Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.25
17:24
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя
як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя
як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так
2026.09.25
15:52
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.
Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.
Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,
2026.09.25
13:45
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.
Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.
Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,
2026.09.25
12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.
Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.
Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.
2026.09.25
12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.
2026.09.25
07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! »
Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку.
Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній
2026.09.25
07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.
2026.09.24
23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись
Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись
Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу
2026.09.24
23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті
2026.09.24
22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.
Каштанів їжачки вп'ялися в землю,
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.
Каштанів їжачки вп'ялися в землю,
2026.09.24
20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.
Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.
Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.
2026.09.24
18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.
Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.
Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя
2026.09.24
17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось
2026.09.24
16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.
Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.
Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.
2026.09.24
14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.
2026.09.24
06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Джоанн Карр
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Джоанн Карр
Джоанн Карр
Рік народження: 1982Вік: 37 років Місце народження: Ліверпуль, Великобританія
Британська медсестра, котра виявила у себе інвазивний протоковий рак молочної залози завдяки своєму синові
Джоанн розповідає, як її 'ангел-хранитель', син врятував її життя, відмовившись від грудного вигодовування звичним для нього способом.
Медсестра з Ліверпуля, 37-річна Джоанн народила сина в квітні 2014 го.
Зараз хлопчику п'ять, і його називають «останнім шматочком пазла 'для ідеальної маленької сім'ї, де також зростає 11-річна Айла.
Все йшло нормально до червня 2015 го, поки у віці 14 місяців цебто раптово змінив свою звичку грудного харчування.
Малюк навідріз відмовлявся брати праву грудь, і це насторожило його маму.
'З лівого не було ніяких проблем, - згадує Карр. - Я подумала, що сталася закупорка протоки або щось подібне. Безумовно, сталося щось дивне '.
Занепокоєння перемогло, і Джоанн вирішила перевірити свої груди на наявність ущільнень і ознак деяких захворювань.
Вона виявила грудочку розміром з горошину на правій груді і записалася на прийом до свого терапевта.
Пацієнтці прописали курс антибіотиків і веліли повернутися, якщо лікування не спрацює ...
Карр повернулася до лікаря загальної практики, який перенаправив її до вузького спеціаліста.
Через чотири дні після сканування і біопсії прийшли невтішні результати. Мати двох дітей постраждала від агресивної форми раку молочної залози - інвазивного протокового раку.
Лікарі не стали дискутувати на тему того, чому цебто відмовився від звичного способу годування. Зате Джоанн впевнена, що виною тому була саме 2 см пухлина, розташована близько до соска, через що дитина відчував дискомфорт.
'Мене запросили в кабінет і сказали, що я у мене рак', - говорить Карр.
Пояснили, що рак агресивний, але піддається лікуванню. Я була просто розчавлена '.
Ліверпульська медсестра зі сльозами на очах донесла новини до рідних. Вона не могла перестати думати про те, що буде з її дітьми, якщо онкологія візьме верх.
Якийсь період Джоанн відсторонилася від зовнішнього світу і боролася з накатом на неї проблемами зі сном.
'Але я знала, що повинна бути сильною заради дітей', - додає вона.
Вісім курсів хіміотерапії тривали до березня минулого року. Жінка втратила все своє волосся.
Однак її пухлина зменшилася, і хірурги видалили залишки ракових клітин в березні 2018 го.
У квітні 2018 го Карр стала 'вільна від раку'. Захворювання знаходиться в стані ремісії більше року.
Коли Джоанн вперше почула, що хвороба відступила, вона просто розридалася від щастя.
'Це був такий емоційний момент', - згадує британка, в даний час готується переучуватися на хіміотерапевта.
'Процедури були просто жахливими. Навіть не через раку, а й Саме через хіміотерапію я відчувала себе так погано '.
Джоанн все ще не може повернутися на роботу, оскільки страждає від болю в суглобах, спровокованої агресивної хіміотерапією. Вона сподівається вступити до університету в наступному році, щоб набити руку в сестринській справі.
'Тепер я не караю цебто ні за що, - завершує свою історію Карр. - Я жахливо його розбестила. Але без нього мене б зараз не було '.
'Без сумнівів, він врятував моє життя. Він мій маленький ангел. Один з лікарів сказав, що цебто повівся надзвичайно дивно '.
'Мабуть, мій син якимось чином знав, що зі мною. Він наглядав за своєю мамою. І я впевнена, що не пішла б до лікаря, якщо б не він. І згадувати про це просто неймовірно ".
Олексій Булатов
Переклала на українську мову 15.07.19 8.59
Рік народження: 1982Вік: 37 років Місце народження: Ліверпуль, Великобританія
Британська медсестра, котра виявила у себе інвазивний протоковий рак молочної залози завдяки своєму синові
Джоанн розповідає, як її 'ангел-хранитель', син врятував її життя, відмовившись від грудного вигодовування звичним для нього способом.
Медсестра з Ліверпуля, 37-річна Джоанн народила сина в квітні 2014 го.
Зараз хлопчику п'ять, і його називають «останнім шматочком пазла 'для ідеальної маленької сім'ї, де також зростає 11-річна Айла.
Все йшло нормально до червня 2015 го, поки у віці 14 місяців цебто раптово змінив свою звичку грудного харчування.
Малюк навідріз відмовлявся брати праву грудь, і це насторожило його маму.
'З лівого не було ніяких проблем, - згадує Карр. - Я подумала, що сталася закупорка протоки або щось подібне. Безумовно, сталося щось дивне '.
Занепокоєння перемогло, і Джоанн вирішила перевірити свої груди на наявність ущільнень і ознак деяких захворювань.
Вона виявила грудочку розміром з горошину на правій груді і записалася на прийом до свого терапевта.
Пацієнтці прописали курс антибіотиків і веліли повернутися, якщо лікування не спрацює ...
Карр повернулася до лікаря загальної практики, який перенаправив її до вузького спеціаліста.
Через чотири дні після сканування і біопсії прийшли невтішні результати. Мати двох дітей постраждала від агресивної форми раку молочної залози - інвазивного протокового раку.
Лікарі не стали дискутувати на тему того, чому цебто відмовився від звичного способу годування. Зате Джоанн впевнена, що виною тому була саме 2 см пухлина, розташована близько до соска, через що дитина відчував дискомфорт.
'Мене запросили в кабінет і сказали, що я у мене рак', - говорить Карр.
Пояснили, що рак агресивний, але піддається лікуванню. Я була просто розчавлена '.
Ліверпульська медсестра зі сльозами на очах донесла новини до рідних. Вона не могла перестати думати про те, що буде з її дітьми, якщо онкологія візьме верх.
Якийсь період Джоанн відсторонилася від зовнішнього світу і боролася з накатом на неї проблемами зі сном.
'Але я знала, що повинна бути сильною заради дітей', - додає вона.
Вісім курсів хіміотерапії тривали до березня минулого року. Жінка втратила все своє волосся.
Однак її пухлина зменшилася, і хірурги видалили залишки ракових клітин в березні 2018 го.
У квітні 2018 го Карр стала 'вільна від раку'. Захворювання знаходиться в стані ремісії більше року.
Коли Джоанн вперше почула, що хвороба відступила, вона просто розридалася від щастя.
'Це був такий емоційний момент', - згадує британка, в даний час готується переучуватися на хіміотерапевта.
'Процедури були просто жахливими. Навіть не через раку, а й Саме через хіміотерапію я відчувала себе так погано '.
Джоанн все ще не може повернутися на роботу, оскільки страждає від болю в суглобах, спровокованої агресивної хіміотерапією. Вона сподівається вступити до університету в наступному році, щоб набити руку в сестринській справі.
'Тепер я не караю цебто ні за що, - завершує свою історію Карр. - Я жахливо його розбестила. Але без нього мене б зараз не було '.
'Без сумнівів, він врятував моє життя. Він мій маленький ангел. Один з лікарів сказав, що цебто повівся надзвичайно дивно '.
'Мабуть, мій син якимось чином знав, що зі мною. Він наглядав за своєю мамою. І я впевнена, що не пішла б до лікаря, якщо б не він. І згадувати про це просто неймовірно ".
Олексій Булатов
Переклала на українську мову 15.07.19 8.59
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
