Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.04
21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
2025.12.04
19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.04
13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
2025.12.04
13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
2025.12.04
10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
2025.12.04
06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
2025.12.04
03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я.
Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа
2025.12.04
00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити.
Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний.
На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки.
Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе.
Дзеркало душі
2025.12.04
00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
2025.12.03
22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
2025.12.03
21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
2025.12.03
21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
2025.12.03
18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
2025.12.03
15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Александра Макуха (1998) /
Проза
Нічний час відвертості
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нічний час відвертості
Вона вже давно сиділа за робочим столом у своїй спальні і дивилась в ноутбук. Power Point презентація від цього споглядання, звичайно, сама себе не зробила, проте Іра все ще на це сподівалась. Це досить дивно, адже здавати цю роботу вона мала до другої пари, а вже була, на секундочку, четверта година ранку.
Дівчина майже лежала на стільці, час від часу поглядаючи на безлюдну вулицю за вікном. Нічний час її завжди вабив. Таке відчуття, що ця пора загострює почуття і ти починаєш ставитись до всього радикальніше. Вночі часто приймаються важливі рішення, типу «завтра точно почну правильно харчуватись, куплю абонемент в зал і зроблю натуральну маску для волосся», або «з сьогоднішнього дня почну відкладати кошти на те, щоб переїхати в інше місто/країну/планету». Звичайно, після короткого сну в дві-три години, по дорозі на навчання вона вже не згадувала про свої нічні обіцянки. Але, ніч - завжди особливий час для думок і аналізу свого життя. І щоразу після аналізу Ірі хотілося втекти далеко від власного життя, яке вона проживає зовсім не так, як хоче.
Отже, час спливає, а на екрані її ноутбука Power Point презентація на 11 слайдів: на першому – тема роботи, на другому – пусто, про третій і решту, гадаю, можна не уточнювати. «Проте, - сказала вона собі, - я підібрала гарний фон». Зробити більше у неї не має ні сил, ні бажання, тому вона налила чашку не дуже смачної кави і задивилась у вікно. Тим часом її мозок заповнили сотні думок, все далі відволікаючи її від провального завдання. В навушниках голосно грала музика, Іра трохи ворушила плечами в ритм, а її вуста повторювали давно вивчені слова пісні. Іноді доводилось поводити мишкою, аби екран не згас, проте жодних змін презентація не зазнала.
І ось у неї є шанс побачити ще один схід сонця, а трохи пізніше почути, як у сусідній кімнаті лунає будильник і батьки починають збиратись на роботу. Через деякий час, мама спробує зайти в її кімнату, але двері надійно замкнені. Батьки не стануть її будити, знаючи що їй аж на десяту, а таки гарна донька не зможе проспати. «Іра в нас дуже хороша дівчинка, відмінниця, на бюджеті вчиться, ось скоро червоний диплом отримає, заміж вийде, роботу знайде, внуків нам народить…Ах щаслива…»
Вона намагалась не думати про те, чого вона дійсно хоче. Сценарій її життя був написаний задовго до Іриного народження. Зараз їй доводиться лише грати свою роль, вивчаючи напам’ять усі репліки. Іноді й дійсно нестерпно хочеться зібрати рюкзак найнеобхідніших речей і втекти настільки далеко, щоб тебе там ніколи не знайшли. Але на годиннику дев’ята ранку, дівчина вже одяглась, кладе конспект в сумку і закриває за собою двері.
На столі ноутбук з майже пустою Power Point презентацією, чашка з рештками кави, заплутані навушники. В пустій кімнаті пахне Іриними парфумами і все ще відчутна магія ночі, а в особливих місцях навіть лишились частинки її найщиріших думок.
2018 рік
Дівчина майже лежала на стільці, час від часу поглядаючи на безлюдну вулицю за вікном. Нічний час її завжди вабив. Таке відчуття, що ця пора загострює почуття і ти починаєш ставитись до всього радикальніше. Вночі часто приймаються важливі рішення, типу «завтра точно почну правильно харчуватись, куплю абонемент в зал і зроблю натуральну маску для волосся», або «з сьогоднішнього дня почну відкладати кошти на те, щоб переїхати в інше місто/країну/планету». Звичайно, після короткого сну в дві-три години, по дорозі на навчання вона вже не згадувала про свої нічні обіцянки. Але, ніч - завжди особливий час для думок і аналізу свого життя. І щоразу після аналізу Ірі хотілося втекти далеко від власного життя, яке вона проживає зовсім не так, як хоче.
Отже, час спливає, а на екрані її ноутбука Power Point презентація на 11 слайдів: на першому – тема роботи, на другому – пусто, про третій і решту, гадаю, можна не уточнювати. «Проте, - сказала вона собі, - я підібрала гарний фон». Зробити більше у неї не має ні сил, ні бажання, тому вона налила чашку не дуже смачної кави і задивилась у вікно. Тим часом її мозок заповнили сотні думок, все далі відволікаючи її від провального завдання. В навушниках голосно грала музика, Іра трохи ворушила плечами в ритм, а її вуста повторювали давно вивчені слова пісні. Іноді доводилось поводити мишкою, аби екран не згас, проте жодних змін презентація не зазнала.
І ось у неї є шанс побачити ще один схід сонця, а трохи пізніше почути, як у сусідній кімнаті лунає будильник і батьки починають збиратись на роботу. Через деякий час, мама спробує зайти в її кімнату, але двері надійно замкнені. Батьки не стануть її будити, знаючи що їй аж на десяту, а таки гарна донька не зможе проспати. «Іра в нас дуже хороша дівчинка, відмінниця, на бюджеті вчиться, ось скоро червоний диплом отримає, заміж вийде, роботу знайде, внуків нам народить…Ах щаслива…»
Вона намагалась не думати про те, чого вона дійсно хоче. Сценарій її життя був написаний задовго до Іриного народження. Зараз їй доводиться лише грати свою роль, вивчаючи напам’ять усі репліки. Іноді й дійсно нестерпно хочеться зібрати рюкзак найнеобхідніших речей і втекти настільки далеко, щоб тебе там ніколи не знайшли. Але на годиннику дев’ята ранку, дівчина вже одяглась, кладе конспект в сумку і закриває за собою двері.
На столі ноутбук з майже пустою Power Point презентацією, чашка з рештками кави, заплутані навушники. В пустій кімнаті пахне Іриними парфумами і все ще відчутна магія ночі, а в особливих місцях навіть лишились частинки її найщиріших думок.
2018 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
