Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Герард Реве
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Герард Реве
Герард Реве
Герард Реве (повне ім'я - Герард Корнеліс ван пов Реве; 1923-2006) - відомий нідерландський письменник, визнаний класик голландської літератури XX століття. Разом з Харрі Мюліша і Виллемом Фредеріком Хермансен він утворює так звану «велику трійку» післявоєнної нідерландської літератури. Реве був одним з перших відкритих гомосексуалів в Нідерландах і відкрито писав про секс між чоловіками, шокуючи читачів. Іншою частою темою була релігія. Він також перекладав сучасні п'єси з англійської, був редактором журналів Tirade (1958-1967) і Dialoog (1965-1966).
Герард Реве прожив цікаве і насичене подіями життя, велика частина якого пройшла за кордоном.
Народився він в Амстердамі в російсько-балтійської сім'ї, навчався в Школі графіки. В цей же час випустив за свій рахунок збірник віршів «Повернення» (1940). Після отримання диплома Реве працював в журналі Het Parool. Після Другої світової війни Реве отримав громадянство Нідерландів і почав кар'єру військового. Воював в Ост-Індії і був відзначений за мужність. Але кар'єрний ріст присікає любовна історія між Реве та полоненим індонезійським принцом. Реве звинувачують у зраді і засуджують до семи років в'язниці, з якої він біжить за кордон. Лише через 12 років він повертається на батьківщину, виправданий владою.
З 1948 по 1959 рр. був одружений на поетесі Ханни Міхаеліс. Після розриву відносин з дружиною в 1956 р у нього з'явився перший друг - вими. З 1964 р Реве переїхав в Греонтерп (Фрисландия) з іншим коханцем - Тигрой. У період з 1971 по 1975 жив в Вєєрт з Тигром і Мишеням. З 1975 жив на півдні Франції з уже постійним партнером (Матрос Лис, Йооп Схафтхёйзен). Чимало його творів присвячені цим людям.
Через його творчість червоною ниткою проходять дві теми - гомосексуальність і релігія (в 1966 р Реве звернувся в католицтво). Втім, сам Реве наполягав, що гомосексуальність є лише одним з мотивів в його творах, в той час як більш глибокої темою є недостатність людської любові в порівнянні з божественною любов'ю.
Стиль Реве поєднує літературна і розмовна мова, володіючи при цьому яскравою індивідуальністю. Його гумор і парадоксальне розуміння світу часто були засновані на контрасті між екзальтованим містицизмом і здоровим глуздом. Багато читачів погано розуміли іронію, яку містять його твори, а також схильність Реве до крайніх заяв. Багато також сумнівалися в щирості його переходу в католицьку віру, але Реве наполягав на істинності своєї віри, стверджуючи, що має право на свою особисту інтерпретацію релігії і релігійного досвіду. Починаючи з двох основних ранніх творів «По дорозі до кінця» і «Ближче до тебе», він розвивав свої погляди на божественне творіння і людську долю. Ці праці підкреслюють символічне значення релігійних текстів як єдине інтелектуально прийнятне, і наполягають на неістотності питання про історичну правдивість Біблії. Реве вважає, що релігія ніяк не пов'язана з фактами, мораллю або політикою, не перебуває в конфлікті із сучасною наукою, тому що релігійні істини і емпіричні факти належать до різних «світів».
У романі "Ближче до тебе" він описав злягання з втіленим в осла Богом. Член парламенту Хендрік Алгрен звинуватив Герарда Реве в богохульственних висловлюваннях і подав на нього в суд. На так званому «ослячу процесі» Реве захищав себе сам. Його промова справила на суддів таке враження, що процес закінчився тріумфальною перемогою Реве та неймовірно підвищив популярність і заробітки письменника, який купив будинок, назвавши його "Будинок Алгрен".
Еротична проза Реве частково присвячена його власній сексуальності, але прагне досягти універсальних узагальнень. Його твори часто описують сексуальність як ритуал. Багато сцен носять садистський характер, але садизм сам по собі не є метою.Реве винайшов термін «ревізм», яким він позначав вчинення сексуальних актів покарання, присвячених шанованим людям, вищих істот, і в кінці кінців самому Богу. Це знову пов'язано з пошуком вищого сенсу в людській дії (секс), яке є безглуздим в його матеріальній формі.
У 1997 р у Реві виявили хворобу Альцгеймера, з 2004 р і до самої смерті він перебував в будинку для літніх людей в Зулте (Бельгія). Помер в 2006 році у віці 83 років.
Чи не в день похорон Реве вийшла його книга "Милі хлопчики" (1973 г.) - друга частина дилогії. Перший - роман «Мова кохання» - була опублікована в 1999 році .
За книгами Реве були зняті два фільми: трилер Поля Верхувена «Четвертий чоловік» і «Милі хлопчики».
Переклала на українську мову 4.05.19 7.43
Герард Реве (повне ім'я - Герард Корнеліс ван пов Реве; 1923-2006) - відомий нідерландський письменник, визнаний класик голландської літератури XX століття. Разом з Харрі Мюліша і Виллемом Фредеріком Хермансен він утворює так звану «велику трійку» післявоєнної нідерландської літератури. Реве був одним з перших відкритих гомосексуалів в Нідерландах і відкрито писав про секс між чоловіками, шокуючи читачів. Іншою частою темою була релігія. Він також перекладав сучасні п'єси з англійської, був редактором журналів Tirade (1958-1967) і Dialoog (1965-1966).
Герард Реве прожив цікаве і насичене подіями життя, велика частина якого пройшла за кордоном.
Народився він в Амстердамі в російсько-балтійської сім'ї, навчався в Школі графіки. В цей же час випустив за свій рахунок збірник віршів «Повернення» (1940). Після отримання диплома Реве працював в журналі Het Parool. Після Другої світової війни Реве отримав громадянство Нідерландів і почав кар'єру військового. Воював в Ост-Індії і був відзначений за мужність. Але кар'єрний ріст присікає любовна історія між Реве та полоненим індонезійським принцом. Реве звинувачують у зраді і засуджують до семи років в'язниці, з якої він біжить за кордон. Лише через 12 років він повертається на батьківщину, виправданий владою.
З 1948 по 1959 рр. був одружений на поетесі Ханни Міхаеліс. Після розриву відносин з дружиною в 1956 р у нього з'явився перший друг - вими. З 1964 р Реве переїхав в Греонтерп (Фрисландия) з іншим коханцем - Тигрой. У період з 1971 по 1975 жив в Вєєрт з Тигром і Мишеням. З 1975 жив на півдні Франції з уже постійним партнером (Матрос Лис, Йооп Схафтхёйзен). Чимало його творів присвячені цим людям.
Через його творчість червоною ниткою проходять дві теми - гомосексуальність і релігія (в 1966 р Реве звернувся в католицтво). Втім, сам Реве наполягав, що гомосексуальність є лише одним з мотивів в його творах, в той час як більш глибокої темою є недостатність людської любові в порівнянні з божественною любов'ю.
Стиль Реве поєднує літературна і розмовна мова, володіючи при цьому яскравою індивідуальністю. Його гумор і парадоксальне розуміння світу часто були засновані на контрасті між екзальтованим містицизмом і здоровим глуздом. Багато читачів погано розуміли іронію, яку містять його твори, а також схильність Реве до крайніх заяв. Багато також сумнівалися в щирості його переходу в католицьку віру, але Реве наполягав на істинності своєї віри, стверджуючи, що має право на свою особисту інтерпретацію релігії і релігійного досвіду. Починаючи з двох основних ранніх творів «По дорозі до кінця» і «Ближче до тебе», він розвивав свої погляди на божественне творіння і людську долю. Ці праці підкреслюють символічне значення релігійних текстів як єдине інтелектуально прийнятне, і наполягають на неістотності питання про історичну правдивість Біблії. Реве вважає, що релігія ніяк не пов'язана з фактами, мораллю або політикою, не перебуває в конфлікті із сучасною наукою, тому що релігійні істини і емпіричні факти належать до різних «світів».
У романі "Ближче до тебе" він описав злягання з втіленим в осла Богом. Член парламенту Хендрік Алгрен звинуватив Герарда Реве в богохульственних висловлюваннях і подав на нього в суд. На так званому «ослячу процесі» Реве захищав себе сам. Його промова справила на суддів таке враження, що процес закінчився тріумфальною перемогою Реве та неймовірно підвищив популярність і заробітки письменника, який купив будинок, назвавши його "Будинок Алгрен".
Еротична проза Реве частково присвячена його власній сексуальності, але прагне досягти універсальних узагальнень. Його твори часто описують сексуальність як ритуал. Багато сцен носять садистський характер, але садизм сам по собі не є метою.Реве винайшов термін «ревізм», яким він позначав вчинення сексуальних актів покарання, присвячених шанованим людям, вищих істот, і в кінці кінців самому Богу. Це знову пов'язано з пошуком вищого сенсу в людській дії (секс), яке є безглуздим в його матеріальній формі.
У 1997 р у Реві виявили хворобу Альцгеймера, з 2004 р і до самої смерті він перебував в будинку для літніх людей в Зулте (Бельгія). Помер в 2006 році у віці 83 років.
Чи не в день похорон Реве вийшла його книга "Милі хлопчики" (1973 г.) - друга частина дилогії. Перший - роман «Мова кохання» - була опублікована в 1999 році .
За книгами Реве були зняті два фільми: трилер Поля Верхувена «Четвертий чоловік» і «Милі хлопчики».
Переклала на українську мову 4.05.19 7.43
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
