ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші / класика*

 Сад безтямних (Georg Heym)
Образ твору  
Іржавий став, де тіні застигають
Під стовбури, на вигляд крихкотілі
У тишину. Схиляються нечасті
Над водяним похмурним люстром

Тут інші йдуть, за живопліт пустельний
Холодними стежинами під світлом
І човгають ті ступні у альтані
І знов ховаються до шпар таємних

Струмка спіткай ген там, в нагому сяйві
Край вільх, вербин, що зроду викривляє
Як човник на той берег перепустить
У світлі рви жовтіюче пелюстя




 



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-08 02:59:20
Переглядів сторінки твору 11497
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.663
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 03:05:17 ]




Der Garten der Irren


Am roten Teiche stehen viele Schatten
Bei dünner Bäume schwächlichem Gesichte,
In Stille fort. Nur selten daß sich einer
Herunter zu dem trüben Wasser bücket.

Und manche gehn in den entleerten Hecken
In kühlen Gängen, die schon voller Lichte,
Und schleifen mit den Füßen in dem Laube,
Und sitzen wieder sanft in den Verstecken.

Der Strom ist weit hinab im blanken Scheine
Bei Erlen und den krumm gebornen Weiden
Und wer mit leichtem Kahn ihn überbrücket,
Er wird im Licht die gelben Blumen pflücken.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-08 06:19:19 ]
Може, залягають? Не застигають?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 06:28:56 ]
у Гейма, в оригіналі - ’стоять’


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 11:51:21 ]
Я теж за повагу до авторського тексту. Якщо хочеться сказати щось своє, то це можна зробити у власних текстах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 19:27:11 ]
дякую, Ларисо,

все немов залежить від певного надзавдання
геть пунктуальне відтворення особливо
начебто простих творів інколи видається
нехудожнім

прикінці ХІХ- на початку ХХ ст, у т.зв. ’прекрасну епоху’
деяких скульпторів, які просто відтворювали тіла натурників
зневажали & нищівно критикували, навіть Родена

тут мав би бути знайденим якийсь ’золотий перетин’
щоби було і точно, і мала місце дещо художня інтерпретація

я люблю гумор, і розумію реакцію Олександра, безпосередню таку
і я написав уже, так, він має рацію, теоретично

але, з міркувань наближення ідеалу, саме тут
я, керуючись всім досвідом своїм, а саме - практичним

спокійно йду проти теоретичної вірогідності
на користь практичної неймовірності




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 20:51:43 ]
обожнюю Ваші відгуки, СоМі, насолоджуюсь ними не менш, аніж Вашими творами (усміхаючись і дякуючи)

завше вважала себе терплячкою, але до Вашої толерантності мені далеко (дивуючись і навчаючись)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 20:54:36 ]
*толерантно & лагідно обіймаючи*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-08 06:37:24 ]
То Гейм, а ми - за здоровий глузд. Пишіть залягають. У нього описка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 07:12:23 ]
Олександре, я правда вдячний за увагу, завжди

теоретично, Ви маєте рацію
але мене цікавить більше звукопис, дотичний до авторського

в оригіналі, дослівно, наступна вступна замальовка:

Біля рудого ставу стоять численні тіні
При кволих обличчях тонких дерев
У тиші, яка триває.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 07:13:54 ]
при чім, обличчя - в однині
але це не перекладеш навіть прозою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-08 13:02:51 ]
цікаво, що автор оригіналу не заморочувався на рими. ніби ритмізована проза у строфах.
а настрій , настрій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 19:32:37 ]
ну, це білий вірш

сам Гейм надзвичайно крутий, як поет
слабко піддається перекладанню

білі вірші до речі це такий классицистичний стайл
аля Фрідріх Шиллєр або фон Кляйст

їх насправді важко перекладати, щоби вийшло красиво

тут якби йде пара відлунь (я таким займаюся)
Рільке, із найвідомішою його мелодією
і Гайм, із практично нікому не відомою

& оцей настрій, вжеж...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 10:53:48 ]
Потойбіччя...
Переклад - на власний россуд
автора перекладу)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 19:34:18 ]
& це найкраща репліка, о брате


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-08 13:07:28 ]
"im blanken Scheine" - "в нагому сяйві"
Ваше цікавіше, о СоМі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 19:40:42 ]
дякую, насправді це найточніший момент
але вкраїнською звучить чарівніш

українська і німецька дуже подібні фонетично
але щодо літератури, особливо поезій ~
зовсім різні ідеали, відтак перекладання
німецьких поез українською це ще одна, окрема
сфера поетична

і це, в належному виконанні, не мікс двох вищезазначених мов

це як tertium quid,

dürfte ich mich solcherweise mal äußern....