
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.18
12:14
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
2025.09.18
11:46
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.
Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.
Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо
2025.09.18
09:21
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА
Отже, мені виповнилося 70 років!
З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч
2025.09.18
07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
2025.09.18
01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
2025.09.17
22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
2025.09.17
18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
2025.09.17
18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
2025.09.17
17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
2025.09.17
16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
2025.09.17
11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
2025.09.17
08:56
вересня - День народження видатного українського письменника
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
2025.09.17
02:36
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
2025.09.17
00:22
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
2025.09.16
23:55
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
2025.09.16
22:19
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
/
Переклад
Three passions
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Three passions
(translation of Лученко Святослава "Три пристрасті")
I
Cut the bitterness off and the loveliness too -
That end-crust seems as chipped as it pale.
And on one – strike at calmness of dream… and on two -
Round-by-round, night on sharpness builds rails.
Southern wind comes in peace - fragrant stuffiness’ slice.
I am high – ‘cause my longing’s on fire.
This deluge calling me – heart-to-heart, catchy eyes…
It’s so much could be felt and admire.
II
«Gone with wind...»
Go with wind: my trouble, my sin,
And anxieties’ swarm,
And my sadness of Soul, resentment,
The desire of Love, passion, expiation and din…
Tear apart, as a violin-last-string’s amendment.
III
Colors of spring-endless nights,
Birds in love delighted voices’ levitations:
Everything is interlaced with galas’ strides
Everything was smoothed with charms and excitations.
Depth of your wide-open eyes -
Placed enfolded in the darkness-spotted leisure.
That is how the light could scarcely survive -
Eyes are emeralds, and radiating treasures.
Couldn’t find a better choice,
An embellishment for our dreams to cover.
Couldn’t find a stronger, heart-ached-lusting voice…
Night trolled everything, adorned itself in flowers:
Take the blooming of acacias as precious gift,
And embrace jasmine’s aroma, while it sifts...
Charming… loving…
August 17 2007
Original:
Три пристрастi
--------------
(Лученко Святослава)
I
І украй гіркоти,і любові украй,
І окраєць блідий і щербатий
Буде сну мого спокій вражати…
І по колу на вістрі водитиме
Ніч..Вітер з півдня - задуха духмяна.
Із грозою зустрітися б вже віч на віч
Тільки я все бажатиму,п’яна…
II
«Розвійтеся з вітром..»
Розвій мою скруту,мій гріх
І неспокій,і душу сумну
Бажання любові,і пристрасть,
й покуту…
Порви,мов на скрипці останню струну.
III
Кольори весняних ночей,
Голоси закоханих птахів:
Все сплелося,щоб стати Купалом.
Все злилося і чаром,і шалом.
Глибина твоїх очей,
Темрява,що їх сповиває
Цієї ночі освітилася коштовним
смарагдовим сяйвом скарбу.
І немає на світі кращого
оздоблення нашим снам,
І немає у серці більших почуттів..
Ніч все виспівала й заквітчала,
Даруючи цвіт акацій,
Сповиваючи жасминовим духом
Чаруючи…кохаючи…
29/05/07
I
Cut the bitterness off and the loveliness too -
That end-crust seems as chipped as it pale.
And on one – strike at calmness of dream… and on two -
Round-by-round, night on sharpness builds rails.
Southern wind comes in peace - fragrant stuffiness’ slice.
I am high – ‘cause my longing’s on fire.
This deluge calling me – heart-to-heart, catchy eyes…
It’s so much could be felt and admire.
II
«Gone with wind...»
Go with wind: my trouble, my sin,
And anxieties’ swarm,
And my sadness of Soul, resentment,
The desire of Love, passion, expiation and din…
Tear apart, as a violin-last-string’s amendment.
III
Colors of spring-endless nights,
Birds in love delighted voices’ levitations:
Everything is interlaced with galas’ strides
Everything was smoothed with charms and excitations.
Depth of your wide-open eyes -
Placed enfolded in the darkness-spotted leisure.
That is how the light could scarcely survive -
Eyes are emeralds, and radiating treasures.
Couldn’t find a better choice,
An embellishment for our dreams to cover.
Couldn’t find a stronger, heart-ached-lusting voice…
Night trolled everything, adorned itself in flowers:
Take the blooming of acacias as precious gift,
And embrace jasmine’s aroma, while it sifts...
Charming… loving…
August 17 2007
Original:
Три пристрастi
--------------
(Лученко Святослава)
I
І украй гіркоти,і любові украй,
І окраєць блідий і щербатий
Буде сну мого спокій вражати…
І по колу на вістрі водитиме
Ніч..Вітер з півдня - задуха духмяна.
Із грозою зустрітися б вже віч на віч
Тільки я все бажатиму,п’яна…
II
«Розвійтеся з вітром..»
Розвій мою скруту,мій гріх
І неспокій,і душу сумну
Бажання любові,і пристрасть,
й покуту…
Порви,мов на скрипці останню струну.
III
Кольори весняних ночей,
Голоси закоханих птахів:
Все сплелося,щоб стати Купалом.
Все злилося і чаром,і шалом.
Глибина твоїх очей,
Темрява,що їх сповиває
Цієї ночі освітилася коштовним
смарагдовим сяйвом скарбу.
І немає на світі кращого
оздоблення нашим снам,
І немає у серці більших почуттів..
Ніч все виспівала й заквітчала,
Даруючи цвіт акацій,
Сповиваючи жасминовим духом
Чаруючи…кохаючи…
29/05/07
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію