Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.11
10:43
Господи, я дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, я слухаю мову мого татусьо.
Господи, я чую Твоє "Поклич. Я озвуся".
Господи, мій Любий Пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Госп
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, я слухаю мову мого татусьо.
Господи, я чую Твоє "Поклич. Я озвуся".
Господи, мій Любий Пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Госп
2026.11.11
10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи
2026.11.11
09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.
— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,
вколов у серце мовчазне.
— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,
2026.11.11
08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково
2026.11.11
06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
2026.11.10
23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
2026.11.10
23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
2026.11.10
21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря.
Пацієнт - чоловік років 45-50.
Підозра на рак легень.
- Палите?
- Палю.
- Як довго?
- З 4го класу. Може з 5го.
- З якого конкретно року?
- Я не помню.
- В школу ви в якому році пішли?
- (кашляє) Точно не п
2026.11.10
21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
2026.11.10
20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
2026.11.10
20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
2026.11.10
18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
2026.11.10
12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
2026.11.10
07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
2026.11.09
23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих
2026.11.09
16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Критика | Аналітика
критика чистого розуму
радіосценка
Голоси:
Дорослий
Дитячий
Звук кроків
Дорослий: Стій! Що ти тут робиш?
Звук кроків обривається. Пауза
Дитячий: Я... я не знаю. Я загубився.
Дорослий: Ти шукаєш маму?
Пауза
Дитячий: Ні.
Дорослий: В тебе нема батьків?
Дитячий: Є. А ти хто?
Дорослий: Поки що ніхто.
Дитячий: А звідки ти?
Дорослий: Нізвідки.
Пауза
Дитячий: А як ти можеш говорити?
Дорослий: А я не говорю.
Дитячий: Як це?
Пауза
Дитячий: Для чого ти тут?
Дорослий: Щоби застерегти тебе.
Дитячий: А чого мені тут не можна?
Дорослий: Тебе тут не треба.
Дитячий: Але я тут.
Дорослий: Це недобре.
Пауза
Дитячий: Ти зробиш мені боляче?
Дорослий: Поки що ні.
Дитячий: Ти ніхто! Ти не можеш нічого!
Дорослий: Я можу все.
Дитячий: Ти Бог?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Диявол?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Ти людина?
Дорослий: А як ти гадаєш?
Пауза
Дитячий: Ти людина, яка може все?
Дорослий: Я можу все.
Пауза
Дитячий: А що буде зі мною?
Дорослий: Я не знаю.
Дитячий: Ти не знаєш все?
Дорослий: Ні.
Дитячий: А що ти знаєш про себе?
Дорослий: Анічого.
Дитячий: А чого ти сам тут?
Дорослий: Бо так є.
Дитячий: Ти сказав, що тут бути недобре.
Дорослий: Я не сказав.
Дитячий: Ні! Ти брешеш.
Пауза
Дитячий: Нащо ти так робиш?
Дорослий: Я нічого не роблю.
Дитячий: Ти брехав!
Дорослий: Що саме?
Дитячий: Що мені тут бути недобре.
Дорослий: Це не брехня.
Дитячий: Але ти ж не знаєш!
Дорослий: Ні.
Дитячий: Тоді як мені бути?
Дорослий: Я не знаю.
Пауза
Дитячий: Що мені робити зараз?
Дорослий: Йти геть.
Дитячий: То можна йти?
Дорослий: Йди собі.
Дитячий: Але я не знаю, куди йти.
Дорослий: Просто йди собі.
Пауза
Звук кроків, який стихає
Дорослий: Усім, хто шукає пояснень, теж ліпше би йти.
Звук позіхання
Дорослий: А мене очікує час.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
критика чистого розуму
радіосценка
Голоси:
Дорослий
Дитячий
Звук кроків
Дорослий: Стій! Що ти тут робиш?
Звук кроків обривається. Пауза
Дитячий: Я... я не знаю. Я загубився.
Дорослий: Ти шукаєш маму?
Пауза
Дитячий: Ні.
Дорослий: В тебе нема батьків?
Дитячий: Є. А ти хто?
Дорослий: Поки що ніхто.
Дитячий: А звідки ти?
Дорослий: Нізвідки.
Пауза
Дитячий: А як ти можеш говорити?
Дорослий: А я не говорю.
Дитячий: Як це?
Пауза
Дитячий: Для чого ти тут?
Дорослий: Щоби застерегти тебе.
Дитячий: А чого мені тут не можна?
Дорослий: Тебе тут не треба.
Дитячий: Але я тут.
Дорослий: Це недобре.
Пауза
Дитячий: Ти зробиш мені боляче?
Дорослий: Поки що ні.
Дитячий: Ти ніхто! Ти не можеш нічого!
Дорослий: Я можу все.
Дитячий: Ти Бог?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Диявол?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Ти людина?
Дорослий: А як ти гадаєш?
Пауза
Дитячий: Ти людина, яка може все?
Дорослий: Я можу все.
Пауза
Дитячий: А що буде зі мною?
Дорослий: Я не знаю.
Дитячий: Ти не знаєш все?
Дорослий: Ні.
Дитячий: А що ти знаєш про себе?
Дорослий: Анічого.
Дитячий: А чого ти сам тут?
Дорослий: Бо так є.
Дитячий: Ти сказав, що тут бути недобре.
Дорослий: Я не сказав.
Дитячий: Ні! Ти брешеш.
Пауза
Дитячий: Нащо ти так робиш?
Дорослий: Я нічого не роблю.
Дитячий: Ти брехав!
Дорослий: Що саме?
Дитячий: Що мені тут бути недобре.
Дорослий: Це не брехня.
Дитячий: Але ти ж не знаєш!
Дорослий: Ні.
Дитячий: Тоді як мені бути?
Дорослий: Я не знаю.
Пауза
Дитячий: Що мені робити зараз?
Дорослий: Йти геть.
Дитячий: То можна йти?
Дорослий: Йди собі.
Дитячий: Але я не знаю, куди йти.
Дорослий: Просто йди собі.
Пауза
Звук кроків, який стихає
Дорослий: Усім, хто шукає пояснень, теж ліпше би йти.
Звук позіхання
Дорослий: А мене очікує час.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
