Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.30
07:48
Антитеза
Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.
А каміння ще доста.
Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.
А каміння ще доста.
2025.12.29
23:44
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало.
Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі.
Путіфренія – тупикове відгалужен
2025.12.29
22:11
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.
Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.
Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,
2025.12.29
14:56
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.
Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.
Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав
2025.12.29
13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано
2025.12.29
13:10
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??
Два білі олені блищать очима в
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??
Два білі олені блищать очима в
2025.12.29
00:56
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть
2025.12.29
00:12
дружня пародія)
Кінець життя
Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,
Кінець життя
Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,
2025.12.28
22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?
Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?
Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,
2025.12.28
22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.
Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.
Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.
Більш Рентгена - Пулюя.
Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.
Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.
2025.12.28
16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’
2025.12.28
15:43
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч
Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому
Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому
2025.12.28
14:22
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?
2025.12.28
13:20
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це
2025.12.28
13:09
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.
2025.12.28
12:27
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.
Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Споважнілих, мудрих поїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.
Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
/
Переклад
Three passions
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Three passions
(translation of Лученко Святослава "Три пристрасті")
I
Cut the bitterness off and the loveliness too -
That end-crust seems as chipped as it pale.
And on one – strike at calmness of dream… and on two -
Round-by-round, night on sharpness builds rails.
Southern wind comes in peace - fragrant stuffiness’ slice.
I am high – ‘cause my longing’s on fire.
This deluge calling me – heart-to-heart, catchy eyes…
It’s so much could be felt and admire.
II
«Gone with wind...»
Go with wind: my trouble, my sin,
And anxieties’ swarm,
And my sadness of Soul, resentment,
The desire of Love, passion, expiation and din…
Tear apart, as a violin-last-string’s amendment.
III
Colors of spring-endless nights,
Birds in love delighted voices’ levitations:
Everything is interlaced with galas’ strides
Everything was smoothed with charms and excitations.
Depth of your wide-open eyes -
Placed enfolded in the darkness-spotted leisure.
That is how the light could scarcely survive -
Eyes are emeralds, and radiating treasures.
Couldn’t find a better choice,
An embellishment for our dreams to cover.
Couldn’t find a stronger, heart-ached-lusting voice…
Night trolled everything, adorned itself in flowers:
Take the blooming of acacias as precious gift,
And embrace jasmine’s aroma, while it sifts...
Charming… loving…
August 17 2007
Original:
Три пристрастi
--------------
(Лученко Святослава)
I
І украй гіркоти,і любові украй,
І окраєць блідий і щербатий
Буде сну мого спокій вражати…
І по колу на вістрі водитиме
Ніч..Вітер з півдня - задуха духмяна.
Із грозою зустрітися б вже віч на віч
Тільки я все бажатиму,п’яна…
II
«Розвійтеся з вітром..»
Розвій мою скруту,мій гріх
І неспокій,і душу сумну
Бажання любові,і пристрасть,
й покуту…
Порви,мов на скрипці останню струну.
III
Кольори весняних ночей,
Голоси закоханих птахів:
Все сплелося,щоб стати Купалом.
Все злилося і чаром,і шалом.
Глибина твоїх очей,
Темрява,що їх сповиває
Цієї ночі освітилася коштовним
смарагдовим сяйвом скарбу.
І немає на світі кращого
оздоблення нашим снам,
І немає у серці більших почуттів..
Ніч все виспівала й заквітчала,
Даруючи цвіт акацій,
Сповиваючи жасминовим духом
Чаруючи…кохаючи…
29/05/07
I
Cut the bitterness off and the loveliness too -
That end-crust seems as chipped as it pale.
And on one – strike at calmness of dream… and on two -
Round-by-round, night on sharpness builds rails.
Southern wind comes in peace - fragrant stuffiness’ slice.
I am high – ‘cause my longing’s on fire.
This deluge calling me – heart-to-heart, catchy eyes…
It’s so much could be felt and admire.
II
«Gone with wind...»
Go with wind: my trouble, my sin,
And anxieties’ swarm,
And my sadness of Soul, resentment,
The desire of Love, passion, expiation and din…
Tear apart, as a violin-last-string’s amendment.
III
Colors of spring-endless nights,
Birds in love delighted voices’ levitations:
Everything is interlaced with galas’ strides
Everything was smoothed with charms and excitations.
Depth of your wide-open eyes -
Placed enfolded in the darkness-spotted leisure.
That is how the light could scarcely survive -
Eyes are emeralds, and radiating treasures.
Couldn’t find a better choice,
An embellishment for our dreams to cover.
Couldn’t find a stronger, heart-ached-lusting voice…
Night trolled everything, adorned itself in flowers:
Take the blooming of acacias as precious gift,
And embrace jasmine’s aroma, while it sifts...
Charming… loving…
August 17 2007
Original:
Три пристрастi
--------------
(Лученко Святослава)
I
І украй гіркоти,і любові украй,
І окраєць блідий і щербатий
Буде сну мого спокій вражати…
І по колу на вістрі водитиме
Ніч..Вітер з півдня - задуха духмяна.
Із грозою зустрітися б вже віч на віч
Тільки я все бажатиму,п’яна…
II
«Розвійтеся з вітром..»
Розвій мою скруту,мій гріх
І неспокій,і душу сумну
Бажання любові,і пристрасть,
й покуту…
Порви,мов на скрипці останню струну.
III
Кольори весняних ночей,
Голоси закоханих птахів:
Все сплелося,щоб стати Купалом.
Все злилося і чаром,і шалом.
Глибина твоїх очей,
Темрява,що їх сповиває
Цієї ночі освітилася коштовним
смарагдовим сяйвом скарбу.
І немає на світі кращого
оздоблення нашим снам,
І немає у серці більших почуттів..
Ніч все виспівала й заквітчала,
Даруючи цвіт акацій,
Сповиваючи жасминовим духом
Чаруючи…кохаючи…
29/05/07
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
