Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
23:52
Недобре добро називати добром недобре.
Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою.
Ворожка ворогам ворожила вороже.
Генії на гени не нарікають.
Світило у світі недовго світило.
Пан Баняк до банку поклав грошей банку.
Одержимі своє о
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Дерій (1959) /
Критика | Аналітика
Економіст і поет
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Економіст і поет
26 червня шістдесятирічний ювілей відзначатиме один з провідних українських вчених у галузі бухгалтерського обліку, економічного аналізу та контролю, доктор економічних наук, професор кафедри обліку та оподаткування підприємницької діяльності Тернопільського національного економічного університету, академік Академії економічних наук України, педагог, поет, літературознавець Василь Антонович Дерій.
Народився Василь Антонович 26 червня 1959 року в селі Нагірянці Чортківського району. Закінчив Копичинський технікум бухгалтерського обліку в 1977 році, економічний факультет Української сільськогосподарської академії в 1981 році. Кандидатську дисертацію «Облік і аналіз виробництва та реалізації продукції скотарства» захистив у 1990 році, а в 2012 році – докторську дисертацію «Теоретико-методологічні засади обліку і контролю витрат та доходів підприємств». Трудовий шлях В. А. Дерій розпочав у 1982 році, очоливши бухгалтерську службу колгоспу «Золота нива» (с. Буряківка Заліщицького району). Протягом 1986-1987 років працював на посаді провідного спеціаліста групи з організації обліку та звітності в сільськогосподарських підприємствах Агропромислового комітету області (1986-1987 pp.). У Тернопільському національному економічному університеті працює з 1982 року (крім 1986-1989 pp.), де пройшов шлях від асистента до професора кафедри.
Автор і співавтор понад 270 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі семи монографій, десяти підручників, кількох навчальних посібників. Бере активну участь у громадській та науковій роботі. Член Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України, ради Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України, вченої ради Тернопільського національного економічного університету, спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій. Заступник головного редактора наукового фахового журналу «Вісник Тернопільського національного економічного університету», входить до складу редакційної колегії журналу для дітей України «Дзвіночок».
Під науковим керівництвом ювіляра успішно захищено п'ять кандидатських дисертацій. Понад 20 разів він виступав у ролі офіційного опонента по захисту кандидатських і докторських дисертацій. Неодноразово був науковим керівником і виконавцем науково-дослідних робіт, науковим керівником магістерських і бакалаврських дипломних робіт.
Поряд із досягненнями у науковій сфері Василь Антонович знаний в Україні як поет і літературознавець. Автор збірки віршів для дітей «Мій Букварику, Букводарику» (1996 p.), поетичної збірки «Пора каштанового цвіту» (2001), пісенних збірників «Мамині турботи» (1997 та 2003 роки, спільно з кримським композитором Віталієм Лазаренком), кількох десятків літературно-критичних статей, сотень публікацій у друкованих та електронних періодичних виданнях. На його слова написано майже 50 пісень, окремі з яких звучать у виконанні вітчизняних професійних і аматорських творчих колективів та артистів. Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Іванни Блажкевич (2001 р.).
І. ВІКОНСЬКА.
«Вільне життя +». П’ятниця, 21 червня 2019 року, № 50 (16098). С. 3.
Народився Василь Антонович 26 червня 1959 року в селі Нагірянці Чортківського району. Закінчив Копичинський технікум бухгалтерського обліку в 1977 році, економічний факультет Української сільськогосподарської академії в 1981 році. Кандидатську дисертацію «Облік і аналіз виробництва та реалізації продукції скотарства» захистив у 1990 році, а в 2012 році – докторську дисертацію «Теоретико-методологічні засади обліку і контролю витрат та доходів підприємств». Трудовий шлях В. А. Дерій розпочав у 1982 році, очоливши бухгалтерську службу колгоспу «Золота нива» (с. Буряківка Заліщицького району). Протягом 1986-1987 років працював на посаді провідного спеціаліста групи з організації обліку та звітності в сільськогосподарських підприємствах Агропромислового комітету області (1986-1987 pp.). У Тернопільському національному економічному університеті працює з 1982 року (крім 1986-1989 pp.), де пройшов шлях від асистента до професора кафедри.
Автор і співавтор понад 270 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі семи монографій, десяти підручників, кількох навчальних посібників. Бере активну участь у громадській та науковій роботі. Член Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України, ради Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України, вченої ради Тернопільського національного економічного університету, спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій. Заступник головного редактора наукового фахового журналу «Вісник Тернопільського національного економічного університету», входить до складу редакційної колегії журналу для дітей України «Дзвіночок».
Під науковим керівництвом ювіляра успішно захищено п'ять кандидатських дисертацій. Понад 20 разів він виступав у ролі офіційного опонента по захисту кандидатських і докторських дисертацій. Неодноразово був науковим керівником і виконавцем науково-дослідних робіт, науковим керівником магістерських і бакалаврських дипломних робіт.
Поряд із досягненнями у науковій сфері Василь Антонович знаний в Україні як поет і літературознавець. Автор збірки віршів для дітей «Мій Букварику, Букводарику» (1996 p.), поетичної збірки «Пора каштанового цвіту» (2001), пісенних збірників «Мамині турботи» (1997 та 2003 роки, спільно з кримським композитором Віталієм Лазаренком), кількох десятків літературно-критичних статей, сотень публікацій у друкованих та електронних періодичних виданнях. На його слова написано майже 50 пісень, окремі з яких звучать у виконанні вітчизняних професійних і аматорських творчих колективів та артистів. Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Іванни Блажкевич (2001 р.).
І. ВІКОНСЬКА.
«Вільне життя +». П’ятниця, 21 червня 2019 року, № 50 (16098). С. 3.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
