− Білого.
   Весільна підв’язка цноти колола очі.
   За вікном просмерджена очікуваним, але всененастанним дивом та попелом з цигарок Бога київська зима.
   Вадим сам не знав, що хотів почути. Але продовжував шукати.
   − Довбаний романтик, − все частіше чув і дивувся: ну хіба не про такого мріють всі жінки?
   Соціальні мережі скидають пиху і показують душу в статусах і репостах. Ну і, звісно, у відвертих фото. А вулиця що? На ній неможливо вразити дівчину.
   Студентом Вадим підробляв у магазині жіночої білизни менеджером, але більше уподібнювався продавцю-консультанту. Звісно, чоловік краще знається на жіночій звабі. Клієнтки його поради обожнювали і поверталися знову й знову. Та от студенські часи минули і він фронтенд’ер на фрілансі. Не вистачало тих днів.
   − Черного, канешна
   Ненаситна прима, вродлива й самодостатня, з фото вабила його. Саме та, яка потрібно після третього келиха віскі.
   − Де ти зараз?
   − Дома.
   − Адреса?
   − Какой шустрый, обажди…
   − Я не приїду, подарунок тобі надішлю. Вийдеш – забереш.
   − Ну ладно…
   Заболотного, 13.
   Смс-звіт про доставку бельгійських троянд і за три хвилини бібікнув месінджер:
   − 29 квартира.
   Ще за годину:
   − Ей, ти куда прапал? Может встретимся сегодня или завтра, я паблагодарю…
   Може, як проспиться.
   Дешевлять жінки через нестачу дрібничкової уваги. Але в душу не пускають такі чорні. А біля − скільки заманеться. Володарювати − їхнє щастя.
   А Вадим хижак - сам хоче панувати.
   Ні.
   − Рожевого, − Маринка розсміялася у слухавку.
   Уявивши дрібні троянди-стікери на її Барбі-грудях, не зміг опанувати блискавичне бажання. Коли за півгодини попустило, зрозумів: вередлива і вразлива. Важко з такою в битовусі.
   − Не знаю… Не думала
   Коричневого, може.
   Коричневі не люблять пестощів і неба, колись читав. Розрахункова Яга.
   Втомився. Він же не проти тривалого, серйозного і навіть сім’ї, а не мимовільних зустрічей. Але все не ті.
   Постріл перед наступним, квітневим побаченням: „Сірого!” − понурі і холодні в шалі. Невже обов’язок? Однак пішов перевірити припущення − нудна таки.
   − Синій, − глина в руках гончара. Загадкова й депресивна. Проблемна, хоч і фантазерка.. Ох, не обов’язок чоловіка виводити жінку з депресії.
   Червоні − кар’єристки, хоч і стосунки з нею гойдалки: розгойдує завжди сама, і ніколи не знаєш, коли викине після чергового сонечка.
   Тоді якого?
   Повітря − законсервована пробірка. Коли б уже розплющило.
   Приїхав до друга в Луцьк на хрестини. Розчавило − забіг до „Соломона” Старого міста.
   − Прозорого, − ледь чутно дівчина в кафе й відвела очі від смартфона. − Чого питаєте?
   − А чому прозорого? – замислився зрадів.
   − Чим захочеш, тим і розфарбуєш. Має значення?
   − А ви заміжня?
   − Ні… сама.
   − А де навчаєтеся?
   − Ну прямо допит, − розсміялася. − Односторонній. Відучилася, а ви?
   − Джаз любите?
   − Люблю.
   − Друг виступатиме увечері, підемо?
   Похитала головою:
   − Барселона грає з Баварією нині, чоловіче.
   Вадим роззявив рота: Вона.