ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.

Борис Костиря
2026.08.03 13:23
Бурульки падають з дахів
Так несподівано, як бомби,
Немов тягар німих гріхів
Чи злитки неземного болю.
Бурульки - посланці світів,
Від нас захованих, далеких.
Вони - уламки тих мостів
До позачасся, мов лелеки.

Володимир Мацуцький
2026.08.03 12:19
Народе, встань!
Лише тобі належить право
убити ворога
і знищити катів.
Ти є – країна, і ти є – держава.
Вставай – і піднімай братів.
Крокуй вперед –
І біль , і страх здолаєм,

Іван Потьомкін
2026.08.03 12:10
Чи ними ще не вистелено світ?
Чи ними світа ще не вславлено?
Невже не ними зір твій пломенить
Несхибно так, примружено, аж райдужно?
Чого ще треба?
Диваки мовчать, чи пак
Стискають руку завтрашньому вбивці.
Чого ще треба?

Пиріжкарня Асорті
2026.08.03 11:25
Протокол 01/08.2026 від третього серпня поточного року. Місце проведення — Інтернет. Онлайн-колегія незалежних експертів нашого sub-порталу розглянула весь текст, зупинившись лише на окремому абзаці всього тексту про героя, наданого ним же на одній зі

Вячеслав Руденко
2026.08.03 11:17
Ручай по нам тече і тінь карети
У романтичному шаленстві без турботи,
Зозуль уривчасті ноктюрни і куплети -
Бутоном Клодта коси нам не заколоти !

А возики здіймають пил у спицях,
Про горнє сповіщають у рипінні,
Меланхолійно квітне крокус на гробни

хома дідим
2026.08.03 08:50
нам ці ночі хтось наврочив
наворочені в пітьмі
недослівно неохоче
віддавалися мені
вибрані чуття готові
до любові та війни
ще бажання нетактовні
ти не вір мені о ні

Віктор Кучерук
2026.08.03 06:14
І небо бездонне,
І поле широке
Іще напівсонні,
Іще сліпоокі.
І річка в тумані,
І луки росисті,
Немов на екрані,
Постали врочисто.

Ірина Вовк
2026.08.03 06:06
…За годину до… …9 лютого 1942 року. Двері Спілки письменників трощать приклади гестапо… Коли німці вибили двері Спілки, Михайло міг піти. Його ніхто не тримав. Але для нього піти означало б залишити свою душу в лапах катів. Жити без Душі було б спр

С М
2026.08.02 20:38
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне

Ігор Шоха
2026.08.02 19:43
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.

***
А «марафон пресує» всі події

Юрій Лазірко
2026.08.02 16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received

our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver

Євген Федчук
2026.08.02 16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Фіалка ...



Фіалка квітка-ніжна, колір бархатний чарує...
16.07.19 7.07
Моє фото фіалки на вікні.
Фіалка або квітка самотності: легенда походження
Стародавні греки вважали фіалку квіткою смутку і смерті. Вони прикрашали фіалками могили молодих, які передчасно пішли з життя дівчат. Але у цієї прекрасної квітки було й інше значення: вона символізувала весняне пробудження природи.
Згідно давньогрецького міфу, одна з прекрасних дочок титану Атласу, рятуючись від переслідувань закоханого в неї Аполлона, звернулася за допомогою до Зевса. Громовержець перетворив дівчину в фіалку і сховав у тіні своїх небесних лісів. Можливо, люди ніколи б не побачили фіалку, але одного разу прекрасна Персефона - дочка Зевса і богині родючості Деметри - була викрадена володарем царства мертвих Аїдом саме в той момент, коли вона збирала ці чудові квіти. Злякавшись, дівчина впустила фіалки на землю.
Але, незважаючи на сумні асоціації, фіалка була у греків однією з улюблених квітів. Вони прикрашали фіалюкамі себе, свої будинки, храми і статуї богів. До того ж ця квітка служила символом Афін, які видатний поет Піндар оспівував як місто, увінчане фіалками, а художники зображували в образі жінки з вінком фіалок на голові.
Велику популярність отримала фіалка триколірна, яку зазвичай називають братки. Кольори її пелюсток символізують надію (білий), здивування (жовтий) і печаль (фіолетовий). Згідно з легендою, вони відображають 3 періоди в житті доброї і довірливої дівчини Анюти. На свою біду вона полюбила легкодуху і непостійну людину, яка кинула її, пообіцявши повернутися. Анюта довго чекала коханого і поступово згасла від туги. На могилі дівчини виросли квіти, в триколірних пелюстках яких відбилися її надія на повернення коханого, яке прийшло їй на зміну здивування і нескінченна печаль.
Фіолетові квіти, незважаючи на існуючу думку про те, що це колір печалі, зміцнюють любов і взаєморозуміння в сім'ї.
Сьогодні існує думка, що фіалка є квіткою самотності. Вважається, що там, де вона росте, створюється дуже сильна жіночна атмосфера, з якої неможливо ужитися чоловічій енергетиці. У той же час, є і діаметрально протилежна думка, згідно з якою фіалка, навпаки, несе мир і гармонію в сім'ю. До того ж існує народна прикмета, яка свідчить, що самотня дівчина, яка отримала фіалку в подарунок від щасливої заміжньої жінки, в найближчому майбутньому благополучно вийде заміж. Якщо ж такий подарунок зробить чоловік, то цілком можливо, що він і стане щасливим обранцем.
На думку астрологів, фіалки знаходяться під заступництвом Венери і належать до сузір'я Тільців. У зв'язку з цим квітка може стати для своїх господарів джерелом здоров'я і фінансового благополуччя. Багато що залежить і від колірної гами.
Білі проганяють погані думки, блакитні приносять натхнення, червоні допомагають позбутися від шкідливих звичок. Так що боятися фіалок зовсім не варто.
Переклала на українську мову 16.07.19 12.21




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-07-16 18:10:28
Переглядів сторінки твору 613
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній