Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.26
11:02
і знову дзеркало криве,
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе
немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе
немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи
2026.05.26
09:41
Сум…
Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці.
Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: "Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!".
Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевче
2026.05.26
07:09
Усміхаючись приємно,
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...
2026.05.25
22:16
Анатолій Матвійчук
ПРАВО
У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,
ПРАВО
У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,
2026.05.25
21:46
я розкусив тебе хома
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби
2026.05.25
20:56
Під захеканий безум
Атож локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд
Атож локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд
2026.05.25
20:44
Тонкі, стрункі, немов казкові птиці,
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий
2026.05.25
19:52
А в нашім дворі та й росте собі клен.
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.
Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.
Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч
2026.05.25
11:11
Коли піду незнаними стежками
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.
Коли пізнаю я нові закони
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.
Коли пізнаю я нові закони
2026.05.25
09:22
сонцю – миті, утіхам - шеляг,
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?
де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?
де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало
2026.05.25
09:15
Оперна прима Людмила МОНАСТИРСЬКА виступає на найпрестижніших сценах: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог
2026.05.25
06:09
Свіжістю наповнюю легені
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.
2026.05.24
21:08
у травневій грозі
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам
2026.05.24
19:17
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,
2026.05.24
12:54
Люди! Ратибор вернувся! – рознеслось по Родні. -
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж
2026.05.24
12:50
Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.
Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.
Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Вовк (1973) /
Публіцистика
"При святі Миколая з думками про Різдво…"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"При святі Миколая з думками про Різдво…"
Ох, як малеча чекає це свято!..
З мандаринками, шоколадними цукерками, новорічними кульками та дощиком, що вже чекають на ялинку, м'якими іграшками, теплим одягом, святковими піснями, віршами та молитвами до Святого Миколая...
А як дорослі чекають на це свято - чекають Благословення Миколаївської доброї руки - аби при хаті всі були живі та здорові, а Вкраїна - МИРНА!
Отож, не гріх при Миколаї розпочати віншування зимово-різдвяні з співаними мотивами староукраїнських коляд, от хоча б із "Саду божественних пісень" Григорія Савича Сковороди"
"Ангели знижайтеся, ко землі зближайтеся,
Господь-Бог, сотворший ві́ки,
живе нині з челові́ки...
Станьте хором, всі собором,
веселітеся, яко з нами - Бог!
Се час ісполяється, се Син посилається,
се літа прийшла кончина,
се Бог посилає Сина.
День приходить, Діва родить,
веселітеся, яко з нами - Бог!
Ми ж тобі рожденному, Гостеві блаженному,
серця всіх нас отверзаєм,
в дом душевний призиваєм!
Піснь співаєм, восклицая,
веселящеся, яко з нами - Бог!
Цю староукраїнську колядку Львівський народний Театр "МЕТА", вкупі з моїм голосом, співав на площах рідного міста і в кожній оселі, де побував з вертепом, починаючи з 1979 року. Ця коляда звучала і в мене на ювілейному творчому вечорі 5 грудня (по Введенню) і знаменувала початок зимових календарних свят. Докладаю до цієї колядки ще тепле авторське віншування і гайда з хати, розносити "миколайчики" своїм уже дорослим похресникам!
"СВЯТИЙ МИКОЛАЙ, НА ВСЯКИЙ ЧАС ПОМАГАЙ!!!"
Рвійно і граційно, наче німфи білі,
на порозі стануть сніжні заметілі...
Новоріччя кличе - олені в упряжках
заглядають в вікна в розмаїтих стяжках.
Любий Санта Клаусе, щедрий, добрий Діду,
не шкодуй при святі ситного обіду,
молока парного Духу домовому,
радості премного - бідному й малому.
Веселися, Роде! - Рождеству вклонися...
Веселися, Мати! Хато, веселися!..
Хай горить-не гасне свічечка офірна:
буде Бог - при хаті, а Вкраїна - МИРНА!
З мандаринками, шоколадними цукерками, новорічними кульками та дощиком, що вже чекають на ялинку, м'якими іграшками, теплим одягом, святковими піснями, віршами та молитвами до Святого Миколая...
А як дорослі чекають на це свято - чекають Благословення Миколаївської доброї руки - аби при хаті всі були живі та здорові, а Вкраїна - МИРНА!
Отож, не гріх при Миколаї розпочати віншування зимово-різдвяні з співаними мотивами староукраїнських коляд, от хоча б із "Саду божественних пісень" Григорія Савича Сковороди"
"Ангели знижайтеся, ко землі зближайтеся,
Господь-Бог, сотворший ві́ки,
живе нині з челові́ки...
Станьте хором, всі собором,
веселітеся, яко з нами - Бог!
Се час ісполяється, се Син посилається,
се літа прийшла кончина,
се Бог посилає Сина.
День приходить, Діва родить,
веселітеся, яко з нами - Бог!
Ми ж тобі рожденному, Гостеві блаженному,
серця всіх нас отверзаєм,
в дом душевний призиваєм!
Піснь співаєм, восклицая,
веселящеся, яко з нами - Бог!
Цю староукраїнську колядку Львівський народний Театр "МЕТА", вкупі з моїм голосом, співав на площах рідного міста і в кожній оселі, де побував з вертепом, починаючи з 1979 року. Ця коляда звучала і в мене на ювілейному творчому вечорі 5 грудня (по Введенню) і знаменувала початок зимових календарних свят. Докладаю до цієї колядки ще тепле авторське віншування і гайда з хати, розносити "миколайчики" своїм уже дорослим похресникам!
"СВЯТИЙ МИКОЛАЙ, НА ВСЯКИЙ ЧАС ПОМАГАЙ!!!"
Рвійно і граційно, наче німфи білі,
на порозі стануть сніжні заметілі...
Новоріччя кличе - олені в упряжках
заглядають в вікна в розмаїтих стяжках.
Любий Санта Клаусе, щедрий, добрий Діду,
не шкодуй при святі ситного обіду,
молока парного Духу домовому,
радості премного - бідному й малому.
Веселися, Роде! - Рождеству вклонися...
Веселися, Мати! Хато, веселися!..
Хай горить-не гасне свічечка офірна:
буде Бог - при хаті, а Вкраїна - МИРНА!
19 грудня, при святі Миколая 2018 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
