Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
2025.10.28
12:12
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні
Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні
Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —
2025.10.28
11:46
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.
Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.
Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,
2025.10.28
06:11
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
2025.10.27
21:24
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.
Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.
Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.
Мов коштовний осяйний алмаз.
Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.
Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.
2025.10.27
09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…
2025.10.27
08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.
Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.
Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
2025.10.27
06:13
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.
2025.10.27
00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.
2025.10.26
22:22
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так
ей
циганко
на самоті усівшись біля вогнища
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так
ей
циганко
на самоті усівшись біля вогнища
2025.10.26
21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.
Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.
Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,
2025.10.26
21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться
(Що взяти з того, в кого не всі дома?),
Зійшов Корній на гору край села
І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує.
«Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.-
А де ж обіцяні хліб-сіль?»
«Та ж хліб ми вже здал
2025.10.26
18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо
2025.10.26
17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.
А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.
А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Аргументи 9-8
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Аргументи 9-8
Аргумент дев’ять
(спроба простої логічної схеми)
ПРО ІДЕАЛЬНЕ ДАЛІ...
... і чому то я, в попередньому Аргументі, згадав “марксисько-ленінський матеріалізм”? – Бо то був час штучного протиріччя між матеріальним та ідеальним, так би мовити - вигідна мить наглядності... і, згідно інстинктів, якась частина публіки вхопилась за матерію... таки щось у руках та є. А слова? Слова-слова-слова... можуть собі що хочеш значити, коли в руках щось є, і зрештою ж однак – хто собі що хоче, те й розуміє. Нині ж робиться очевиднішою вся штучність того-такого, тодішнього, розмежування.
Матерія ідеальна – хтось подумає – така досконала, що аж! - Ні. Я не те мав на увазі. Хтось подумає – якась омріяна матерія, де немає того, вибачте, гівна... - Ні, і не те, бо матерія гівна ідеальна теж. Ідеальне – ідеал – ідеалізм присутній в реальності будь-якої матерії, чи то цегла – чи космічний корабель... Як поза всякою мораллю, так і самою мораллю будучи... Матерія ідеальна - бо це, з самого початку - єдине-спільне поняття всього... А вже далі людська свідомість доходить свого нинішнього стану і... аж до, як їй здається, спроможності заперечення усього... І все ж - навічно в тій матерії ідеальній, чи то вже в самому ідеалі...
20.06.2017р.
Аргумент вісім
(спроба простої логічної схеми)
ІДЕАЛЬНЕ...
... десь воно нині випадає з сьогоднішньої діалектики... якось так. То воно між “правих” понять, де усе й усяке відсилається до Бога, - то (ідеальне) губиться в безконечному ряду нинішніх, дрібних - технічних ідей перетворення матерії... А пам’ятаю на уроці “марксисько-ленінського матеріалізму”... я усвідомив, визначився*, як просто влаштований світ: матерія-ідея й усе. А отой матеріалізм... про котрий так розпинався вчитель, є звичайною, для філософії, ідеєю... Нинішнє покоління, дай то Бог – не зрозуміє чому, тоді, так, світ на тій одній матерії заглючило...
Але без ідеї і шматочка матерії не знайдеш... Матерія – ідеальна**! Ідея - мала би читатись – матеріальною... але тут я невпевнений... матеріалізованою, але не усяка ідея матеріалізується, хоч здавалось би, тож матеріальний людський розум видає ті химерні ідеї...
А метелики... а ідея Бога!
*”Von den Definitionen-Від-про-з визначень” (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, дев’ятнадцятий абзац.)
матерія ідеальна...
**Отже: світ ідеально-матеріальний водночас в усьому. Кантова Критика пробуючи ідеалізм спростовувати а ідеї з ідеалізмом повязувати ледь, як притаманні розуму – не усій дійсності: “... наука (метафізика)… матиме справу не з об’єктами розуму, що їх нескінчене число, але лиш з самим розумом”, ... саме на таму і стоїть.
ПРОПОЗИЦІЯ УГОДИ...
... свідомості з ... (а Бог мовчить)? І – ще одну свідомість... а хоч десять... я собі, уже, придумав... Спекулятивність свідомості – спекулятивність всього решти простору дозволяє це робити... у-тут-де в розумі-матерії-ідеї - котра і... дозволятиме саме поняття угоди... тут треба теорія спекулятивного поняття і... погнало-поїхало: що є реальність а що є матерія? Реальність має властивість віддзеркалення... матерія має властивість віддзеркалення – віддзеркалення є? матерія - ідея- реальність? тому всякий розум-свідомість є спекулятивним.
два поняття і... як звести до одного?..
...якщо використати поняття ідеї... але поняття стає перед ідеї... а-а-а пропозиція угоди матерії та ідеї...
...розум спекулятивний – слова черстві -
ідеї матерії та ідеї Ідеї одні і ті – бо... то одне і те...
торкаєш матерії?.. ідеї матерії...
...теорія великого вибуху це: ідея котра шукає матерію...
а знаходить ідею матерії...
... всякій ідеї потрібна матерія -
а це завжди ідея матерії...
19.06.2017р.
(спроба простої логічної схеми)
ПРО ІДЕАЛЬНЕ ДАЛІ...
... і чому то я, в попередньому Аргументі, згадав “марксисько-ленінський матеріалізм”? – Бо то був час штучного протиріччя між матеріальним та ідеальним, так би мовити - вигідна мить наглядності... і, згідно інстинктів, якась частина публіки вхопилась за матерію... таки щось у руках та є. А слова? Слова-слова-слова... можуть собі що хочеш значити, коли в руках щось є, і зрештою ж однак – хто собі що хоче, те й розуміє. Нині ж робиться очевиднішою вся штучність того-такого, тодішнього, розмежування.
Матерія ідеальна – хтось подумає – така досконала, що аж! - Ні. Я не те мав на увазі. Хтось подумає – якась омріяна матерія, де немає того, вибачте, гівна... - Ні, і не те, бо матерія гівна ідеальна теж. Ідеальне – ідеал – ідеалізм присутній в реальності будь-якої матерії, чи то цегла – чи космічний корабель... Як поза всякою мораллю, так і самою мораллю будучи... Матерія ідеальна - бо це, з самого початку - єдине-спільне поняття всього... А вже далі людська свідомість доходить свого нинішнього стану і... аж до, як їй здається, спроможності заперечення усього... І все ж - навічно в тій матерії ідеальній, чи то вже в самому ідеалі...
20.06.2017р.
Аргумент вісім
(спроба простої логічної схеми)
ІДЕАЛЬНЕ...
... десь воно нині випадає з сьогоднішньої діалектики... якось так. То воно між “правих” понять, де усе й усяке відсилається до Бога, - то (ідеальне) губиться в безконечному ряду нинішніх, дрібних - технічних ідей перетворення матерії... А пам’ятаю на уроці “марксисько-ленінського матеріалізму”... я усвідомив, визначився*, як просто влаштований світ: матерія-ідея й усе. А отой матеріалізм... про котрий так розпинався вчитель, є звичайною, для філософії, ідеєю... Нинішнє покоління, дай то Бог – не зрозуміє чому, тоді, так, світ на тій одній матерії заглючило...
Але без ідеї і шматочка матерії не знайдеш... Матерія – ідеальна**! Ідея - мала би читатись – матеріальною... але тут я невпевнений... матеріалізованою, але не усяка ідея матеріалізується, хоч здавалось би, тож матеріальний людський розум видає ті химерні ідеї...
А метелики... а ідея Бога!
*”Von den Definitionen-Від-про-з визначень” (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, дев’ятнадцятий абзац.)
матерія ідеальна...
**Отже: світ ідеально-матеріальний водночас в усьому. Кантова Критика пробуючи ідеалізм спростовувати а ідеї з ідеалізмом повязувати ледь, як притаманні розуму – не усій дійсності: “... наука (метафізика)… матиме справу не з об’єктами розуму, що їх нескінчене число, але лиш з самим розумом”, ... саме на таму і стоїть.
ПРОПОЗИЦІЯ УГОДИ...
... свідомості з ... (а Бог мовчить)? І – ще одну свідомість... а хоч десять... я собі, уже, придумав... Спекулятивність свідомості – спекулятивність всього решти простору дозволяє це робити... у-тут-де в розумі-матерії-ідеї - котра і... дозволятиме саме поняття угоди... тут треба теорія спекулятивного поняття і... погнало-поїхало: що є реальність а що є матерія? Реальність має властивість віддзеркалення... матерія має властивість віддзеркалення – віддзеркалення є? матерія - ідея- реальність? тому всякий розум-свідомість є спекулятивним.
два поняття і... як звести до одного?..
...якщо використати поняття ідеї... але поняття стає перед ідеї... а-а-а пропозиція угоди матерії та ідеї...
...розум спекулятивний – слова черстві -
ідеї матерії та ідеї Ідеї одні і ті – бо... то одне і те...
торкаєш матерії?.. ідеї матерії...
...теорія великого вибуху це: ідея котра шукає матерію...
а знаходить ідею матерії...
... всякій ідеї потрібна матерія -
а це завжди ідея матерії...
19.06.2017р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Бердяєв про Гоголя (українською)"
• Перейти на сторінку •
"із радянськоі публіцистичної думки – вибране "
• Перейти на сторінку •
"із радянськоі публіцистичної думки – вибране "
Про публікацію
