Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.30
14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
2026.04.30
14:06
Витоки свідомості – такі джерела,
що не напувають, а біжать
думками мелодійних а капела,
розмиваючи тиху благодать
западин лагідного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,
що не напувають, а біжать
думками мелодійних а капела,
розмиваючи тиху благодать
западин лагідного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
2026.04.30
11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
2026.04.30
09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
2026.04.30
05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
2026.04.29
10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.04.29
10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Рецензії
Горизонт подій. Обрана поезія та проза. Рецензії
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Горизонт подій. Обрана поезія та проза. Рецензії
Друзі! Радий сповістити, що нещодавно вийшла моя нова книга "Горизонт подій. Обрана поезія та проза".
Книга- номінант Всеукраїнського конкурсу "Краща книга України", Держкомтелерадіо, 2018
Видавництво Друкарський двір Федорова, Київ, 240 сторінок, літературно-художнє видання, жорстка обкладинка, прекрасні оформлення та якість друку, авторські ілюстрації
Розділи
Громадянська та воєнна лірика
Філософська лірика
Притчі
Містична лірика
Любовна лірика
Еротична лірика
Маленькі поеми
Проза
Вартість примірника 150 грн.
Від себе додам- книга різнопланова і цікава.
Усім бажаючим придбати, звертатись у пошту sergiani@ukr.net
РЕЦЕНЗІЇ
Сергій Сокольник - поет з характером. Таких сьогодні мало в літературі. Не кожному під силу відстоювати власну точку зору мудрим, виваженим, талановитим Словом. Часом холодний і різкий, часом до сліз романтичний і ніжний.
Він однаково майстерно застосовує в творчості як силабо-тонічний принцип віршування, так і верлібр. Окремі поезії стають піснями, які хочеться наспівувати. Окремі слова стають афоризмами, які хочеться цитувати.Вірші, цикли, поеми написані авторською вправною рукою, цікаво і своєрідно.
Справжній поет не лише сам живе у своїх творах. Кожна його книга - храм душі з широко відкритими перед читачем дверима. Заходьте в цей дім - знайомтеся з поетичним авторським скарбом, вдумуйтеся, аналізуйте. Вам тут завжди раді. Це відчувається вже з перших прочитаних рядків.
Тетяна Череп- Пероганич, письменниця
У всі часи в душах людей нуртують неабиякі пристрасті, буяють потаємні фантазії, та сміливості проявити їх хоча б у творчості вистачає далеко не кожному. Наважитись на подібне може виключно непересічна людина з багатим життєвим досвідом і власним оригінальним світоглядом. Знайомлячись із творчістю Серго Сокольника, харизматичного і яскравого автора, хочеться відзначити, що він розуміється на психології людей із різних часів, тому вдало змальовує ситуації з життя як Стародавнього світу, так і сучасності, створюючи нешаблонну поезію ХХІ століття. Вдаючись до різних систем та складних прийомів віршування, зокрема використовуючи рими-переноси, перехід теми, автор книги розповідає нам історії про … нас. Прості та складні, зухвалі і витончені, іноді зі смутком, іноді з гумором. Тому вони й викликають жваве обговорення на літературних сайтах і творчих зустрічах. У дзеркалі поезії Серго Сокольника немає викривлень, його герої, як і ми, недосконалі й досконалі водночас. Переживши катарсис від уявлення та усвідомлення прочитаного, починаєш краще розуміти себе і життя з усіма його протиріччями, аналогіями та містичними несподіванками. Тож раджу і вам збагатити світ своєї уяви прочитавши книгу Серго Сокольника “Горизонт подій”.
Світлана Соболевська, письменниця
Серго Сокольник із тих авторів, повз яких неможливо пройти, не озирнувшись… а якщо озирнувся, то вже неможливо забути. Здається, що автор, народжуючи чергового вірша, неначе йде в бій, і підкорює вершини поетичної майстерності так, «немов рубіж останній». Військова тема в поезії автора займає важливе місце, і це не дивує, адже йому, як і героям його творів, довелося відчути на собі весь біль війни. Саме тому його вірші живі і пекучі, саме тому кожне слово несе в собі неймовірну силу:
Смак полину гіркий,
І не гоїть запалені рани
Ця земля, у якій
Визріватимуть чорні тюльпани…
Автору, як і кожному, хто вважає себе українцем, небайдужа доля Батьківщини «Куди твій шлях лежить, країно/ Величних предків, давніх Вір?». Патріот, інтелектуал, воїн… і це ще не всі грані цієї надзвичайної людини. У своїй філософській ліриці автор шукає відповідь на запитання «хто ми?» і «навіщо прийшли у цей світ?» - «ким постали на грані зими/ ми, оголені, мов перед Богом?».
Подібно до Омара Хайяма, автору вдається переплести мудрість та іронію, посміятися над світом і над самим собою «Хай минуле завиє. Минуле не клич/ у майбутнє, бо стане минулим воно./ Отак-о каламбурю. А винне - вино».
Поет-романтик, поет-лірик - закоханий у поезію, закоханий у життя, закоханий у таємничу жіночу красу «Ах, оголені плечі у червонім сукні!..». Інтимна лірика автора насичена еротизмом і переносить читача туди «де смарагдова ніч лоскотатиме лоно…/ І розтоплена пічка холоне… Холоне…», бо «я не хочу нікого, крім тебе…/ Не хочу нікого…/ Двох світів поєднання потреба…».
Кохання – що ж це таке? Віками поети шукають відповідь і віками шукатимуть:
Бо любов- Божий Дар,
І страждання, І втома, І кара,
Мов живильна вода
Хай для нас залишається Даром.
Любовна поезія автора, неначе «дотик ніжно-солодкої муки…» - це і сповідь коханця, і перше освідчення закоханого. Це і політ над прірвою, і неймовірна насолода. Біль за минулим, і стежка в майбутнє. Єднання тіл і єднання душ:
Поринемо без вороття
У всесвіт чуттєвості таїн,
І в шалі тантричнім злиття
Єднання зі світом пізнаєм...
Ось такий він, Серго Сокольник – поет, патріот, інтелектуал, воїн, філософ, романтик. Перегорніть сторінку і ви поринете у його Всесвіт – загадковий, містичний, шалений, сповнений таїнством Її Величності Поезії.
Таїсія Цибульська, письменниця
Книга- номінант Всеукраїнського конкурсу "Краща книга України", Держкомтелерадіо, 2018
Видавництво Друкарський двір Федорова, Київ, 240 сторінок, літературно-художнє видання, жорстка обкладинка, прекрасні оформлення та якість друку, авторські ілюстрації
Розділи
Громадянська та воєнна лірика
Філософська лірика
Притчі
Містична лірика
Любовна лірика
Еротична лірика
Маленькі поеми
Проза
Вартість примірника 150 грн.
Від себе додам- книга різнопланова і цікава.
Усім бажаючим придбати, звертатись у пошту sergiani@ukr.net
РЕЦЕНЗІЇ
Сергій Сокольник - поет з характером. Таких сьогодні мало в літературі. Не кожному під силу відстоювати власну точку зору мудрим, виваженим, талановитим Словом. Часом холодний і різкий, часом до сліз романтичний і ніжний.
Він однаково майстерно застосовує в творчості як силабо-тонічний принцип віршування, так і верлібр. Окремі поезії стають піснями, які хочеться наспівувати. Окремі слова стають афоризмами, які хочеться цитувати.Вірші, цикли, поеми написані авторською вправною рукою, цікаво і своєрідно.
Справжній поет не лише сам живе у своїх творах. Кожна його книга - храм душі з широко відкритими перед читачем дверима. Заходьте в цей дім - знайомтеся з поетичним авторським скарбом, вдумуйтеся, аналізуйте. Вам тут завжди раді. Це відчувається вже з перших прочитаних рядків.
Тетяна Череп- Пероганич, письменниця
У всі часи в душах людей нуртують неабиякі пристрасті, буяють потаємні фантазії, та сміливості проявити їх хоча б у творчості вистачає далеко не кожному. Наважитись на подібне може виключно непересічна людина з багатим життєвим досвідом і власним оригінальним світоглядом. Знайомлячись із творчістю Серго Сокольника, харизматичного і яскравого автора, хочеться відзначити, що він розуміється на психології людей із різних часів, тому вдало змальовує ситуації з життя як Стародавнього світу, так і сучасності, створюючи нешаблонну поезію ХХІ століття. Вдаючись до різних систем та складних прийомів віршування, зокрема використовуючи рими-переноси, перехід теми, автор книги розповідає нам історії про … нас. Прості та складні, зухвалі і витончені, іноді зі смутком, іноді з гумором. Тому вони й викликають жваве обговорення на літературних сайтах і творчих зустрічах. У дзеркалі поезії Серго Сокольника немає викривлень, його герої, як і ми, недосконалі й досконалі водночас. Переживши катарсис від уявлення та усвідомлення прочитаного, починаєш краще розуміти себе і життя з усіма його протиріччями, аналогіями та містичними несподіванками. Тож раджу і вам збагатити світ своєї уяви прочитавши книгу Серго Сокольника “Горизонт подій”.
Світлана Соболевська, письменниця
Серго Сокольник із тих авторів, повз яких неможливо пройти, не озирнувшись… а якщо озирнувся, то вже неможливо забути. Здається, що автор, народжуючи чергового вірша, неначе йде в бій, і підкорює вершини поетичної майстерності так, «немов рубіж останній». Військова тема в поезії автора займає важливе місце, і це не дивує, адже йому, як і героям його творів, довелося відчути на собі весь біль війни. Саме тому його вірші живі і пекучі, саме тому кожне слово несе в собі неймовірну силу:
Смак полину гіркий,
І не гоїть запалені рани
Ця земля, у якій
Визріватимуть чорні тюльпани…
Автору, як і кожному, хто вважає себе українцем, небайдужа доля Батьківщини «Куди твій шлях лежить, країно/ Величних предків, давніх Вір?». Патріот, інтелектуал, воїн… і це ще не всі грані цієї надзвичайної людини. У своїй філософській ліриці автор шукає відповідь на запитання «хто ми?» і «навіщо прийшли у цей світ?» - «ким постали на грані зими/ ми, оголені, мов перед Богом?».
Подібно до Омара Хайяма, автору вдається переплести мудрість та іронію, посміятися над світом і над самим собою «Хай минуле завиє. Минуле не клич/ у майбутнє, бо стане минулим воно./ Отак-о каламбурю. А винне - вино».
Поет-романтик, поет-лірик - закоханий у поезію, закоханий у життя, закоханий у таємничу жіночу красу «Ах, оголені плечі у червонім сукні!..». Інтимна лірика автора насичена еротизмом і переносить читача туди «де смарагдова ніч лоскотатиме лоно…/ І розтоплена пічка холоне… Холоне…», бо «я не хочу нікого, крім тебе…/ Не хочу нікого…/ Двох світів поєднання потреба…».
Кохання – що ж це таке? Віками поети шукають відповідь і віками шукатимуть:
Бо любов- Божий Дар,
І страждання, І втома, І кара,
Мов живильна вода
Хай для нас залишається Даром.
Любовна поезія автора, неначе «дотик ніжно-солодкої муки…» - це і сповідь коханця, і перше освідчення закоханого. Це і політ над прірвою, і неймовірна насолода. Біль за минулим, і стежка в майбутнє. Єднання тіл і єднання душ:
Поринемо без вороття
У всесвіт чуттєвості таїн,
І в шалі тантричнім злиття
Єднання зі світом пізнаєм...
Ось такий він, Серго Сокольник – поет, патріот, інтелектуал, воїн, філософ, романтик. Перегорніть сторінку і ви поринете у його Всесвіт – загадковий, містичний, шалений, сповнений таїнством Її Величності Поезії.
Таїсія Цибульська, письменниця
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
