
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховає тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у ма
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховає тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у ма
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
2025.07.01
21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це - вперед.
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Андрій Гуменчук (1986) /
Публіцистика
Непопулярна думка про вибори
Непопулярна думка. Нахуй вибори.
Мої перші вибори випали на Помаранчеву революцію. Або той порепаний (з дистанції в 15 років з епітетами можна не панькатись), або той судимий. Не йти було ніззя бо ж зека коронують.
І я пішов. Спочатку на місцевий Майдан (до столичного так і не доїхав), а потім на вибори. Потім знов Майдан, а потім знов вибори.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
Наступні вибори – знову ніззя не йти і знову вибір меншого із зол. Або та з косою, або той із судимостями. І я знов пішов.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
Наступним виборам у травні передував Майдан, що тягнувся ще з осені. Я вже жив у Києві, тож до цієї протестної лезгінки долучився з першого й до останнього дня. Від заклику Найєма в соцмережах і до прогулянки в Межигір‘я, коли його власник ще тільки перетинав кордон Ростовщини. В умовах, коли долар не по вісім, Крим не наш, а добровольці бадьоро удобрюють приазовські степи, ігнорити надбання демократії якось несерйозно. Та й надто живі ще були спогади з центру Києва.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
І от знову вибори. Знову градус пафосу зашкалює, знов тотальний перманентний срач, знов питання смерті й смерті. І знову чергова перспектива майданами змітати з трону те, що самі ж вибрали на виборах. Як тут не долучитись до свята волевиявлення?
От я й кажу. Нахуй вибори! Їбіться ви в труху під однією ковдрою усім своїм кодлом, що 30 років за будь-якої погоди рветься до корита. Для мене всі ви давно вже безлике місиво безідейних, стократ перефарбованих піджаків, нап'ялених на балакучий, розфасований по кабінетах, кисіль. Якщо вам похуй, то й вас нахуй!
Вже все нутро випалене цими їбучими політтехнологіями й маніпуляціями, рейтингами й експертами, бравадою й популізмом, низкопробними карикатурами й емоційними простирадлами з мережі (одним із яких є й цей текст). І, чесно, ніяких сил уже немає кожних 5 років прикидувати шанси не загнутись в еміграції...
Може, я щось не так роблю? Може, всі ми, незалежно від облюбованих кандидатів, щось не так робимо? Але я таки піду. Все-таки, трясця, піду.
І всі ми знаємо, що з того вийде.
10.04.2019.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Непопулярна думка про вибори

Мої перші вибори випали на Помаранчеву революцію. Або той порепаний (з дистанції в 15 років з епітетами можна не панькатись), або той судимий. Не йти було ніззя бо ж зека коронують.
І я пішов. Спочатку на місцевий Майдан (до столичного так і не доїхав), а потім на вибори. Потім знов Майдан, а потім знов вибори.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
Наступні вибори – знову ніззя не йти і знову вибір меншого із зол. Або та з косою, або той із судимостями. І я знов пішов.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
Наступним виборам у травні передував Майдан, що тягнувся ще з осені. Я вже жив у Києві, тож до цієї протестної лезгінки долучився з першого й до останнього дня. Від заклику Найєма в соцмережах і до прогулянки в Межигір‘я, коли його власник ще тільки перетинав кордон Ростовщини. В умовах, коли долар не по вісім, Крим не наш, а добровольці бадьоро удобрюють приазовські степи, ігнорити надбання демократії якось несерйозно. Та й надто живі ще були спогади з центру Києва.
Всі ми знаємо, що з того вийшло.
І от знову вибори. Знову градус пафосу зашкалює, знов тотальний перманентний срач, знов питання смерті й смерті. І знову чергова перспектива майданами змітати з трону те, що самі ж вибрали на виборах. Як тут не долучитись до свята волевиявлення?
От я й кажу. Нахуй вибори! Їбіться ви в труху під однією ковдрою усім своїм кодлом, що 30 років за будь-якої погоди рветься до корита. Для мене всі ви давно вже безлике місиво безідейних, стократ перефарбованих піджаків, нап'ялених на балакучий, розфасований по кабінетах, кисіль. Якщо вам похуй, то й вас нахуй!
Вже все нутро випалене цими їбучими політтехнологіями й маніпуляціями, рейтингами й експертами, бравадою й популізмом, низкопробними карикатурами й емоційними простирадлами з мережі (одним із яких є й цей текст). І, чесно, ніяких сил уже немає кожних 5 років прикидувати шанси не загнутись в еміграції...
Може, я щось не так роблю? Може, всі ми, незалежно від облюбованих кандидатів, щось не так робимо? Але я таки піду. Все-таки, трясця, піду.
І всі ми знаємо, що з того вийде.
10.04.2019.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію