ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.29
11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
2025.11.29
10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
2025.11.29
09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
2025.11.29
07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
2025.11.29
01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.28
21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
2025.11.28
19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
2025.11.28
17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
2025.11.28
10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
2025.11.28
06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
2025.11.28
03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
2025.11.27
19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
2025.11.27
18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво
2025.11.27
12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
2025.11.27
10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Критика | Аналітика
критика чистого розуму
радіосценка
Голоси:
Дорослий
Дитячий
Звук кроків
Дорослий: Стій! Що ти тут робиш?
Звук кроків обривається. Пауза
Дитячий: Я... я не знаю. Я загубився.
Дорослий: Ти шукаєш маму?
Пауза
Дитячий: Ні.
Дорослий: В тебе нема батьків?
Дитячий: Є. А ти хто?
Дорослий: Поки що ніхто.
Дитячий: А звідки ти?
Дорослий: Нізвідки.
Пауза
Дитячий: А як ти можеш говорити?
Дорослий: А я не говорю.
Дитячий: Як це?
Пауза
Дитячий: Для чого ти тут?
Дорослий: Щоби застерегти тебе.
Дитячий: А чого мені тут не можна?
Дорослий: Тебе тут не треба.
Дитячий: Але я тут.
Дорослий: Це недобре.
Пауза
Дитячий: Ти зробиш мені боляче?
Дорослий: Поки що ні.
Дитячий: Ти ніхто! Ти не можеш нічого!
Дорослий: Я можу все.
Дитячий: Ти Бог?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Диявол?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Ти людина?
Дорослий: А як ти гадаєш?
Пауза
Дитячий: Ти людина, яка може все?
Дорослий: Я можу все.
Пауза
Дитячий: А що буде зі мною?
Дорослий: Я не знаю.
Дитячий: Ти не знаєш все?
Дорослий: Ні.
Дитячий: А що ти знаєш про себе?
Дорослий: Анічого.
Дитячий: А чого ти сам тут?
Дорослий: Бо так є.
Дитячий: Ти сказав, що тут бути недобре.
Дорослий: Я не сказав.
Дитячий: Ні! Ти брешеш.
Пауза
Дитячий: Нащо ти так робиш?
Дорослий: Я нічого не роблю.
Дитячий: Ти брехав!
Дорослий: Що саме?
Дитячий: Що мені тут бути недобре.
Дорослий: Це не брехня.
Дитячий: Але ти ж не знаєш!
Дорослий: Ні.
Дитячий: Тоді як мені бути?
Дорослий: Я не знаю.
Пауза
Дитячий: Що мені робити зараз?
Дорослий: Йти геть.
Дитячий: То можна йти?
Дорослий: Йди собі.
Дитячий: Але я не знаю, куди йти.
Дорослий: Просто йди собі.
Пауза
Звук кроків, який стихає
Дорослий: Усім, хто шукає пояснень, теж ліпше би йти.
Звук позіхання
Дорослий: А мене очікує час.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
критика чистого розуму
радіосценка
Голоси:
Дорослий
Дитячий
Звук кроків
Дорослий: Стій! Що ти тут робиш?
Звук кроків обривається. Пауза
Дитячий: Я... я не знаю. Я загубився.
Дорослий: Ти шукаєш маму?
Пауза
Дитячий: Ні.
Дорослий: В тебе нема батьків?
Дитячий: Є. А ти хто?
Дорослий: Поки що ніхто.
Дитячий: А звідки ти?
Дорослий: Нізвідки.
Пауза
Дитячий: А як ти можеш говорити?
Дорослий: А я не говорю.
Дитячий: Як це?
Пауза
Дитячий: Для чого ти тут?
Дорослий: Щоби застерегти тебе.
Дитячий: А чого мені тут не можна?
Дорослий: Тебе тут не треба.
Дитячий: Але я тут.
Дорослий: Це недобре.
Пауза
Дитячий: Ти зробиш мені боляче?
Дорослий: Поки що ні.
Дитячий: Ти ніхто! Ти не можеш нічого!
Дорослий: Я можу все.
Дитячий: Ти Бог?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Диявол?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Ти людина?
Дорослий: А як ти гадаєш?
Пауза
Дитячий: Ти людина, яка може все?
Дорослий: Я можу все.
Пауза
Дитячий: А що буде зі мною?
Дорослий: Я не знаю.
Дитячий: Ти не знаєш все?
Дорослий: Ні.
Дитячий: А що ти знаєш про себе?
Дорослий: Анічого.
Дитячий: А чого ти сам тут?
Дорослий: Бо так є.
Дитячий: Ти сказав, що тут бути недобре.
Дорослий: Я не сказав.
Дитячий: Ні! Ти брешеш.
Пауза
Дитячий: Нащо ти так робиш?
Дорослий: Я нічого не роблю.
Дитячий: Ти брехав!
Дорослий: Що саме?
Дитячий: Що мені тут бути недобре.
Дорослий: Це не брехня.
Дитячий: Але ти ж не знаєш!
Дорослий: Ні.
Дитячий: Тоді як мені бути?
Дорослий: Я не знаю.
Пауза
Дитячий: Що мені робити зараз?
Дорослий: Йти геть.
Дитячий: То можна йти?
Дорослий: Йди собі.
Дитячий: Але я не знаю, куди йти.
Дорослий: Просто йди собі.
Пауза
Звук кроків, який стихає
Дорослий: Усім, хто шукає пояснень, теж ліпше би йти.
Звук позіхання
Дорослий: А мене очікує час.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.5374 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.5374 seconds