рішення, типу «завтра точно почну правильно харчуватись, куплю абонемент в зал і зроблю натуральну маску для волосся», або «з сьогоднішнього дня почну відкладати кошти на те, щоб переїхати в інше місто/країну/планету». Звичайно, після короткого сну в дві-три години, по дорозі на навчання вона вже не згадувала про свої нічні обіцянки. Але, ніч - завжди особливий час для думок і аналізу свого життя. І щоразу після аналізу Ірі хотілося втекти далеко від власного життя, яке вона проживає зовсім не так, як хоче.
Отже, час спливає, а на екрані її ноутбука Power Point презентація на 11 слайдів: на першому – тема роботи, на другому – пусто, про третій і решту, гадаю, можна не уточнювати. «Проте, - сказала вона собі, - я підібрала гарний фон». Зробити більше у неї не має ні сил, ні бажання, тому вона налила чашку не дуже смачної кави і задивилась у вікно. Тим часом її мозок заповнили сотні думок, все далі відволікаючи її від провального завдання. В навушниках голосно грала музика, Іра трохи ворушила плечами в ритм, а її вуста повторювали давно вивчені слова пісні. Іноді доводилось поводити мишкою, аби екран не згас, проте жодних змін презентація не зазнала.
І ось у неї є шанс побачити ще один схід сонця, а трохи пізніше почути, як у сусідній кімнаті лунає будильник і батьки починають збиратись на роботу. Через деякий час, мама спробує зайти в її кімнату, але двері надійно замкнені. Батьки не стануть її будити, знаючи що їй аж на десяту, а таки гарна донька не зможе проспати. «Іра в нас дуже хороша дівчинка, відмінниця, на бюджеті вчиться, ось скоро червоний диплом отримає, заміж вийде, роботу знайде, внуків нам народить…Ах щаслива…»
Вона намагалась не думати про те, чого вона дійсно хоче. Сценарій її життя був написаний задовго до Іриного народження. Зараз їй доводиться лише грати свою роль, вивчаючи напам’ять усі репліки. Іноді й дійсно нестерпно хочеться зібрати рюкзак найнеобхідніших речей і втекти настільки далеко, щоб тебе там ніколи не знайшли. Але на годиннику дев’ята ранку, дівчина вже одяглась, кладе конспект в сумку і закриває за собою двері.
На столі ноутбук з майже пустою Power Point презентацією, чашка з рештками кави, заплутані навушники. В пустій кімнаті пахне Іриними парфумами і все ще відчутна магія ночі, а в особливих місцях навіть лишились частинки її найщиріших думок.
2018 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
