Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.22
23:00
замість ПІСЛЯМОВИ)
Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.
2026.03.22
17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
2026.03.22
15:33
Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.
Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С
2026.03.22
13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
2026.03.22
12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю.
Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100.
Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею.
Струнким жінкам так би пасув
2026.03.22
12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
2026.03.22
11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
2026.03.22
10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
2026.03.22
08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин.
Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу».
А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи
2026.03.22
05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
2026.03.22
05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій
Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій
Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий
2026.03.22
01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип
2026.03.21
22:05
І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись
2026.03.21
16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам.
Природно, що видалити її зможу
2026.03.21
13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
2026.03.21
09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
Чому Бог з маленької букви?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чому Бог з маленької букви?
Чому Бог з маленької букви?
Бо людина до Нього прагне і віддалює Його Величну Суть, хоче вподобатися Його Розумінню.
Уся історія підкреслює інакший хід думок і особистостей. В удосконаленні людської хіті межі будуть тільки розсовуватися, а в розумінні Бога вони завжди сталі. Людині Бог необхідний, як і бог. Отже, Людина, навіть знайшовши Бога, Його, зрештою, губить, аби знову знайти. Це одна велика іпостась Людської Природи. Зажерливість, з якою людина глумить ідеали, долає такі незлічені труднощі для "розумнішого вдосконалення" своєї суті, що Бог (як я це розумію) хоче від неї, людини, відмовитися.
Дух живіший за все живе. І Він рухає Людською душею від її народження аж до кінця, не сподіваючись на подяку. Зокрема, додам, що сьогодні, як і вчора, як і завтра, ці питання завжди стоятимуть під грифом "Цілком таємно".
Найгірше, що оборудками з цих вікопомних сподівань виступає сама (будь-яка) Держава. Питання Держави і так само найлояльнішої її формації – демократії становлять суть куплі-продажу носіїв Людського духу, що втілюється в майбутні кошти та преференції.
Створюючи новий світогляд на старій планеті, слід думати не стільки про майбутнє, як про найглибше я́кщонайнаймайбутніше і що́якнайнайминуліше.
Древня Африка ховає корені, з яких живе наша планетарна суть. Цей ще не народ, а вже суспільство ледь-істот рухалося в своїх пошуках не менш удало за сьогоднішнього метросапієнса. Як ламалися континенти і звідки сходило сонце – так рухався живий людський потік.
Настали наші дні, і ми гадаємо, що так було завжди – й інакше бути не може. Це велика помилка. Усе, як завжди, знову зміниться і повернеться до сталіших форм.
Отож, Тобі я раджу лишатися б(Б)огом цих форм.
13 грудня 2007 р., Київ
Бо людина до Нього прагне і віддалює Його Величну Суть, хоче вподобатися Його Розумінню.
Уся історія підкреслює інакший хід думок і особистостей. В удосконаленні людської хіті межі будуть тільки розсовуватися, а в розумінні Бога вони завжди сталі. Людині Бог необхідний, як і бог. Отже, Людина, навіть знайшовши Бога, Його, зрештою, губить, аби знову знайти. Це одна велика іпостась Людської Природи. Зажерливість, з якою людина глумить ідеали, долає такі незлічені труднощі для "розумнішого вдосконалення" своєї суті, що Бог (як я це розумію) хоче від неї, людини, відмовитися.
Дух живіший за все живе. І Він рухає Людською душею від її народження аж до кінця, не сподіваючись на подяку. Зокрема, додам, що сьогодні, як і вчора, як і завтра, ці питання завжди стоятимуть під грифом "Цілком таємно".
Найгірше, що оборудками з цих вікопомних сподівань виступає сама (будь-яка) Держава. Питання Держави і так само найлояльнішої її формації – демократії становлять суть куплі-продажу носіїв Людського духу, що втілюється в майбутні кошти та преференції.
Створюючи новий світогляд на старій планеті, слід думати не стільки про майбутнє, як про найглибше я́кщонайнаймайбутніше і що́якнайнайминуліше.
Древня Африка ховає корені, з яких живе наша планетарна суть. Цей ще не народ, а вже суспільство ледь-істот рухалося в своїх пошуках не менш удало за сьогоднішнього метросапієнса. Як ламалися континенти і звідки сходило сонце – так рухався живий людський потік.
Настали наші дні, і ми гадаємо, що так було завжди – й інакше бути не може. Це велика помилка. Усе, як завжди, знову зміниться і повернеться до сталіших форм.
Отож, Тобі я раджу лишатися б(Б)огом цих форм.
13 грудня 2007 р., Київ
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : "Дай, я буду таким, як хочу...", стор. 62Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
