ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Багрянцева
2020.10.30 22:48
Це всього лише крапля дощу, а ти думав, що злива.
Липне листя вологе до щік, до нічного вікна.
І наступна зупинка вагону така особлива:
Там чекає вона…

Це безгучний гудок сповіщає про тишу перону.
Не важливо, що станеться потім, як буде зима.
Ха

Борис Костиря
2020.10.30 21:22
Я шукаю інформацію в Інтернеті,
Ніби в морі, сповненому піску.
Таке море нагадує безмежну пустелю,
У якій неможливо нічого впіймати.
Голос волаючого у такій пустелі
Може бути страхітливим,
Але нечутним.
Навіщо закидати невід

Олександр Сушко
2020.10.30 21:11
Кошлате мудромисліє отруює творчий спадок митців. Казав про це Йвану, моєму сусідові. А той пише і пише, пише і пише. Спочатку про кохання, а потім копнув глибше: узявся за пейзажну лірику. А цьогоріч оглушив недопереляканих читачів роздумами про вічне:

Сергій Губерначук
2020.10.30 15:05
– Скажіть,
чому ви не приєднуєтесь до компанії?
чому ви тікаєте з балу на свій корабель?
Ви чините, як громадянка
консервативної Анґлії, чи то Британії,
або як міністр,
у якого поцупили портфель.
Я, власне, перейняв її,

Марія Дем'янюк
2020.10.30 14:30
Крутить вітер золоті педалі
Та спокійно їде собі далі.
Лист берізки, клена та тополі -
Накатався вітерець доволі.
Вже доїхав до своєї хатини,
Зайде й буде дути зсередини,
Щоб осінньо-жовте листовиння
Закружляло у таночку нині.

Микола Дудар
2020.10.30 09:51
Присядь. Не стій. Розмова буде
Не про кіно, не про театри
За Листопадом стрітим Грудень
Якщо світогляд не розтратим…
А там, дивись, проснемось в Січні
Ти що, ти проти снігопаду?
Дивись мені… не падай ввідчай
Якщо утримаєш пораду…

Олександр Бобошко Заколотний
2020.10.30 08:44
Ти не лай мене, осене. Рацію маєш, авжеж.
Сам же бовкнув: «Люблю» – значить, мав би частіше з’являтись.
То затримався в офісі (хай мене Бог береже!),
то пішов на нараду з шановним кавказьким земляцтвом.

Так життя і мине, без якихось просвітлень і д

Тетяна Левицька
2020.10.30 08:12
Пожовкло волосся, мов листя кленове,
навколо очей ниточки променисті.
Бабуся потрапила в казку чудову,
їй так до лиця кольори падолиста.

Беретик із фетру, пальто старомодне,
в руках повідочок, коричнева сумка.
Вона пересічна, тутешня, природна,

Микола Соболь
2020.10.30 07:18
За вікном завиває зима,
мокрий сніг налипає на віти…
У квартирі сумуєш сама,
як, скажи, твоє серце зігріти?
Ліхтарі засвітилися вряд.
Через хмари не жди зорепаду…
Поміж срібного снігу лампад
потаємно рушаю до саду.

Ігор Деркач
2020.10.29 21:58
Кримінальна влада дуже пильна –
знає що, куди й кому несуть.
І уже не виглядає дивно,
що юрбою обрана дитина,
має свій конституційний суд.

Мали візи і свої, і наші...
На заваді не стояв ковід...

Оксана Логоша
2020.10.29 20:08
Перед холодом цим-безпорадна-
Я свої зачиняю крила.
Осінь вішає мокрі рядна,
Набундючує хмари-брили,
Котить, гонить мою надію
(Не відчуєш життя без болю).
Паперовим яскравим змієм
Відборю у мотуззя волю.

Євген Федчук
2020.10.29 19:29
Козача вдова Марія хутір в степу тримала,
Який король козакові надав за пролиту кров.
Вдова козача Марія три сина-сокола мала,
Схожих, як три краплини – Андрій, Микола й Петро.
Була вона жінка гарна і добра, і працьовита,
А що молода вдовою, так то н

Микола Дудар
2020.10.29 13:17
Війна за душі. Все горить
На тіло знижки
А очі… очі до гори
З моєї книжки
Замоклий трепіт солов’я
Гуляє вітер
Можливо ти, можливо я
Ну майже діти…

Борис Костиря
2020.10.29 12:36
Зледеніння в душах і в’язкий вогонь
Непомітно стане драмою сердець,
Пронесеться стрімко попелом долонь
І покличе небо на нещадний герць.

Крига покриває вигаслі думки,
А сніги сховались в далях неземних.
І впадуть незграбно згаяні роки

Тетяна Левицька
2020.10.29 10:08
Сам Бог водив його пером барвистим,
чудові перла сипались з небес до ніг
парчевою габою падолиста,
аби природою він надихатись зміг.

Й поет вкладав у кожне слово щирість,
перемежовуючи з крапками й тире.
То птахою злітав в безмежний вирій,

Дума Козак
2020.10.29 08:59
Не відпускай мене ніколи
і хай там що… Не відпускай!
Нехай метелики чи бджоли,
емоцій вибух через край…

Не відпускай мене нізащо,
горни до щирої душі
і не давай вернути в хащу…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Зозулько Зузулько
2020.10.11

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Лиса гора
Дзвінок по смартфону відволік мою увагу від написання чергового опусу про кохання. Шукав риму до слова «циці». А це потребує особливої концентрації уваги. Уява мусить виразно виопуклити ті бездоганні витвори мистецтва, якими обдарувала жінок щедра природа, і знайти найвлучніший епітет для цієї неземної краси.
- Альо,- роздратовано кажу у слухавку, - я слухаю.
- Привіт, це я,- забурчало у відповідь. – Пусти до хати, я вже на порозі,- захлипав непрошений гість.
Не люблю я такого – без попередження лізти в мою барлогу. Нічна відьма порозкидала мої шкарпетки по всій квартирі, ліжко неприбране і тхне молодою мавкою яка із запізненням побігла на роботу, на кухні гора немитого посуду, а на столі покотьолом жіночі причандали для шпаклювання ликів.
Анциболот винувато топтався на порозі, його ліве око заплило, вухо було прокушене, а п’ятак розпух до розмірів голови. Обламані ріжки гаспидяка тримав у руці та гірко плакав. Моє невдоволення як корова язиком злизала: ще б пак – найліпшого друга жорстоко відлупцювали і він прийшов зализувати вави до єдиної близької в усьому світі людини.
Я допоміг йому роздягнутися, одніс на руках до ліжка, витер заюшеного зеленою кров'ю писка і поклав на його лоба капустяний лист, одірваний з качанистої, яку надумав зварити і увечері приготувати голубці.
Гаспид непорушно лежав і тихо стогнав. Хутенько пішов на кухню, віднайшов бодягу, взяк кухлика з водою і повернувся до кумпана. Акуратно втираючи розм'яклу кашку у посинілі та напухлі місця намагався аби пекуча суміш не потрапила в очі. Хоча приятель і чорт, регенерує дуже швидко, але болить йому так само як і нам – грішникам окаянним.
Далі пішла в хід важка органічна природна хімія: мандрагора та пурпурний окопник, у поєднанні з порошком гриба Amanita regalis та чудодійної рослини Hyoscyamus безвідмовно діють на покращення стану лукавих, гаргар, лісниць та русалок. Ще один інгредієнт, який я додав у декокт, дає побічні ефекти. Пацієнта необхідно міцно пеленати і обв’язувати мозуззям, особливо якщо у кімнаті знаходяться молоді дівчата. В цілях безпеки називати його не буду, оскільки діток нині цікавлять креативні способи знущання над своїми однолітками. Вони випадково можуть прочитати вищезазначений рецепт, приготувати узвар і підлити в каву вчительці української мови наприклад.
Нечистий чхав, крутив рилом, одбрикувався, з вух почав валувати сизуватий димок, а я насильно заливав у його пельку те страхіття.
Згодом гевала почало трусити, тілом пробігла судома, він у знетямі тричі поспіль пробурмотів отченаш і провалився в глибокий наркотичний сон.
А я до ранку встиг дострочити еротичний вінок сонетів і навіть почистити зуби.
- То шо сталося? – запитав у гаспида, коли той прочуняв.
- Заскочив учора на Лису гору землі замовленої трохи набрати. Найкраще її копати в північній частині гори, там де колись були шибениці для виконання вироків над державними злочинцями. Після виконання вироку кат закопував тіла неподалік шибениць. Нині, ще можна спостерігати вириті могили. Сам знаєш. А праворуч давнє капище Дажбоже, простим смертним невидиме. Землиця там аж дрижить від нечистої сили, сам знаєш. Прибрьохав - а там циганський табір! Місце, де земелька чаклунська - зайняте. Прямо на святому місці намет бродячого ромала із сімейством!
Що робити? Як достукатися до цієї ватаги? То я з кущів і почав співати гімн циганський:
Джелем, джелем, лунгонэ дромэнса,
Маладилэм бахталэ ромэнса,
Джелем, джелем, лунгонэ дромэнса,
Маладилэм бахталэ ромэнса.
Ай, ромалэ, ай, чавалэ!
Ай, ромалэ, ай, чавалэ!
Вискочили з наметів потерчата і як заверещать: « Бенг рогЕнса! Бенг рогенса! Чорт з Рогами!»
Не згледівся, а наді мною дідок із сокирою завис. Поглянув на мене сивий ромал, посміхнувся і весело сказав: «Джюкел джюклес на хала – пес собаку не вкусить!» і запросив у гості.
Гарно ми погомоніли, довідався на яких цвинтарях краще збирати їжу на могилах на Пасху, та на «гробки», до кого можна звозити поцуплені речі, де є безхозні поля з коноплями. Обіцяв зводити на луг за Бортницькою станцією аерації. От там житуха! Тільки йти треба гуртом, бо місцеві наркомани можуть і шилом проштрикнути .
Ну, а я подарував йому свою вишиванку, яку ношу ось уже четвертий рік. Сам знаєш – зараз це найнеобхідніша річ для маскування. І хай у тебе пейси аж до землі повідростали, хай чалмою розміром із виварку обмотано голову, але коли вдягнеш вишиванку – ти свій. Патріот, одним словом.
Чавале вислухав моє прохання і наказав діткам пересунути намета. І щойно я почав ратицями довбати землю, як налетіла зграя місцевих визволителів з організації С14 з палицями та в балаклавах.
Ой, дарма я зняв вишиванку! Били мене так, як чорти б’ють грішників у пеклі. А у фіналі хтось із розмаху вгатив у мій огузок чоботом і я покотився схилом аж до Дніпра.
В метро мене не пустили, думали якийсь бомж. Довелося пішки йти манівцями до твоєї садиби.
- А нащо земля знадобилася?
- Подарунок тобі хотів зробити.
- Який саме,- зацікавив мене чортяка.
- Якщо цю земельку на Івана Купайла рівно о другій ночі втирати в десна, то виростуть нові зуби. Примовляння дізнався у приятельки, тієї що виє ночами над Довбичкою. А ти співак, тобі на люди беззубим показуватися не можна.
Що на це сказати? Розчулив він мене, я навіть сльозу пустив. Кажу:
- Друже, я й беззубий тебе любитиму.
Обережно притулив побиту голову чортяки до своїх грудей і кріпко поцілував у ще припухле рило. І подумав: якими б не були істоти ззовні, але їхня справжня сутність ховається у їхніх душах. А душа мого товариша сяє і вночі, і вдень.
16.01.2019р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-01-17 05:42:53
Переглядів сторінки твору 491
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.120 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.119 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
Автор востаннє на сайті 2020.10.09 08:55
Автор у цю хвилину відсутній