ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Чіпко (1989) / Проза

 Якого кольору кохання?
− Білого.
   Весільна підв’язка цноти колола очі.
   За вікном просмерджена очікуваним, але всененастанним дивом та попелом з цигарок Бога київська зима.
   Вадим сам не знав, що хотів почути. Але продовжував шукати.
   − Довбаний романтик, − все частіше чув і дивувся: ну хіба не про такого мріють всі жінки?
   Соціальні мережі скидають пиху і показують душу в статусах і репостах. Ну і, звісно, у відвертих фото. А вулиця що? На ній неможливо вразити дівчину.
   Студентом Вадим підробляв у магазині жіночої білизни менеджером, але більше уподібнювався продавцю-консультанту. Звісно, чоловік краще знається на жіночій звабі. Клієнтки його поради обожнювали і поверталися знову й знову. Та от студенські часи минули і він фронтенд’ер на фрілансі. Не вистачало тих днів.
   − Черного, канешна
   Ненаситна прима, вродлива й самодостатня, з фото вабила його. Саме та, яка потрібно після третього келиха віскі.
   − Де ти зараз?
   − Дома.
   − Адреса?
   − Какой шустрый, обажди…
   − Я не приїду, подарунок тобі надішлю. Вийдеш – забереш.
   − Ну ладно…
   Заболотного, 13.
   Смс-звіт про доставку бельгійських троянд і за три хвилини бібікнув месінджер:
   − 29 квартира.
   Ще за годину:
   − Ей, ти куда прапал? Может встретимся сегодня или завтра, я паблагодарю…
   Може, як проспиться.
   Дешевлять жінки через нестачу дрібничкової уваги. Але в душу не пускають такі чорні. А біля − скільки заманеться. Володарювати − їхнє щастя.
   А Вадим хижак - сам хоче панувати.
   Ні.
   − Рожевого, − Маринка розсміялася у слухавку.
   Уявивши дрібні троянди-стікери на її Барбі-грудях, не зміг опанувати блискавичне бажання. Коли за півгодини попустило, зрозумів: вередлива і вразлива. Важко з такою в битовусі.
   − Не знаю… Не думала
   Коричневого, може.
   Коричневі не люблять пестощів і неба, колись читав. Розрахункова Яга.
   Втомився. Він же не проти тривалого, серйозного і навіть сім’ї, а не мимовільних зустрічей. Але все не ті.
   Постріл перед наступним, квітневим побаченням: „Сірого!” − понурі і холодні в шалі. Невже обов’язок? Однак пішов перевірити припущення − нудна таки.
   − Синій, − глина в руках гончара. Загадкова й депресивна. Проблемна, хоч і фантазерка.. Ох, не обов’язок чоловіка виводити жінку з депресії.
   Червоні − кар’єристки, хоч і стосунки з нею гойдалки: розгойдує завжди сама, і ніколи не знаєш, коли викине після чергового сонечка.
   Тоді якого?
   Повітря − законсервована пробірка. Коли б уже розплющило.
   Приїхав до друга в Луцьк на хрестини. Розчавило − забіг до „Соломона” Старого міста.
   − Прозорого, − ледь чутно дівчина в кафе й відвела очі від смартфона. − Чого питаєте?
   − А чому прозорого? – замислився зрадів.
   − Чим захочеш, тим і розфарбуєш. Має значення?
   − А ви заміжня?
   − Ні… сама.
   − А де навчаєтеся?
   − Ну прямо допит, − розсміялася. − Односторонній. Відучилася, а ви?
   − Джаз любите?
   − Люблю.
   − Друг виступатиме увечері, підемо?
   Похитала головою:
   − Барселона грає з Баварією нині, чоловіче.
   Вадим роззявив рота: Вона.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-09-07 14:50:22
Переглядів сторінки твору 2324
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 2.410 / 5.25  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Денники
Еротична проза
Дамський клуб, проза
Автор востаннє на сайті 2018.09.07 15:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Дубровський (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-16 20:56:04 ]
Сподобалось. "Так це вона" так і буває.Достатньо було лише хвилини.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 12:20:09 ]
)) Тут вже йому не панувати, та чи й хотів насправді .