Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.19
16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
2026.06.19
15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.
Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.
Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей
2026.06.19
12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
2026.06.19
12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують механізм, що м
2026.06.19
08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
2026.06.19
07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
2026.06.19
06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
2026.06.19
06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
2026.06.18
22:09
Танець у піску на морі ]
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
2026.06.18
20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
2026.06.18
20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
2026.06.18
14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
2026.06.18
12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
2026.06.18
11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
2026.06.18
10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
2026.06.18
08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Джоанн Карр
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Джоанн Карр
Джоанн Карр
Рік народження: 1982Вік: 37 років Місце народження: Ліверпуль, Великобританія
Британська медсестра, котра виявила у себе інвазивний протоковий рак молочної залози завдяки своєму синові
Джоанн розповідає, як її 'ангел-хранитель', син врятував її життя, відмовившись від грудного вигодовування звичним для нього способом.
Медсестра з Ліверпуля, 37-річна Джоанн народила сина в квітні 2014 го.
Зараз хлопчику п'ять, і його називають «останнім шматочком пазла 'для ідеальної маленької сім'ї, де також зростає 11-річна Айла.
Все йшло нормально до червня 2015 го, поки у віці 14 місяців цебто раптово змінив свою звичку грудного харчування.
Малюк навідріз відмовлявся брати праву грудь, і це насторожило його маму.
'З лівого не було ніяких проблем, - згадує Карр. - Я подумала, що сталася закупорка протоки або щось подібне. Безумовно, сталося щось дивне '.
Занепокоєння перемогло, і Джоанн вирішила перевірити свої груди на наявність ущільнень і ознак деяких захворювань.
Вона виявила грудочку розміром з горошину на правій груді і записалася на прийом до свого терапевта.
Пацієнтці прописали курс антибіотиків і веліли повернутися, якщо лікування не спрацює ...
Карр повернулася до лікаря загальної практики, який перенаправив її до вузького спеціаліста.
Через чотири дні після сканування і біопсії прийшли невтішні результати. Мати двох дітей постраждала від агресивної форми раку молочної залози - інвазивного протокового раку.
Лікарі не стали дискутувати на тему того, чому цебто відмовився від звичного способу годування. Зате Джоанн впевнена, що виною тому була саме 2 см пухлина, розташована близько до соска, через що дитина відчував дискомфорт.
'Мене запросили в кабінет і сказали, що я у мене рак', - говорить Карр.
Пояснили, що рак агресивний, але піддається лікуванню. Я була просто розчавлена '.
Ліверпульська медсестра зі сльозами на очах донесла новини до рідних. Вона не могла перестати думати про те, що буде з її дітьми, якщо онкологія візьме верх.
Якийсь період Джоанн відсторонилася від зовнішнього світу і боролася з накатом на неї проблемами зі сном.
'Але я знала, що повинна бути сильною заради дітей', - додає вона.
Вісім курсів хіміотерапії тривали до березня минулого року. Жінка втратила все своє волосся.
Однак її пухлина зменшилася, і хірурги видалили залишки ракових клітин в березні 2018 го.
У квітні 2018 го Карр стала 'вільна від раку'. Захворювання знаходиться в стані ремісії більше року.
Коли Джоанн вперше почула, що хвороба відступила, вона просто розридалася від щастя.
'Це був такий емоційний момент', - згадує британка, в даний час готується переучуватися на хіміотерапевта.
'Процедури були просто жахливими. Навіть не через раку, а й Саме через хіміотерапію я відчувала себе так погано '.
Джоанн все ще не може повернутися на роботу, оскільки страждає від болю в суглобах, спровокованої агресивної хіміотерапією. Вона сподівається вступити до університету в наступному році, щоб набити руку в сестринській справі.
'Тепер я не караю цебто ні за що, - завершує свою історію Карр. - Я жахливо його розбестила. Але без нього мене б зараз не було '.
'Без сумнівів, він врятував моє життя. Він мій маленький ангел. Один з лікарів сказав, що цебто повівся надзвичайно дивно '.
'Мабуть, мій син якимось чином знав, що зі мною. Він наглядав за своєю мамою. І я впевнена, що не пішла б до лікаря, якщо б не він. І згадувати про це просто неймовірно ".
Олексій Булатов
Переклала на українську мову 15.07.19 8.59
Рік народження: 1982Вік: 37 років Місце народження: Ліверпуль, Великобританія
Британська медсестра, котра виявила у себе інвазивний протоковий рак молочної залози завдяки своєму синові
Джоанн розповідає, як її 'ангел-хранитель', син врятував її життя, відмовившись від грудного вигодовування звичним для нього способом.
Медсестра з Ліверпуля, 37-річна Джоанн народила сина в квітні 2014 го.
Зараз хлопчику п'ять, і його називають «останнім шматочком пазла 'для ідеальної маленької сім'ї, де також зростає 11-річна Айла.
Все йшло нормально до червня 2015 го, поки у віці 14 місяців цебто раптово змінив свою звичку грудного харчування.
Малюк навідріз відмовлявся брати праву грудь, і це насторожило його маму.
'З лівого не було ніяких проблем, - згадує Карр. - Я подумала, що сталася закупорка протоки або щось подібне. Безумовно, сталося щось дивне '.
Занепокоєння перемогло, і Джоанн вирішила перевірити свої груди на наявність ущільнень і ознак деяких захворювань.
Вона виявила грудочку розміром з горошину на правій груді і записалася на прийом до свого терапевта.
Пацієнтці прописали курс антибіотиків і веліли повернутися, якщо лікування не спрацює ...
Карр повернулася до лікаря загальної практики, який перенаправив її до вузького спеціаліста.
Через чотири дні після сканування і біопсії прийшли невтішні результати. Мати двох дітей постраждала від агресивної форми раку молочної залози - інвазивного протокового раку.
Лікарі не стали дискутувати на тему того, чому цебто відмовився від звичного способу годування. Зате Джоанн впевнена, що виною тому була саме 2 см пухлина, розташована близько до соска, через що дитина відчував дискомфорт.
'Мене запросили в кабінет і сказали, що я у мене рак', - говорить Карр.
Пояснили, що рак агресивний, але піддається лікуванню. Я була просто розчавлена '.
Ліверпульська медсестра зі сльозами на очах донесла новини до рідних. Вона не могла перестати думати про те, що буде з її дітьми, якщо онкологія візьме верх.
Якийсь період Джоанн відсторонилася від зовнішнього світу і боролася з накатом на неї проблемами зі сном.
'Але я знала, що повинна бути сильною заради дітей', - додає вона.
Вісім курсів хіміотерапії тривали до березня минулого року. Жінка втратила все своє волосся.
Однак її пухлина зменшилася, і хірурги видалили залишки ракових клітин в березні 2018 го.
У квітні 2018 го Карр стала 'вільна від раку'. Захворювання знаходиться в стані ремісії більше року.
Коли Джоанн вперше почула, що хвороба відступила, вона просто розридалася від щастя.
'Це був такий емоційний момент', - згадує британка, в даний час готується переучуватися на хіміотерапевта.
'Процедури були просто жахливими. Навіть не через раку, а й Саме через хіміотерапію я відчувала себе так погано '.
Джоанн все ще не може повернутися на роботу, оскільки страждає від болю в суглобах, спровокованої агресивної хіміотерапією. Вона сподівається вступити до університету в наступному році, щоб набити руку в сестринській справі.
'Тепер я не караю цебто ні за що, - завершує свою історію Карр. - Я жахливо його розбестила. Але без нього мене б зараз не було '.
'Без сумнівів, він врятував моє життя. Він мій маленький ангел. Один з лікарів сказав, що цебто повівся надзвичайно дивно '.
'Мабуть, мій син якимось чином знав, що зі мною. Він наглядав за своєю мамою. І я впевнена, що не пішла б до лікаря, якщо б не він. І згадувати про це просто неймовірно ".
Олексій Булатов
Переклала на українську мову 15.07.19 8.59
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
