ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.03.31
22:00
Всадови себе в клітку
Випни душу і з’їж
Самотині об’їдки
Підмете хтось на вірш…
І цей хтось ближній родич
Ворог лютий свобод…
Де капкан, там і здобич -
Один день - епізод…
Випни душу і з’їж
Самотині об’їдки
Підмете хтось на вірш…
І цей хтось ближній родич
Ворог лютий свобод…
Де капкан, там і здобич -
Один день - епізод…
2020.03.31
21:14
Це було, говорять люди, у часи далекі,
Коли в світі панували римляни і греки.
Тоді, кажуть, їхні боги іще мали силу
Та, бувало, навіть, часом по землі ходили.
І простому, кажуть, люду траплялись на очі.
Про один такий випадок розповісти хочу.
Забажа
Коли в світі панували римляни і греки.
Тоді, кажуть, їхні боги іще мали силу
Та, бувало, навіть, часом по землі ходили.
І простому, кажуть, люду траплялись на очі.
Про один такий випадок розповісти хочу.
Забажа
2020.03.31
19:58
Фантасмагорія
Любовне нездоров’я
розірвало мозок,
Страждання –
хвороблива насолода,
Муки –
Любовне нездоров’я
розірвало мозок,
Страждання –
хвороблива насолода,
Муки –
2020.03.31
19:34
Хоч серце жваво стукотить
Без стомлення ознаки, –
Ані турбот, ні суєти,
Ні задумів ніяких.
Вже десять днів мине ось-ось,
Як стало трохи жаско, –
Радію, вгледівши когось
Загнузданого в маску.
Без стомлення ознаки, –
Ані турбот, ні суєти,
Ні задумів ніяких.
Вже десять днів мине ось-ось,
Як стало трохи жаско, –
Радію, вгледівши когось
Загнузданого в маску.
2020.03.31
16:02
Перша брунька, перша цьомка –
То весна.
Плеще, плеще у долоньки, чарівна.
І сокоче, і цвіркоче горобцем:
«Хочу, хочу, хочу, хочу бруньок ще».
Друга брунька, друга цьомка –
То весна,
То весна.
Плеще, плеще у долоньки, чарівна.
І сокоче, і цвіркоче горобцем:
«Хочу, хочу, хочу, хочу бруньок ще».
Друга брунька, друга цьомка –
То весна,
2020.03.31
13:56
Ламаний гріш вам, філософи
вічного життя після смерті...
Ламаний гріш вам за ваші зморшки.
А я обираю плоть, що страждає
в ім’я нігтя пальця мойого,
що такий звичний мені й симпатичний.
вічного життя після смерті...
Ламаний гріш вам за ваші зморшки.
А я обираю плоть, що страждає
в ім’я нігтя пальця мойого,
що такий звичний мені й симпатичний.
2020.03.31
09:16
Хочеш правди? Добре, розкажу
Скільки вона коштує сьогодні.
Запрягає ліліпут олжу,
Їде в рай (на цирк уже негодний).
Голова в короні! Тру-ля-ля!
У руці скіпетрик з маракуйї.
Фокус-покус ловкий! Тіко глянь!
Скільки вона коштує сьогодні.
Запрягає ліліпут олжу,
Їде в рай (на цирк уже негодний).
Голова в короні! Тру-ля-ля!
У руці скіпетрик з маракуйї.
Фокус-покус ловкий! Тіко глянь!
2020.03.31
09:09
Стовпи стогнали, вкопані в степи,
прострумлено, заглиблено в роботу.
А дні стояли, мов старі снопи,
мов скитські баби, мов свічки без ґноту!
Спливла війна в криваву круговерть,
і тиші так нечувано препало
на ті лани, які скосила смерть,
прострумлено, заглиблено в роботу.
А дні стояли, мов старі снопи,
мов скитські баби, мов свічки без ґноту!
Спливла війна в криваву круговерть,
і тиші так нечувано препало
на ті лани, які скосила смерть,
2020.03.31
07:48
Йшов 666 день карантину. Закінчився останній сухарик із трьох міхів, заздалегідь засушених. Закінчилась остання чайна ложечка цукру із трьох міхів, заздалегідь куплених. Закінчився останній ковток горілчаної продукції із трьох десятилітрових бутлів, зазда
2020.03.31
07:46
А цім, що вірус, що чума
Не візьме їх і срібна куля.
У кого Совісті нема,
Тому й земля ув очі муля.
Ось-ось у шурхоті купюр
Здійсниться мрія депутата…
Народ посадять до баюр
І скажуть: «Ми не винуваті!»
Не візьме їх і срібна куля.
У кого Совісті нема,
Тому й земля ув очі муля.
Ось-ось у шурхоті купюр
Здійсниться мрія депутата…
Народ посадять до баюр
І скажуть: «Ми не винуваті!»
2020.03.31
01:55
Вже свіжа зелень всіяла кущі,
І цвіт укрив усміхнені дерева.
Весна іде – квітуча королева
І променями лагідно блищить.
І мліючи від пестощів любові,
Вилискують на сонці в яснині,
Об щоки труться котики вербові,
І цвіт укрив усміхнені дерева.
Весна іде – квітуча королева
І променями лагідно блищить.
І мліючи від пестощів любові,
Вилискують на сонці в яснині,
Об щоки труться котики вербові,
2020.03.31
01:02
Задзеркалля
Задзеркалля,
Страшніше
за пекельне провалля -
Нескінченні
терпіння його та
чекання,
Задзеркалля,
Страшніше
за пекельне провалля -
Нескінченні
терпіння його та
чекання,
2020.03.31
00:12
Флануючи в гетто,
Де гицлі звично справляють роботу
В присутності мешканців,
А мешканці, вже безробітні,
Рятуються від пандемії
Настійкою глоду й пивом,
Яка вже різниця їм, справді.
Зустрів перехожого,
Де гицлі звично справляють роботу
В присутності мешканців,
А мешканці, вже безробітні,
Рятуються від пандемії
Настійкою глоду й пивом,
Яка вже різниця їм, справді.
Зустрів перехожого,
2020.03.30
20:04
Природа вмиває нечисте обличчя,
Відкашлює з бронхів, виймає з кишень.
Смирення скінчилося, впала у відчай,
Та врешті із миші зробила мішень.
Терпіла допоки не влізли у вуха,
Не вигризли нір, не нагадили в них,
Творіння від смороду мучить задуха,
Відкашлює з бронхів, виймає з кишень.
Смирення скінчилося, впала у відчай,
Та врешті із миші зробила мішень.
Терпіла допоки не влізли у вуха,
Не вигризли нір, не нагадили в них,
Творіння від смороду мучить задуха,
2020.03.30
19:33
Що воно за квітка синьоока
На стеблі високому росте?
Я спинивсь від неї за два кроки,
Озирнувся на чотири боки,
А спитати ні в кого, проте.
Тож зламав собі цупку стеблину
З квітками та і подавсь в село.
Думаю: когось-таки зустріну
На стеблі високому росте?
Я спинивсь від неї за два кроки,
Озирнувся на чотири боки,
А спитати ні в кого, проте.
Тож зламав собі цупку стеблину
З квітками та і подавсь в село.
Думаю: когось-таки зустріну
2020.03.30
18:03
Ти квітка сонячна гілеї,
чарівна усмішка твоя.
Шалена, дика орхідея,
рожева лілія моя!
Тендітно-мила, ніби пташка,
зелена повінь, неба синь…
Волошка, польова ромашка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чарівна усмішка твоя.
Шалена, дика орхідея,
рожева лілія моя!
Тендітно-мила, ніби пташка,
зелена повінь, неба синь…
Волошка, польова ромашка,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2020.03.22
2020.03.15
2020.03.12
2020.01.31
2020.01.20
2020.01.19
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Проза
Думки в часі
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Думки в часі
Зибкім і загадковим стає світ з приходом туману.
Підкравшись тихенько, як мисливець до своєї здобичі, туман невидимкою довго відстежує її, щоб не злякати страхом.
Село неначе моментально провалилася в середньовіччі і до невпізнання розпливається в реальності стираючи всі межі між світами. Тут то і вилазить якась чортівня, то рипнуть мостина на ганку, то кішка заб'ється в кут з дикими очима, навіть балакучі гуси притихли за сараєм. І собака сховавшись в будці не вказує носа назовні, в саду яблука падають самі по собі мелодійно отстуківая ритм - що не потрапляють від переляку зуб на зуб ...
Час біжить ... то затихає, вбираючи в себе запахи життя.
Ближче до дороги чути передзвін з бубонцями, трійка, звідки їй тут узятися?
І тоненькою цівкою по хребту ближче до серця вповзає страх, як холодна змія, немов бажає погрітися в гарячих променях сонця, під лопатки ... туди де ростуть крила. Скоро світанок.
Вранці туман розсіюється.
І зоря зігріває першими теплими променями землю знімаючи туманну пелену з очей і душі.
Згорнувшись на грудях калачиком засне зігрівшись і розімлівши від тепла змійка.
Ангел Дня розправивши крила і стряхнувши таємничу тяжкість ночі, полетить прикрашати Світ кольоровий аквареллю.
Підкравшись тихенько, як мисливець до своєї здобичі, туман невидимкою довго відстежує її, щоб не злякати страхом.
Село неначе моментально провалилася в середньовіччі і до невпізнання розпливається в реальності стираючи всі межі між світами. Тут то і вилазить якась чортівня, то рипнуть мостина на ганку, то кішка заб'ється в кут з дикими очима, навіть балакучі гуси притихли за сараєм. І собака сховавшись в будці не вказує носа назовні, в саду яблука падають самі по собі мелодійно отстуківая ритм - що не потрапляють від переляку зуб на зуб ...
Час біжить ... то затихає, вбираючи в себе запахи життя.
Ближче до дороги чути передзвін з бубонцями, трійка, звідки їй тут узятися?
І тоненькою цівкою по хребту ближче до серця вповзає страх, як холодна змія, немов бажає погрітися в гарячих променях сонця, під лопатки ... туди де ростуть крила. Скоро світанок.
Вранці туман розсіюється.
І зоря зігріває першими теплими променями землю знімаючи туманну пелену з очей і душі.
Згорнувшись на грудях калачиком засне зігрівшись і розімлівши від тепла змійка.
Ангел Дня розправивши крила і стряхнувши таємничу тяжкість ночі, полетить прикрашати Світ кольоровий аквареллю.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0913 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0913 seconds