ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2019.07.24 07:26
Не говори мені про Бога,
олжею не плямуй святе.
Це не прохання – засторога!
Тобі не відомо про те…

Не копирсайся у стосунках,
не заїкайся про любов.
Її ховала у лаштунках

Микола Соболь
2019.07.24 07:00
Здається розум на межі банкрутства.
Хитає вітер під вікном біг-борд.
(Це звісно не найкращий витвір людства.)
І байдуже йому до пришлих морд.
Він одячить про те, чому не бути.
І день почнеться з нового листа.
А я благаю: «Схаменіться люди!»
Нам бід

Ігор Деркач
2019.07.23 18:04
Нема коли сміятися, панове.
Усе, що мали, в Лету загуло.
Іще такого радісного шоу
і на, і в Україні не було.

ІІЧого недобачали, те почули.
І ось вона оказія яка –
іде телепортація в минуле

Володимир Бойко
2019.07.23 17:14
Сорок років черепашка
В магазин ішла по пляшку.

Озвірілі бегемоти
Розтоптали кашалота.

Зденервована горила
Вистрибнула з гвинтокрила.

Сергій Губерначук
2019.07.23 15:20
Я натхнення своє ображав,
не бажав його і зневажав.
А ходило воно за мною,
як намисто за купою гною…

І учора прийшло, і тепер ще сидить…
А мені то тривожно, то радісно вмить…
То заплачеш, як дурень,

Олександр Сушко
2019.07.23 14:43
Кохатися - ще та маруда,
Красу звільняю від одеж.
Не цілувати - грішним буду,
А поцілую - грішник теж.

Украв її із темних келій,
І хоч із нею пропаду -
Притиснув крилами до скелі,

Козак Дума
2019.07.23 13:28
Якого роду-племені ви, люди?
Куди лежить тепер ваш битий шлях?
Чекаєте якого й звідки чуда?
Чиє колосся зріє у полях?

Чия нога топтатиме віднині
долини предків, пам’ять їх, кістки?..
Над ким проллє високе небо, синє,

Олена Побийголод
2019.07.23 11:48
Із Івана Буніна

В’ється шлях в снігах одноманітних.
Потім - міст, яруга, чагарі,
під горою - селище самітне,
та забутий цвинтар на горі.

Ні душі в селі; не червоніють

Світлана Майя Залізняк
2019.07.23 09:59
Варани - місцеві, приїжджі.
Канапки на таці травистій.
Вечірка влаштована Іржі.
Йде травесті-кралечка Христя...

Лягає, просовує ногу
в кільце від гранати повія.
До туї прив'язано дога.

Надія Тарасюк
2019.07.23 08:58
Синичка шукала поживу… Я ж відшукувала щастя. Хай коротке, як заячий хвостик. * * * У садку виросли маргаритки. Рожевощокі, мов карапузи. Чи помічу їх біля твоєї лілії? * * * Розглядаю хмарини. Квітка, коник, динозавр… Котра з них МОЯ? * *

Микола Соболь
2019.07.23 06:47
Пульсує джерело, струмить.
Не відкладайте дня на завтра.
Бо зрештою настане мить –
Лиш гай про тебе прошумить
Й життя-буття погасне ватра.

Від пострілу стікає час.
Вбивати люди не повинні!

Віктор Кучерук
2019.07.23 06:32
Смієшся ти - і я радію,
Сумуєш ти - і я журюсь,-
Розчарування і надії
Знедавна ділимо чомусь.
Немов злились в єдине ціле
Озерце змушено струмки,
А там на двох і штиль, і хвилі,
І риби, й полиски луски.

Ярослав Чорногуз
2019.07.23 03:12
На листі потьмяніла бірюза,
І ніч ковтнула обриси пресвітлі.
Осінній смуток в душу заповза,
Вогні у небі, як відьомські мітли.

Літак у темряві летить, свистить,
І сопла випускають скрип і скрегіт.
У моторошних призвуках на мить

Іван Потьомкін
2019.07.22 22:06
Коли од раббі Нахмана я був далеко.
Набагато далі, ніж Умань од Єрусалима,
І був наївним, бо гадав, що потім
Побачу, прочитаю,послухаю, зустрінусь...
Роки громадили слухняно сподівання
І чи не полетіли б вони зі мною в надсвіти,
Якби на старості, уж

Серго Сокольник
2019.07.22 22:01
День закінчує вечір
Нескінченності літа. І ось
В небі пташка щебече,
Що замерзне в зимовий мороз...
І метелик літає
Від кульбаби до хмелю... Та ні...
Він свою відшукає
Поміж скелець труну у вікні.

Світлана Майя Залізняк
2019.07.22 17:34
Ще не бачу таємної кнопки.
Викликати спецназівців - зась.
Йде нападник: перевертнем, гопки...
Таргану висота не здалась.

Висихає невдаха тропічний.
Дві петарди по ньому... і тиш.
Повз до мене повз Ямпіль та Ічню,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Віктор Сурженко
2019.06.19

Юлія Савіцька
2019.04.01

Надія Тарасюк
2019.02.03

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29

Вікторія Їхова
2019.01.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Чіпко (1989) / Проза

 Якого кольору кохання?
− Білого.
   Весільна підв’язка цноти колола очі.
   За вікном просмерджена очікуваним, але всененастанним дивом та попелом з цигарок Бога київська зима.
   Вадим сам не знав, що хотів почути. Але продовжував шукати.
   − Довбаний романтик, − все частіше чув і дивувся: ну хіба не про такого мріють всі жінки?
   Соціальні мережі скидають пиху і показують душу в статусах і репостах. Ну і, звісно, у відвертих фото. А вулиця що? На ній неможливо вразити дівчину.
   Студентом Вадим підробляв у магазині жіночої білизни менеджером, але більше уподібнювався продавцю-консультанту. Звісно, чоловік краще знається на жіночій звабі. Клієнтки його поради обожнювали і поверталися знову й знову. Та от студенські часи минули і він фронтенд’ер на фрілансі. Не вистачало тих днів.
   − Черного, канешна
   Ненаситна прима, вродлива й самодостатня, з фото вабила його. Саме та, яка потрібно після третього келиха віскі.
   − Де ти зараз?
   − Дома.
   − Адреса?
   − Какой шустрый, обажди…
   − Я не приїду, подарунок тобі надішлю. Вийдеш – забереш.
   − Ну ладно…
   Заболотного, 13.
   Смс-звіт про доставку бельгійських троянд і за три хвилини бібікнув месінджер:
   − 29 квартира.
   Ще за годину:
   − Ей, ти куда прапал? Может встретимся сегодня или завтра, я паблагодарю…
   Може, як проспиться.
   Дешевлять жінки через нестачу дрібничкової уваги. Але в душу не пускають такі чорні. А біля − скільки заманеться. Володарювати − їхнє щастя.
   А Вадим хижак - сам хоче панувати.
   Ні.
   − Рожевого, − Маринка розсміялася у слухавку.
   Уявивши дрібні троянди-стікери на її Барбі-грудях, не зміг опанувати блискавичне бажання. Коли за півгодини попустило, зрозумів: вередлива і вразлива. Важко з такою в битовусі.
   − Не знаю… Не думала
   Коричневого, може.
   Коричневі не люблять пестощів і неба, колись читав. Розрахункова Яга.
   Втомився. Він же не проти тривалого, серйозного і навіть сім’ї, а не мимовільних зустрічей. Але все не ті.
   Постріл перед наступним, квітневим побаченням: „Сірого!” − понурі і холодні в шалі. Невже обов’язок? Однак пішов перевірити припущення − нудна таки.
   − Синій, − глина в руках гончара. Загадкова й депресивна. Проблемна, хоч і фантазерка.. Ох, не обов’язок чоловіка виводити жінку з депресії.
   Червоні − кар’єристки, хоч і стосунки з нею гойдалки: розгойдує завжди сама, і ніколи не знаєш, коли викине після чергового сонечка.
   Тоді якого?
   Повітря − законсервована пробірка. Коли б уже розплющило.
   Приїхав до друга в Луцьк на хрестини. Розчавило − забіг до „Соломона” Старого міста.
   − Прозорого, − ледь чутно дівчина в кафе й відвела очі від смартфона. − Чого питаєте?
   − А чому прозорого? – замислився зрадів.
   − Чим захочеш, тим і розфарбуєш. Має значення?
   − А ви заміжня?
   − Ні… сама.
   − А де навчаєтеся?
   − Ну прямо допит, − розсміялася. − Односторонній. Відучилася, а ви?
   − Джаз любите?
   − Люблю.
   − Друг виступатиме увечері, підемо?
   Похитала головою:
   − Барселона грає з Баварією нині, чоловіче.
   Вадим роззявив рота: Вона.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-09-07 14:50:22
Переглядів сторінки твору 319
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 2.410 / 5.25  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Денники
Еротична проза
Дамський клуб, проза
Автор востаннє на сайті 2018.09.07 15:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Дубровський (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-16 20:56:04 ]
Сподобалось. "Так це вона" так і буває.Достатньо було лише хвилини.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 12:20:09 ]
)) Тут вже йому не панувати, та чи й хотів насправді .