ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.

Борис Костиря
2025.07.09 22:40
Я хочу заплутатись у твоєму волоссі,
немов у ліанах,
я хочу крізь нього пізнати
сутність світу.
Твоє волосся - як джунглі
із несходимими шляхами.
У ньому так легко заплутатись
і неможливо вибратися.

Ярослав Чорногуз
2025.07.09 12:20
Куди ведеш, дорого чарівна?
Де хмари - міст - між берегами лісу.
Чи до Олімпу здійметься вона?
Чи заведе в смурні обійми біса?

Не відаю, та знаю - поруч ти.
Це -- божевільно серце окриляє.
Бо є іще увись куди рости,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Постріл
Гніздить мисливець на прицілі око,
у правім вказівнім на чаті потиск,
ледь чутно обирає подих спокій,
сумління не приставлене до "проти".

За спалахом до вій закрався сполох,
скидає скубане вбрання водойма.
Малює пострілом відлуння коло,
а небо одягає пір`я стойма.

Гурма кричить, а дріб гаптує тіло,
холодні краплі губляться, мов буси...
Вилазить дим крізь ніздрі вогнестріла,
немов здивований - волають гуси.

З дебелих пліч дерев злізає морох,
йому на руки опадає просинь.
Оплакане гусине горе хором...
В ковтках повітря защемило осінь.

16 Серпня 2007




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юлія Овчаренко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-16 15:58:54
Переглядів сторінки твору 4717
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.824 / 5.58  (5.069 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.744 / 5.5  (5.127 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2025.07.11 18:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-08-16 16:53:57 ]
Тяжкий вірш для сприйняття, дуже. хоча образний:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-08-16 16:57:41 ]
приціл мисливця, вій політ, пір`я стойма, ніздрі вогнестріла - ця родововідмінкова присвійність важкувата.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-08-16 16:59:39 ]
Мацуобасьовський сонет, я би сказала...чи сонетоподібне хокку, о!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Старий Сірко (Л.П./М.К.) [ 2007-08-16 18:04:43 ]
Цікавий вірш... а поясніть мені, старому, шо то таке - спалах повій? Бо шось ніяк не второпаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 18:07:56 ]
Дякую Богданно,
Виправив перші дві родово-відмінкові присвійності. :)))
"пір`я стойма" - "стойма" - це прислівник...
"ніздрі вогнестріла" - все ж залишу... наразі.
Але мудру класифікацію "Постріл" отримав. Аж страшно подумати лишнє. :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 18:10:10 ]
Сірко - вибачаюсь - "до вій" - "апєчаточйка" :))))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 18:10:59 ]
"За спалахом до вій закрався сполох,"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-08-16 19:01:20 ]
"Малює пострілом відлуння коло", "В ковтках повітря защемило осінь" - суперові побудови, це навіть не образи, чи метафори, а їх нанизування, або, точніше, плетиво. Це - поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 19:32:07 ]
перенасиченість у мистецтві - справа непогана, але коли слова, наче безладна сукупність метафор - віршем це назвати важко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 19:43:01 ]
Дякую Тетяно і Пані Наталіє,
Виглядає, що моя "сукупність метафор" викликала протилежно-полюсові бачення тексту.
Це мене тішить. :)
Прошу обгрунтувати Пані Наталіє - у чім Ви вбачаєте "безладдя".
Видається, що послідовність подій витримана належно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 19:43:21 ]
Після всіх твоїх героїчних доопрацювань вирішив змінити свою оцінку, хоча це й не має значення...

Hope, you're going to follow my shrinky advises...
8-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 19:57:47 ]
Sure, Slavcju - I am good in reading lips. :)))
Thnx, MAN!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-08-17 05:53:42 ]
Панове поліглоти, Святославе і Юрію, для непосвячених робіть переклади, вельми цікавій ваш взаємокоментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-08-17 06:02:17 ]
Я тримаюся думки: у цьому вірші саме насиченість образами, ;пере -" тут немає, я уважно перечитала текст і побачила гармонійність і доречність "сукупності метафор", але аж ніяк не "безладдя"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-17 10:31:02 ]
Звичайно, Юрію, ви самі й винуваті - нічого писати, що це традиційна поезія! Це зовсім не традиційна поезія, поезія на межі модернізму і постмодернізму. Але так як духовний момент таки дуже невиразний у наведеному яскравому ряді "цивілізаційно-образних" рішень, то на 80% таки модернізм, - прекрасна авангардова поезія, характерна для деяких геніальних авторів 20_30-х років минулого століття.
Інші 20% належать до спроби духу вирватись на свободу, на перший план, зокрема заключним, гарним рядком
"В ковтках повітря защемило осінь" - через слово "защемило". Власне ідея, яку несе "защемило", відноситься вже до постмодернізму. Тому деяка еклектика. Тому автор і поставив розділову лінію -----
Можливо краще цієї еклектики позбутися через видалення розділової лінії, та заміни "защемило":
щось на кшталт,
Оплакане гусине горе хором,
В ковтках повітря, сповістило осінь?
А може й не варто позбуватися еклектики, але розділова лінія, як на мене, не дуже пасує
до невеличких віршів. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-17 16:15:13 ]
Дякую Тетяно, Редакціє!
Мушу ще раз перейтися дефіниціями стилів.
Лінію забрав.
З повагою,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-08-17 17:22:52 ]
Як на мене, останні два рядки,ніби не зв"язані
змістовно при першому прочитанні, не дають
скотитись до зайвого сентименталізму - в гусей горе, але світ не впав.І в мисливця цей постріл
не останній.Чудовий літературний товар!5.5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-17 19:51:49 ]
Дякую Славцю,
За перегляд та оцінку.
Ці два останні рядки були колись розділені лінією, але вже є як є.