Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.01
13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
2026.04.01
13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
2026.04.01
11:32
Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст
2026.03.31
21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
2026.03.31
21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
2026.03.31
19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
2026.03.31
16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
2026.03.31
16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м
2026.03.31
12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.
Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.
Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
2026.03.31
11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.
Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.
Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
2026.03.31
11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях
2026.03.31
06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.
2026.03.31
02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті
2026.03.31
01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку.
Носієві традиційних цінностей знесло дах.
Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо.
Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою.
Найлегше у підвищенні тис
2026.03.30
14:11
І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.
2026.03.30
13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.
Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.
Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Перекотиполе (1986) /
Публіцистика
Непопулярна думка про вибори
Непопулярна думка. Нахуй вибори.
Мої перші вибори випали на Помаранчеву революцію. Або той порепаний (з дистанції в 15 років з епітетами можна не панькатись), або той судимий. Не йти було ніззя бо ж зека коронують.
І я пішов. Спочатку на місцевий Майдан (до столичного так і не доїхав), а потім на вибори. Потім знов Майдан, а потім знов вибори.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
Наступні вибори – знову ніззя не йти і знову вибір меншого із зол. Або та з косою, або той із судимостями. І я знов пішов.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
Наступним виборам у травні передував Майдан, що тягнувся ще з осені. Я вже жив у Києві, тож до цієї протестної лезгінки долучився з першого й до останнього дня. Від заклику Найєма в соцмережах і до прогулянки в Межигір‘я, коли його власник ще тільки перетинав кордон Ростовщини. В умовах, коли долар не по вісім, Крим не наш, а добровольці бадьоро удобрюють приазовські степи, ігнорити надбання демократії якось несерйозно. Та й надто живі ще були спогади з центру Києва.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
І от знову вибори. Знову градус пафосу зашкалює, знов тотальний перманентний срач, знов питання смерті й смерті. І знову чергова перспектива майданами змітати з трону те, що самі ж вибрали на виборах. Як тут не долучитись до свята волевиявлення?
От я й кажу. Нахуй вибори! Їбіться ви в труху під однією ковдрою усім своїм кодлом, що 30 років за будь-якої погоди рветься до корита. Для мене всі ви давно вже безлике місиво безідейних, стократ перефарбованих піджаків, нап'ялених на балакучий, розфасований по кабінетах, кисіль. Якщо вам похуй, то й вас нахуй!
Вже все нутро випалене цими їбучими політтехнологіями й маніпуляціями, рейтингами й експертами, бравадою й популізмом, низкопробними карикатурами й емоційними простирадлами з мережі (одним із яких є й цей текст). І, чесно, ніяких сил уже немає кожних 5 років прикидувати шанси не загнутись в еміграції...
Може, я щось не так роблю? Може, всі ми, незалежно від облюбованих кандидатів, щось не так робимо? Але я таки піду. Все-таки, трясця, піду.
І всі ми знаємо, що з того вийде.
10.04.2019.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Непопулярна думка про вибори
Непопулярна думка. Нахуй вибори.Мої перші вибори випали на Помаранчеву революцію. Або той порепаний (з дистанції в 15 років з епітетами можна не панькатись), або той судимий. Не йти було ніззя бо ж зека коронують.
І я пішов. Спочатку на місцевий Майдан (до столичного так і не доїхав), а потім на вибори. Потім знов Майдан, а потім знов вибори.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
Наступні вибори – знову ніззя не йти і знову вибір меншого із зол. Або та з косою, або той із судимостями. І я знов пішов.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
Наступним виборам у травні передував Майдан, що тягнувся ще з осені. Я вже жив у Києві, тож до цієї протестної лезгінки долучився з першого й до останнього дня. Від заклику Найєма в соцмережах і до прогулянки в Межигір‘я, коли його власник ще тільки перетинав кордон Ростовщини. В умовах, коли долар не по вісім, Крим не наш, а добровольці бадьоро удобрюють приазовські степи, ігнорити надбання демократії якось несерйозно. Та й надто живі ще були спогади з центру Києва.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
І от знову вибори. Знову градус пафосу зашкалює, знов тотальний перманентний срач, знов питання смерті й смерті. І знову чергова перспектива майданами змітати з трону те, що самі ж вибрали на виборах. Як тут не долучитись до свята волевиявлення?
От я й кажу. Нахуй вибори! Їбіться ви в труху під однією ковдрою усім своїм кодлом, що 30 років за будь-якої погоди рветься до корита. Для мене всі ви давно вже безлике місиво безідейних, стократ перефарбованих піджаків, нап'ялених на балакучий, розфасований по кабінетах, кисіль. Якщо вам похуй, то й вас нахуй!
Вже все нутро випалене цими їбучими політтехнологіями й маніпуляціями, рейтингами й експертами, бравадою й популізмом, низкопробними карикатурами й емоційними простирадлами з мережі (одним із яких є й цей текст). І, чесно, ніяких сил уже немає кожних 5 років прикидувати шанси не загнутись в еміграції...
Може, я щось не так роблю? Може, всі ми, незалежно від облюбованих кандидатів, щось не так робимо? Але я таки піду. Все-таки, трясця, піду.
І всі ми знаємо, що з того вийде.
10.04.2019.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
