ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність

Охмуд Песецький
2026.04.19 11:03
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Андрій Будкевич (1918) / Проза

 ОДИНОКИЙ РОМАНТИК ПРИДНІПРОВ’Я.*
Образ твору (Розповідь про окремі речі, якими наповнене малярство ОЛЕКСАНДРА ЧЕГОРКИ).

Чому романтик і чому одинокий? За останні 8 років значну дещицю часу довелося провести в одному з найбільших міст сходу України, переконався, бракує й дуже тут романтиків, навіть посеред творчих осіб. А українських, то годі й казати… Але вони таки були, і є, до них у мистецькій когорті краю належать – Володимир Падун (прощений), Олександр Самійленко, Олександр Чегорка…

Народжений митець 1957 року у містечку Верхівцеве на Січеславщині. Батьки – вчителі, українські філологи. Дитинство накладає відбиток на усеньке життя кожної людини. Мама Олександра вдома читала вголос поезії П. Тичини, М. Рильського, а сам художник окрім живопису пише білі вірші, та ще й які! Про себе розповідає наступне: «Мій дід, Віктор Тимофійович з Полтавщини, на початку ХХ століття переїхав до села Мар’ївки біля Верхівцеве. Купив шматок землі, був козаком…, якось знайшли на горищі грамоту на право володіння землею. Наша родина у Верхівцевому мала невеличке господарство, присадибну ділянку – 6 сотин землі біля хати, яку збудував батько. Хлопчаком я був жвавим, любив ганяти у футбол, але і ходив разом з братом Петром до балки, спостерігали за птахами… У 5 класі «захворів» малюванням, та брату живопис давався краще. У нього потім це захоплення минуло, а в мене на всю решту життя…

Поступив до Київського художнього інституту на архітектурний факультет. То були непрості роки, тільки на п’ятому курсі вперше почув про М. Бойчука. Здобувши освіту повернувся у свій край, оселився у Кам’янському (Дніпродзержинськ). Багато, пожадливо читав, люблю цю справу дотепер, переважно про художників – Малевича, Кандинського, Філонова… В журналі «Україна» публікували змістовні матеріали О. Климчука. До числа моїх улюблених письменників і поетів належать: перш за все, - Валерій Шевчук, він вплинув на підтекст мого письма, Б. – І. Антонич, В. Ілля, Т. Мельничук, чимало інших…».

Важливою подією у творчому бутті митця стала поїздка у товаристві Сергія Лаушкіна і Анатолія Фурлета (відомі художники) на Кам’яну Могилу. Перебували там п’ять днів, творили дива. Пан Олександр згадує: «Босоніж стою на камінні, а вгорі неозоре небо. Створював фотороботи, пісок на камені, це пошук… Отож, писав на піску, вологому, сухому, на глинищі. Потім була виставка, більш ніж 100 робіт були представлені для зацікавлених. Дійство відбувалося в музеї Історії міста Кам’янського.
… Взимку шукаю тіні на снігу, зранку, вдень, і малюю, домальовую, виходять цікаві рисунки. А ще створив серію робіт лагенарій (таракуц)… Коли пишу на папері гуашшю, для мене важливе перетікання барв, переходи кольорів, називаю це «ефектом цвітіння». Дуже люблю живопис М. Примаченко і полтавки Г. Рідної. Мушу наголосити – квіти, як такі, є поштовхом для мого методу кольористики».

Спробуймо уважно придивитися до того, що і як творить Олександ Чегорка… Вид мистецтва – живопис; рід – ліричний і ліро – епічний; жанр – найчастіше, пейзаж, портрет; тип – романтизм.

Почну з музики, бо творчість цього художника нею бринить. Його твори поєднані з музикою Густава Малера, а в ній відбиваються пізньоромантичні риси, композитор розвивав традиції симфонізму Бетговена і Брамса, але, творив і свій малеровський симфонізм. Спів – Каті Chilly (Кондратенко), котрий проникає в усі закамарки душі, міркую, так співали в добу сивої давнини… Щодо спорідненості з поезією, то це – з віршами В. Іллі, Т. Мельничука, В. Стуса.

Існує невидимий зв’язок з творами австрійського поета, народженого у Празі, представника філософсько – модернової лірики 20-го століття. Райнер Марія Рільке, він сприймав Світ як цілісність, де поєднані - музика, мистецтво і поезія. Працював поруч з Роденом, у нього навчився дивитися на світ крізь річ. Виникли поезії – речі: «Фламінго», «Пантера». Рільке захоплювався Т. Шевченком, бував у Києво – Печерській Лаврі.

Незримі нитки єднають творчість живописця з окремими взірцями красного письменства. Почуймо думку Валерія Шевчука: «Є у моїй повісті «Птахи з невидимого острова» філософська притча, заснована на реальному історичному документі, - така собі «фантастика минулого». Тим часом як «фантастика майбутнього» мене мало цікавить, вважаю, що людина не може знати свого майбутнього, не повинна його знати. Зате своє минуле вона має знати якнайкраще…».

Роботи О. Чегорки нагадують і зміст творів О. Гріна (Гриневського), в бажанні зробити Світ досконалішим і щасливішим. Адже герої Олександра Гріна люди надзвичайні, але самотні, бо незрозумілі юрбі, зате духово багаті.

Коли споглядаєш витвори живописця з пісковика, малюнки на піску і снігу, помітно, що вони суголосні з наскельним живописом далекої давнини. Сергій Пустовалов (археолог – науковець) писав: «Французи пишаються печерним палеолітичним живописом Франко – Кантабрії, … перуанці - рисунками з пустелі Наска, англійці – Стоунхенджем, мешканці острова Пасхи – велетенськими статуями довговухих…». У нас є Кам’яна Могила поблизу м. Мелітополя. Рисунки, що створювалися на пісковику – це викарбувана справжня історія світогляду прадавнього населення України.

Традиціоналізм, містичність, символізм, теж є складовими його творчості.

Символ здійснює трансцендентну функцію (термін Юнга), у психічному житті митця на межі зовнішнього і внутрішнього, свідомого і несвідомого. Цим зумовлюється і містицизм художника, почасти і як творця символічних образів, та драматизм його перебування «на межі»…
Ніла Зборовська у праці «Психоаналіз і літературознавство» зауважувала: «Символ завдяки своїй конкретній природі опановує почуттями, що перебувають у недиференційованому стані, а через свою значущість образу захоплює й породжену ним ідею, отже, поєднує ідею з почуттям. Символ виступає посередником між ідеєю, втіленою в архетипному образі, і новим живим її переживанням (почуттям)».

А Олександр Чегорка мовить і таке: «Треба мати прагнення підкорятися Космосу, Природі, бути невід’ємною часткою усього цього…». Є у митця такі віршовані рядки:

«Малювати так як тече ріка
Як сонце малює тіні дерев вечірніх».

Його твори на піску, снігу, фігури з пісковика, лагенарії – то і відображення настрою, порухів чуттєвих з нутра, і відображення змісту свідомості. Фігури і статуї, то і є Міт, але виконаний з пісковика, як і скульптура М. Штеця (закарпатський митець, приятель О.Ч.) «Рух крізь віки», де Праматір світу тримає диск в руках – сполучення світів…

Художник – вільна особа, не сприймає рутини, проза буденності пекельно неприйнятна для нього, митець не хоче і не повинен розуміти: чому люди не живуть, а існують…

У дитинстві Олександр слухав вірші українських поетів, які йому читала мама, а ми давайте прислухаймось до високої ліро – поетики, романтизму його білих віршів.

«Коротшає день
Вже надівають вранці дядьки старі картузи
Опале листя малює знак неба
Туманіє…».

І ще:

«Риби цілують сонних жінок
Зелений місяць ховається в тихому очереті
Земля з водою обнялися».

Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.

*Цей текст (дещо змінений) опублікований на шпальтах Всеукраїнського культурологічного тижневика «СЛОВО ПРОСВІТИ»№35(1035), від 29 – 4 вересня 2019 року.






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-09-08 13:13:09
Переглядів сторінки твору 545
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.09 19:09
Автор у цю хвилину відсутній