ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2022.10.04 05:57
* * *
Ми всі чекаємо світання,
Ми всі чекаємо на день
В яскраво-сонячнім убранні
І без розривів аніде.
Ростуть на краще сподівання,
Мов чиста синь межи хмарин, –
Ми всі чекаємо світання
І тільки радісних новин.

Микола Соболь
2022.10.04 05:53
Жовтневий сум
Коли душі захочеться співати,
нехай співає, що їй тій душі.
Вона знайшла у тілі свої ґрати
і сльози їй, немов комусь дощі.
Нехай співає, не переч, не треба,
поринь і ти до світлих перемін.
Настане час злетіти їй у небо,
як заячить про те церковний

Олексій Могиленко
2022.10.03 21:44
****
Скільки їх, безвинно убитих?
Закатованих,замордованих,замучених
на очах у маленьких дітей,
в міцних обіймах батьків ,
в лоні материнському, коли
мамине серце до останнього імпульсу
боролося за життя крихітки-кровиночки.

Козак Дума
2022.10.03 18:24
Ефект Омеги*
«Життя без виміру» – то треш чи парадокс?
Але таким його господар бачить…
Хто любить волейбол, хокей чи бокс,
а хто натхненно по танцполу скаче.

«Життя прожить – не поле перейти!»
Слова ці мудрі чуємо ми часто.
Воно охоплює галактики, світи,

Богдан Манюк
2022.10.03 18:14
Поетці М...
Ти гортаєш свою самотність,
як гортають книжки старезні
ті, у кого персти, як гості,
що до затишку геть замерзли.
Все твоє в ній
в кільці чужого -
від іудів і від пілатів...
Не здіймаються в руки Бога

Віктор Кучерук
2022.10.03 05:31
* * *
Молитви, зойки і прокльони,
Рішучість, впевненість і злість, –
Працюють теж на оборону
І захист рідної землі.
Нема нечулих і бездушних,
Усі відчули біль сповна, –
Іде запекла й відчайдушна
Війна…

Микола Соболь
2022.10.03 04:54
Троглодити
Павук у лісі плів тенета,
гукав кохану тетерук,
а вже стріла із арбалета
летіла на пташиний звук.
На жаль так створена людина –
вбивати будь-що, будь-коли,
підступно ціляться у спину
іржею з’їдені стволи.

Іван Потьомкін
2022.10.02 23:26
***
Старе вино в міхи нові переливаю.
Колись воно гуло і вирувало...
Настояне на почуттях і мріях,
Воно й сьогодні грати не вгаває…
Угамуватися в нових міхах не вміє.

Євген Федчук
2022.10.02 19:32
* * *
Іван злютований метавсь
По переходах і кімнатах.
Служилий люд увесь ховавсь,
Бо поміж них кому ж не знати,
Що краще схоронитись десь,
Аніж потрапити під руку.
І увесь гнів тоді впаде
На нього – та й помре у муках.

Микола Соболь
2022.10.02 18:39
Така собі осінь
Ні бабиного літа, ні тепла.
Дощі, дощі…,
а поміж ними зливи
і клен стоїть самотній, сиротливо
розглядує себе крізь сльози скла…
Одна скотилась, як моя печаль.
А інші вслід їм байдуже, що осінь.
Крик журавлиний пролетів між с

Сергій Губерначук
2022.10.02 18:06
Колобок
Я раніше – був добрішим?..
Злішим став – то й став старішим!
(З лішим спав – і пострашнішав…)
Але більш не подобрішав…
Тільки колобка зліпивши –
дещо віршики поліпшив…

24 липня 2007 р., Богдани

Віктор Кучерук
2022.10.02 06:59
* * *
Г. С...

Мовчазна, запізніла, непрохана,
Ніби осінь в ошатнім гаю, –
Ти своєю красою сполохала
Угамовану душу мою.
Золотистими, довгими віями,
На краях ворухливих повік, –

Микола Соболь
2022.10.02 05:41
Така була та ніч
Пізнавши ночі божевілля
назад не буде вороття
коли твого торкнувся тіла
була ти грішна і свята.
І подиху легке тремтіння,
і плоть розбурхана вогнем…
Чи то було гріхопадіння?
Чи шлях, що двох веде в Едем?

Іван Потьомкін
2022.10.01 19:35
Діоклетіан (245-313)
Двадцять літ зі сходу на захід, з півночі на південь ходив імператор Діоклетіан, усмиряючи різномовних бунтівників. Час його названо «поверненням золотого століття». Заглянув імператор на якусь часину в Рим. І не сподобалось йому тут жити, а закортіло на

Микола Соболь
2022.10.01 05:44
Переможемо
Тихими переливами, дзвонами зорі
заспівала пісню квітневу Десна.
Небо ще холодне й скупе, але десь в горі
вперше чорногузи клекочуть. Весна
цього року воєнна ні сну, ні спокою…
птахи ледь взнають місцевість згорілу.
Попелища сіл. Кружляючи над рікою

Віктор Кучерук
2022.10.01 05:41
Туманно
Непроглядні осінні тумани
Від світань аж до смерків щодня, –
Повз світіння листочків багряних
Без стежинок ходжу, навмання.
Мов крізь сон, поглядаю під ноги,
Щоб об щось не спіткнутись ніде, –
Час так скручує трави вологі,
Наче пряжу старанно пря
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Юрій Гундарєв
2022.09.01

Тоні Фаґо
2022.08.19

Надія Кравченко
2022.08.03

Панасюк Ірина Осінній_місяць
2022.07.10

Галина Тименюк
2022.06.28

Хелен Норвуд
2022.06.17

Філософ Олександрович Хмара
2022.06.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Постріл
Гніздить мисливець на прицілі око,
у правім вказівнім на чаті потиск,
ледь чутно обирає подих спокій,
сумління не приставлене до "проти".

За спалахом до вій закрався сполох,
скидає скубане вбрання водойма.
Малює пострілом відлуння коло,
а небо одягає пір`я стойма.

Гурма кричить, а дріб гаптує тіло,
холодні краплі губляться, мов буси...
Вилазить дим крізь ніздрі вогнестріла,
немов здивований - волають гуси.

З дебелих пліч дерев злізає морох,
йому на руки опадає просинь.
Оплакане гусине горе хором...
В ковтках повітря защемило осінь.

16 Серпня 2007




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юлія Овчаренко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-08-16 15:58:54
Переглядів сторінки твору 3896
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.824 / 5.58  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.741 / 5.5  (4.947 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2021.12.08 21:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-08-16 16:53:57 ]
Тяжкий вірш для сприйняття, дуже. хоча образний:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-08-16 16:57:41 ]
приціл мисливця, вій політ, пір`я стойма, ніздрі вогнестріла - ця родововідмінкова присвійність важкувата.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-08-16 16:59:39 ]
Мацуобасьовський сонет, я би сказала...чи сонетоподібне хокку, о!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Старий Сірко (Л.П./М.К.) [ 2007-08-16 18:04:43 ]
Цікавий вірш... а поясніть мені, старому, шо то таке - спалах повій? Бо шось ніяк не второпаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 18:07:56 ]
Дякую Богданно,
Виправив перші дві родово-відмінкові присвійності. :)))
"пір`я стойма" - "стойма" - це прислівник...
"ніздрі вогнестріла" - все ж залишу... наразі.
Але мудру класифікацію "Постріл" отримав. Аж страшно подумати лишнє. :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 18:10:10 ]
Сірко - вибачаюсь - "до вій" - "апєчаточйка" :))))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 18:10:59 ]
"За спалахом до вій закрався сполох,"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-08-16 19:01:20 ]
"Малює пострілом відлуння коло", "В ковтках повітря защемило осінь" - суперові побудови, це навіть не образи, чи метафори, а їх нанизування, або, точніше, плетиво. Це - поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 19:32:07 ]
перенасиченість у мистецтві - справа непогана, але коли слова, наче безладна сукупність метафор - віршем це назвати важко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 19:43:01 ]
Дякую Тетяно і Пані Наталіє,
Виглядає, що моя "сукупність метафор" викликала протилежно-полюсові бачення тексту.
Це мене тішить. :)
Прошу обгрунтувати Пані Наталіє - у чім Ви вбачаєте "безладдя".
Видається, що послідовність подій витримана належно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 19:43:21 ]
Після всіх твоїх героїчних доопрацювань вирішив змінити свою оцінку, хоча це й не має значення...

Hope, you're going to follow my shrinky advises...
8-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 19:57:47 ]
Sure, Slavcju - I am good in reading lips. :)))
Thnx, MAN!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-08-17 05:53:42 ]
Панове поліглоти, Святославе і Юрію, для непосвячених робіть переклади, вельми цікавій ваш взаємокоментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-08-17 06:02:17 ]
Я тримаюся думки: у цьому вірші саме насиченість образами, ;пере -" тут немає, я уважно перечитала текст і побачила гармонійність і доречність "сукупності метафор", але аж ніяк не "безладдя"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-17 10:31:02 ]
Звичайно, Юрію, ви самі й винуваті - нічого писати, що це традиційна поезія! Це зовсім не традиційна поезія, поезія на межі модернізму і постмодернізму. Але так як духовний момент таки дуже невиразний у наведеному яскравому ряді "цивілізаційно-образних" рішень, то на 80% таки модернізм, - прекрасна авангардова поезія, характерна для деяких геніальних авторів 20_30-х років минулого століття.
Інші 20% належать до спроби духу вирватись на свободу, на перший план, зокрема заключним, гарним рядком
"В ковтках повітря защемило осінь" - через слово "защемило". Власне ідея, яку несе "защемило", відноситься вже до постмодернізму. Тому деяка еклектика. Тому автор і поставив розділову лінію -----
Можливо краще цієї еклектики позбутися через видалення розділової лінії, та заміни "защемило":
щось на кшталт,
Оплакане гусине горе хором,
В ковтках повітря, сповістило осінь?
А може й не варто позбуватися еклектики, але розділова лінія, як на мене, не дуже пасує
до невеличких віршів. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-17 16:15:13 ]
Дякую Тетяно, Редакціє!
Мушу ще раз перейтися дефіниціями стилів.
Лінію забрав.
З повагою,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-08-17 17:22:52 ]
Як на мене, останні два рядки,ніби не зв"язані
змістовно при першому прочитанні, не дають
скотитись до зайвого сентименталізму - в гусей горе, але світ не впав.І в мисливця цей постріл
не останній.Чудовий літературний товар!5.5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-17 19:51:49 ]
Дякую Славцю,
За перегляд та оцінку.
Ці два останні рядки були колись розділені лінією, але вже є як є.