ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.06.09 13:34
Михайло Свєтлов (1903-1964; народився й провів молодість в Україні)

Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.

Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,

Вячеслав Руденко
2026.06.09 11:33
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.

Володимир Мацуцький
2026.06.09 09:53
Плач сирен. Смартфон цвірінькнув.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.

Тетяна Левицька
2026.06.09 08:20
Смарагдові очі, волосся руде,
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра

Віктор Кучерук
2026.06.09 07:21
Ягідками чорними ожина,
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.

С М
2026.06.09 06:16
Я красу якось пострічав
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів

Неїл Лорен
2026.06.09 01:42
бо кожен тримає дорогу свою
і помилки робить на власний розсуд
я з ким не буває багато п'ю
вона тупо трощить посуд

і так воно все день за днем трива
і котиться повагом далі й далі
і тільки байдужість, немов трава

Артур Курдіновський
2026.06.09 00:50
Між королівством лютої зими
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.

Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,

Федір Паламар
2026.06.08 23:04
    Не забувайте, що я час від часу доповнюю та редагую свій переклад Мандейської Книги Йоанна. Зайшовши на раніше опублікованого "Йошаміна" (тощо), ви можете знайти кілька нових розділів, бо усе за раз оприлюднити неможливо через обсяги.     Дякую,

Домінік Арфіст
2026.06.08 22:41
я до межі натягнена струна
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор

хома дідим
2026.06.08 21:04
маршують у чоті своїй
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего

Борис Костиря
2026.06.08 12:51
Як добре, що не треба поспішати
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.

Як добре, що заглибитися можна

Вячеслав Руденко
2026.06.08 11:31
Будь ласка!-довгий сквош
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!

Юхим Семеняко
2026.06.08 08:02
Випасали телят Баскервілі,
Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.

Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.

Віктор Кучерук
2026.06.08 06:02
Розбуджений співами зябликів ліс
Нарешті звільнився від літнього сну, -
Почулось здаля шелестіння беріз,
Побачився заєць, що в гущу гайнув.
Привітно махають гілками кущі
Ліщини з плодами, що стиглості ждуть, -
І радість одразу зростає в душі,
І біл

Неїл Лорен
2026.06.08 02:06
написати б комусь листа
от мовляв і привіт і здрастуй
в тридесяте міфічне царство
без поважних на те підстав

написати б на зло смертям
живу там-то займаюсь тим-то
всюди звісно вогонь і дим — то
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Місіс Анонім (2001) / Проза

 Думки закоханої дівчини
Підійшовши ззаду, ти обійняв мене за плечі. Повернувшись до тебе, я прихилилася до твоєї шиї. Твої руки почали "гуляти" по моїй спині і твої губи тихенько прошептали: "Як же я сумував". Потім, ти прижав мене до себе з усієї сили, і я була вже не в змозі відійти від тебе. Та я й не хочу. Мрію лише зупинити цей момент на паузу, і бути весь час у твоїх обіймах. Що ж може бути краще? А ні, може. Твої губи доторкнулися моєї шиї, потім до вуха, а потім губ. Земля йде з-під ніг, серце шалено б'ється, і здається, що у всьому світі лише ми і більш нікого. "Ні-ні-ні, продовжуй,твої губи такі, солодкі, пристрасні, гарячі" - лише такі думки у моїй голові, коли ти закінчив поцілунок.
Я відкриваю очі,дивлюсь на тебе. Твої очі стомлені , одяг весь зім’ятий, волосся недбало розтріпане. Знову всю ніч працював. Знову стомлений. Поки ти в душі, я готую тобі гарячу , терпку, міцну каву. Ось вона стоїть на столі, ти вийшов з гарячого душу. Твій торс оголений, на ньому є ще капельки води. Ти підходиш до кави, яка ще не встигла охолонути, береш її в руку, і починаєш саркастично дивитися на мене. В очах видно, що ти щось уже замислив. Ти підходиш до мене і хочеш мене обійняти. Твоє вологе тіло хоче прижатись до мене. І ось між нами залишилося два сантиметри. Я вже відчуваю, як мій одяг весь промокає. Я хочу тебе відштовхнути, але не можу, мої руки в твоїх руках нерухомо зажаті. Коли ти вирішив, що з мене досить, почав пити уже холодну каву.
За вікном почав іти сніг. Випивши каву, ти сказав, щоб я залишалася в тебе, ну а в мене не було вибору. Я хотіла більше бути з тобою. Тоді ти, чомусь переможним тоном промовив, що я роблю тобі мосяж. Нічого нового, все як завжди, я роблю тобі масаж, ти засинаєш, а я поряд з тобою. І скрізь сон ти говориш «Ти моя й більш нічия. Нікому тебе не віддам. Моя Афродіта.»
2018 рік




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-09-09 22:06:47
Переглядів сторінки твору 1575
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.841
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2018.09.27 22:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 12:11:07 ]
Барвиста, романтична замальовка. Та картина в кінці, схоже, таки буде драматичною...