Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.12
14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
2025.12.12
12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с.
Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б
2025.12.12
07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
2025.12.12
07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
2025.12.12
06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.
2025.12.12
01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
2025.12.11
21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
2025.12.11
21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
2025.12.11
21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
2025.12.11
20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.
А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.
А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
2025.12.11
13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
2025.12.11
11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
2025.12.11
07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...
2025.12.10
23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.
У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.
У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море
2025.12.10
22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув.
Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?»
«Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь.
«Ні! Там, за рогом, усім
2025.12.10
20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Джоанн Карр
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Джоанн Карр
Джоанн Карр
Рік народження: 1982Вік: 37 років Місце народження: Ліверпуль, Великобританія
Британська медсестра, котра виявила у себе інвазивний протоковий рак молочної залози завдяки своєму синові
Джоанн розповідає, як її 'ангел-хранитель', син врятував її життя, відмовившись від грудного вигодовування звичним для нього способом.
Медсестра з Ліверпуля, 37-річна Джоанн народила сина в квітні 2014 го.
Зараз хлопчику п'ять, і його називають «останнім шматочком пазла 'для ідеальної маленької сім'ї, де також зростає 11-річна Айла.
Все йшло нормально до червня 2015 го, поки у віці 14 місяців цебто раптово змінив свою звичку грудного харчування.
Малюк навідріз відмовлявся брати праву грудь, і це насторожило його маму.
'З лівого не було ніяких проблем, - згадує Карр. - Я подумала, що сталася закупорка протоки або щось подібне. Безумовно, сталося щось дивне '.
Занепокоєння перемогло, і Джоанн вирішила перевірити свої груди на наявність ущільнень і ознак деяких захворювань.
Вона виявила грудочку розміром з горошину на правій груді і записалася на прийом до свого терапевта.
Пацієнтці прописали курс антибіотиків і веліли повернутися, якщо лікування не спрацює ...
Карр повернулася до лікаря загальної практики, який перенаправив її до вузького спеціаліста.
Через чотири дні після сканування і біопсії прийшли невтішні результати. Мати двох дітей постраждала від агресивної форми раку молочної залози - інвазивного протокового раку.
Лікарі не стали дискутувати на тему того, чому цебто відмовився від звичного способу годування. Зате Джоанн впевнена, що виною тому була саме 2 см пухлина, розташована близько до соска, через що дитина відчував дискомфорт.
'Мене запросили в кабінет і сказали, що я у мене рак', - говорить Карр.
Пояснили, що рак агресивний, але піддається лікуванню. Я була просто розчавлена '.
Ліверпульська медсестра зі сльозами на очах донесла новини до рідних. Вона не могла перестати думати про те, що буде з її дітьми, якщо онкологія візьме верх.
Якийсь період Джоанн відсторонилася від зовнішнього світу і боролася з накатом на неї проблемами зі сном.
'Але я знала, що повинна бути сильною заради дітей', - додає вона.
Вісім курсів хіміотерапії тривали до березня минулого року. Жінка втратила все своє волосся.
Однак її пухлина зменшилася, і хірурги видалили залишки ракових клітин в березні 2018 го.
У квітні 2018 го Карр стала 'вільна від раку'. Захворювання знаходиться в стані ремісії більше року.
Коли Джоанн вперше почула, що хвороба відступила, вона просто розридалася від щастя.
'Це був такий емоційний момент', - згадує британка, в даний час готується переучуватися на хіміотерапевта.
'Процедури були просто жахливими. Навіть не через раку, а й Саме через хіміотерапію я відчувала себе так погано '.
Джоанн все ще не може повернутися на роботу, оскільки страждає від болю в суглобах, спровокованої агресивної хіміотерапією. Вона сподівається вступити до університету в наступному році, щоб набити руку в сестринській справі.
'Тепер я не караю цебто ні за що, - завершує свою історію Карр. - Я жахливо його розбестила. Але без нього мене б зараз не було '.
'Без сумнівів, він врятував моє життя. Він мій маленький ангел. Один з лікарів сказав, що цебто повівся надзвичайно дивно '.
'Мабуть, мій син якимось чином знав, що зі мною. Він наглядав за своєю мамою. І я впевнена, що не пішла б до лікаря, якщо б не він. І згадувати про це просто неймовірно ".
Олексій Булатов
Переклала на українську мову 15.07.19 8.59
Рік народження: 1982Вік: 37 років Місце народження: Ліверпуль, Великобританія
Британська медсестра, котра виявила у себе інвазивний протоковий рак молочної залози завдяки своєму синові
Джоанн розповідає, як її 'ангел-хранитель', син врятував її життя, відмовившись від грудного вигодовування звичним для нього способом.
Медсестра з Ліверпуля, 37-річна Джоанн народила сина в квітні 2014 го.
Зараз хлопчику п'ять, і його називають «останнім шматочком пазла 'для ідеальної маленької сім'ї, де також зростає 11-річна Айла.
Все йшло нормально до червня 2015 го, поки у віці 14 місяців цебто раптово змінив свою звичку грудного харчування.
Малюк навідріз відмовлявся брати праву грудь, і це насторожило його маму.
'З лівого не було ніяких проблем, - згадує Карр. - Я подумала, що сталася закупорка протоки або щось подібне. Безумовно, сталося щось дивне '.
Занепокоєння перемогло, і Джоанн вирішила перевірити свої груди на наявність ущільнень і ознак деяких захворювань.
Вона виявила грудочку розміром з горошину на правій груді і записалася на прийом до свого терапевта.
Пацієнтці прописали курс антибіотиків і веліли повернутися, якщо лікування не спрацює ...
Карр повернулася до лікаря загальної практики, який перенаправив її до вузького спеціаліста.
Через чотири дні після сканування і біопсії прийшли невтішні результати. Мати двох дітей постраждала від агресивної форми раку молочної залози - інвазивного протокового раку.
Лікарі не стали дискутувати на тему того, чому цебто відмовився від звичного способу годування. Зате Джоанн впевнена, що виною тому була саме 2 см пухлина, розташована близько до соска, через що дитина відчував дискомфорт.
'Мене запросили в кабінет і сказали, що я у мене рак', - говорить Карр.
Пояснили, що рак агресивний, але піддається лікуванню. Я була просто розчавлена '.
Ліверпульська медсестра зі сльозами на очах донесла новини до рідних. Вона не могла перестати думати про те, що буде з її дітьми, якщо онкологія візьме верх.
Якийсь період Джоанн відсторонилася від зовнішнього світу і боролася з накатом на неї проблемами зі сном.
'Але я знала, що повинна бути сильною заради дітей', - додає вона.
Вісім курсів хіміотерапії тривали до березня минулого року. Жінка втратила все своє волосся.
Однак її пухлина зменшилася, і хірурги видалили залишки ракових клітин в березні 2018 го.
У квітні 2018 го Карр стала 'вільна від раку'. Захворювання знаходиться в стані ремісії більше року.
Коли Джоанн вперше почула, що хвороба відступила, вона просто розридалася від щастя.
'Це був такий емоційний момент', - згадує британка, в даний час готується переучуватися на хіміотерапевта.
'Процедури були просто жахливими. Навіть не через раку, а й Саме через хіміотерапію я відчувала себе так погано '.
Джоанн все ще не може повернутися на роботу, оскільки страждає від болю в суглобах, спровокованої агресивної хіміотерапією. Вона сподівається вступити до університету в наступному році, щоб набити руку в сестринській справі.
'Тепер я не караю цебто ні за що, - завершує свою історію Карр. - Я жахливо його розбестила. Але без нього мене б зараз не було '.
'Без сумнівів, він врятував моє життя. Він мій маленький ангел. Один з лікарів сказав, що цебто повівся надзвичайно дивно '.
'Мабуть, мій син якимось чином знав, що зі мною. Він наглядав за своєю мамою. І я впевнена, що не пішла б до лікаря, якщо б не він. І згадувати про це просто неймовірно ".
Олексій Булатов
Переклала на українську мову 15.07.19 8.59
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
