ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.10.29 20:46
Онук у дідуся спитав,
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно

Борис Костиря
2026.10.29 20:09
Я не хочу писати вже вірші.
Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.

Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,

Іван Потьомкін
2026.10.29 17:55
Ще донедавная їх не помічав,навіть вряди-годи
Перескакував і підіймався без будь яких зусиль .
Тільки тепер, як стала ковінька продовженням руки,
Не те що помічаю, а ворогую щоденно з ними.
Заздрю тим, у кого їх нема чи ,може, тимчасово й обмаль,
А в

Світлана Пирогова
2026.10.29 15:26
До душі припали чорнобривці,
Квіти із далекого дитинства,
Що росли в садку і попідтинню.
Майже до зими цвіли жаринки.

Пестили їх сонця ніжні бризки.
Звісно, поки гомін дня не стихне.
До душі припали чорнобривці,

Вячеслав Руденко
2026.10.29 11:18
Нині кобзи, знову гучно, —
Не брешу, бо сплю вночі!
Шерех вітру, дні поштучно,
Ворон скаче на плечі.

Гуркіт ранку вартового —
Знову гамір, знову лють.
Око світу кольорове

Віктор Кучерук
2026.10.29 07:30
Змалечку любов'ю оповитий
Жінки найріднішої на світі,
Маминою ніжністю зігрітий,
Почуваюсь восени, як літом.
Сонечко сіяє яскравіше,
Бо про мене думає найбільше,
Клопотами втомлена матуся, -
Я за це їй низько уклонюся,

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Критика | Аналітика

 критика чистого розуму
 
радіосценка
 
 
 
Голоси:
 
Дорослий
Дитячий
 
 
 
Звук кроків
Дорослий: Стій! Що ти тут робиш?
Звук кроків обривається. Пауза
Дитячий:  Я... я не знаю. Я загубився.
Дорослий: Ти шукаєш маму?
Пауза
Дитячий:  Ні.
Дорослий: В тебе нема батьків?
Дитячий:  Є. А ти хто?
Дорослий: Поки що ніхто.
Дитячий:  А звідки ти?
Дорослий: Нізвідки.
Пауза
Дитячий:  А як ти можеш говорити?
Дорослий: А я не говорю.
Дитячий:  Як це?
Пауза
Дитячий:  Для чого ти тут?
Дорослий: Щоби застерегти тебе.
Дитячий:  А чого мені тут не можна?
Дорослий: Тебе тут не треба.
Дитячий:  Але я тут.
Дорослий: Це недобре.
Пауза
Дитячий:  Ти зробиш мені боляче?
Дорослий: Поки що ні.
Дитячий:  Ти ніхто! Ти не можеш нічого!
Дорослий: Я можу все.
Дитячий:  Ти Бог?
Дорослий: Ні.
Дитячий:  Диявол?
Дорослий: Ні.
Дитячий:  Ти людина?
Дорослий: А як ти гадаєш?
Пауза
Дитячий:  Ти людина, яка може все?
Дорослий: Я можу все.
Пауза
Дитячий:  А що буде зі мною?
Дорослий: Я не знаю.
Дитячий:  Ти не знаєш все?
Дорослий: Ні.
Дитячий:  А що ти знаєш про себе?
Дорослий: Анічого.
Дитячий:  А чого ти сам тут?
Дорослий: Бо так є.
Дитячий:  Ти сказав, що тут бути недобре.
Дорослий: Я не сказав.
Дитячий:  Ні! Ти брешеш.
Пауза
Дитячий:  Нащо ти так робиш?
Дорослий: Я нічого не роблю.
Дитячий:  Ти брехав!
Дорослий: Що саме?
Дитячий:  Що мені тут бути недобре.
Дорослий: Це не брехня.
Дитячий:  Але ти ж не знаєш!
Дорослий: Ні.
Дитячий:  Тоді як мені бути?
Дорослий: Я не знаю.
Пауза
Дитячий:  Що мені робити зараз?
Дорослий: Йти геть.
Дитячий:  То можна йти?
Дорослий: Йди собі.
Дитячий:  Але я не знаю, куди йти.
Дорослий: Просто йди собі.
Пауза
Звук кроків, який стихає
Дорослий: Усім, хто шукає пояснень, теж ліпше би йти.
Звук позіхання
Дорослий: А мене очікує час.
 
 
 
 
 
 
 
 

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-08 20:05:36
Переглядів сторінки твору 7647
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.29 19:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-09 11:30:24 ]
майже не жаско, трохи зажорстко, чомусь обнадійливо
цікаво точно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-09 16:37:16 ]
о, Ларисо
вдячний

тут все залежить від читача
автор замість вистави ставить просте люстро
яке не дає відповідей, але відбиває, що є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-09 15:58:06 ]
Читав без вказівок на дорослий і дитячий.
Так картина білш цілісніша.
Всі ми йдем КУДИСЬ.
Час не чекає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-09 16:37:37 ]
звісно, брате
ніяких одкровень

& час чекає тільки того
хто вже нікуди не йде