Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.17
10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
2026.01.16
21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
2026.01.16
17:14
Із Леоніда Сергєєва
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
2026.01.16
15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
2026.01.16
11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.
Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.
Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
2026.01.15
21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість
2026.01.15
21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне
снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне
снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець
2026.01.15
20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.
Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.
Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?
2026.01.15
19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє
2026.01.15
13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.
Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.
Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим
2026.01.15
11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.
Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.
Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати
2026.01.15
10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.
Я дива жду в задушливій буденності.
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.
Я дива жду в задушливій буденності.
2026.01.15
07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...
2026.01.14
19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.
У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.
У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -
2026.01.14
18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.
Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.
Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?
2026.01.14
12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…
Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…
Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Поплавський (1960) /
Проза
«Хождєніє по мукам слуги народу – Гівнобородька» або Інавгурація.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Хождєніє по мукам слуги народу – Гівнобородька» або Інавгурація.
Останній сценарій останнього сезону «Хождєніє по мукам слуги народу – Гівнобородька».
(короткий метр)
Інавгурація.
Гівнобородько стоїть на трибуні Верховної Ради.
В одній руці булава, друга рука лежить на торі.
Десь далеко другим планом звучить Хава Нагіла.
В залі мертва тиша.
Очі в Гівнобородька, тобто зіниці розширенні, як це часто бувало, до самих до окраїн.
Булава у руці легенько, але помітно трясеться. Щоб її трясця вхопила…
Хор імені Верьовки, неждано раптово врізав вступ Гімну України.
Гівнобородько аж присів від страху, ховаючись за трибуну.
Через хвилину злякано виглянув, переконавшись, що все тихо, натягнув на носа свою маску неперевершеного блазня, знову таки на теренах «до самих до окраїн», одягнув посмішку, випростався у весь свій величезний зріст і тільки но хотів включити свій знаменитий погляд - а мені все пох….ю, як почали звучати слова Гімну « згинуть наші воріженьки, як трава на сонці»…
У середині залу, виступив у прохід один із самих радикальних радикалів крайньо-правого спрямування, з-під вишиванки вихопив, УЗІ, точно такий, якими Гівнобородько трохи раніше розстріляв Парламент, підійшов ближче до трибуни, спокійно прицілився…. Крупний план Гівнобородька - очі на лобі, піт градом, челюсть (скула) потихенько відвісає, він піднімає руку, мов хоче захиститись,... далі
в кадрі, в рапіді бачимо, як палець спокійно, повільно натискає на курок, гашетку, як кому більше подобається, лунає страшенний тріск, шум, гам, вибух, залп!!!
Щось вдарило Гівнобородька у груди, той як підкошений повалився під трибуну…
У залі стало зовсім тихо.
Було чути, як десь пролетіла муха ZE-ZE. (можливо то вирвалась душа).
Хор замовк, усі парламентарі зіщулились, де хто продовжував пісяти…
Правий крайній радикал, спокійно підійшов до трибуни, глянув на лежачого Гівнобородька, задоволено хмикнув, кинув на нього УЗІ, і спокійно пішов до виходу з зали Парламенту.
Йому ніхто не заважав.
Хвилиине оціпеніння продовжувалось сто років самотності, але точно що, не більше віку, що тягнувся цей день і час.
Перші прийшли до тями зубожілі лікарі, які також знаходились у цій залі, їх можна було відрізнити від інших парламентарів по стареньким, запраним, але чистим медичним, не першої свіжості і не дуже білим халатам.
Вони кинулись до Гівнобородька, щоб надати йому першу, а може й останню допомогу.
Пульс на шиї біля правого і тим більше лівого вуха - не прослуховувався. Гівнобородько лежав весь мокрий, у воді, яка ще тоненькою цівочкою виливалась з рівного дула водяного пістолета.
Гівнобородько був мертвий!
Як потім з’ясувалось серце не витримало радості завершенності і набуття чинності президентва, що так і не переросла із віртуальності у реальність.
Поряд валялись, якісь візитки, чи то правих крайніх радикалів, чи зовсім злівачених, але не переможних – центристів.
Десь на другому плані заграла тужлива єврейська мелодія…
На екрані монітора, чи то табло для результатів голосування розігрувалася трагікомедія під назвою втрата свідомості і падіння від курячого яєчка. Затемнення.
Титри:
Путін посмертно нагородив Гівнобородька званням заслуженого артиста росії.
Того хто стріляв, так і не знайшли, Тай його і не дуже шукали.
Але тільки в кулуарах, на кріслі лежала акуратно складена – вишиванка.
Під час зйомок ні одна тварюка не постраждала.
Всі спів падіння з реальними подіями є випадковими.
09.04.2019 р від Народження Христа.
Амінь
Слава Україні!
(короткий метр)
Інавгурація.
Гівнобородько стоїть на трибуні Верховної Ради.
В одній руці булава, друга рука лежить на торі.
Десь далеко другим планом звучить Хава Нагіла.
В залі мертва тиша.
Очі в Гівнобородька, тобто зіниці розширенні, як це часто бувало, до самих до окраїн.
Булава у руці легенько, але помітно трясеться. Щоб її трясця вхопила…
Хор імені Верьовки, неждано раптово врізав вступ Гімну України.
Гівнобородько аж присів від страху, ховаючись за трибуну.
Через хвилину злякано виглянув, переконавшись, що все тихо, натягнув на носа свою маску неперевершеного блазня, знову таки на теренах «до самих до окраїн», одягнув посмішку, випростався у весь свій величезний зріст і тільки но хотів включити свій знаменитий погляд - а мені все пох….ю, як почали звучати слова Гімну « згинуть наші воріженьки, як трава на сонці»…
У середині залу, виступив у прохід один із самих радикальних радикалів крайньо-правого спрямування, з-під вишиванки вихопив, УЗІ, точно такий, якими Гівнобородько трохи раніше розстріляв Парламент, підійшов ближче до трибуни, спокійно прицілився…. Крупний план Гівнобородька - очі на лобі, піт градом, челюсть (скула) потихенько відвісає, він піднімає руку, мов хоче захиститись,... далі
в кадрі, в рапіді бачимо, як палець спокійно, повільно натискає на курок, гашетку, як кому більше подобається, лунає страшенний тріск, шум, гам, вибух, залп!!!
Щось вдарило Гівнобородька у груди, той як підкошений повалився під трибуну…
У залі стало зовсім тихо.
Було чути, як десь пролетіла муха ZE-ZE. (можливо то вирвалась душа).
Хор замовк, усі парламентарі зіщулились, де хто продовжував пісяти…
Правий крайній радикал, спокійно підійшов до трибуни, глянув на лежачого Гівнобородька, задоволено хмикнув, кинув на нього УЗІ, і спокійно пішов до виходу з зали Парламенту.
Йому ніхто не заважав.
Хвилиине оціпеніння продовжувалось сто років самотності, але точно що, не більше віку, що тягнувся цей день і час.
Перші прийшли до тями зубожілі лікарі, які також знаходились у цій залі, їх можна було відрізнити від інших парламентарів по стареньким, запраним, але чистим медичним, не першої свіжості і не дуже білим халатам.
Вони кинулись до Гівнобородька, щоб надати йому першу, а може й останню допомогу.
Пульс на шиї біля правого і тим більше лівого вуха - не прослуховувався. Гівнобородько лежав весь мокрий, у воді, яка ще тоненькою цівочкою виливалась з рівного дула водяного пістолета.
Гівнобородько був мертвий!
Як потім з’ясувалось серце не витримало радості завершенності і набуття чинності президентва, що так і не переросла із віртуальності у реальність.
Поряд валялись, якісь візитки, чи то правих крайніх радикалів, чи зовсім злівачених, але не переможних – центристів.
Десь на другому плані заграла тужлива єврейська мелодія…
На екрані монітора, чи то табло для результатів голосування розігрувалася трагікомедія під назвою втрата свідомості і падіння від курячого яєчка. Затемнення.
Титри:
Путін посмертно нагородив Гівнобородька званням заслуженого артиста росії.
Того хто стріляв, так і не знайшли, Тай його і не дуже шукали.
Але тільки в кулуарах, на кріслі лежала акуратно складена – вишиванка.
Під час зйомок ні одна тварюка не постраждала.
Всі спів падіння з реальними подіями є випадковими.
09.04.2019 р від Народження Христа.
Амінь
Слава Україні!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
