ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності — до зрілості й сивин,
Я йду собі один, як нелюдим,
Долаючи часів питомий плин,
І не ділю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись,
його я не дробив,
А щиро поділяв — і вистачало.

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині

Тетяна Левицька
2026.04.23 10:35
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.

Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —

Юрій Гундарів
2026.04.23 09:24
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар

Віктор Кучерук
2026.04.23 06:18
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.

хома дідим
2026.04.22 21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не

С М
2026.04.22 17:00
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле

Він полював на тигра, із рушницею й слоном
На всі випадки, поряд матінки заслон
За черепом – американський расовий саксон

Тетяна Левицька
2026.04.22 16:30
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.

Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,

Борис Костиря
2026.04.22 15:20
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.

Дощі відкриють невідомі суті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Герард Реве
Герард Реве
Герард Реве (повне ім'я - Герард Корнеліс ван пов Реве; 1923-2006) - відомий нідерландський письменник, визнаний класик голландської літератури XX століття. Разом з Харрі Мюліша і Виллемом Фредеріком Хермансен він утворює так звану «велику трійку» післявоєнної нідерландської літератури. Реве був одним з перших відкритих гомосексуалів в Нідерландах і відкрито писав про секс між чоловіками, шокуючи читачів. Іншою частою темою була релігія. Він також перекладав сучасні п'єси з англійської, був редактором журналів Tirade (1958-1967) і Dialoog (1965-1966).
Герард Реве прожив цікаве і насичене подіями життя, велика частина якого пройшла за кордоном.
Народився він в Амстердамі в російсько-балтійської сім'ї, навчався в Школі графіки. В цей же час випустив за свій рахунок збірник віршів «Повернення» (1940). Після отримання диплома Реве працював в журналі Het Parool. Після Другої світової війни Реве отримав громадянство Нідерландів і почав кар'єру військового. Воював в Ост-Індії і був відзначений за мужність. Але кар'єрний ріст присікає любовна історія між Реве та полоненим індонезійським принцом. Реве звинувачують у зраді і засуджують до семи років в'язниці, з якої він біжить за кордон. Лише через 12 років він повертається на батьківщину, виправданий владою.
З 1948 по 1959 рр. був одружений на поетесі Ханни Міхаеліс. Після розриву відносин з дружиною в 1956 р у нього з'явився перший друг - вими. З 1964 р Реве переїхав в Греонтерп (Фрисландия) з іншим коханцем - Тигрой. У період з 1971 по 1975 жив в Вєєрт з Тигром і Мишеням. З 1975 жив на півдні Франції з уже постійним партнером (Матрос Лис, Йооп Схафтхёйзен). Чимало його творів присвячені цим людям.
Через його творчість червоною ниткою проходять дві теми - гомосексуальність і релігія (в 1966 р Реве звернувся в католицтво). Втім, сам Реве наполягав, що гомосексуальність є лише одним з мотивів в його творах, в той час як більш глибокої темою є недостатність людської любові в порівнянні з божественною любов'ю.
Стиль Реве поєднує літературна і розмовна мова, володіючи при цьому яскравою індивідуальністю. Його гумор і парадоксальне розуміння світу часто були засновані на контрасті між екзальтованим містицизмом і здоровим глуздом. Багато читачів погано розуміли іронію, яку містять його твори, а також схильність Реве до крайніх заяв. Багато також сумнівалися в щирості його переходу в католицьку віру, але Реве наполягав на істинності своєї віри, стверджуючи, що має право на свою особисту інтерпретацію релігії і релігійного досвіду. Починаючи з двох основних ранніх творів «По дорозі до кінця» і «Ближче до тебе», він розвивав свої погляди на божественне творіння і людську долю. Ці праці підкреслюють символічне значення релігійних текстів як єдине інтелектуально прийнятне, і наполягають на неістотності питання про історичну правдивість Біблії. Реве вважає, що релігія ніяк не пов'язана з фактами, мораллю або політикою, не перебуває в конфлікті із сучасною наукою, тому що релігійні істини і емпіричні факти належать до різних «світів».
У романі "Ближче до тебе" він описав злягання з втіленим в осла Богом. Член парламенту Хендрік Алгрен звинуватив Герарда Реве в богохульственних висловлюваннях і подав на нього в суд. На так званому «ослячу процесі» Реве захищав себе сам. Його промова справила на суддів таке враження, що процес закінчився тріумфальною перемогою Реве та неймовірно підвищив популярність і заробітки письменника, який купив будинок, назвавши його "Будинок Алгрен".
Еротична проза Реве частково присвячена його власній сексуальності, але прагне досягти універсальних узагальнень. Його твори часто описують сексуальність як ритуал. Багато сцен носять садистський характер, але садизм сам по собі не є метою.Реве винайшов термін «ревізм», яким він позначав вчинення сексуальних актів покарання, присвячених шанованим людям, вищих істот, і в кінці кінців самому Богу. Це знову пов'язано з пошуком вищого сенсу в людській дії (секс), яке є безглуздим в його матеріальній формі.
У 1997 р у Реві виявили хворобу Альцгеймера, з 2004 р і до самої смерті він перебував в будинку для літніх людей в Зулте (Бельгія). Помер в 2006 році у віці 83 років.
Чи не в день похорон Реве вийшла його книга "Милі хлопчики" (1973 г.) - друга частина дилогії. Перший - роман «Мова кохання» - була опублікована в 1999 році .
За книгами Реве були зняті два фільми: трилер Поля Верхувена «Четвертий чоловік» і «Милі хлопчики».
Переклала на українську мову 4.05.19 7.43




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-07-13 14:50:24
Переглядів сторінки твору 471
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній