ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це

Микола Дудар
2025.12.28 13:09
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.

Борис Костиря
2025.12.28 12:27
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.

Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,

Юлія Щербатюк
2025.12.28 12:16
Де твій, поете, 31-ший,
В якому кращому з світів?
Ти на Землі свій шлях завершив,
Життя коротке поготів.
Твої вірші. Вони -чудові!
Тебе давно пережили.
Але серця хвилюють знову,
Звучать, мов музика, коли,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Критика | Аналітика

 критика чистого розуму
 
радіосценка
 
 
 
Голоси:
 
Дорослий
Дитячий
 
 
 
Звук кроків
Дорослий: Стій! Що ти тут робиш?
Звук кроків обривається. Пауза
Дитячий:  Я... я не знаю. Я загубився.
Дорослий: Ти шукаєш маму?
Пауза
Дитячий:  Ні.
Дорослий: В тебе нема батьків?
Дитячий:  Є. А ти хто?
Дорослий: Поки що ніхто.
Дитячий:  А звідки ти?
Дорослий: Нізвідки.
Пауза
Дитячий:  А як ти можеш говорити?
Дорослий: А я не говорю.
Дитячий:  Як це?
Пауза
Дитячий:  Для чого ти тут?
Дорослий: Щоби застерегти тебе.
Дитячий:  А чого мені тут не можна?
Дорослий: Тебе тут не треба.
Дитячий:  Але я тут.
Дорослий: Це недобре.
Пауза
Дитячий:  Ти зробиш мені боляче?
Дорослий: Поки що ні.
Дитячий:  Ти ніхто! Ти не можеш нічого!
Дорослий: Я можу все.
Дитячий:  Ти Бог?
Дорослий: Ні.
Дитячий:  Диявол?
Дорослий: Ні.
Дитячий:  Ти людина?
Дорослий: А як ти гадаєш?
Пауза
Дитячий:  Ти людина, яка може все?
Дорослий: Я можу все.
Пауза
Дитячий:  А що буде зі мною?
Дорослий: Я не знаю.
Дитячий:  Ти не знаєш все?
Дорослий: Ні.
Дитячий:  А що ти знаєш про себе?
Дорослий: Анічого.
Дитячий:  А чого ти сам тут?
Дорослий: Бо так є.
Дитячий:  Ти сказав, що тут бути недобре.
Дорослий: Я не сказав.
Дитячий:  Ні! Ти брешеш.
Пауза
Дитячий:  Нащо ти так робиш?
Дорослий: Я нічого не роблю.
Дитячий:  Ти брехав!
Дорослий: Що саме?
Дитячий:  Що мені тут бути недобре.
Дорослий: Це не брехня.
Дитячий:  Але ти ж не знаєш!
Дорослий: Ні.
Дитячий:  Тоді як мені бути?
Дорослий: Я не знаю.
Пауза
Дитячий:  Що мені робити зараз?
Дорослий: Йти геть.
Дитячий:  То можна йти?
Дорослий: Йди собі.
Дитячий:  Але я не знаю, куди йти.
Дорослий: Просто йди собі.
Пауза
Звук кроків, який стихає
Дорослий: Усім, хто шукає пояснень, теж ліпше би йти.
Звук позіхання
Дорослий: А мене очікує час.
 
 
 
 
 
 
 
 

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-08 20:05:36
Переглядів сторінки твору 7071
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.29 19:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-09 11:30:24 ]
майже не жаско, трохи зажорстко, чомусь обнадійливо
цікаво точно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-09 16:37:16 ]
о, Ларисо
вдячний

тут все залежить від читача
автор замість вистави ставить просте люстро
яке не дає відповідей, але відбиває, що є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-09 15:58:06 ]
Читав без вказівок на дорослий і дитячий.
Так картина білш цілісніша.
Всі ми йдем КУДИСЬ.
Час не чекає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-09 16:37:37 ]
звісно, брате
ніяких одкровень

& час чекає тільки того
хто вже нікуди не йде