Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.24
21:08
у травневій грозі
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам
2026.05.24
19:17
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,
2026.05.24
12:54
Люди! Ратибор вернувся! – рознеслось по Родні. -
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж
2026.05.24
12:50
Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.
Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.
Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень
2026.05.24
12:33
Поцікавився в інтернеті в гуглі в режимі ШІ Джеміні словом - "вірш",
і він раз у раз пише таке:
Джерело у слові
Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,
і він раз у раз пише таке:
Джерело у слові
Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,
2026.05.24
09:52
Коли премудрість вщухне,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.
2026.05.23
20:32
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно
2026.05.23
19:42
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати
Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати
Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути
2026.05.23
14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.
А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.
А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,
2026.05.23
13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя
коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя
коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун
2026.05.23
11:53
римоване есе)
Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
2026.05.23
11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори
2026.05.23
09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за
2026.05.23
08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в
2026.05.23
01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.
Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.
Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
2026.05.22
20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Проза
Ілля Рєпін. Про зустрічі з А. П. Чеховим
Зустрічався дуже рідко. Найживіше він вимальовується мені при першій зустрічі. Він мене відвідав у моїй студії біля Калинкиного мосту (ймовірно, 1887 року).
Позитивний, тверезий, здоровий, він мені нагадував тургенєвського Базарова.
Якось, сидячи в мене, він захопився спогадом своєї практики земського лікаря [1]. Змалював кілька щонайживіших картин у сільцях, коли він прибував туди на розтин трупів передчасно померлих.
Це відбувалося здебільше просто неба.
Глядачі виповзали з усіх кутків і провулків і дедалі сміливіше обступали лікаря, який розкладав хірургічні інструменти біля покійника, що урочисто лежав на столі посеред вулиці. Захоплений своєю неприємною справою з обов’язку, Чехов не зауважував, як допитливі хлопчаки дедалі більше посувалися до померлого, врешті – заважали лікареві… При цьому повітря!.. Хоча й на вільному повітрі.
І раптом при повороті роздутого мерця, повного газів, покійник зробив губами «бр-р-р». Публіці здалося, що він оживає… З вереском кинулися врозсип, перекидаючись одне через одного, навсібіч, перелякані хлопчаки.
Одного разу в спільноті «Літературного товариства» мені вдалося зробити з нього дуже вдалий начерк (він не позував) [2]. Хтось випрохав той начерк, як звичайно.
Тонкий, невблаганний, суто російський аналіз переважав у його очах над усім виразом обличчя. Ворог сантиментів і бундючних захоплень, він, здавалося, тримав себе в мундштуку холодної іронії та з задоволенням відчував на собі кольчугу мужності.
Куоккала
Переклав Василь Білоцерківський
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ілля Рєпін. Про зустрічі з А. П. Чеховим
З книжки «А. П. Чехов у спогадах сучасників»
Зустрічався дуже рідко. Найживіше він вимальовується мені при першій зустрічі. Він мене відвідав у моїй студії біля Калинкиного мосту (ймовірно, 1887 року).
Позитивний, тверезий, здоровий, він мені нагадував тургенєвського Базарова.
Якось, сидячи в мене, він захопився спогадом своєї практики земського лікаря [1]. Змалював кілька щонайживіших картин у сільцях, коли він прибував туди на розтин трупів передчасно померлих.
Це відбувалося здебільше просто неба.
Глядачі виповзали з усіх кутків і провулків і дедалі сміливіше обступали лікаря, який розкладав хірургічні інструменти біля покійника, що урочисто лежав на столі посеред вулиці. Захоплений своєю неприємною справою з обов’язку, Чехов не зауважував, як допитливі хлопчаки дедалі більше посувалися до померлого, врешті – заважали лікареві… При цьому повітря!.. Хоча й на вільному повітрі.
І раптом при повороті роздутого мерця, повного газів, покійник зробив губами «бр-р-р». Публіці здалося, що він оживає… З вереском кинулися врозсип, перекидаючись одне через одного, навсібіч, перелякані хлопчаки.
Одного разу в спільноті «Літературного товариства» мені вдалося зробити з нього дуже вдалий начерк (він не позував) [2]. Хтось випрохав той начерк, як звичайно.
Тонкий, невблаганний, суто російський аналіз переважав у його очах над усім виразом обличчя. Ворог сантиментів і бундючних захоплень, він, здавалося, тримав себе в мундштуку холодної іронії та з задоволенням відчував на собі кольчугу мужності.
Куоккала
Переклав Василь Білоцерківський
Першодрук – «Одесские ведомости», 1910, 16 січня.
Рєпін і Чехов високо цінували творчість одне одного, що передусім засвідчено в їхніх листах.
1899 р. Рєпін, на замовлення перекладача Д. Роша, виконав малюнок до чеховського оповідання «Мужики» французькою мовою в часопису «Revue illustrée». Пізніше художник подарував його письменникові.
1. Випадок, про який Чехов розповів Рєпінові, стався в червні 1884 р. поблизу м. Воскресенська.
2. Згаданий начерк Рєпін виконав у Російському літературному товаристві наприкінці 80-х – першій половині 90-х рр. ХІХ ст.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Ілля Рєпін. Про графа Лева Миколайовича Толстого"
• Перейти на сторінку •
"Ілля Рєпін. Критикам мистецтва"
• Перейти на сторінку •
"Ілля Рєпін. Критикам мистецтва"
Про публікацію
