Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.02
19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
2026.07.02
18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
2026.07.02
16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
2026.07.02
13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
2026.07.02
10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
2026.07.02
05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
2026.07.02
05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ
Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т
2026.07.02
04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
2026.07.01
20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
2026.07.01
19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
2026.07.01
16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.
Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.
Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце
2026.07.01
12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.
Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.
Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.
2026.07.01
11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо
2026.07.01
10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит
2026.07.01
09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ
Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл
2026.07.01
07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Поплавський (1960) /
Проза
«Хождєніє по мукам слуги народу – Гівнобородька» або Інавгурація.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Хождєніє по мукам слуги народу – Гівнобородька» або Інавгурація.
Останній сценарій останнього сезону «Хождєніє по мукам слуги народу – Гівнобородька».
(короткий метр)
Інавгурація.
Гівнобородько стоїть на трибуні Верховної Ради.
В одній руці булава, друга рука лежить на торі.
Десь далеко другим планом звучить Хава Нагіла.
В залі мертва тиша.
Очі в Гівнобородька, тобто зіниці розширенні, як це часто бувало, до самих до окраїн.
Булава у руці легенько, але помітно трясеться. Щоб її трясця вхопила…
Хор імені Верьовки, неждано раптово врізав вступ Гімну України.
Гівнобородько аж присів від страху, ховаючись за трибуну.
Через хвилину злякано виглянув, переконавшись, що все тихо, натягнув на носа свою маску неперевершеного блазня, знову таки на теренах «до самих до окраїн», одягнув посмішку, випростався у весь свій величезний зріст і тільки но хотів включити свій знаменитий погляд - а мені все пох….ю, як почали звучати слова Гімну « згинуть наші воріженьки, як трава на сонці»…
У середині залу, виступив у прохід один із самих радикальних радикалів крайньо-правого спрямування, з-під вишиванки вихопив, УЗІ, точно такий, якими Гівнобородько трохи раніше розстріляв Парламент, підійшов ближче до трибуни, спокійно прицілився…. Крупний план Гівнобородька - очі на лобі, піт градом, челюсть (скула) потихенько відвісає, він піднімає руку, мов хоче захиститись,... далі
в кадрі, в рапіді бачимо, як палець спокійно, повільно натискає на курок, гашетку, як кому більше подобається, лунає страшенний тріск, шум, гам, вибух, залп!!!
Щось вдарило Гівнобородька у груди, той як підкошений повалився під трибуну…
У залі стало зовсім тихо.
Було чути, як десь пролетіла муха ZE-ZE. (можливо то вирвалась душа).
Хор замовк, усі парламентарі зіщулились, де хто продовжував пісяти…
Правий крайній радикал, спокійно підійшов до трибуни, глянув на лежачого Гівнобородька, задоволено хмикнув, кинув на нього УЗІ, і спокійно пішов до виходу з зали Парламенту.
Йому ніхто не заважав.
Хвилиине оціпеніння продовжувалось сто років самотності, але точно що, не більше віку, що тягнувся цей день і час.
Перші прийшли до тями зубожілі лікарі, які також знаходились у цій залі, їх можна було відрізнити від інших парламентарів по стареньким, запраним, але чистим медичним, не першої свіжості і не дуже білим халатам.
Вони кинулись до Гівнобородька, щоб надати йому першу, а може й останню допомогу.
Пульс на шиї біля правого і тим більше лівого вуха - не прослуховувався. Гівнобородько лежав весь мокрий, у воді, яка ще тоненькою цівочкою виливалась з рівного дула водяного пістолета.
Гівнобородько був мертвий!
Як потім з’ясувалось серце не витримало радості завершенності і набуття чинності президентва, що так і не переросла із віртуальності у реальність.
Поряд валялись, якісь візитки, чи то правих крайніх радикалів, чи зовсім злівачених, але не переможних – центристів.
Десь на другому плані заграла тужлива єврейська мелодія…
На екрані монітора, чи то табло для результатів голосування розігрувалася трагікомедія під назвою втрата свідомості і падіння від курячого яєчка. Затемнення.
Титри:
Путін посмертно нагородив Гівнобородька званням заслуженого артиста росії.
Того хто стріляв, так і не знайшли, Тай його і не дуже шукали.
Але тільки в кулуарах, на кріслі лежала акуратно складена – вишиванка.
Під час зйомок ні одна тварюка не постраждала.
Всі спів падіння з реальними подіями є випадковими.
09.04.2019 р від Народження Христа.
Амінь
Слава Україні!
(короткий метр)
Інавгурація.
Гівнобородько стоїть на трибуні Верховної Ради.
В одній руці булава, друга рука лежить на торі.
Десь далеко другим планом звучить Хава Нагіла.
В залі мертва тиша.
Очі в Гівнобородька, тобто зіниці розширенні, як це часто бувало, до самих до окраїн.
Булава у руці легенько, але помітно трясеться. Щоб її трясця вхопила…
Хор імені Верьовки, неждано раптово врізав вступ Гімну України.
Гівнобородько аж присів від страху, ховаючись за трибуну.
Через хвилину злякано виглянув, переконавшись, що все тихо, натягнув на носа свою маску неперевершеного блазня, знову таки на теренах «до самих до окраїн», одягнув посмішку, випростався у весь свій величезний зріст і тільки но хотів включити свій знаменитий погляд - а мені все пох….ю, як почали звучати слова Гімну « згинуть наші воріженьки, як трава на сонці»…
У середині залу, виступив у прохід один із самих радикальних радикалів крайньо-правого спрямування, з-під вишиванки вихопив, УЗІ, точно такий, якими Гівнобородько трохи раніше розстріляв Парламент, підійшов ближче до трибуни, спокійно прицілився…. Крупний план Гівнобородька - очі на лобі, піт градом, челюсть (скула) потихенько відвісає, він піднімає руку, мов хоче захиститись,... далі
в кадрі, в рапіді бачимо, як палець спокійно, повільно натискає на курок, гашетку, як кому більше подобається, лунає страшенний тріск, шум, гам, вибух, залп!!!
Щось вдарило Гівнобородька у груди, той як підкошений повалився під трибуну…
У залі стало зовсім тихо.
Було чути, як десь пролетіла муха ZE-ZE. (можливо то вирвалась душа).
Хор замовк, усі парламентарі зіщулились, де хто продовжував пісяти…
Правий крайній радикал, спокійно підійшов до трибуни, глянув на лежачого Гівнобородька, задоволено хмикнув, кинув на нього УЗІ, і спокійно пішов до виходу з зали Парламенту.
Йому ніхто не заважав.
Хвилиине оціпеніння продовжувалось сто років самотності, але точно що, не більше віку, що тягнувся цей день і час.
Перші прийшли до тями зубожілі лікарі, які також знаходились у цій залі, їх можна було відрізнити від інших парламентарів по стареньким, запраним, але чистим медичним, не першої свіжості і не дуже білим халатам.
Вони кинулись до Гівнобородька, щоб надати йому першу, а може й останню допомогу.
Пульс на шиї біля правого і тим більше лівого вуха - не прослуховувався. Гівнобородько лежав весь мокрий, у воді, яка ще тоненькою цівочкою виливалась з рівного дула водяного пістолета.
Гівнобородько був мертвий!
Як потім з’ясувалось серце не витримало радості завершенності і набуття чинності президентва, що так і не переросла із віртуальності у реальність.
Поряд валялись, якісь візитки, чи то правих крайніх радикалів, чи зовсім злівачених, але не переможних – центристів.
Десь на другому плані заграла тужлива єврейська мелодія…
На екрані монітора, чи то табло для результатів голосування розігрувалася трагікомедія під назвою втрата свідомості і падіння від курячого яєчка. Затемнення.
Титри:
Путін посмертно нагородив Гівнобородька званням заслуженого артиста росії.
Того хто стріляв, так і не знайшли, Тай його і не дуже шукали.
Але тільки в кулуарах, на кріслі лежала акуратно складена – вишиванка.
Під час зйомок ні одна тварюка не постраждала.
Всі спів падіння з реальними подіями є випадковими.
09.04.2019 р від Народження Христа.
Амінь
Слава Україні!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
