Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.15
19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
2026.05.15
17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
2026.05.15
15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
2026.05.15
13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
2026.05.15
13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
2026.05.15
11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
2026.05.15
11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
2026.05.15
10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища:
«Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав…
Виходить знов в прямий етер,
де кожен вірш - це гра…» -
здійняли справжній гвалт!
Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да
2026.05.15
09:35
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
2026.05.15
09:28
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА
На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать
2026.05.15
09:22
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..
2026.05.15
07:33
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.
2026.05.14
19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
2026.05.14
19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
2026.05.14
19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
2026.05.14
18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Місіс Анонім (2001) /
Проза
Думки закоханої дівчини
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Думки закоханої дівчини
Підійшовши ззаду, ти обійняв мене за плечі. Повернувшись до тебе, я прихилилася до твоєї шиї. Твої руки почали "гуляти" по моїй спині і твої губи тихенько прошептали: "Як же я сумував". Потім, ти прижав мене до себе з усієї сили, і я була вже не в змозі відійти від тебе. Та я й не хочу. Мрію лише зупинити цей момент на паузу, і бути весь час у твоїх обіймах. Що ж може бути краще? А ні, може. Твої губи доторкнулися моєї шиї, потім до вуха, а потім губ. Земля йде з-під ніг, серце шалено б'ється, і здається, що у всьому світі лише ми і більш нікого. "Ні-ні-ні, продовжуй,твої губи такі, солодкі, пристрасні, гарячі" - лише такі думки у моїй голові, коли ти закінчив поцілунок.
Я відкриваю очі,дивлюсь на тебе. Твої очі стомлені , одяг весь зім’ятий, волосся недбало розтріпане. Знову всю ніч працював. Знову стомлений. Поки ти в душі, я готую тобі гарячу , терпку, міцну каву. Ось вона стоїть на столі, ти вийшов з гарячого душу. Твій торс оголений, на ньому є ще капельки води. Ти підходиш до кави, яка ще не встигла охолонути, береш її в руку, і починаєш саркастично дивитися на мене. В очах видно, що ти щось уже замислив. Ти підходиш до мене і хочеш мене обійняти. Твоє вологе тіло хоче прижатись до мене. І ось між нами залишилося два сантиметри. Я вже відчуваю, як мій одяг весь промокає. Я хочу тебе відштовхнути, але не можу, мої руки в твоїх руках нерухомо зажаті. Коли ти вирішив, що з мене досить, почав пити уже холодну каву.
За вікном почав іти сніг. Випивши каву, ти сказав, щоб я залишалася в тебе, ну а в мене не було вибору. Я хотіла більше бути з тобою. Тоді ти, чомусь переможним тоном промовив, що я роблю тобі мосяж. Нічого нового, все як завжди, я роблю тобі масаж, ти засинаєш, а я поряд з тобою. І скрізь сон ти говориш «Ти моя й більш нічия. Нікому тебе не віддам. Моя Афродіта.»
2018 рік
Я відкриваю очі,дивлюсь на тебе. Твої очі стомлені , одяг весь зім’ятий, волосся недбало розтріпане. Знову всю ніч працював. Знову стомлений. Поки ти в душі, я готую тобі гарячу , терпку, міцну каву. Ось вона стоїть на столі, ти вийшов з гарячого душу. Твій торс оголений, на ньому є ще капельки води. Ти підходиш до кави, яка ще не встигла охолонути, береш її в руку, і починаєш саркастично дивитися на мене. В очах видно, що ти щось уже замислив. Ти підходиш до мене і хочеш мене обійняти. Твоє вологе тіло хоче прижатись до мене. І ось між нами залишилося два сантиметри. Я вже відчуваю, як мій одяг весь промокає. Я хочу тебе відштовхнути, але не можу, мої руки в твоїх руках нерухомо зажаті. Коли ти вирішив, що з мене досить, почав пити уже холодну каву.
За вікном почав іти сніг. Випивши каву, ти сказав, щоб я залишалася в тебе, ну а в мене не було вибору. Я хотіла більше бути з тобою. Тоді ти, чомусь переможним тоном промовив, що я роблю тобі мосяж. Нічого нового, все як завжди, я роблю тобі масаж, ти засинаєш, а я поряд з тобою. І скрізь сон ти говориш «Ти моя й більш нічия. Нікому тебе не віддам. Моя Афродіта.»
2018 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
