ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховає тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у ма

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Буколик / Проза

 Володимир Стасов. Портрет Мусоргського
Цими днями на пересувній виставці виставлено портрет Мусоргського. Цей портрет – один із найбільших творів Рєпіна, його новий крок уперед і, заразом, одна з найбільших картин усієї пересувної виставки, а це означає чимало: ця виставка не лише найбільша за числом творів, з усіх дев’яти, які донині відбулись, але ще й така, яких взагалі в нас було небагато і де яскраво виблискують усі найкращі сили Товариства передвижників. Тут є портрет С. П. Боткіна, одне з найбільш чудових творінь І. М. Крамського, цього таланту, який йде все далі вперед; тут є його ж відмінний портрет барона Гінцбурга і кілька інших прекрасних портретів; тут є «Крах», «На чотири руки», «У мирового судді» В. Маковського – маленькі chef d’oeuvre’и з сучасного життя; тут є відмінні портрети пп. Ярошенка (білява дівиця), К. Маковського (дама в червоній сукні) і Лемана (француженка під вуаллю); відмінні пейзажі пп. Шишкіна і Волкова; відмінні сценки зі щоденного життя: одного раніше талановитого художника, який довго мовчить (п. Прянишникова «Жорстокі романси»), і одного талановитого художника-початківця (п. Кузнецова «На свято»); віртуозна і блискуча, мов бравурна арія оперного співака, картина «Nature morte» К. Є. Маковського; облитий сонцем «Пастушок зі стадом» п. Савицького; чимало ще інших примітних художніх творінь і, нарешті, прекрасні творіння жінок-художниць (дві чудові акварелі п. Кочетової й пейзажі пань Лагоди-Шишкіної й О. Маковської). Серед усього цього багатства – захопливий портрет Писемського, який написав Рєпін, і його ж прегарна малоросійська сценка «Вечорниці», повна радості, світла, бурхливого життя і комізму. І от на цьому золотому, осяйному тлі виставки раптово ще з’являється, наче останній акорд, наче дивовижна, заключна нота, – портрет Мусоргського!
Яке щастя, що нині є цей портрет на світі. Адже Мусоргський – один із найбільших російських музикантів, людина, яку, за всією справедливістю, треба було поховати на цвинтарі Олександро-Невської лаври, поблизу Глинки й Даргомижського. За силою, глибиною, оригінальністю і народністю таланту він близько з ними межував. Його творіння займуть велику сторінку в історії російської музики. Звичайно, з Мусоргського було знято в минулі роки декілька добрих світлинних портретів; але щó є світлина порівняно з таким творінням, як портрет, зроблений рукою високого митця! А Рєпін мало того, що великий живописець, він ще багато років був пов’язаний з Мусоргським дружбою й усією полум’яною душею любив і розумів музичні творіння Мусоргського. Тому-то і портрет вийшов в нього такий, що без хвилювання і радості не погляне на нього ніхто з тих, хто має достеменне художнє почуття в душі.
І. Ю. Рєпінові випало побачити Мусоргського востаннє на початку посту. Він сам приїхав сюди з Москви для пересувної виставки; Мусоргського він застав вже в Миколаївському військовому шпиталі. Судячи за всіма ознаками, Рєпін у нинішній приїзд мусив квапитися з портретом любимої людини: ясно було, що вони більше ніколи не побачаться. І от щастя посприяло портретові: на початку посту для Мусоргського настав такий період хвороби, коли він посвіжів, підбадьорився, повеселішав, вірив у швидке одужання і мріяв про нові музичні роботи, навіть у стінах свого військового шпиталю. Треба сказати з глибокою вдячністю: усім цим він завдячував лікареві Л. Б. Бертенсону, який ставився до нього не лише як до пацієнта взагалі, але ще і як до приятеля, друга, до людини історичного значення. Приміщення, уся обстава, нескінченне піклування, дбайливість – усе це було у шпиталі стосовно до Мусоргського таке, що він багатьом із друзів і наближених, які відвідували його (у тім числі й мені), багато разів повторював, що йому тут так добре, немовби він перебуває в себе, вдома, серед найближчих рідних і серед якнайсердечнішого піклування. У таку-то пору побачився з Мусоргським і Рєпін. На додачу до всього погода стояла чудесна, і велика, з високими вікнами кімната, де розташовувався Мусоргський, уся була залита сонячним світлом.
Рєпінові вдалося писати свій портрет усього чотири дні: 2-го, 3-го, 4-го і 5-го березня; після того вже розпочався останній, смертельний період хвороби. Писано цей портрет з усілякими невигодами: живописець не мав навіть мольберта і мусив сяк-так примоститися біля столика, перед яким сидів у лікарняному кріслі Мусоргський. Він його представив у халаті з малиновими оксамитовими закотами й обшлагами, з трохи нахиленою головою: той щось глибоко обдумував. Схожість рис обличчя і його вираз приголомшливі. З усіх, хто знав Мусоргського, не було нікого, хто б не залишився в захваті від цього портрета – такий він життєвий, такий схожий, так вірно і просто передає всю натуру, весь характер, увесь зовнішній вигляд Мусоргського.
Коли я привіз цей портрет на пересувну виставку, то був свідком захвату, радості багатьох наших найліпших художників, товаришів і друзів, але заразом і шанувальників Рєпіна. Один із великих поміж усіма ними, а як портретист безперечно найбільший, І. М. Крамськой, побачивши цей портрет, просто охнув від подиву. По перших секундах загального огляду, він узяв стільця, всівся перед портретом, прямо впритул до обличчя, і довго-довго не відходив. «Що цей Рєпін нині робить, – мовив він, – просто незбагненно. Он подивіться його портрет Писемського – який chef d’oeuvre! Щось таке і Рембрандт, і Веласкес разом! Але цей, цей портрет буде, мабуть, ще більш захопливий. Тут у нього якісь нечувані прийоми, зроду ніким не пробувані – він сам «я» і ніхто більше. Цей портрет писаний бозна-як швидко, вогнисто – кожен це бачить. Але як усе намальовано, якою рукою майстра, як виліплено, як написано! Погляньте на ці очі: вони дивляться, мов живі, вони замислилися, у них намальовано всю внутрішню, душевну роботу тієї хвилини, а чи багато на світі портретів з подібним виразом? А тіло, а щоки, лоб, ніс, рот – живе, зовсім живе обличчя, та ще все у світлі, від першої й до останньої рисочки, усе в сонці, без жодної тіні – яке творіння!» І. М. Крамськой ще багато чого висловлював у тому ж сенсі, радіючи й милуючись великим митцем, товаришем. Але аби все це було можливе, і ця радість за товариша, і цей художній тріумф через те, що побратим по мистецтву йде вгору, – для цього треба багато: треба самому носити в собі великий талант і велике серце.
Портрет Мусоргського вже віднині можна цілком вважати народним надбанням: ще не бачивши його і лише внаслідок новини, що Рєпін пише портрет Мусоргського, його купив поза очі П. М. Третьяков, але ж усю свою дивовижну колекцію російських картин, де стільки чудових портретів найбільших російських художників і письменників, які написали Перов, Крамськой і Рєпін, він вже тепер заповів московському публічному музеєві, тобто російському народу.


Переклав Василь Білоцерківський

Першодрук статті В. Стасова – «Голос», 26 березня 1881 р., № 25.
Портрет Мусоргського роботи Рєпіна було експоновано на 9-й виставці Товариства передвижників. Там само тоді було показано згадані у статті роботи Крамського, Ярошенка, Шишкіна, В. і К. Маковських, інших авторів. Одначе Стасов не згадує однієї картини, яка справила щонайглибше враження на професіональну спільноту і на широку публіку, – «Ранок стрілецької страти» В. Сурикова. Очевидно, таке замовчування цієї видатної роботи пояснювалося тим, що на початку березня того ж року було вбито імператора Олександра ІІ. Зважаючи на свіжість тої події й на специфіку сюжету картини Сурикова, Стасов не згадує останньої у своїй статті. Тимчасом Рєпін і Крамськой у своїх листах відзначили непересічну художню вартість «Ранку стрілецької страти».




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-08-31 07:17:59
Переглядів сторінки твору 819
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми КЛАСИКА
ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2025.06.24 19:22
Автор у цю хвилину відсутній