Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.23
14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.
А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.
А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,
2026.05.23
13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя
коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя
коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун
2026.05.23
11:53
римоване есе)
Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
2026.05.23
11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори
2026.05.23
09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за
2026.05.23
08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в
2026.05.23
01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.
Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.
Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
2026.05.22
20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
2026.05.22
18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...
Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...
Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
2026.05.22
16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
2026.05.22
15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.
Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.
Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.
2026.05.22
12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
2026.05.22
10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
2026.05.22
06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
2026.05.21
22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.
2026.05.21
21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Джоанн Карр
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Джоанн Карр
Джоанн Карр
Рік народження: 1982Вік: 37 років Місце народження: Ліверпуль, Великобританія
Британська медсестра, котра виявила у себе інвазивний протоковий рак молочної залози завдяки своєму синові
Джоанн розповідає, як її 'ангел-хранитель', син врятував її життя, відмовившись від грудного вигодовування звичним для нього способом.
Медсестра з Ліверпуля, 37-річна Джоанн народила сина в квітні 2014 го.
Зараз хлопчику п'ять, і його називають «останнім шматочком пазла 'для ідеальної маленької сім'ї, де також зростає 11-річна Айла.
Все йшло нормально до червня 2015 го, поки у віці 14 місяців цебто раптово змінив свою звичку грудного харчування.
Малюк навідріз відмовлявся брати праву грудь, і це насторожило його маму.
'З лівого не було ніяких проблем, - згадує Карр. - Я подумала, що сталася закупорка протоки або щось подібне. Безумовно, сталося щось дивне '.
Занепокоєння перемогло, і Джоанн вирішила перевірити свої груди на наявність ущільнень і ознак деяких захворювань.
Вона виявила грудочку розміром з горошину на правій груді і записалася на прийом до свого терапевта.
Пацієнтці прописали курс антибіотиків і веліли повернутися, якщо лікування не спрацює ...
Карр повернулася до лікаря загальної практики, який перенаправив її до вузького спеціаліста.
Через чотири дні після сканування і біопсії прийшли невтішні результати. Мати двох дітей постраждала від агресивної форми раку молочної залози - інвазивного протокового раку.
Лікарі не стали дискутувати на тему того, чому цебто відмовився від звичного способу годування. Зате Джоанн впевнена, що виною тому була саме 2 см пухлина, розташована близько до соска, через що дитина відчував дискомфорт.
'Мене запросили в кабінет і сказали, що я у мене рак', - говорить Карр.
Пояснили, що рак агресивний, але піддається лікуванню. Я була просто розчавлена '.
Ліверпульська медсестра зі сльозами на очах донесла новини до рідних. Вона не могла перестати думати про те, що буде з її дітьми, якщо онкологія візьме верх.
Якийсь період Джоанн відсторонилася від зовнішнього світу і боролася з накатом на неї проблемами зі сном.
'Але я знала, що повинна бути сильною заради дітей', - додає вона.
Вісім курсів хіміотерапії тривали до березня минулого року. Жінка втратила все своє волосся.
Однак її пухлина зменшилася, і хірурги видалили залишки ракових клітин в березні 2018 го.
У квітні 2018 го Карр стала 'вільна від раку'. Захворювання знаходиться в стані ремісії більше року.
Коли Джоанн вперше почула, що хвороба відступила, вона просто розридалася від щастя.
'Це був такий емоційний момент', - згадує британка, в даний час готується переучуватися на хіміотерапевта.
'Процедури були просто жахливими. Навіть не через раку, а й Саме через хіміотерапію я відчувала себе так погано '.
Джоанн все ще не може повернутися на роботу, оскільки страждає від болю в суглобах, спровокованої агресивної хіміотерапією. Вона сподівається вступити до університету в наступному році, щоб набити руку в сестринській справі.
'Тепер я не караю цебто ні за що, - завершує свою історію Карр. - Я жахливо його розбестила. Але без нього мене б зараз не було '.
'Без сумнівів, він врятував моє життя. Він мій маленький ангел. Один з лікарів сказав, що цебто повівся надзвичайно дивно '.
'Мабуть, мій син якимось чином знав, що зі мною. Він наглядав за своєю мамою. І я впевнена, що не пішла б до лікаря, якщо б не він. І згадувати про це просто неймовірно ".
Олексій Булатов
Переклала на українську мову 15.07.19 8.59
Рік народження: 1982Вік: 37 років Місце народження: Ліверпуль, Великобританія
Британська медсестра, котра виявила у себе інвазивний протоковий рак молочної залози завдяки своєму синові
Джоанн розповідає, як її 'ангел-хранитель', син врятував її життя, відмовившись від грудного вигодовування звичним для нього способом.
Медсестра з Ліверпуля, 37-річна Джоанн народила сина в квітні 2014 го.
Зараз хлопчику п'ять, і його називають «останнім шматочком пазла 'для ідеальної маленької сім'ї, де також зростає 11-річна Айла.
Все йшло нормально до червня 2015 го, поки у віці 14 місяців цебто раптово змінив свою звичку грудного харчування.
Малюк навідріз відмовлявся брати праву грудь, і це насторожило його маму.
'З лівого не було ніяких проблем, - згадує Карр. - Я подумала, що сталася закупорка протоки або щось подібне. Безумовно, сталося щось дивне '.
Занепокоєння перемогло, і Джоанн вирішила перевірити свої груди на наявність ущільнень і ознак деяких захворювань.
Вона виявила грудочку розміром з горошину на правій груді і записалася на прийом до свого терапевта.
Пацієнтці прописали курс антибіотиків і веліли повернутися, якщо лікування не спрацює ...
Карр повернулася до лікаря загальної практики, який перенаправив її до вузького спеціаліста.
Через чотири дні після сканування і біопсії прийшли невтішні результати. Мати двох дітей постраждала від агресивної форми раку молочної залози - інвазивного протокового раку.
Лікарі не стали дискутувати на тему того, чому цебто відмовився від звичного способу годування. Зате Джоанн впевнена, що виною тому була саме 2 см пухлина, розташована близько до соска, через що дитина відчував дискомфорт.
'Мене запросили в кабінет і сказали, що я у мене рак', - говорить Карр.
Пояснили, що рак агресивний, але піддається лікуванню. Я була просто розчавлена '.
Ліверпульська медсестра зі сльозами на очах донесла новини до рідних. Вона не могла перестати думати про те, що буде з її дітьми, якщо онкологія візьме верх.
Якийсь період Джоанн відсторонилася від зовнішнього світу і боролася з накатом на неї проблемами зі сном.
'Але я знала, що повинна бути сильною заради дітей', - додає вона.
Вісім курсів хіміотерапії тривали до березня минулого року. Жінка втратила все своє волосся.
Однак її пухлина зменшилася, і хірурги видалили залишки ракових клітин в березні 2018 го.
У квітні 2018 го Карр стала 'вільна від раку'. Захворювання знаходиться в стані ремісії більше року.
Коли Джоанн вперше почула, що хвороба відступила, вона просто розридалася від щастя.
'Це був такий емоційний момент', - згадує британка, в даний час готується переучуватися на хіміотерапевта.
'Процедури були просто жахливими. Навіть не через раку, а й Саме через хіміотерапію я відчувала себе так погано '.
Джоанн все ще не може повернутися на роботу, оскільки страждає від болю в суглобах, спровокованої агресивної хіміотерапією. Вона сподівається вступити до університету в наступному році, щоб набити руку в сестринській справі.
'Тепер я не караю цебто ні за що, - завершує свою історію Карр. - Я жахливо його розбестила. Але без нього мене б зараз не було '.
'Без сумнівів, він врятував моє життя. Він мій маленький ангел. Один з лікарів сказав, що цебто повівся надзвичайно дивно '.
'Мабуть, мій син якимось чином знав, що зі мною. Він наглядав за своєю мамою. І я впевнена, що не пішла б до лікаря, якщо б не він. І згадувати про це просто неймовірно ".
Олексій Булатов
Переклала на українську мову 15.07.19 8.59
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
