Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.05
07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
2026.09.05
04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
2026.09.05
04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
2026.09.04
22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
2026.09.04
21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
2026.09.04
21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
2026.09.04
18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
2026.09.04
17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
2026.09.04
16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
2026.09.04
14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
2026.09.04
14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
2026.09.04
11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
2026.09.04
08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
2026.09.04
07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
2026.09.03
21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
2026.09.03
21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Критика | Аналітика
критика чистого розуму
радіосценка
Голоси:
Дорослий
Дитячий
Звук кроків
Дорослий: Стій! Що ти тут робиш?
Звук кроків обривається. Пауза
Дитячий: Я... я не знаю. Я загубився.
Дорослий: Ти шукаєш маму?
Пауза
Дитячий: Ні.
Дорослий: В тебе нема батьків?
Дитячий: Є. А ти хто?
Дорослий: Поки що ніхто.
Дитячий: А звідки ти?
Дорослий: Нізвідки.
Пауза
Дитячий: А як ти можеш говорити?
Дорослий: А я не говорю.
Дитячий: Як це?
Пауза
Дитячий: Для чого ти тут?
Дорослий: Щоби застерегти тебе.
Дитячий: А чого мені тут не можна?
Дорослий: Тебе тут не треба.
Дитячий: Але я тут.
Дорослий: Це недобре.
Пауза
Дитячий: Ти зробиш мені боляче?
Дорослий: Поки що ні.
Дитячий: Ти ніхто! Ти не можеш нічого!
Дорослий: Я можу все.
Дитячий: Ти Бог?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Диявол?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Ти людина?
Дорослий: А як ти гадаєш?
Пауза
Дитячий: Ти людина, яка може все?
Дорослий: Я можу все.
Пауза
Дитячий: А що буде зі мною?
Дорослий: Я не знаю.
Дитячий: Ти не знаєш все?
Дорослий: Ні.
Дитячий: А що ти знаєш про себе?
Дорослий: Анічого.
Дитячий: А чого ти сам тут?
Дорослий: Бо так є.
Дитячий: Ти сказав, що тут бути недобре.
Дорослий: Я не сказав.
Дитячий: Ні! Ти брешеш.
Пауза
Дитячий: Нащо ти так робиш?
Дорослий: Я нічого не роблю.
Дитячий: Ти брехав!
Дорослий: Що саме?
Дитячий: Що мені тут бути недобре.
Дорослий: Це не брехня.
Дитячий: Але ти ж не знаєш!
Дорослий: Ні.
Дитячий: Тоді як мені бути?
Дорослий: Я не знаю.
Пауза
Дитячий: Що мені робити зараз?
Дорослий: Йти геть.
Дитячий: То можна йти?
Дорослий: Йди собі.
Дитячий: Але я не знаю, куди йти.
Дорослий: Просто йди собі.
Пауза
Звук кроків, який стихає
Дорослий: Усім, хто шукає пояснень, теж ліпше би йти.
Звук позіхання
Дорослий: А мене очікує час.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
критика чистого розуму
радіосценка
Голоси:
Дорослий
Дитячий
Звук кроків
Дорослий: Стій! Що ти тут робиш?
Звук кроків обривається. Пауза
Дитячий: Я... я не знаю. Я загубився.
Дорослий: Ти шукаєш маму?
Пауза
Дитячий: Ні.
Дорослий: В тебе нема батьків?
Дитячий: Є. А ти хто?
Дорослий: Поки що ніхто.
Дитячий: А звідки ти?
Дорослий: Нізвідки.
Пауза
Дитячий: А як ти можеш говорити?
Дорослий: А я не говорю.
Дитячий: Як це?
Пауза
Дитячий: Для чого ти тут?
Дорослий: Щоби застерегти тебе.
Дитячий: А чого мені тут не можна?
Дорослий: Тебе тут не треба.
Дитячий: Але я тут.
Дорослий: Це недобре.
Пауза
Дитячий: Ти зробиш мені боляче?
Дорослий: Поки що ні.
Дитячий: Ти ніхто! Ти не можеш нічого!
Дорослий: Я можу все.
Дитячий: Ти Бог?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Диявол?
Дорослий: Ні.
Дитячий: Ти людина?
Дорослий: А як ти гадаєш?
Пауза
Дитячий: Ти людина, яка може все?
Дорослий: Я можу все.
Пауза
Дитячий: А що буде зі мною?
Дорослий: Я не знаю.
Дитячий: Ти не знаєш все?
Дорослий: Ні.
Дитячий: А що ти знаєш про себе?
Дорослий: Анічого.
Дитячий: А чого ти сам тут?
Дорослий: Бо так є.
Дитячий: Ти сказав, що тут бути недобре.
Дорослий: Я не сказав.
Дитячий: Ні! Ти брешеш.
Пауза
Дитячий: Нащо ти так робиш?
Дорослий: Я нічого не роблю.
Дитячий: Ти брехав!
Дорослий: Що саме?
Дитячий: Що мені тут бути недобре.
Дорослий: Це не брехня.
Дитячий: Але ти ж не знаєш!
Дорослий: Ні.
Дитячий: Тоді як мені бути?
Дорослий: Я не знаю.
Пауза
Дитячий: Що мені робити зараз?
Дорослий: Йти геть.
Дитячий: То можна йти?
Дорослий: Йди собі.
Дитячий: Але я не знаю, куди йти.
Дорослий: Просто йди собі.
Пауза
Звук кроків, який стихає
Дорослий: Усім, хто шукає пояснень, теж ліпше би йти.
Звук позіхання
Дорослий: А мене очікує час.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
