Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.11
23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.
2025.11.11
22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
2025.11.11
19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
2025.11.11
18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
2025.11.11
18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
2025.11.11
16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
2025.11.11
10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
2025.11.11
10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
2025.11.11
10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
2025.11.11
06:57
Артур Курдіновський
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
2025.11.10
23:45
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
2025.11.10
22:37
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
2025.11.10
22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
2025.11.10
22:07
Голів трьох щодня, щогодини
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
2025.11.10
19:15
Із Йосипа Бродського (1940-1996)
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
2025.11.10
17:28
І знову рана. Знову шрам.
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Аргументи 9-8
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Аргументи 9-8
Аргумент дев’ять
(спроба простої логічної схеми)
ПРО ІДЕАЛЬНЕ ДАЛІ...
... і чому то я, в попередньому Аргументі, згадав “марксисько-ленінський матеріалізм”? – Бо то був час штучного протиріччя між матеріальним та ідеальним, так би мовити - вигідна мить наглядності... і, згідно інстинктів, якась частина публіки вхопилась за матерію... таки щось у руках та є. А слова? Слова-слова-слова... можуть собі що хочеш значити, коли в руках щось є, і зрештою ж однак – хто собі що хоче, те й розуміє. Нині ж робиться очевиднішою вся штучність того-такого, тодішнього, розмежування.
Матерія ідеальна – хтось подумає – така досконала, що аж! - Ні. Я не те мав на увазі. Хтось подумає – якась омріяна матерія, де немає того, вибачте, гівна... - Ні, і не те, бо матерія гівна ідеальна теж. Ідеальне – ідеал – ідеалізм присутній в реальності будь-якої матерії, чи то цегла – чи космічний корабель... Як поза всякою мораллю, так і самою мораллю будучи... Матерія ідеальна - бо це, з самого початку - єдине-спільне поняття всього... А вже далі людська свідомість доходить свого нинішнього стану і... аж до, як їй здається, спроможності заперечення усього... І все ж - навічно в тій матерії ідеальній, чи то вже в самому ідеалі...
20.06.2017р.
Аргумент вісім
(спроба простої логічної схеми)
ІДЕАЛЬНЕ...
... десь воно нині випадає з сьогоднішньої діалектики... якось так. То воно між “правих” понять, де усе й усяке відсилається до Бога, - то (ідеальне) губиться в безконечному ряду нинішніх, дрібних - технічних ідей перетворення матерії... А пам’ятаю на уроці “марксисько-ленінського матеріалізму”... я усвідомив, визначився*, як просто влаштований світ: матерія-ідея й усе. А отой матеріалізм... про котрий так розпинався вчитель, є звичайною, для філософії, ідеєю... Нинішнє покоління, дай то Бог – не зрозуміє чому, тоді, так, світ на тій одній матерії заглючило...
Але без ідеї і шматочка матерії не знайдеш... Матерія – ідеальна**! Ідея - мала би читатись – матеріальною... але тут я невпевнений... матеріалізованою, але не усяка ідея матеріалізується, хоч здавалось би, тож матеріальний людський розум видає ті химерні ідеї...
А метелики... а ідея Бога!
*”Von den Definitionen-Від-про-з визначень” (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, дев’ятнадцятий абзац.)
матерія ідеальна...
**Отже: світ ідеально-матеріальний водночас в усьому. Кантова Критика пробуючи ідеалізм спростовувати а ідеї з ідеалізмом повязувати ледь, як притаманні розуму – не усій дійсності: “... наука (метафізика)… матиме справу не з об’єктами розуму, що їх нескінчене число, але лиш з самим розумом”, ... саме на таму і стоїть.
ПРОПОЗИЦІЯ УГОДИ...
... свідомості з ... (а Бог мовчить)? І – ще одну свідомість... а хоч десять... я собі, уже, придумав... Спекулятивність свідомості – спекулятивність всього решти простору дозволяє це робити... у-тут-де в розумі-матерії-ідеї - котра і... дозволятиме саме поняття угоди... тут треба теорія спекулятивного поняття і... погнало-поїхало: що є реальність а що є матерія? Реальність має властивість віддзеркалення... матерія має властивість віддзеркалення – віддзеркалення є? матерія - ідея- реальність? тому всякий розум-свідомість є спекулятивним.
два поняття і... як звести до одного?..
...якщо використати поняття ідеї... але поняття стає перед ідеї... а-а-а пропозиція угоди матерії та ідеї...
...розум спекулятивний – слова черстві -
ідеї матерії та ідеї Ідеї одні і ті – бо... то одне і те...
торкаєш матерії?.. ідеї матерії...
...теорія великого вибуху це: ідея котра шукає матерію...
а знаходить ідею матерії...
... всякій ідеї потрібна матерія -
а це завжди ідея матерії...
19.06.2017р.
(спроба простої логічної схеми)
ПРО ІДЕАЛЬНЕ ДАЛІ...
... і чому то я, в попередньому Аргументі, згадав “марксисько-ленінський матеріалізм”? – Бо то був час штучного протиріччя між матеріальним та ідеальним, так би мовити - вигідна мить наглядності... і, згідно інстинктів, якась частина публіки вхопилась за матерію... таки щось у руках та є. А слова? Слова-слова-слова... можуть собі що хочеш значити, коли в руках щось є, і зрештою ж однак – хто собі що хоче, те й розуміє. Нині ж робиться очевиднішою вся штучність того-такого, тодішнього, розмежування.
Матерія ідеальна – хтось подумає – така досконала, що аж! - Ні. Я не те мав на увазі. Хтось подумає – якась омріяна матерія, де немає того, вибачте, гівна... - Ні, і не те, бо матерія гівна ідеальна теж. Ідеальне – ідеал – ідеалізм присутній в реальності будь-якої матерії, чи то цегла – чи космічний корабель... Як поза всякою мораллю, так і самою мораллю будучи... Матерія ідеальна - бо це, з самого початку - єдине-спільне поняття всього... А вже далі людська свідомість доходить свого нинішнього стану і... аж до, як їй здається, спроможності заперечення усього... І все ж - навічно в тій матерії ідеальній, чи то вже в самому ідеалі...
20.06.2017р.
Аргумент вісім
(спроба простої логічної схеми)
ІДЕАЛЬНЕ...
... десь воно нині випадає з сьогоднішньої діалектики... якось так. То воно між “правих” понять, де усе й усяке відсилається до Бога, - то (ідеальне) губиться в безконечному ряду нинішніх, дрібних - технічних ідей перетворення матерії... А пам’ятаю на уроці “марксисько-ленінського матеріалізму”... я усвідомив, визначився*, як просто влаштований світ: матерія-ідея й усе. А отой матеріалізм... про котрий так розпинався вчитель, є звичайною, для філософії, ідеєю... Нинішнє покоління, дай то Бог – не зрозуміє чому, тоді, так, світ на тій одній матерії заглючило...
Але без ідеї і шматочка матерії не знайдеш... Матерія – ідеальна**! Ідея - мала би читатись – матеріальною... але тут я невпевнений... матеріалізованою, але не усяка ідея матеріалізується, хоч здавалось би, тож матеріальний людський розум видає ті химерні ідеї...
А метелики... а ідея Бога!
*”Von den Definitionen-Від-про-з визначень” (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, дев’ятнадцятий абзац.)
матерія ідеальна...
**Отже: світ ідеально-матеріальний водночас в усьому. Кантова Критика пробуючи ідеалізм спростовувати а ідеї з ідеалізмом повязувати ледь, як притаманні розуму – не усій дійсності: “... наука (метафізика)… матиме справу не з об’єктами розуму, що їх нескінчене число, але лиш з самим розумом”, ... саме на таму і стоїть.
ПРОПОЗИЦІЯ УГОДИ...
... свідомості з ... (а Бог мовчить)? І – ще одну свідомість... а хоч десять... я собі, уже, придумав... Спекулятивність свідомості – спекулятивність всього решти простору дозволяє це робити... у-тут-де в розумі-матерії-ідеї - котра і... дозволятиме саме поняття угоди... тут треба теорія спекулятивного поняття і... погнало-поїхало: що є реальність а що є матерія? Реальність має властивість віддзеркалення... матерія має властивість віддзеркалення – віддзеркалення є? матерія - ідея- реальність? тому всякий розум-свідомість є спекулятивним.
два поняття і... як звести до одного?..
...якщо використати поняття ідеї... але поняття стає перед ідеї... а-а-а пропозиція угоди матерії та ідеї...
...розум спекулятивний – слова черстві -
ідеї матерії та ідеї Ідеї одні і ті – бо... то одне і те...
торкаєш матерії?.. ідеї матерії...
...теорія великого вибуху це: ідея котра шукає матерію...
а знаходить ідею матерії...
... всякій ідеї потрібна матерія -
а це завжди ідея матерії...
19.06.2017р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Бердяєв про Гоголя (українською)"
• Перейти на сторінку •
"із радянськоі публіцистичної думки – вибране "
• Перейти на сторінку •
"із радянськоі публіцистичної думки – вибране "
Про публікацію
