ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.11
18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
2026.10.11
16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка?
Ні, це не о
2026.10.11
16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
2026.10.11
15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
2026.10.11
12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
2026.10.11
09:42
Ліхтар негаснучий — латунь,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.
Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.
Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,
2026.10.11
08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.
2026.10.11
07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.
2026.10.11
00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.
В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.
В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
2026.10.10
19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
2026.10.10
16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
2026.10.10
16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
2026.10.10
12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.
Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.
Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
2026.10.10
12:23
безперечно святково
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий
2026.10.10
11:46
жовтня - День народження видатної української співачки
Ніни Матвієнко
До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій пл
Ніни Матвієнко
До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій пл
2026.10.10
11:21
Закортіло бабці втіхи,
Тож говорить чоловіку:
— Поки ми іще не в раю,
Буйну молодість згадаєм.
Що для неї літні роки? —
Одягла нові панчохи.
Чаклував дід так і сяк,
Та не впоратись ніяк.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тож говорить чоловіку:
— Поки ми іще не в раю,
Буйну молодість згадаєм.
Що для неї літні роки? —
Одягла нові панчохи.
Чаклував дід так і сяк,
Та не впоратись ніяк.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Перекотиполе (1986) /
Публіцистика
Непопулярна думка про вибори
Непопулярна думка. Нахуй вибори.
Мої перші вибори випали на Помаранчеву революцію. Або той порепаний (з дистанції в 15 років з епітетами можна не панькатись), або той судимий. Не йти було ніззя бо ж зека коронують.
І я пішов. Спочатку на місцевий Майдан (до столичного так і не доїхав), а потім на вибори. Потім знов Майдан, а потім знов вибори.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
Наступні вибори – знову ніззя не йти і знову вибір меншого із зол. Або та з косою, або той із судимостями. І я знов пішов.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
Наступним виборам у травні передував Майдан, що тягнувся ще з осені. Я вже жив у Києві, тож до цієї протестної лезгінки долучився з першого й до останнього дня. Від заклику Найєма в соцмережах і до прогулянки в Межигір‘я, коли його власник ще тільки перетинав кордон Ростовщини. В умовах, коли долар не по вісім, Крим не наш, а добровольці бадьоро удобрюють приазовські степи, ігнорити надбання демократії якось несерйозно. Та й надто живі ще були спогади з центру Києва.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
І от знову вибори. Знову градус пафосу зашкалює, знов тотальний перманентний срач, знов питання смерті й смерті. І знову чергова перспектива майданами змітати з трону те, що самі ж вибрали на виборах. Як тут не долучитись до свята волевиявлення?
От я й кажу. Нахуй вибори! Їбіться ви в труху під однією ковдрою усім своїм кодлом, що 30 років за будь-якої погоди рветься до корита. Для мене всі ви давно вже безлике місиво безідейних, стократ перефарбованих піджаків, нап'ялених на балакучий, розфасований по кабінетах, кисіль. Якщо вам похуй, то й вас нахуй!
Вже все нутро випалене цими їбучими політтехнологіями й маніпуляціями, рейтингами й експертами, бравадою й популізмом, низкопробними карикатурами й емоційними простирадлами з мережі (одним із яких є й цей текст). І, чесно, ніяких сил уже немає кожних 5 років прикидувати шанси не загнутись в еміграції...
Може, я щось не так роблю? Може, всі ми, незалежно від облюбованих кандидатів, щось не так робимо? Але я таки піду. Все-таки, трясця, піду.
І всі ми знаємо, що з того вийде.
10.04.2019.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Непопулярна думка про вибори
Непопулярна думка. Нахуй вибори.Мої перші вибори випали на Помаранчеву революцію. Або той порепаний (з дистанції в 15 років з епітетами можна не панькатись), або той судимий. Не йти було ніззя бо ж зека коронують.
І я пішов. Спочатку на місцевий Майдан (до столичного так і не доїхав), а потім на вибори. Потім знов Майдан, а потім знов вибори.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
Наступні вибори – знову ніззя не йти і знову вибір меншого із зол. Або та з косою, або той із судимостями. І я знов пішов.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
Наступним виборам у травні передував Майдан, що тягнувся ще з осені. Я вже жив у Києві, тож до цієї протестної лезгінки долучився з першого й до останнього дня. Від заклику Найєма в соцмережах і до прогулянки в Межигір‘я, коли його власник ще тільки перетинав кордон Ростовщини. В умовах, коли долар не по вісім, Крим не наш, а добровольці бадьоро удобрюють приазовські степи, ігнорити надбання демократії якось несерйозно. Та й надто живі ще були спогади з центру Києва.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
І от знову вибори. Знову градус пафосу зашкалює, знов тотальний перманентний срач, знов питання смерті й смерті. І знову чергова перспектива майданами змітати з трону те, що самі ж вибрали на виборах. Як тут не долучитись до свята волевиявлення?
От я й кажу. Нахуй вибори! Їбіться ви в труху під однією ковдрою усім своїм кодлом, що 30 років за будь-якої погоди рветься до корита. Для мене всі ви давно вже безлике місиво безідейних, стократ перефарбованих піджаків, нап'ялених на балакучий, розфасований по кабінетах, кисіль. Якщо вам похуй, то й вас нахуй!
Вже все нутро випалене цими їбучими політтехнологіями й маніпуляціями, рейтингами й експертами, бравадою й популізмом, низкопробними карикатурами й емоційними простирадлами з мережі (одним із яких є й цей текст). І, чесно, ніяких сил уже немає кожних 5 років прикидувати шанси не загнутись в еміграції...
Може, я щось не так роблю? Може, всі ми, незалежно від облюбованих кандидатів, щось не так робимо? Але я таки піду. Все-таки, трясця, піду.
І всі ми знаємо, що з того вийде.
10.04.2019.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4313 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4313 seconds