ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2019.07.17 08:25
З-попід холодного граніту
Вода струмує й жебонить.
Крим. Літо. Гори. І ця мить
Коли здається на край світу
Баклан тікаючи летить.

Цикади. Спека. Неможливо
Знайти ні прихистку, ні тіні.

Олена Побийголод
2019.07.17 08:16
Із Миколи Морозова

І ось ізнов вона, Росія...
Хрести та храми, як завжди.
Та помічаю знов усі я
убозтва вічного сліди.

Жандармські формені лівреї

Ніна Виноградська
2019.07.16 21:29
Село моє, найкращі тихі Піски,
І ліс, і Сейм, і золоті поля.
Ми всі з цієї виросли колиски,
Це наша рідна і свята земля.

У цих краях розквітла квітка роду,
А зернятка її - в усі краї!
Навчали цінувати нас свободу

Матвій Смірнов
2019.07.16 20:07
О, мій наглядачу, чи просто так - глядачу,
Встань тут, на цій горі, і подивись туди,
Куди дивлюся я. Чи ти так само бачиш
Ці пагорби, цю ніч, мансарди і сади,
Міщан і жебраків, священиків, юдеїв,
Героїв і катів, повій і лихварів,
Циган і чаклунів, м

Любов Бенедишин
2019.07.16 17:12
Із упертістю мольфарки,
Відігнала туги хмарку.
Мрія – в небо неозоре.
«Пощастило…» - всі говорять.

16.07.2019

2-й варіант

Сергій Губерначук
2019.07.16 14:53
Дві мушлі – два шуми…
Шум моря і Шуман…
Сум моря і Симон…
Шум моря і Шимон…

Той Шимон і Симон –
то ж батько із сином,
два шуми у моря

Олександр Сушко
2019.07.16 14:43
На столі кав'яр і ананас,
Час іти з котом на променадик.
Важко жити стало. Бо - війна,
Утішають тільки гей-паради.

Вчора прикупила міх трусів,
Пупса мила дорогим шампунем.
Бач, страждаю так як і усі,

Надія Тарасюк
2019.07.16 12:07
Майже казка. Для дорослих і дітей Жила собі колись на світі Холера (у нас іменується як Холєра, то й надалі так і будемо казати)… Отож, жила собі колись на світі Холєра. Добре жила, біди-горя не відала. Живилася, чим знала (не будемо уточнювати). Одна

Олена Побийголод
2019.07.16 10:18
Із Олексія Апухтіна

Мерехтіння в хатинці похилій
серед темних, безлюдних полів,
недороблений тин напівзгнилий
та пронизливий стогін граків;

ледве дихають стомлені коні,

Ігор Федів
2019.07.16 09:43
Хотів зізнатися, але не міг казати.
Хотів робити, а не вистачає сил.
І мрію золоту жадає упіймати,
Але помітив тільки помах її крил.
Іти бажає, загубився у тумані.
Відкрити хоче двері, а ключі забув.
І запланує жити щиро, не в омані,
Але мети своєї

Козак Дума
2019.07.16 08:26
Ми прагнули побудувати місто
свободи, благоденства і добра,
та місимо, насправді, інше тісто –
бо очі застеляє земара.

Те місто містить лише порожнечу,
у лозунгах втонувши нанівець,
за гаслами ховає ворожнечу

Ігор Деркач
2019.07.16 07:12
За волю – це неначе за «Свободу»,
але нехай живе порохобот,
аби у войовничого народу
явився на арені патріот.

Дивуюся, ну як воно ся стало,
що у мішку кота не помічали,
який війні будує телеміст.

Олександр Сушко
2019.07.15 16:22
За паяца свій голос віддав золотар із Полтави,
Нащо бевзю "Свобода"? Достатньо кумедної "ЗЕ".
Утомився байдужих будити - даремна ця справа,
Окацапленим гоям Вкраїна - не понад усе.

В церкві тризна за воїном. Куриться біль із кадила,
Огорта

Микола Дудар
2019.07.15 15:26
…зустрілись двоє в сновидінні
О дивне поле сновидінь!
Один із них, мабуть, "гудіні"
А інший, певно, його тінь…
Півсвіту збіглося на диво
Півсвіту плескло, аби
"гудіні" з тінню виліз з чтива
Як сонце вранці до води…

Сергій Губерначук
2019.07.15 14:49
А – Дух

Дух повіщає перейшовший,
що зараз Він у сфері цій;
хай шлях до Тебе якнайдовший –
Його перо в руці моїй.


Світлана Майя Залізняк
2019.07.15 14:44
Ні, не дзвонила тобі, не писала.
Просто зустріла в диму на пероні.
Спогади-файли тасуємо... мало...
Ти оженивсь на кирпатенькій Проні.

Маєте дачу-фазенду, на хутір
кличеш мене - там вільготно між проса.
Нащо пригода? Ураз не збагнути...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Віктор Сурженко
2019.06.19

Юлія Савіцька
2019.04.01

Надія Тарасюк
2019.02.03

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29

Вікторія Їхова
2019.01.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Зрада
Люди шукають проблем на свою шиюу, а потім жаліються - чого так погано живеться. Ні, щоб сидіти тихо, ходити уранці на роботу, приносити зарплату дружині, вкладати час і кошти у власну сім’ю, дбати про дітей – це якось відходить на задній план, коли з’являється захоплення, яке руйнує усталене життя.
Пішов у гості до відомої поетеси, поділитися враженнями про її нову книжку, послухати у живому виконанні її твори, самому трохи свого почитати. Нечасто випадали такі посиденьки, оскільки життя диктувало свої правила, на першому плані були турботи матеріального характеру - добування хлібу насущного. А отакі вечірки, це, скорше – відпочинок для розуму.
Парубок я вже підстаркуватий, лисий і з невеличким імпозантним черевцем, часи солодкого бонвіанства канули в Лету. Єдиною моєю справжньою утіхою в житті вже давно стала любляча дружина. Окрім спокійного та покладистого характеру вона ще й красуня неабияка. Проти неї сухоребрі анорексички з обкладинок рекламних проспектів – болотяні жабки. Три американських модельних агентства пропонували їй стати обличчям кількох журналів, останнього разу називали суму гонорару з п’ятьма нуликами. Як правило, жінки на такі умови погоджуються з охоткою. А моя дружина відмовилася. Питав її: « Чого це? У нас таких грошей нікому не платять». Середня платня для моделей в Україні – 30-40 тисяч гривень на місяць. В Америці також не розкидуються грошима, моделі там в основному мають п’ятизначні борги перед власними агенствами. Про це не кажуть уголос аби не розполохати молодих пташечок, яких активно експлуатують власні фірми. А чому так? Поясню.
Модель приїздить, наприклад, з Мериленда до Сан-Франциско, агентство виплачуює гроші за літак, за роботу фотографам, за найм квартири. Але все це робиться в борг. Тобто ці кошти позичають моделі, а в подальшому вилучать з її гонорарів. Гарантії, що вкладені фінанси повернуться немає, тому з часом накопичуються борги. З п’ятьма нулями після знаку.
Є й приховані гешефти, але про це ніхто і ніде не скаже уголос. Є жорстка конкуренція. Переважна більшість моделей працює по 15-16 годин аби засвітитися у брендовому журналі за 150 доларів за добу, в той час, як моделі з кадрового агентства отримують 1,5 тисяч доларів за восьмигодинний робочий день.
Є й хитруни неабиякі: запрошують, наприклад, двох дівчаток, а платять тільки одній. Або в кінці робочого дня вручать портфоліо чи подарункову карту бренда, яку можна засунути самі знаєте куди.
Хоча є й супер-бупер діви з прибутками в десятки мільйонів доларів на рік. Але таких негусто. Серед найбільш відомих, тих що на слуху та на виду - Жізель Бюдхен, Адріана Ліма, Кендалл Дженер, Джига Хадід, Кара Деленвіль, Карла Кросс, Кендіс Свейнпол, Лю Вень. Ці красуні розкручені, працюють як воляки на власний бренд та на компанію, і до того часу, як вони без сил будуть падати на подіумі, матимуть непоганий капітал. Та що там – уже мають.
Отакі пироги, панове. А дружина відмовилася, хоча знала напевне, що буде заробляти непогано.
На моє питання відповіла:
«Поїду працювати – втрачу сім’ю. Воно того не варте».
І що вона втратила? Та нічого! Хай грошей негусто, але бачити довкола себе люблячого чоловіка та веселих дітей куди більш приємніше, аніж жадібних спекулянтів та фінансових ґвалтівників. Колись і ви зрозумієте, що всіх грошей не заробиш, а кохання – найцінніший скарб у житті. Гонитва за готівкою руйнує сім’ї, робить непотрібним узагалі цей суспільний інститут. Якщо начистоту, то майже кожен заробітчанин зраджує своїм половинам за кордоном. Як правило, такі сім’ї розпадаються, спільного господарства не ведеться, діти, виховані бабами на Україні, втрачають зв’язок із батьками, ростуть як перекотиполе. Особливо, коли за кордоном тиняються обоє батьків. Але ми з’їхали з теми, тому вертаємося на стежку цієї розвеселої оповіді.
До квартири моєї подруги прийшла невідома молода дівчина, як потім виявилося – фейсбучна подруга. Привіталася, потиснула руку кожному з присутніх і всілася поруч зі мною на дивані. І тут у мені як біс прокинувся. Аж здивувався: як могло в такому віці зберегтися молодече, гаряче сексуальне почуття. Скоро хребет згинатися перестане, недобачаю, інколи у транспорті засинаю, так ні – хочеться меду, того що сперЕду. Тьху, дожився!
І так мені соромно стало, що потяг до цієї заворожуючої красуні миттю зник.
Коли хазяйка донесхочу нагодувала нас своєю лірикою сусідка по дивану вигукнула:
- Я хочу почитати! Можна?
- Звичайно!
Ви бачили по телику, як кобра хитається перед факіром, коли той дує в свою дудку? Отака халепа сталася і зі мною. Глибоке контральто доводило до млосних дрижаків, мигдалевидні очі з поволокою постійно зупинялися на мені, завихрюючи і без того неспокійні мислі. Ну, а коли вона поклала свою руку мені на плече, дочитуючи оду про кохання, ледь не зомлів. Серце стукотіло швидше, аніж швейна машинка «Зінгер», я забув де знаходжуся і що тут роблю. А вона закінчила читати, зробила чемний поклон нечисленій публіці, знову всілалася поруч зі мною і з усмішкою запитала:
- Вам сподобалося?
Я німотно кивнув і, аби приховати своє хвилювання, підняв її милу ручку та поцілував кінчики пальців. Трохи затримався аби перевести подих, а потім приклався знову.
- О! Та ви кавалер! – відповіла жінка. – Мене зовуть Наталка, будемо знайомі.
- Вельми приємно. А мене Сашко.
Після нудотної вечері ми вийшли на лоджію подихати свіжим повітрям. Але замість полегшення відчував як мене душить обома руками необхідність сказати цій жінці щось приємне, обнадійливе. І, якщо чесно, щось вельми непристойне. Але украй бажане.
Ми щось лопотіли одне одному про літературу, нові імена, знакові постаті, плани на майбутнє, але я розумів, що це тільки прелюдія до чогось куди більш грандіознішого, аніж оця розлога ритуальна бесіда ні про що. Не помилився.
Вона поцілувала мене першою. Говорила, говорила, а потім піднялася на носки пантофель і зронила легенький поцілунок. Я отетерів. А вона взяла мою голову обома рукамии, пильно глянкула в очі, а потім уже як повновладна хазяйка припала до моїх вуст жагучим поцілунком.
Вечірку ми покинули хвилин через п’ятнадцять, вірші нас не цікавили. Хутко дібралися на її дачу на Осокорках, яка дісталася їй у спадок від померлого батька. Гарно там було, тепло, затишно, до Дніпра метрів сто, не більше. Було чути як плюскотять хвилі об піщаний берег, після того як річкою промайнув чийсь дорогий японський катер.
Запаморочення пройшло десь аж під ранок. Благо, що і моя дружина була на дачі, правда в зовсім іншій стороні. Тож пропущені від неї дзвоники та десяток дзвоників від сина можна потім списати на глибокий сон. А от списати почуття, які відчував до жінки з якою провів цю ніч, було неможливо.
Я пропав. В буквальному розумінні цього слова. Мене перестала цікавити власна сім’я, раптово і невідворотно. А моя незнайомка закохалася в мене. Не знаю чи був у неї хтось, не може бути аби в такої жінки не було залицяльника, це протиприродно. Що вона знайшла в моїй особі – одному Богові відомо. До того ж старший від неї років на десять.
Банальна історія, і кінець у неї неодмінно мусить бути сумним, оскільки брехати я не вмію. Тож майбутня зустріч з дружиною може стати і останньою.
Знову задеренчав смартфон. Поглянув на екран і задумався: телефонував син, йому зараз двадцять. Приїхав на дачу до матері зі столиці на вихідні. Інколи таке траплялося, але не густо, оскільки праця на грядках чи в садку його не приваблювала.
- Привіт, сину,- кажу в слухавку.
- Тато, зірвався його голос на крик,- приїзди швидше! Мама померла!
З моєю новою знайомкою рушили удвох. Я сидів на місці мерця, а вона кермувала. За півтори години не обмовилися жодним словом, вона вела авто по навігатору, а я сидів і думав про те, що мене очікувало удома.
У хаті хазяйнували сусіди, лаштували похорон. Дзеркала були запнуті простирадлами, на кухні піп домовлявся з мої братом про обряд поховання, а син стояв в узголів’ї труни. Міліція та медики, які констатували смерть, пішли ще уночі. Відірвався тромб. А син нещодавно забрав відповідні папірці з їхньої контори для влаштування поховання. Мовчки підійшов та обняв сина.
День пройшов як у тумані. Приходили сусіди. Телефонували родичі, лаштувався стіл для тризни, прийшли за задатком копачі, а згодом і музики. Ритуал печалі добігав кінця. І коли наступного дня останній гість покинув мою хату, а син поїхав до Києва я згадав про Наталю.
«Навіть телефона не взяв! О, Господи! Про все забув! Де вона?» Схопився за голову і вибіг надвір. У темряві розгледів контури чийогось авто. Підійшов, відчинив двері з боку водія. Наталя, опустивши голову на кермо, спала.
- Наталю! – тихо погукав дівчину.- Вставай! Ходімо у хату.
Вона важко піднялася з сидіння, пригорнулася і скрушно зітхнула. А я подумав про те, що Бог таки мене наказав: відібрав найдорожче – люблячу дружину. Відібрав саме в той момент, коли я її зрадив.

29.03.2019р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-03-29 13:53:35
Переглядів сторінки твору 507
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.158 / 5.5  (4.986 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.157 / 5.5  (4.986 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.07.17 06:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ЯК ХОЧУ ВИДАЛИТИ СТОРІНКУ ПІДКАЖІТЬ (М.К./Л.П.) [ 2019-03-29 15:31:13 ]
Фабула беззмістовна, а за прологом -ляпсус. Додай,що то був лише сон. І як тобі гидко було в ньому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-29 16:44:43 ]
О! Ми вже на ти? Прудко. А щодо пролога та фабули Ви неправі, бо кажете глупство. Хто Вас на таке напоумив?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ЯК ХОЧУ ВИДАЛИТИ СТОРІНКУ ПІДКАЖІТЬ (М.К./Л.П.) [ 2019-03-29 18:56:38 ]
Для чого церемонитися? Ти ж любиш,щоб прудко(читала).Ніби мала би сприйматися твоя писанина. А чомусь не сприймається. І вірші чомусь здаються дещо вульгарними. І це не та вульгарність ,що приваблює,а та,що відштовхує

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-29 20:22:16 ]
Та обходьте стороною і йдіть у той садок, де квітучі мальви і люди не дуже звертають увагу на хамовитість. А ту прийнято шановбливе звертання на Ви, оскільки я з Вами гарбузів не сіяв і віником у лазні не парив. Чи парив, Га?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ЯК ХОЧУ ВИДАЛИТИ СТОРІНКУ ПІДКАЖІТЬ (М.К./Л.П.) [ 2019-03-29 21:25:34 ]
В усьому світі звертаються на ти. В цьому немає нічого образливого.Може дратує ,що без стуку.Га? Вчитися треба і цьому. Теж так думаю. Добре,що нарешті...А все ж таки, за цим всім яка ідея висока стоїть?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ЯК ХОЧУ ВИДАЛИТИ СТОРІНКУ ПІДКАЖІТЬ (М.К./Л.П.) [ 2019-03-29 21:43:14 ]
А хамство, доречі, "на ви" теж буває

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ЯК ХОЧУ ВИДАЛИТИ СТОРІНКУ ПІДКАЖІТЬ (М.К./Л.П.) [ 2019-03-29 21:45:51 ]
Читала.Отут.Революція гідності на ПМ - чи бути їй?

початок дискусії

Називаючи автора "шановним", скажіть: чи шануються на сайті інші? Відомі, знані, з доробком, який має розголос, регалії...
Зокрема, я, Л.Бенедишин, Я. Чорногуз?
Де захист гідності, де правила належного спілкування? нахабам - повна свобода паскудства.
Наводжу коментарі щодо вживання мого імені у прозі О.Сушка "Любов і поезія"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ЯК ХОЧУ ВИДАЛИТИ СТОРІНКУ ПІДКАЖІТЬ (М.К./Л.П.) [ 2019-03-29 21:48:21 ]
Щиро і конструктивно,як і просили

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-30 04:25:44 ]
Ви молодець. Бачу, горою стали на захист прав зобиджених і гноблених. Це хороша риса. А ще я бачу нацьковану деким, не до ночі згадувати, людину. Або клона відомої майстрині, зобидженої і гнобленої тим самим Сушком. Я втік з її секти шанувальників у вирій, залишивши той гурточок самоїдів дуже давно. Але не це головне, а те, що Ви знову переходите на особисте, сама творчість авторів для Вас нецікава апріорі, окрім своєї, звісно. І прийшли Ви на мою сторінку не задля конструктиву, а тільки аби продовжувати лаятися. Вгадав?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ЯК ХОЧУ ВИДАЛИТИ СТОРІНКУ ПІДКАЖІТЬ (М.К./Л.П.) [ 2019-03-30 07:50:14 ]
Ні.Всього не перечитала. Цікавість пропадає.Емоція відсутня. Та, яка потрібна. Вона могла б прикрасити примітивні сюжети. Не було б так сіро. "Площинно".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ЯК ХОЧУ ВИДАЛИТИ СТОРІНКУ ПІДКАЖІТЬ (М.К./Л.П.) [ 2019-03-30 07:52:19 ]
А про "гурток",як кажете,згадую тому,що за всім написаним прослідковуєтесь ви. Саме такий і прослідковуєтесь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-30 08:03:08 ]
Ну й добре. Хіба це Вас тривожить? Ми ж у різних галактиках буття. Навряд чи перетнемося. Хотів оцінити і Ваші творіння, але бачу, що оцінювати нема чого. Нуль. То, може, здивуєте власними творчими надбаннями аби тут усі ахнули від здивування? І захвату? Га?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ЯК ХОЧУ ВИДАЛИТИ СТОРІНКУ ПІДКАЖІТЬ (М.К./Л.П.) [ 2019-03-30 11:22:55 ]
Звичайно.Якість не байдужа нікому.Межу не перейшла.Те,що просили. Якщо не хочете чогось"скоботливого" не просіть.Вважайте,що це оцінка читача. Думала справді маєте чим дивувати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ЯК ХОЧУ ВИДАЛИТИ СТОРІНКУ ПІДКАЖІТЬ (М.К./Л.П.) [ 2019-03-30 11:24:41 ]
Жага помсти...Спокійно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-30 12:44:55 ]
Якесь дитяче белькотіння. Ніякої конкретики. Вас переконувати ні в чому не збираюся, даремне витрачання часу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ЯК ХОЧУ ВИДАЛИТИ СТОРІНКУ ПІДКАЖІТЬ (М.К./Л.П.) [ 2019-03-30 12:59:19 ]
Гідно виграти революцію!