
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.19
02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
2025.07.18
22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
2025.07.18
21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
2025.07.18
17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
2025.07.18
16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
2025.07.18
13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2025.07.18
10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
2025.07.18
05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
2025.07.17
22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
2025.07.17
21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
2025.07.17
20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
2025.07.17
18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
2025.07.17
11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
2025.07.17
06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
2025.07.16
23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
2025.07.16
23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Лиса гора
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Лиса гора
Дзвінок по смартфону відволік мою увагу від написання чергового опусу про кохання. Шукав риму до слова «циці». А це потребує особливої концентрації уваги. Уява мусить виразно виопуклити ті бездоганні витвори мистецтва, якими обдарувала жінок щедра природа, і знайти найвлучніший епітет для цієї неземної краси.
- Альо,- роздратовано кажу у слухавку, - я слухаю.
- Привіт, це я,- забурчало у відповідь. – Пусти до хати, я вже на порозі,- захлипав непрошений гість.
Не люблю я такого – без попередження лізти в мою барлогу. Нічна відьма порозкидала мої шкарпетки по всій квартирі, ліжко неприбране і тхне молодою мавкою яка із запізненням побігла на роботу, на кухні гора немитого посуду, а на столі покотьолом жіночі причандали для шпаклювання ликів.
Анциболот винувато топтався на порозі, його ліве око заплило, вухо було прокушене, а п’ятак розпух до розмірів голови. Обламані ріжки гаспидяка тримав у руці та гірко плакав. Моє невдоволення як корова язиком злизала: ще б пак – найліпшого друга жорстоко відлупцювали і він прийшов зализувати вави до єдиної близької в усьому світі людини.
Я допоміг йому роздягнутися, одніс на руках до ліжка, витер заюшеного зеленою кров'ю писка і поклав на його лоба капустяний лист, одірваний з качанистої, яку надумав зварити і увечері приготувати голубці.
Гаспид непорушно лежав і тихо стогнав. Хутенько пішов на кухню, віднайшов бодягу, взяк кухлика з водою і повернувся до кумпана. Акуратно втираючи розм'яклу кашку у посинілі та напухлі місця намагався аби пекуча суміш не потрапила в очі. Хоча приятель і чорт, регенерує дуже швидко, але болить йому так само як і нам – грішникам окаянним.
Далі пішла в хід важка органічна природна хімія: мандрагора та пурпурний окопник, у поєднанні з порошком гриба Amanita regalis та чудодійної рослини Hyoscyamus безвідмовно діють на покращення стану лукавих, гаргар, лісниць та русалок. Ще один інгредієнт, який я додав у декокт, дає побічні ефекти. Пацієнта необхідно міцно пеленати і обв’язувати мозуззям, особливо якщо у кімнаті знаходяться молоді дівчата. В цілях безпеки називати його не буду, оскільки діток нині цікавлять креативні способи знущання над своїми однолітками. Вони випадково можуть прочитати вищезазначений рецепт, приготувати узвар і підлити в каву вчительці української мови наприклад.
Нечистий чхав, крутив рилом, одбрикувався, з вух почав валувати сизуватий димок, а я насильно заливав у його пельку те страхіття.
Згодом гевала почало трусити, тілом пробігла судома, він у знетямі тричі поспіль пробурмотів отченаш і провалився в глибокий наркотичний сон.
А я до ранку встиг дострочити еротичний вінок сонетів і навіть почистити зуби.
- То шо сталося? – запитав у гаспида, коли той прочуняв.
- Заскочив учора на Лису гору землі замовленої трохи набрати. Найкраще її копати в північній частині гори, там де колись були шибениці для виконання вироків над державними злочинцями. Після виконання вироку кат закопував тіла неподалік шибениць. Нині, ще можна спостерігати вириті могили. Сам знаєш. А праворуч давнє капище Дажбоже, простим смертним невидиме. Землиця там аж дрижить від нечистої сили, сам знаєш. Прибрьохав - а там циганський табір! Місце, де земелька чаклунська - зайняте. Прямо на святому місці намет бродячого ромала із сімейством!
Що робити? Як достукатися до цієї ватаги? То я з кущів і почав співати гімн циганський:
Джелем, джелем, лунгонэ дромэнса,
Маладилэм бахталэ ромэнса,
Джелем, джелем, лунгонэ дромэнса,
Маладилэм бахталэ ромэнса.
Ай, ромалэ, ай, чавалэ!
Ай, ромалэ, ай, чавалэ!
Вискочили з наметів потерчата і як заверещать: « Бенг рогЕнса! Бенг рогенса! Чорт з Рогами!»
Не згледівся, а наді мною дідок із сокирою завис. Поглянув на мене сивий ромал, посміхнувся і весело сказав: «Джюкел джюклес на хала – пес собаку не вкусить!» і запросив у гості.
Гарно ми погомоніли, довідався на яких цвинтарях краще збирати їжу на могилах на Пасху, та на «гробки», до кого можна звозити поцуплені речі, де є безхозні поля з коноплями. Обіцяв зводити на луг за Бортницькою станцією аерації. От там житуха! Тільки йти треба гуртом, бо місцеві наркомани можуть і шилом проштрикнути .
Ну, а я подарував йому свою вишиванку, яку ношу ось уже четвертий рік. Сам знаєш – зараз це найнеобхідніша річ для маскування. І хай у тебе пейси аж до землі повідростали, хай чалмою розміром із виварку обмотано голову, але коли вдягнеш вишиванку – ти свій. Патріот, одним словом.
Чавале вислухав моє прохання і наказав діткам пересунути намета. І щойно я почав ратицями довбати землю, як налетіла зграя місцевих визволителів з організації С14 з палицями та в балаклавах.
Ой, дарма я зняв вишиванку! Били мене так, як чорти б’ють грішників у пеклі. А у фіналі хтось із розмаху вгатив у мій огузок чоботом і я покотився схилом аж до Дніпра.
В метро мене не пустили, думали якийсь бомж. Довелося пішки йти манівцями до твоєї садиби.
- А нащо земля знадобилася?
- Подарунок тобі хотів зробити.
- Який саме,- зацікавив мене чортяка.
- Якщо цю земельку на Івана Купайла рівно о другій ночі втирати в десна, то виростуть нові зуби. Примовляння дізнався у приятельки, тієї що виє ночами над Довбичкою. А ти співак, тобі на люди беззубим показуватися не можна.
Що на це сказати? Розчулив він мене, я навіть сльозу пустив. Кажу:
- Друже, я й беззубий тебе любитиму.
Обережно притулив побиту голову чортяки до своїх грудей і кріпко поцілував у ще припухле рило. І подумав: якими б не були істоти ззовні, але їхня справжня сутність ховається у їхніх душах. А душа мого товариша сяє і вночі, і вдень.
16.01.2019р.
- Альо,- роздратовано кажу у слухавку, - я слухаю.
- Привіт, це я,- забурчало у відповідь. – Пусти до хати, я вже на порозі,- захлипав непрошений гість.
Не люблю я такого – без попередження лізти в мою барлогу. Нічна відьма порозкидала мої шкарпетки по всій квартирі, ліжко неприбране і тхне молодою мавкою яка із запізненням побігла на роботу, на кухні гора немитого посуду, а на столі покотьолом жіночі причандали для шпаклювання ликів.
Анциболот винувато топтався на порозі, його ліве око заплило, вухо було прокушене, а п’ятак розпух до розмірів голови. Обламані ріжки гаспидяка тримав у руці та гірко плакав. Моє невдоволення як корова язиком злизала: ще б пак – найліпшого друга жорстоко відлупцювали і він прийшов зализувати вави до єдиної близької в усьому світі людини.
Я допоміг йому роздягнутися, одніс на руках до ліжка, витер заюшеного зеленою кров'ю писка і поклав на його лоба капустяний лист, одірваний з качанистої, яку надумав зварити і увечері приготувати голубці.
Гаспид непорушно лежав і тихо стогнав. Хутенько пішов на кухню, віднайшов бодягу, взяк кухлика з водою і повернувся до кумпана. Акуратно втираючи розм'яклу кашку у посинілі та напухлі місця намагався аби пекуча суміш не потрапила в очі. Хоча приятель і чорт, регенерує дуже швидко, але болить йому так само як і нам – грішникам окаянним.
Далі пішла в хід важка органічна природна хімія: мандрагора та пурпурний окопник, у поєднанні з порошком гриба Amanita regalis та чудодійної рослини Hyoscyamus безвідмовно діють на покращення стану лукавих, гаргар, лісниць та русалок. Ще один інгредієнт, який я додав у декокт, дає побічні ефекти. Пацієнта необхідно міцно пеленати і обв’язувати мозуззям, особливо якщо у кімнаті знаходяться молоді дівчата. В цілях безпеки називати його не буду, оскільки діток нині цікавлять креативні способи знущання над своїми однолітками. Вони випадково можуть прочитати вищезазначений рецепт, приготувати узвар і підлити в каву вчительці української мови наприклад.
Нечистий чхав, крутив рилом, одбрикувався, з вух почав валувати сизуватий димок, а я насильно заливав у його пельку те страхіття.
Згодом гевала почало трусити, тілом пробігла судома, він у знетямі тричі поспіль пробурмотів отченаш і провалився в глибокий наркотичний сон.
А я до ранку встиг дострочити еротичний вінок сонетів і навіть почистити зуби.
- То шо сталося? – запитав у гаспида, коли той прочуняв.
- Заскочив учора на Лису гору землі замовленої трохи набрати. Найкраще її копати в північній частині гори, там де колись були шибениці для виконання вироків над державними злочинцями. Після виконання вироку кат закопував тіла неподалік шибениць. Нині, ще можна спостерігати вириті могили. Сам знаєш. А праворуч давнє капище Дажбоже, простим смертним невидиме. Землиця там аж дрижить від нечистої сили, сам знаєш. Прибрьохав - а там циганський табір! Місце, де земелька чаклунська - зайняте. Прямо на святому місці намет бродячого ромала із сімейством!
Що робити? Як достукатися до цієї ватаги? То я з кущів і почав співати гімн циганський:
Джелем, джелем, лунгонэ дромэнса,
Маладилэм бахталэ ромэнса,
Джелем, джелем, лунгонэ дромэнса,
Маладилэм бахталэ ромэнса.
Ай, ромалэ, ай, чавалэ!
Ай, ромалэ, ай, чавалэ!
Вискочили з наметів потерчата і як заверещать: « Бенг рогЕнса! Бенг рогенса! Чорт з Рогами!»
Не згледівся, а наді мною дідок із сокирою завис. Поглянув на мене сивий ромал, посміхнувся і весело сказав: «Джюкел джюклес на хала – пес собаку не вкусить!» і запросив у гості.
Гарно ми погомоніли, довідався на яких цвинтарях краще збирати їжу на могилах на Пасху, та на «гробки», до кого можна звозити поцуплені речі, де є безхозні поля з коноплями. Обіцяв зводити на луг за Бортницькою станцією аерації. От там житуха! Тільки йти треба гуртом, бо місцеві наркомани можуть і шилом проштрикнути .
Ну, а я подарував йому свою вишиванку, яку ношу ось уже четвертий рік. Сам знаєш – зараз це найнеобхідніша річ для маскування. І хай у тебе пейси аж до землі повідростали, хай чалмою розміром із виварку обмотано голову, але коли вдягнеш вишиванку – ти свій. Патріот, одним словом.
Чавале вислухав моє прохання і наказав діткам пересунути намета. І щойно я почав ратицями довбати землю, як налетіла зграя місцевих визволителів з організації С14 з палицями та в балаклавах.
Ой, дарма я зняв вишиванку! Били мене так, як чорти б’ють грішників у пеклі. А у фіналі хтось із розмаху вгатив у мій огузок чоботом і я покотився схилом аж до Дніпра.
В метро мене не пустили, думали якийсь бомж. Довелося пішки йти манівцями до твоєї садиби.
- А нащо земля знадобилася?
- Подарунок тобі хотів зробити.
- Який саме,- зацікавив мене чортяка.
- Якщо цю земельку на Івана Купайла рівно о другій ночі втирати в десна, то виростуть нові зуби. Примовляння дізнався у приятельки, тієї що виє ночами над Довбичкою. А ти співак, тобі на люди беззубим показуватися не можна.
Що на це сказати? Розчулив він мене, я навіть сльозу пустив. Кажу:
- Друже, я й беззубий тебе любитиму.
Обережно притулив побиту голову чортяки до своїх грудей і кріпко поцілував у ще припухле рило. І подумав: якими б не були істоти ззовні, але їхня справжня сутність ховається у їхніх душах. А душа мого товариша сяє і вночі, і вдень.
16.01.2019р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію