Герард Реве
Герард Реве (повне ім'я - Герард Корнеліс ван пов Реве; 1923-2006) - відомий нідерландський письменник, визнаний класик голландської літератури XX століття. Разом з Харрі Мюліша і Виллемом Фредеріком Хермансен він утворює так звану «велику трійку» післявоєнної нідерландської літератури. Реве був одним з перших відкритих гомосексуалів в Нідерландах і відкрито писав про секс між чоловіками, шокуючи читачів. Іншою частою темою була релігія. Він також перекладав сучасні п'єси з англійської, був редактором журналів Tirade (1958-1967) і Dialoog (1965-1966).
Герард Реве прожив цікаве і насичене подіями життя, велика частина якого пройшла за кордоном.
Народився він в Амстердамі в російсько-балтійської сім'ї, навчався в Школі графіки. В цей же час випустив за свій рахунок збірник віршів «Повернення» (1940). Після отримання диплома Реве працював в журналі Het Parool. Після Другої світової війни Реве отримав громадянство Нідерландів і почав кар'єру військового. Воював в Ост-Індії і був відзначений за мужність. Але кар'єрний ріст присікає любовна історія між Реве та полоненим індонезійським принцом. Реве звинувачують у зраді і засуджують до семи років в'язниці, з якої він біжить за кордон. Лише через 12 років він повертається на батьківщину, виправданий владою.
З 1948 по 1959 рр. був одружений на поетесі Ханни Міхаеліс. Після розриву відносин з дружиною в 1956 р у нього з'явився перший друг - вими. З 1964 р Реве переїхав в Греонтерп (Фрисландия) з іншим коханцем - Тигрой. У період з 1971 по 1975 жив в Вєєрт з Тигром і Мишеням. З 1975 жив на півдні Франції з уже постійним партнером (Матрос Лис, Йооп Схафтхёйзен). Чимало його творів присвячені цим людям.
Через його творчість червоною ниткою проходять дві теми - гомосексуальність і релігія (в 1966 р Реве звернувся в католицтво). Втім, сам Реве наполягав, що гомосексуальність є лише одним з мотивів в його творах, в той час як більш глибокої темою є недостатність людської любові в порівнянні з божественною любов'ю.
Стиль Реве поєднує літературна і розмовна мова, володіючи при цьому яскравою індивідуальністю. Його гумор і парадоксальне розуміння світу часто були засновані на контрасті між екзальтованим містицизмом і здоровим глуздом. Багато читачів погано розуміли іронію, яку містять його твори, а також схильність Реве до крайніх заяв. Багато також сумнівалися в щирості його переходу в католицьку віру, але Реве наполягав на істинності своєї віри, стверджуючи, що має право на свою особисту інтерпретацію релігії і релігійного досвіду. Починаючи з двох основних ранніх творів «По дорозі до кінця» і «Ближче до тебе», він розвивав свої погляди на божественне творіння і людську долю. Ці праці підкреслюють символічне значення релігійних текстів як єдине інтелектуально прийнятне, і наполягають на неістотності питання про історичну правдивість Біблії. Реве вважає, що релігія ніяк не пов'язана з фактами, мораллю або політикою, не перебуває в конфлікті із сучасною наукою, тому що релігійні істини і емпіричні факти належать до різних «світів».
У романі "Ближче до тебе" він описав злягання з втіленим в осла Богом. Член парламенту Хендрік Алгрен звинуватив Герарда Реве в богохульственних висловлюваннях і подав на нього в суд. На так званому «ослячу процесі» Реве захищав себе сам. Його промова справила на суддів таке враження, що процес закінчився тріумфальною перемогою Реве та неймовірно підвищив популярність і заробітки письменника, який купив будинок, назвавши його "Будинок Алгрен".
Еротична проза Реве частково присвячена його власній сексуальності, але прагне досягти універсальних узагальнень. Його твори часто описують сексуальність як ритуал. Багато сцен носять садистський характер, але садизм сам по собі не є метою.Реве винайшов термін «ревізм», яким він позначав вчинення сексуальних актів покарання, присвячених шанованим людям, вищих істот, і в кінці кінців самому Богу. Це знову пов'язано з пошуком вищого сенсу в людській дії (секс), яке є безглуздим в його матеріальній формі.
У 1997 р у Реві виявили хворобу Альцгеймера, з 2004 р і до самої смерті він перебував в будинку для літніх людей в Зулте (Бельгія). Помер в 2006 році у віці 83 років.
Чи не в день похорон Реве вийшла його книга "Милі хлопчики" (1973 г.) - друга частина дилогії. Перший - роман «Мова кохання» - була опублікована в 1999 році .
За книгами Реве були зняті два фільми: трилер Поля Верхувена «Четвертий чоловік» і «Милі хлопчики».
Переклала на українську мову 4.05.19 7.43