Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.04
22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
2026.09.04
21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
2026.09.04
21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
2026.09.04
18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
2026.09.04
17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
2026.09.04
16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
2026.09.04
14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
2026.09.04
14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
2026.09.04
11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
2026.09.04
08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
2026.09.04
07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
2026.09.03
21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
2026.09.03
21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
2026.09.03
18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
2026.09.03
16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
2026.09.03
14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Гілберт Адер
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Гілберт Адер
Гілберт Адер
Гілберт Адер (1944-2011) - знаменитий англійський письменник, перекладач, кіно- і літературознавець.
Взяв на себе сміливість продовжити історії керроловской Аліси (1984) і Пітера Пена (1987), знайомих юним і дорослим читачам усього світу. Переклав роман Раймона Кено "Зазі в метро", листи Трюффо. Отримав премію Скотта Монкріфа за переклад роману Жоржа Перека "Зникнення" (1995).
Адер народився 29 грудня 1944 року в Единбурзі, Шотландія. Відомостей про його дитинство і юність майже немає, відомо лише, що Адер рано розійшовся з батьками. У школі він вивчив французьку мову і в середині 1960-х переїхав до Парижа, який рухається любов'ю до культури Франції. Там він влаштувався викладачем англійської. До цього періоду відносяться перші - поетичні - публікації Адера.
Важливою частиною його паризького життя була Французька синематека, яка перетворилася для нього не тільки в «духовний притулок», а й місце політичного і еротичного становлення. Цей факт біографії знайшов відображення в його творчості, зокрема - в повісті "Мрійники". На основі "Мечтателей" і ще двох книг Адера їм написаний сценарій однойменного фільму Бертолуччі (2003).
У 1979 році Адер повернувся до Великобританії з наміром присвятити себе літературній діяльності. На батьківщині Адер швидко домігся визнання як журналіст і кінокритик, який запам'ятався, зокрема, яскравими статтями в журналі кінознавства Sight & Sound. У числі перших опублікованих їм книг були роботи, присвячені кіно - голлівудським фільмам про В'єтнамської війни і історії британської кінематографії. Літературної удачею Адера став сценарій політичного трилера «Територія», поставлений режисером Раулем Руїсом. Як журналіст Адер друкувався в багатьох британських газетах журналах, причому заняття журналістикою він не залишив і після того, як став відомим письменником, наприклад, в 1992-1996 роках він вів культурну колонку в The Sunday Times.
Переклала на українську мову 4.05.19 20.30
Гілберт Адер (1944-2011) - знаменитий англійський письменник, перекладач, кіно- і літературознавець.
Взяв на себе сміливість продовжити історії керроловской Аліси (1984) і Пітера Пена (1987), знайомих юним і дорослим читачам усього світу. Переклав роман Раймона Кено "Зазі в метро", листи Трюффо. Отримав премію Скотта Монкріфа за переклад роману Жоржа Перека "Зникнення" (1995).
Адер народився 29 грудня 1944 року в Единбурзі, Шотландія. Відомостей про його дитинство і юність майже немає, відомо лише, що Адер рано розійшовся з батьками. У школі він вивчив французьку мову і в середині 1960-х переїхав до Парижа, який рухається любов'ю до культури Франції. Там він влаштувався викладачем англійської. До цього періоду відносяться перші - поетичні - публікації Адера.
Важливою частиною його паризького життя була Французька синематека, яка перетворилася для нього не тільки в «духовний притулок», а й місце політичного і еротичного становлення. Цей факт біографії знайшов відображення в його творчості, зокрема - в повісті "Мрійники". На основі "Мечтателей" і ще двох книг Адера їм написаний сценарій однойменного фільму Бертолуччі (2003).
У 1979 році Адер повернувся до Великобританії з наміром присвятити себе літературній діяльності. На батьківщині Адер швидко домігся визнання як журналіст і кінокритик, який запам'ятався, зокрема, яскравими статтями в журналі кінознавства Sight & Sound. У числі перших опублікованих їм книг були роботи, присвячені кіно - голлівудським фільмам про В'єтнамської війни і історії британської кінематографії. Літературної удачею Адера став сценарій політичного трилера «Територія», поставлений режисером Раулем Руїсом. Як журналіст Адер друкувався в багатьох британських газетах журналах, причому заняття журналістикою він не залишив і після того, як став відомим письменником, наприклад, в 1992-1996 роках він вів культурну колонку в The Sunday Times.
Переклала на українську мову 4.05.19 20.30
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
