Цар Адіабени Мунбаз перейшов в юдаїзм і почав жити, а головне – чинити, як велить Всевишній.
Голодного року роздав цар частину своїх багатств, щоб нагодувати людей.
Запротестувала тоді царська родина: «Предки твої примножували спадок, а ти тринькаєш його».
Відповів на це Мунбаз: «Предки мої множили земні скарби, а я – скарби небесні. Сказано ж мудрим Соломоном: «Коли правда із землі проростає, справедливість із небес сходить». Предки мої примножували те, до чого могла дотягтись рука людини, а я накопичую те, що вона неспроможна дістати. Спрведливість і правосуддя – основа престолу Всевишнього. Предки мої накопичували те, що не приносить плодів, я ж те, що плоди приносить. Як казав пророк Ісайя, «хваліть праведника, котрий робить добро, плоди діянь своїх він скуштує». Предки мої накопичували гроші, а я накопичив скарби душ. Предки мої множили для цього світу, а я для світу майбутнього, бо сказано: « І пройде перед тобою правда твоя, слава Господня йтиме за тобою».