Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Критика | Аналітика
критика чистого розуму
радіосценка
Голоси:
Дорослий
Дитячий
Звук кроків
Дорослий: Стій! Що ти тут робиш?
Звук кроків обривається. Пауза
Дитячий: Я... я не знаю. Я загубився.
Дорослий: Ти шукаєш маму?
Пауза
Дитячий: Ні.
Дорослий: В тебе нема батьків?
Дитячий: Є. А ти хто?
Дорослий: Поки що ніхто.
Дитячий: А звідки ти?
Дорослий: Нізвідки.
Пауза
Дитячий: А як ти можеш говорити?
Дорослий: А я не говорю.
Дитячий: Як це?
Пауза
Дитячий: Для чого ти тут?
Дорослий: Щоби застерегти тебе.
Дитячий: А чого мені тут не можна?
Дорослий: Тебе тут не треба.
Дитячий: Але я тут.
Дорослий: Це недобре.
Пауза
Дитячий: Ти зробиш мені боляче?
Дорослий: Поки що ні.
Дитячий: Ти ніхто! Ти не можеш нічого!
Дорослий: Я можу все.
Дитячий: Ти Бог?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Диявол?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Ти людина?
Дорослий: А як ти гадаєш?
Пауза
Дитячий: Ти людина, яка може все?
Дорослий: Я можу все.
Пауза
Дитячий: А що буде зі мною?
Дорослий: Я не знаю.
Дитячий: Ти не знаєш все?
Дорослий: Ні.
Дитячий: А що ти знаєш про себе?
Дорослий: Анічого.
Дитячий: А чого ти сам тут?
Дорослий: Бо так є.
Дитячий: Ти сказав, що тут бути недобре.
Дорослий: Я не сказав.
Дитячий: Ні! Ти брешеш.
Пауза
Дитячий: Нащо ти так робиш?
Дорослий: Я нічого не роблю.
Дитячий: Ти брехав!
Дорослий: Що саме?
Дитячий: Що мені тут бути недобре.
Дорослий: Це не брехня.
Дитячий: Але ти ж не знаєш!
Дорослий: Ні.
Дитячий: Тоді як мені бути?
Дорослий: Я не знаю.
Пауза
Дитячий: Що мені робити зараз?
Дорослий: Йти геть.
Дитячий: То можна йти?
Дорослий: Йди собі.
Дитячий: Але я не знаю, куди йти.
Дорослий: Просто йди собі.
Пауза
Звук кроків, який стихає
Дорослий: Усім, хто шукає пояснень, теж ліпше би йти.
Звук позіхання
Дорослий: А мене очікує час.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
критика чистого розуму
радіосценка
Голоси:
Дорослий
Дитячий
Звук кроків
Дорослий: Стій! Що ти тут робиш?
Звук кроків обривається. Пауза
Дитячий: Я... я не знаю. Я загубився.
Дорослий: Ти шукаєш маму?
Пауза
Дитячий: Ні.
Дорослий: В тебе нема батьків?
Дитячий: Є. А ти хто?
Дорослий: Поки що ніхто.
Дитячий: А звідки ти?
Дорослий: Нізвідки.
Пауза
Дитячий: А як ти можеш говорити?
Дорослий: А я не говорю.
Дитячий: Як це?
Пауза
Дитячий: Для чого ти тут?
Дорослий: Щоби застерегти тебе.
Дитячий: А чого мені тут не можна?
Дорослий: Тебе тут не треба.
Дитячий: Але я тут.
Дорослий: Це недобре.
Пауза
Дитячий: Ти зробиш мені боляче?
Дорослий: Поки що ні.
Дитячий: Ти ніхто! Ти не можеш нічого!
Дорослий: Я можу все.
Дитячий: Ти Бог?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Диявол?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Ти людина?
Дорослий: А як ти гадаєш?
Пауза
Дитячий: Ти людина, яка може все?
Дорослий: Я можу все.
Пауза
Дитячий: А що буде зі мною?
Дорослий: Я не знаю.
Дитячий: Ти не знаєш все?
Дорослий: Ні.
Дитячий: А що ти знаєш про себе?
Дорослий: Анічого.
Дитячий: А чого ти сам тут?
Дорослий: Бо так є.
Дитячий: Ти сказав, що тут бути недобре.
Дорослий: Я не сказав.
Дитячий: Ні! Ти брешеш.
Пауза
Дитячий: Нащо ти так робиш?
Дорослий: Я нічого не роблю.
Дитячий: Ти брехав!
Дорослий: Що саме?
Дитячий: Що мені тут бути недобре.
Дорослий: Це не брехня.
Дитячий: Але ти ж не знаєш!
Дорослий: Ні.
Дитячий: Тоді як мені бути?
Дорослий: Я не знаю.
Пауза
Дитячий: Що мені робити зараз?
Дорослий: Йти геть.
Дитячий: То можна йти?
Дорослий: Йди собі.
Дитячий: Але я не знаю, куди йти.
Дорослий: Просто йди собі.
Пауза
Звук кроків, який стихає
Дорослий: Усім, хто шукає пояснень, теж ліпше би йти.
Звук позіхання
Дорослий: А мене очікує час.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
