Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.06
12:53
Я прийду у спустошений ліс,
Як у храм, до якого не ходять.
Між тополь і дівочих беріз
Бачу слів невідомі породи.
Пробіжить зграя зляканих кіз.
І лаштується Ігор в походи.
Я прийду в невідомі краї,
Як у храм, до якого не ходять.
Між тополь і дівочих беріз
Бачу слів невідомі породи.
Пробіжить зграя зляканих кіз.
І лаштується Ігор в походи.
Я прийду в невідомі краї,
2026.06.06
09:04
Павло Горінштейн (1895-1961; народився й прожив життя в Україні)
Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!
Так хай червоний
Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!
Так хай червоний
2026.06.06
08:56
Що може порізнить навіки батька з сином?
В родині Штрауса до того спричинилась... скрипка.
Був батько вже на троні «короля вальсів»,
Коли син з-під столу всотував чарівні звуки скрипки.
Батько боявся невдовзі поступитись троном,
тож заборонив маляті
2026.06.06
08:21
— Ти малюєш на мапі вчорашніх обмежень
Апельсинове вицвіле сонце.
Ставиш знак здивування до впевнених речень,
Креслиш спогадам ґрати чи необережно
Розливаєш свій біль та незгоду.
— Я не знаю... Мене огортає буденне,
Осідає на плечі. Та вкотре
Апельсинове вицвіле сонце.
Ставиш знак здивування до впевнених речень,
Креслиш спогадам ґрати чи необережно
Розливаєш свій біль та незгоду.
— Я не знаю... Мене огортає буденне,
Осідає на плечі. Та вкотре
2026.06.06
07:41
Темні хмари, дощ і вітер, -
Хвища звідусіль, -
Кожна крапля в мене мітить
І влучає в ціль.
Куртку ніби рве вітрисько,
Ради гри чи мсти, -
Мокро, вітряно і слизько,
Та потрібно йти.
Хвища звідусіль, -
Кожна крапля в мене мітить
І влучає в ціль.
Куртку ніби рве вітрисько,
Ради гри чи мсти, -
Мокро, вітряно і слизько,
Та потрібно йти.
2026.06.05
23:37
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.
Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.
Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:
2026.06.05
19:18
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть
2026.06.05
16:46
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин
2026.06.05
15:47
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ
Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите
2026.06.05
14:39
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.
Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.
Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,
2026.06.05
13:23
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.
Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.
Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,
2026.06.05
12:32
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.
І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.
І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,
2026.06.05
12:07
Вони досконало перлинні -
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози
2026.06.05
06:05
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу
2026.06.04
21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічому не перечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічому не перечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні
2026.06.04
21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня.
История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием...
Но в отл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Аргументи 9-8
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Аргументи 9-8
Аргумент дев’ять
(спроба простої логічної схеми)
ПРО ІДЕАЛЬНЕ ДАЛІ...
... і чому то я, в попередньому Аргументі, згадав “марксисько-ленінський матеріалізм”? – Бо то був час штучного протиріччя між матеріальним та ідеальним, так би мовити - вигідна мить наглядності... і, згідно інстинктів, якась частина публіки вхопилась за матерію... таки щось у руках та є. А слова? Слова-слова-слова... можуть собі що хочеш значити, коли в руках щось є, і зрештою ж однак – хто собі що хоче, те й розуміє. Нині ж робиться очевиднішою вся штучність того-такого, тодішнього, розмежування.
Матерія ідеальна – хтось подумає – така досконала, що аж! - Ні. Я не те мав на увазі. Хтось подумає – якась омріяна матерія, де немає того, вибачте, гівна... - Ні, і не те, бо матерія гівна ідеальна теж. Ідеальне – ідеал – ідеалізм присутній в реальності будь-якої матерії, чи то цегла – чи космічний корабель... Як поза всякою мораллю, так і самою мораллю будучи... Матерія ідеальна - бо це, з самого початку - єдине-спільне поняття всього... А вже далі людська свідомість доходить свого нинішнього стану і... аж до, як їй здається, спроможності заперечення усього... І все ж - навічно в тій матерії ідеальній, чи то вже в самому ідеалі...
20.06.2017р.
Аргумент вісім
(спроба простої логічної схеми)
ІДЕАЛЬНЕ...
... десь воно нині випадає з сьогоднішньої діалектики... якось так. То воно між “правих” понять, де усе й усяке відсилається до Бога, - то (ідеальне) губиться в безконечному ряду нинішніх, дрібних - технічних ідей перетворення матерії... А пам’ятаю на уроці “марксисько-ленінського матеріалізму”... я усвідомив, визначився*, як просто влаштований світ: матерія-ідея й усе. А отой матеріалізм... про котрий так розпинався вчитель, є звичайною, для філософії, ідеєю... Нинішнє покоління, дай то Бог – не зрозуміє чому, тоді, так, світ на тій одній матерії заглючило...
Але без ідеї і шматочка матерії не знайдеш... Матерія – ідеальна**! Ідея - мала би читатись – матеріальною... але тут я невпевнений... матеріалізованою, але не усяка ідея матеріалізується, хоч здавалось би, тож матеріальний людський розум видає ті химерні ідеї...
А метелики... а ідея Бога!
*”Von den Definitionen-Від-про-з визначень” (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, дев’ятнадцятий абзац.)
матерія ідеальна...
**Отже: світ ідеально-матеріальний водночас в усьому. Кантова Критика пробуючи ідеалізм спростовувати а ідеї з ідеалізмом повязувати ледь, як притаманні розуму – не усій дійсності: “... наука (метафізика)… матиме справу не з об’єктами розуму, що їх нескінчене число, але лиш з самим розумом”, ... саме на таму і стоїть.
ПРОПОЗИЦІЯ УГОДИ...
... свідомості з ... (а Бог мовчить)? І – ще одну свідомість... а хоч десять... я собі, уже, придумав... Спекулятивність свідомості – спекулятивність всього решти простору дозволяє це робити... у-тут-де в розумі-матерії-ідеї - котра і... дозволятиме саме поняття угоди... тут треба теорія спекулятивного поняття і... погнало-поїхало: що є реальність а що є матерія? Реальність має властивість віддзеркалення... матерія має властивість віддзеркалення – віддзеркалення є? матерія - ідея- реальність? тому всякий розум-свідомість є спекулятивним.
два поняття і... як звести до одного?..
...якщо використати поняття ідеї... але поняття стає перед ідеї... а-а-а пропозиція угоди матерії та ідеї...
...розум спекулятивний – слова черстві -
ідеї матерії та ідеї Ідеї одні і ті – бо... то одне і те...
торкаєш матерії?.. ідеї матерії...
...теорія великого вибуху це: ідея котра шукає матерію...
а знаходить ідею матерії...
... всякій ідеї потрібна матерія -
а це завжди ідея матерії...
19.06.2017р.
(спроба простої логічної схеми)
ПРО ІДЕАЛЬНЕ ДАЛІ...
... і чому то я, в попередньому Аргументі, згадав “марксисько-ленінський матеріалізм”? – Бо то був час штучного протиріччя між матеріальним та ідеальним, так би мовити - вигідна мить наглядності... і, згідно інстинктів, якась частина публіки вхопилась за матерію... таки щось у руках та є. А слова? Слова-слова-слова... можуть собі що хочеш значити, коли в руках щось є, і зрештою ж однак – хто собі що хоче, те й розуміє. Нині ж робиться очевиднішою вся штучність того-такого, тодішнього, розмежування.
Матерія ідеальна – хтось подумає – така досконала, що аж! - Ні. Я не те мав на увазі. Хтось подумає – якась омріяна матерія, де немає того, вибачте, гівна... - Ні, і не те, бо матерія гівна ідеальна теж. Ідеальне – ідеал – ідеалізм присутній в реальності будь-якої матерії, чи то цегла – чи космічний корабель... Як поза всякою мораллю, так і самою мораллю будучи... Матерія ідеальна - бо це, з самого початку - єдине-спільне поняття всього... А вже далі людська свідомість доходить свого нинішнього стану і... аж до, як їй здається, спроможності заперечення усього... І все ж - навічно в тій матерії ідеальній, чи то вже в самому ідеалі...
20.06.2017р.
Аргумент вісім
(спроба простої логічної схеми)
ІДЕАЛЬНЕ...
... десь воно нині випадає з сьогоднішньої діалектики... якось так. То воно між “правих” понять, де усе й усяке відсилається до Бога, - то (ідеальне) губиться в безконечному ряду нинішніх, дрібних - технічних ідей перетворення матерії... А пам’ятаю на уроці “марксисько-ленінського матеріалізму”... я усвідомив, визначився*, як просто влаштований світ: матерія-ідея й усе. А отой матеріалізм... про котрий так розпинався вчитель, є звичайною, для філософії, ідеєю... Нинішнє покоління, дай то Бог – не зрозуміє чому, тоді, так, світ на тій одній матерії заглючило...
Але без ідеї і шматочка матерії не знайдеш... Матерія – ідеальна**! Ідея - мала би читатись – матеріальною... але тут я невпевнений... матеріалізованою, але не усяка ідея матеріалізується, хоч здавалось би, тож матеріальний людський розум видає ті химерні ідеї...
А метелики... а ідея Бога!
*”Von den Definitionen-Від-про-з визначень” (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, дев’ятнадцятий абзац.)
матерія ідеальна...
**Отже: світ ідеально-матеріальний водночас в усьому. Кантова Критика пробуючи ідеалізм спростовувати а ідеї з ідеалізмом повязувати ледь, як притаманні розуму – не усій дійсності: “... наука (метафізика)… матиме справу не з об’єктами розуму, що їх нескінчене число, але лиш з самим розумом”, ... саме на таму і стоїть.
ПРОПОЗИЦІЯ УГОДИ...
... свідомості з ... (а Бог мовчить)? І – ще одну свідомість... а хоч десять... я собі, уже, придумав... Спекулятивність свідомості – спекулятивність всього решти простору дозволяє це робити... у-тут-де в розумі-матерії-ідеї - котра і... дозволятиме саме поняття угоди... тут треба теорія спекулятивного поняття і... погнало-поїхало: що є реальність а що є матерія? Реальність має властивість віддзеркалення... матерія має властивість віддзеркалення – віддзеркалення є? матерія - ідея- реальність? тому всякий розум-свідомість є спекулятивним.
два поняття і... як звести до одного?..
...якщо використати поняття ідеї... але поняття стає перед ідеї... а-а-а пропозиція угоди матерії та ідеї...
...розум спекулятивний – слова черстві -
ідеї матерії та ідеї Ідеї одні і ті – бо... то одне і те...
торкаєш матерії?.. ідеї матерії...
...теорія великого вибуху це: ідея котра шукає матерію...
а знаходить ідею матерії...
... всякій ідеї потрібна матерія -
а це завжди ідея матерії...
19.06.2017р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Бердяєв про Гоголя (українською)"
• Перейти на сторінку •
"із радянськоі публіцистичної думки – вибране "
• Перейти на сторінку •
"із радянськоі публіцистичної думки – вибране "
Про публікацію
